Лиза - "лизать". Во Львове Машам посоветовали "ехать туда, где Маши живут"

Вона просто не зовсім адекватна жінка. Не треба перебільшувати її вплив. Він навіть у межах Львова незначний.

 

- А хто такі тартари? Я про таких не знаю. Також, як і про хохлів...
- А посиланнь, скільки завгодно:

http://ua.textreferat.com/referat-13927-1.html
- А можна тут ще подивитися:
http://blog.meta.ua/communities/kayana-nkalna/Oct2009/
- А можна почитати тут:

Спойлер

На Гуцульщині дівчину заплітають уперше, як їй виповниться шість років. Коса обов’язково повинна бути одна – на знак того, що дівчина поки що незаміжня, „одна”. Пасма волосся у косі теж укладали строго – одне зверху другого, і не навпаки. Зворотне плетення, як і носіння двох кіс, заборонялося. Для церемонії заплетення запрошують „сахнівну”, жінку, яка належить до близької родини. Сахнівна заплітає волосся на голові дівчини навхрест, беручи жмут волосся спереду. З потилиці, від правого вуха і від лівого. Зв’язуючи всі чотири кінці на середині голови, сахнівна промовляє слова на щастя, на долю. На Лівобережжі у будень дівчата роблять рівний проділ, посередині голови, розчісують волосся на два боки і заплітають у дві коси. Заплетеними косами обвивають голову, ніби вінком. У неділю або в свято дівчата сплітають все волосся в одну косу і вплітають у неї кілька кольорових стрічок-кісників, що разом із косою звисають вздовж спини. До речі, не треба думати, що „кісник” – це специфічно гуцульський діалектизм, як звикли думати завдяки „Тіням забутих предків”, у Запорізькій області це слово було навіть поширенішим, ніж „стрічка”. На Правобережжі у будні дні дівчата так само обвивають голову косами, ніби вінком; у неділю ж, чи свято заплітають не в одну, а в дві коси і ті коси звисають вздовж спини без довгих стрічок. У дві ж коси заплітаються і дівчата-подолянки. Павло Чубинський, а за ним і Хведір Вовк відзначають спеціально святкові зачіски дівчат на Київщині, у Канівському повіті та частково на Чернігівщині. Таких зачісок є дві: «у зв’язки» та «в колокілки». Обидві вимагають сторонніх рук, а тому колись — ще як Україна не була колгоспною — в суботу ввечорі або напередодні великих свят дівчата збиралися по кілька до одної хати, мили голови і одна одній виплітала «зв’язки» або викладала «колокілки». У часи Павла Чубинського та Хведора Вовка «зв’язками» та «колокілками» запліталися дорослі дівчата. Понад Дністром в Галичині дівчата заплітають волосся у чотири коси. Дві передні підплітають коло висків, а задні розподіляють на кілька дрібних кісок — дрібушки. Дрібушки викладають навколо голови вінком, а одну кіску «перекидають» через голову. На Закарпатті дівчата заплітаються в одну косу, а спереду напускають волосся на кути чола — начоси. Нижні частини начосів заплітають у «дрібушки», маленькі кіски, що є ніби орнаментом зачіски. Складні західноукраїнські зачіски нагадують „дрібушки” флорентійських дам. Взагалі українські традиції у дечому нагадують італійські – може, химерністю, багатством фантазії та оптимізмом. Смикнути за косу означало завдати непоправної кривди. Відрізати косу взагалі було злочином, бо стригли тільки покриток або ж заміжніх – на знак того, що їм уже не носити дівочої краси. Зберігся документ – скарга селян на пана, який відрізав дівчині-служниці косу. До листа доданий і речовий доказ – дівоча кіска. Пана оштрафували. А в часи язичництва він мав би страшніші неприємності… Непогано б про це знати школярам, які люблять смиканням за коси доводити свою приязнь до дівчат. Сьогодні повертаються вміння різноманітного плетення кіс та стягування волосся – у тому числі й пов’язками. Як бачимо, нове – це добре забуте старе, але хотілося б, щоб модниці знали, яке магічне значення має вибір зачіски, бо це додасть упевненість у собі та захисті роду

 

[OFFTOP]Описка чи шутка?[/OFFTOP]

 

А чому не одна матір - дві дитини?

 

Ви ж педагог...

 

Справедливості заради - "Просвіта" і сьогодні робить багато для підняття та становлення української мови. Цікаві та корисні допоміжні таблиці з вивчення української мови, випущені "Просвітою", безкоштовно розповсюджені по закладах освіти - діють. Вони завжди відгукуються на пропозицію щодо проведення тематичних вечорів, літературних читань, музичних свят - за це можна подякувати. До речі, жодного натяку на політику за попередньою домовленістю - тільки культура.
Гадаю, це і було б справжнім ділом - піднімати мову завдяки культурі та науці.

 

Вибачте. Це наше, місцеве...:o Виправлю

 

- Тому, що Україна -це наша мати. І другої немає, тому другої і не може бути, тому, що це неприродьо.

 

Гм..Та я ж і не питаю, чому не ДВІ матері...Я запитую - чому не одна мати з двома дітьми? Різницю не відчуваєте?

 

- Ні, не описка. Візантійці називали так всіх тих, кого вважали дикунами. Тартар - це ад. А Москалі, після того, як престали бути тартарими, після того, як їх вже стали звати росіянами, всіх булгарів обізвали тартарами, а потім одне р з'їли. З тих пір, це неподобство так и йде собі поволі..., але волжські булгари вже сьогодні активно проявляють спротив. І це є так!

 

- Оце все щось дуже мені нагадує. Точно. Так діють українські діаспори за кордоном... Але мені від цього сумно, бо це не жарти.

 

Не жарти. Продуктивна діяльність, на мою думку, саме так і виглядає.
Об"єктивна реальність, а не пусті мрії, ні на чому не засновані.

 

- Ні, не розумію, що Ви хочете підкреслити... Я сказав, як природньо, а Ви?
- Якщо до того, що двоє дітей, а мати одна, то таке буває. Буває і три, чотири дитини буває, ще і не рідних дітей виховують і що? Але мати одна? Не може буди дві, чи не так?

 

- Я не це мав на увазі. Я мав на увазі те, що українські просвітні організації в Україні, почувають себе, як за кордоном і це є жах!

 

Звичайно. Давайте на мови перейдемо - так буде більш зрозуміло. Пані Фаріон підкреслила, що ОДНА країна - ДВІ мови як одна дитина - дві матері. А я запитую, чому в одній країни (МАТЕРІ) не може бути ДВІ мови (дитини)? А може, й більше...Чому ні?

 

В російськомовних регіонах їм дійсно важко...Тому й потрібно відділити їх від політики і зайняти культурою, це моя ВЛАСНА думка, ніяк не виступаю в ролі порадника.

 

походив по посиланням,виявилось пізнавально,дякую,але впевненність в тому, що приведені варіанти несуть нашарування татаро-монгольського іга тільки зросла.Так ми бачимо туть "Вінок відречення " який прийшов від іудеїв -християн,але косички замість монокоси ,це вже перебір

 

Ви терпеливий аднака..але скільки би Ви не пояснювали ,вони не зрозуміють,бо вже так доступно оповідати як Ви то ще тре вміти, але...

 

ВОНИ мають порозумітись з ВАМИ, скільки б ВИ не вигадували, що існують ВОНИ і ВИ.
Інакше немає країни...
Добре, що Ви усвідомили, що є достатньо людей, яким начхати на чиюсь нетерплячість...І добре, що начхати.

 

Только что пересмотрела сюжет по АйСиТВ...Отец Миши и Лизы просто в шоке - и я его понимаю. Воспитатели напуганы, на вопрос корреспондента, почему не остановили "урок" ответ весьма показателен: "Це ж депутат, вона впливова людина. мені було СТРАШНО", заведующая ДС спрашивает: разве я могу за волосы вытащить депутата из сада?
Слуги народа...
ЗдОрово...