Любов без надії

Відповідь: Любов без надії

Ви вже вибачте й мені мою ..хм.. занудливість, чи що..., панно Занудо, але Ісус не був єдинородним... Бога Отця Саваота... це й Мих підтвердить та й Ліля не промовчить...

"Так сказав Господь: Син Мій, Мій перворідний - то Ізраїль."

 

Відповідь: Любов без надії

Іраїль не відкупив гріхи людства смертю на хресті і не відкрив дороги до вічного життя своїм Воскресінням. Чи не так?

 

Відповідь: Любов без надії

Тобто Ви вважаєте, що сумлiнне додержання зовнiшнiх, ритуальних елементiв релiгiї є необхiдною (але недостатньою, так?) умовою спасiння, причому спасiння саме Христом. Дякую, позицiя зрозумiла. I в принципi вона не суперечить моєму погляду: якщо комусь концепцiя вiри симпатична per se, а не з мiркувань спасiння, та/або якщо бог у особистому сприйняттi не персоналiзований, то ритуальна практика не є, так би мовити, iмперативом.

 

Відповідь: Любов без надії

О, ні.. Це зробив Бог Митра, чи не так ? а до нього ще кілька осіб в різні часи й епохи.
раннє християнство було змушене адаптувати стільки всього, щоб привитись у Європі, чи не так ?

 

Відповідь: Любов без надії

захоплюєтесь митраїзмом?

 

Відповідь: Любов без надії

Склалося враження, що того питання ніхто не побачив. Говорили про все на світі, але тільки не про справи милосердя. Про критику Церкви, про показове відвідування храму…
Про спасіння треба думати завжди. Для християн це має бути основна думка - на початку дня: «як зробити свій день таким, щоб наблизити собі небо?», а ввечері перед сном: «що я зробив сьогодні для того, щоб небо стало ближчим?».
Наші вчинки підтверджують нашу віру, але справи милосердя не повинні робитись заради того, щоб нам це зарахувалось. Це має бути поклик душі, суха «євангельська доброта» без щирості, без любові до ближнього не пройде – це буде звичайнісінький формалізм.
Віра без вчинків є мертва, а вчинки без любові втрачають свій глибокий зміст.
Головним мотивом нашого милосердя, нашого співчуття, має бути добро ближнього, а не «плюс» в реєстрі небесної канцелярії. Його і так поставлять, якщо наш душевний порив буде щирий. Якщо правильно визначити пріоритети, то у момент вибору правильне рішення не змусить на себе довго чекати.

 

Відповідь: Любов без надії

22 Іти скажеш фараонові : " Так сказав Господь: Син Мій, Мій перворідний - то Ізраїль." (книга Вихід 4)

Не знаю правда, чи то я засмутила Вас постом, чи усвідомлення того, що раніше Ви цього не знали, чи пропустили читаючи... Саме християнство так захопилося митраїзмом, що адаптувало й богослужіння, й церемонії, легенди та одяг. Ми ж з Вами ще рік тому про це розмовляли й мені шкода, що ви не можете змиритися з тим історичним фактом, який не є таємницею.

дуже пафосно, Занудо ...

я знаю чітко, що посприяти справам чужої людини можна й без любові до неї, без віри в якісь плюси, а просто тому, що є час і можливість. особливо - можливість.

 

Відповідь: Любов без надії

ну і? шо хочете тим сказати?

 

Відповідь: Любов без надії

а от відповім Вашими ж словами, додавши, що даремно Ви приймаєте участь в таких релігійних дискусіях, - людина ви прото віруюча. Але не готова аргументовано дискутувати й зізнаватись в тому, що не знаєте відповіді на деякі питання, бачите конфуз традиційної церкви (не даремно ж Біблія була довгий час заборонена до читання простим віруючим - треба було сотні років, щоб канони голосуванням встановили).

 

Відповідь: Любов без надії

Хм, не знал.
Когда и где была заборонена?

 

Відповідь: Любов без надії

заборонена=недозволена для самостійного вивчення.
in the eleventh century, when the Bible was available only in expensive, hand-copied manuscripts – the exclusive property of clerics and a small Latin-educated elite, nearly all male.
As active participants in a Bible-saturated culture, ordinary people were familiar with scripture, but not as a text to read or a book to own.

In the Middle Ages, the Bible was not only a luxury item but also a book designed for the working use of an educated elite in Church, university, and state. Their labors ensured that the bible played a central role in Western medieval religion, political thought, and education. Religious authorities were not averse to laypeople learning from the Bible, but they insisted that they learn the scriptures filtered through the orthodox teachings of the clergy.

 

Відповідь: Любов без надії

Классный ответ!
Не хрена не понял!.

 

Відповідь: Любов без надії

з поваги до старших - перекладу трошки. filtered -фільтрований
релігійні авторитети настоювали, щоб послідовники вчили скрипти фільтровані ортодоксальним християнським вченням.
тобто, показують Вам книжку, яку самі собі Ви купити не можете й скопіювати не вмієте, бо неписьменні, й кажуть повір но нам, серденько, від сьогодні ти маєш жити так-то й так-то й вірити у те-то й се-то.
а Ви кажете :"Єс, Сер!" Інакше Вас на вогні спалять. Тобто, вибір у вас невеликий....

 

Відповідь: Любов без надії

а нашо вам книжечка, коли читати не вмієте?
Взагалі, то питання не однозначне. От почали всі читати і відповідно всі тлумачити - кому не лінь, прийнявши Святе Письмо за звичайний довідник.

 

Відповідь: Любов без надії

Сакраментальна фраза, Миху!

Ви забуваєте найголовніше. Це не Ваша вина. Не вина християн - бо їх вчать не думати. Не приймати рішень. Ісус не роздавав книжечки, перш за все.
"Маючий вуха та й почує!.. " Схильна вірити, що був такий собі чоловік, Ієгошуа, котрий мав що сказати людям. (про це - пізніше...:cowboy: )
жив звичайним життям, мав родину, братів й сестер. Історичних відомостей про нього нема, ані про те, що його розіп"яли, ані про те, що він воскрес. залишились скрипти, де цитатами записано його вчення про світ. (про це - пізніше...:cowboy: )

Так от. Це його слова, що "фарисеї сидять, як пси коло Знання й самі його не куштують й іншим не дають. а до Знання можна прийти не інакше, як через свій персональний досвід та персональне особисте відчуття." ( не дослівно)
Тому Ієгошуя проповідував через притчі. Але наголошував, що кожен має зрозуміти сам, коли має вуха. без посередників.
ось вам одна :

"...Благословенний той, хто почав жити перед тим, як почав жити. Як зрозумієте мої слова - вони поведуть вас. Бо є п"ять дерев для вас в раю, що не в"януть й не мерзнуть. й листки їхні не падають. Хто познайомиться з ними, тому смерть не страшна"..

і не питайте пояснення цьому у Вашого священника, Миху. Принаймні, до тих пір, поки він не пояснить Вам , куди поділась Ліліт..

 

Відповідь: Любов без надії

Ну добре, а як що до того:

יְעָרוֹת, שָׂדוֹת בִּמְאוֹדָם.
לֹא נוֹדַעַת מְדִינָה אַחֶרֶת,
בָּהּ נוֹשֵׁם חָפְשִׁית כֹּה הָאָדָם.

Як бачимо, Ви не зовсім праві.

 

Відповідь: Любов без надії

רוּחַ הָאָבִיב בַּחוּץ נוֹשֶׁבֶת,
בְּחַיֵּינוּ אֹשֶׁר יֵשׁ לָרֹב.
עַם אַחֵר לָבֶטַח יִתְקַשֶּׁה הוּא
טוֹב יוֹתֵר לִצְחוֹק וְלֶאֱהֹב.

наша відповідь Чемберлену.
а Ви від своєї не втікайте, - як модно у Вас... інтерпретуйте притчу, ага!

 

Відповідь: Любов без надії

О це фраза швидше не до Миха...

 

Відповідь: Любов без надії

трафарет, стереотип... не більше.

 

Відповідь: Любов без надії

+ завищена самооцінка себе і занижена самооцінка інших...буває...