Культура слова: мовностилістичні поради

Ні, я б сказала навпаки.

 

Это значит москали.
И много ИХ у ВАС?

 

Це була відповідь на Ваше:

 

Цими словами Ви кажете, що у Львові живуть лише рагулі і москалі
Я часто вживаю слово "файно", мене до кого відносите?

 

Аrtobstrel! Я бы не обольщался по поводу "высокой" оценки емигрантами знания нами языка НАШЕЙ страны. Нравятся мне эти ревностные радетели "рідної мови", которые "могут связать два слова"...

 

А чому , власне , так має бути (крім граматичної помилки)????
Педро написав звичайною розмовною мовою.Такою , якою він думає , якою думають інші україномовні люди. А з Вашого варіанту видно , що українська для Вас друга мова.
Я колись так "аж заправильно" писав і старався говорити по-англійськи.На що вчитель мені сказав , що англомовні так не говорять.

 

Не ко мне вопрос, но рискну предположить, что это чистой воды русизм.

з.ы. Интересно, кто-нибудь помнит исходный вопрос с которым автор завёл тему?

---------- Додано в 13:15 ---------- Попередній допис був написаний в 13:13 ----------

"Oккупант" detected...

 

Ви нічим не ризикуєте, хоча припущення і невірне

 

???
Якщо зміст фрази зводиться до "Як це робиться? Яким чином це зроблено?", то правильно вживати - по-українськи, по-господарськи, по-батьківськи. Але якщо змістом являється - "Якою мовою говорить (-ят, -итимуть)?", то вживається - українською, російською тощо.

Тобто зміст фрази зводиться до того, що Ви старались говорити як "денді Лондонський", як корінний англієць... А якою мовою Ви при цьому говорили, значення немає...

 

iso,

Важко повірити, тому, що свого часу мені одна людина з України (яка знає мову з дитинства) говорила саме те що пан VasMT зараз; що якщо говоримо про мову, то правильніше - українською. Можна сказати інакше і всі вас зрозуміють, але українці так не говорять.
Якщо це помилка, то мабуть ви можете якимось чином обгрунтувати своє ствердження?

 

Вибір українською мовою (українською) чи по-українськи - в залежності від контексту .
Напр. володіє українською але говорить по-українськи.
І приклади:
Із Старицького:
- А що, панове, схизматський пiп тут? - звернувся Петро до сторожi
по-польськи. - Його мосць, пан губернатор, дозволив московитам подивитися
на нього!
Хоча цi слова й було сказано по-польськи, та вони мало переконали кухаря.
Із Радіо «Свобода»
Згодом Микола Скрипник занотує: «У мене був представник Сталінського бюро есперантистів, і мій помічник тов. Ерстенюк, що володіє багатьма мовами, в тому числі й есперанто, звернувся до представника бюро есперантистів мовою есперанто. Виявилося, що він по-есперантськи не говорить, він і по-українськи не говорить, а виключно тільки по-російськи... ».
Майк Йогансен
З рота виблискували 32 золотих зуби. Поклав перед Сашком два паспорти.
— Ви можете по-німецьки чи по-російськи? — запитав нервово Сашко.
Із сучасного правопису
3. Через дефіс пишуться:
а) Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення -ому або (-к)и: по-батьківському, по-бойовому, по-братньому, по-господарському, по-іншому, по-козацькому, по-нашому, по-своєму, по-сусідському, по-українському, по-християнському; по-батьківськи, по-братерськи, по-господарськи, по-людськи, по-сусідськи, по-українськи; також по-латині.
Але про це не у цій вітці.

 

П.Іso!

Прикметників!
А Прикме́тник — частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє?
*****

Пр:

2) Переклади творів Пушкіна українською мовою мають свою історію.
3) З одним французом прийшла його сестра, немолода панна, котра не вміла говорити ні по-німецькій, ні по-українській і цілий вечір сиділа й мовчала, неначе німа. Французи й англічанин говорили по-німецькій так, як директорша по-українській. Вся збірна компанія хотіла розмовляти між собою й більше розмовляла на мигах, ніж на словах. В залі було чути всякі мови, перемішані, поламані, чудернацькі. Наймички внесли здоровий піднос, заставлений скляними кухлями з покришками, обкладеними сріблом. В кухлях жовтіло пиво. Вся компанія кинулась дудлити пиво й розвеселилась. Усім хотілось балакати: всі кричали, мішали німецьку мову з французькою й українською, й всім здавалось, що вони розуміли одно одного. (Іван Нечуй-Левицький - Старосвітські Батюшки та Матушки)
4) - Та не «по-мужицькому», а «по-українському»! Мужики всякі бувають. Є мужик француз, є німець, є поляк... О! Є і пани такі ж самі... (Володимир Винниченко - "Уміркований" та "щирий")

 

Шановний п. VasMT!
(Для п.Полковника: Не Шановний а Шановний п.VasMT
1 Не потрібно пояснювати, що таке прикметник і прислівник. Я ще зі школи трохи пам’ятаю. А навів правопис, щоб нагадати форму по-латині для тих, хто "С удовольствием бы учил украинский язык"
2 Наведена цитата
«Французи й англічанин говорили по-німецькій так, як директорша по-українській».
не відповідає сучасним граматичним нормам.
3 Цитати з посиланням на авторів лише для того, щоб розвіяти сумніви щодо русизму форми розмовляв по-українськи
4 Суперечка виникла через фразу:
«По англійськи не дуже вмів, тож розмовляли по-українськи. Я був здивований наскільки чистою і грамотною мовою він говорив.
Ось я тоді і подумав, що ще не все втрачено для України. Раз хлопець з Миколаєва говорить по-українськи то ще не так зле..».
Окрім пропущеного дефісу, розділових знаків і вислову грамотною мовою – помилок я не бачу.
Зрештою, може хтось із мовників втрутиться і пояснить, в чому і хто милиться

 

Поляки до всіх новоутвореннних держав кажуть "на", na Ukrainie, na Białorusi, na Litwie, na Łotwie (Латвія, також до Угорщини, Словаччини), а росіяни - це дозволяють лише до України. І це прописано у нормах польської мови, які склалися, а у росіян "на Україні" - це виняток, який несе політичний аспект, а не норми російської мови.

Розумієте, я б не сперечався, коли б Україна - була частиною Росії (як в Російській імперії), кажуть же на Смоленщині.

Але зараз Україна - НЕЗАЛЕЖНА ДЕРЖАВА і означає не територію, а саме ДЕРЖАВУ. Не кажуть "на державі Росія".

Русь розпалася, тому пізніше розуміли лише територію колишньої Русі (князівства чи просто територію, яка колись належала Руси), тому виникла форма "На Русі".

Або хай ваші філологи змінюють норми і пишуть: "На Білорусі, На Литві, На Латвії, на Угорщині" або пишіть "В Україні".

 

А як поляки кажуть - в чи на Польшу?
А як поляки називали свої східні колонії (мається на увазі українські землі)?

Ці питання ніяким боком не змінюють мою думку... Я вважав і наголошую, що правильно буде в Україну, до України, і на Поділля, на Київщину...

 

Kresy Wschodnie в перекладі "Східна окраїна" до них відноситься Україна, Білорусь і Литва. Кажуть поїхати в Польшу, в Росію.

Особливо сподобалося на Угорщині (Na Węgry - На Венгри, Na Słowacji - На Свовацї).

 

А я и не претендую...., Шановный!

---------- Додано в 23:13 ---------- Попередній допис був написаний в 23:10 ----------

т.е. русские НАЗЛО украинцам после 90-х годов прошлого века забацали исключение в правила Русского Языка?
Как всегда у Вас, прикольненко!

 

До (do Polski). А якщо де? , то в Польщі (W Polsce).

Але ж от ми кажемо "на Мадагаскар". І російською теж так. Але це ж не колонія Росії. Чи я щось не так розумію?

Хто так каже?

 

Тобто , зміст фрази зводився до того, що я користувався словами які є в словнику англійської мови , але не дуже вживаються в Північній Америці.
Наприклад слово - сміття. Найбільш вживані синоніми є garbage і junk.Газети користуються словом - waste.
А синоніми цього слова , такі як - rubbish, trash і refuse не є дуже популярні в нас. Ними більше користуються ( можливо) в Великобританії і Австралії.
Або - impudent (наглий , нахабний , самовпевнений) . Хоч це слово тут звичайно розуміють, але більше користуються такими , як -insulting, rude , saucy.
Ну і так далі...
І коли я такими (напівзабутими , невживаними) словами пробував оперувати , будувати з них речення - то збоку це виходило смішно.

А денді Лондонський з мене ніколи не вийде... як би я з себе не пхався.
А моя мала , яка вже народжена в Канаді...то можливо з неї вийде ....Але лондонського акценту мати не буде , так як переїзжати ми туди не збираємся.

Коли мені хтось каже , що хтось дуже добре вивчив англійську мову по підручниках , то я ще ....ееее... так-сяк можу повірити.
...але коли той "хтось" ще навчився говорити на лондонському /нью-йоркському/південному акценті.....??????.
То , перепрошую - це bullshit....
Можна краще , або гірше ІМІТУВАТИ той чи інший акцент.../Але це буде все одно- ІМІТАЦІЯ....так як краща , або гірша репродукція картини. Яка все одно буде репродукція.
І цей "акцент" впізнається при вимові перших кілька слів.

В серіалі "Друзі"(Friends) , який здається йшов в Україні, є такий фрагмент коли одна знайома цих Друзів пробула в Лондоні один рік і повернулася в Нью Йорк з "бритійським акцентом". Режисери дуже вміло і смішно це показали.
Потім Моніка , якій вже цей "акцент" надоїло слухати , відвалила їй , що ця вимова наіграна , і що етнічна італійка з Нью Йорку з бритійським акцентом це виглядає дуже смішно.

 

Вибачте, мав писати "поїхати до Польщі", просто забувся, я польську тільки вчу .

Пане Полковнику, раніше Україна - означала умовну територію чи умовну частину Російської імперії і навіть в радянські часи, хоча Україна була республікою. Казалали поїхати в УРСР (офіційна назва), а Україна - умовно означала для російських філологів, територію УРСР чи частину СРСР.

А зараз Україна - це держава та офіційна назва країни (офіційна назва - Україна), вже не УМОВНА ТЕРИТОРІЯ ЧИ ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬ.

Як не дивно, навіть Пушкін вважав, що в часи правління Мазепи, Україна була державою. Чому Шевченко писав "на", тому що він розумів територію під назвою "Україна", а не державу. В деяких творах у нього була частка "в", але там йшлося про часи Богдана Хмельницького чи Гетьманщини, тобто коли можна було Україну назвати державою.

Куба - означає певну територію (острів), тому частка "на", а поїхати "В Республіку Куба" (офіційна назва держави). Як не дивно всі острівну республіки мають у своїх офіційній назві "республіка".

Україна - не острів, не частина територій Російської імперії чи СРСР, а ОФІЦІЙНА НАЗВА ДЕРЖАВИ і означає ДЕРЖАВУ.

Якщо Україна - офіційна назва держави. Чому політична, тому що частка "на" означає, що Україна частина Росії чи її території, як Кубань (поїхати "на Кубань", але офіційна назва "поїхати в Краснодарський край").

Теж саме в Україні, "поїхати на Поділля", але "поїхати в Хмельницьку чи Вінницьку область" (офіційна назва).

---------- Додано в 09:27 ---------- Попередній допис був написаний в 09:04 ----------

Мадагаскар - острів, а офіційна навза - Демократична Республіка Мадагаскар чи просто Республіка Мадагаскар. Коли кажуть Мадагаскар - то розуміють перш за все острів.