Культура слова: мовностилістичні поради

Розмова з Iso якраз і повернулась до початку минулого століття (Членкиня).

До речі, на одному з форумів почув тлумачення цього слова. Воно (тлумачення) має відношення до кіньського репродуктивного органу.

Беззаперечно. Але нема ПРОДАВЧИНІ (продавщині), з якої все і почалось

А КОМУ тоді? Мовному редактору каналу СТБ?
А ще є, я колись презентовував, слово МАЦЯЛЬЦЯ! Знаєте що це?

 

Ні.....

 

Російською - щупальца. Фильм такий.
А то анонс по СТБ був: - Дивіться вперше на екрані СТБ фільм жахів - МАЦЯЛЬЦЯ,,,

 

А я к правильно звертатись до людей у Львуві?
Наприклад прошу пана передати за проїзд чи прошу пане, передайте будт ласка за проїзд? ну як?
у кавярні як сказати ? горнятко фліжанку чи чашку кави?

І доречі питання в укр мові є таке слово ПРОЦЕНТИ, ато почув у рекламі банка якогось, незнаю якось вуха ріже...

 

Є, воно вживається нарівні зі словом "відсотки".
http://slovnyk.net/?swrd=%EF%F0%EE%F6%E5%ED%F2&x=0&y=0

 

- Передайте, будь ласка..
- Прошу передати..
- Перепрошую, дозвольте вийти..
Я собі думаю, що кава в філіжанках, а чай в горнятках, а чашка в Києві

Особисто я частіше кажу "проценти".

 

За словником горнятко - це невеличкий горщик.

 

Є і інші значення. Горнятко -
1. зменшено-пестлива форма до горня ◆ Так глина чекає, доки вправні руки майстра не покладуть її на гончарний круг і обережними, але добре відпрацьованими рухами не перетворять сіру масу на полумисок, горнятко абощо. З сайту
2. маленький горщик. ◆ Дід Онопрій вмощує на покуть, за сніп, горнятко з кутею та глечик з узваром — домовикам, тобто душам померлих, щоб ласкаві й добрі були до хати і всіх, хто живе в ній. Володимир Малик, «Таємний посол»
3. те ж саме, що чашка ◆ Тоді ти їла щось дуже неквапно, а я пив каву, не вийнявши ложечку з горнятка. Отар Довженко, «Я кохаю музику»

 

Ні ви не так зрозуміли, мене саме цікавить це словосполучення (прошу пана/пані) в якому контексті і як викорстивувати

то в запоріжжі у нас таке саме "Пожалуста пєрєдайтє, ізвєнітє можна пройті" (можна почути коли пощастить

 

А попробуйте самі говорити частіш... Ось і щастити чути буде набагато більше...

 

о, а мені більше подобається - мацаки!

 

Я показала, що в таких випадках не обов'язково казати "прошу пана". Вистачить "прошу", "перепрошую", "будь ласка".

 

Та не вживається такого - "прошу Пана", бо це по-польськи. По-нашому це "прошу Вас". Тому буде так як написала Нірванка і може ше якісь варіації.

А це, певно, п'яний може так сказати, бо самЕ "прошу" виступає як "будь ласка" + зазвичай, якщо хочете звренутись на пан, то спочатку кажуть "пане" і потім вже прохання, нє?

 

Я посилаюся на 30-і, бо неодноразово, почувши незвичне україньке слово, нарікають не на бідність власного словникового запасу, а звинувачують, що то все галичани видумують або просувають польські слова. Не без того, але власне кінець 20-х - початок 30-х, за часів радянської українізації, унормування правопису, термінології і словників зробило величезний поступ. І дуже багато мало вживаних сьогодні слів - тоді були звичними. Правопис Східної України. а відповідно і термінологія і словники, були прийняті за норму в Галичині.
А те що в кінці 30-х правопис і словник були вихолощені і зрусифіковані, а доробок і науковці - знищені, відхаркується нам і сьогодні.

По-польськи, але вживається
Сказати: пане, прошу передати - звучить грубувато. Зовсім інакше, якщо
сказати пане Миколо або пане Ковальчук, чи пане докторе (пане адвокате)
Тому правильно вжити: прошу пана, прошу передати (польська форма але має місце і в Галичині), або вже по-українськи, (чомусь підзабута форма звертання) - добродію, добродійко (пане добродію - якщо вік (або вигляд ) поважніший )
(У міжвоєнній Польщі між колегами за фахом було ще поширене звертання:
товаришу або пане товаришу (в залежності від ступеню знайомства)

 

Чесно, я за це ладен вбити будь-кого. Це в якій скажіть будьте ласкаві в які мові існує місто Хмельницьк. Нема такого!!!!!!! Богдан Хмельницьк чи що був. Завжди вважав, що наше місто перейменували на честь Богдана Хмельницього, а не Богдана Хмельницька.

Вибачте за оффтоп, але це мене вбиває. Я скорочено можу казати Хмель, але Хмельницьк - це ознака повної не вихованості і це я бачу в основному у приїжджих.

Хмельниччина, Хмельницького...

 

Дякуя за науку.
Був неправий.
Хоч особисто я, необразився, та сприйняв нормально, нмд, хтось може відреагувати не меньш різко, ніж Ваше цілком слушне зауваження.
PS Якщо є бажання зробити приємне Одеситам, кажіть не "е", а "є" в назві міста, незважаючи на мовні норми.

 

Ой-ой-ой! А як деякі на Київ кажуть Кийов? За це душити?

ААААА!

 

Це на честь інгридієнту хмельницького пива чи грузинської "Хмелі -сунелі"...
Повбивав би. Кличте тоді вже Проск...

 

Бо в Богдана Хмельницького було прізвисько Хмель, а не Хмельницьк... Проскурів - стара назва польсько-єврейського містечка, а не обласного центру. Іронія долі, польсько-єврейське містечко - назвали на честь Богдана Хмельницького.

Пані Рибко, ви хочете сказати, що в якісь мові є Хмельницьк. І за якими літературними нормами БУДЬ-ЯКОЇ мови ця форма існує.

 

Пане Богун, такого не хочу сказати, просто навіщо за те, що людина помилилася

?

Коля, спокійніше.