Листи на схід!

Ви трохи плутаєте поняття. Пасіонарій в застосунку до політики - той, у кого надлишок енергії сублімується в якусь суспільну чи політичну діяльність. Це просто природня потреба, а не усвідомлена дія, тому в більшості випадків пасіонарії стають банальними крикунами, на кшталт Колєсніченка в Донецьку чи Стецьків або Новоженця у Львові. Найбільш талановиті і успішні з них стають гітлерами-сталіними. Але ні Рузвельт, ні Черчіль, ні Тетчер, ні Аденауер, ні Бальцерович не були пасіонаріями.
Громадянське суспільство (у вужчому значенні - системи спротиву свавіллю державного апарату) можна побудувати з людей, які СВІДОМО захищають свої права та права інших. А ті, хто просто компенсує гормональний дисбаланс, частіше просто заважають. І це не теорія, а життєве спостереження.

 

Не згоден...Черчілль точно був пасіонарною особистістю...

 

То фсьо через сигари...

 

Перший раз мене Гугль підвів....Прочитав я тувово

і ніхрина не поняв....може то від перевтоми після трудового дня....

Ше попробую завтра почитати...треба ж з'ясувати для себе був Черчіль пасіонарієм чи ні

 

Гляньте російську версію. там те саме, з того ж джерела, коротше...

---------- Додано в 22:00 ---------- Попередній допис був написаний в 21:58 ----------

У-у-у...
Про Черчіля довго читати треба...
До завтра не вкладетеся...

 

По теме ветки. Много можно писем написать..Да только достаточно на некторых здесь на этом форуме ссылку сделать и можно всю бумагу с писем отдать на производство туалетной...

 

Мені остання промова Черчіля в душу запала....Вийшов він, і каже
-Ніколи..ніколи..ніколи не здавайтесь.........
Розвернувся і пішов ......

 

А от для мене стало дивиною, колись, коли я взнав, що Черчилль став лауреатом Нобелівської премії з літератури на початку 50-х...