Культура слова: мовностилістичні поради

але-сь зробили рекляму тотій панянці))))))
кіко платить?)))
бо рекляма є рекляма і ніц з того жи троха негативна)))

 

Я вам подала приклади неграмотного написання. Для початку два.
Матиму час, перекопаю дописи Марусино й подам більше.
Не справа в помилках із буквами, а в неправильному дослівному перекладі з росмови. То НЕ українська, то ламана українська.

Я не кажу, що розмовляю краще за всіх.
Покажіть мені, де я таке дослівно писала.
А те, що я до Марусино чіпаюся, а точніше її переслідую, то я вже написала причину.
Я розумію, що вам хочеться в джентельмена побавитися... Тільки я своєї думки не міняю. Порівняти дописи Марусино й Веди. У Веди є повага до мови, та й просто - краса висловлювання.
Марусино ж лиш смородить про те, яка бідна й примітивна укрмова...

Мені подобається, коли кажуть "при надії".

О, Левандівка то саме каже.
А може, якраз щось на мозґи капне й нарешті навчиться троха того, про що каже. Так що, вважайте, що то доброчинна акція.

 

блін. Прикро. Тільки одне запитання: нахрєна мені розмовляти українською?
це й для всіх інших, хто свої мінуси ставить
ліля, а хіба ти не здогадуєшся, чому ці слова мелькають? бо я так і вважаю, коли кажу "якийсь, щось". Я не просто так кажу. Что думаю, то и говорю не лукавлю в отличие от вас. Маю право на свою власну думку та погляди. Ви це аж ніяк не зміните.

 

Читаю Вас пані Марусина, а "Эллочка-Людоедочка" - це точно не ваша родичка? А ваші думки на форумі можуть поміститися у 30 слів:
1) Хамите.
2) Хо-хо! (Выражает, в зависимости от обстоятельств, иронию, удивление, восторг, ненависть, радость, презрение и удовлетворенность.)
3) Знаменито.
4) Мрачный. (По отношению ко всему. Например: «мрачный Петя пришел», «мрачная погода», «мрачный случай», «мрачный кот» и т. д.)
5) Мрак.
6) Жуть. (Жуткий. Например, при встрече с доброй знакомой: «жуткая встреча»).
7) Парниша. (По отношению ко всем знакомым мужчинам, независимо от возраста и общественного положения).
8) Не учите меня жить.
9) Как ребёнка. («Я его бью, как ребенка» — при игре в карты. «Я его срезала, как ребенка» — как видно, в разговоре с ответственным съемщиком).
10) Кр-р-расота!
11) Толстый и красивый. (Употребляется как характеристика неодушевленных и одушевленных предметов).
12) Поедем на извозчике. (Говорится мужу).
13) Поедем на таксо. (Знакомым мужского пола).
14) Подумаешь!
15) Уля. (Ласкательное окончание имен. Например: Мишуля, Зинуля).
16) Ого! (Ирония, удивление, восторг, ненависть, радость, презрение и удовлетворенность).
17) У вас вся спина белая....

 

а я якою розмовляю, чи ви загубились?

і де паплюження? чекаю.

Богун, що ви вихована людина то бачу)

 

Тю...
Ви шо, генератор слів ніколи не зустрічали?
Тролів на форум спеціяльно готують, привчають до пощення "фігня якась", "до чого це".
ТАКа мовна стилістика...

 

Цитую Вас:

 

от чому ти маєш право назвати так мене, а я не можу нічого про тебе сказати? несправедливо це, левандівко. Ти користуєшся лише тим, що маєш функції модератора. І лише. (останній вислів не подобається мовознавці Лілі, але я так кажу і вважаю його вірним))))

Богун, я вроде такого слова не писала. щоправда до фіга писала "нахрєн".
по-вашому вихована людина не може сказати ніколи "охренеть" ви дуже помиляєтесь)

 

Справді

 

Хороше гасло...
А брудершафту не пригадую.

Як назвати? Я? Вас, особисто? де?

Неправда!
Я багато всяких "функцій" маю.

 

Ну, так і приймайте. Раз смородите, то доводиться шматою помахати.
А те, що ви мови не поважаєте, я з вашого першого допису зрозуміла.

Багато ще можна прикладів навести...
Тільки ви не там туфту бачите, де вона насправді є.

 

Фигассе... Упс... Другого слова не смогла подобрать.
Була у Київі часто маленькою, запам'яталось яскраво те, що багато людей спілкувались українською, мене це так дивувало, бо у Харкові я українську чула тільки від бабусиної сестри. У році десь... 2000-му поїхали ми з подругами до Київа, я так переживала, що моя мова не є досконалою, ці помилки... акцент... й все таке інше... Яке було розчарування, коли ми майже не почули мови, а це ж столиця!!! На нас дивно позирали, бо ми все ж намагались говорити українською, ми ж до серця україни приїхали... І стало мені якось так сумно і дивно... Але чим далі, то сумніше й дивніше... І так хотца інколи сказати - Україна для українців, геть всі інші... Але ж я навіть не українка, парадокс, ага? То дуже дивно й сумно мені читати цю фразу...

 

Не патичкуйтеся...
То було в серці України, а Ільїчовскіє портовиє..? Переживуть.

 

А Марусино до багатьох на "ти" переходить, не питаючись.
Вочевидь, внутрішня культура дозволяє.

 

ні. на "ти" на цьому форумі я зверталася тільки до трьох людей. Перші дві - левандівка та ліля.
на ви не можу, бо відчуваю злість та незвагу. Все.

Toyvo, вы не в том контексте поняли. Имелось ввиду, зачем разговаривать по-укр., если люди вот так разу обгаживают эту идею. Потому и вопрошалось. Аа, ладно.

Лілія, ти все правильно розуміла і розумієш! вже вкотре тобі кажу! пра-виль-но! але єдине - то не неповага, то просто нерідна мова ну й ставлення відповідне

 

А дохтор шо каже?
Може клімат поміняти..? На сєвєрний контінєнтальний?
Кажуть, від життя в чужих краях здоров'я страждає.

Наспівуючи:
Чужа хата - не своя!
Як свекруха лихая, лихая...

 

Пані Liliyah Romanova та пан Levandivka у мене ідея. Давайте створимо групу: "До кого Пані Марусино звертається на "Ти"".

Пані Марусино з будь-якою особою на форумі, якщо мені дозволять, я перейду на "ти". А з Вами я не перейду НІКОЛИ. Може Ви мене вважаєте "приятелем", ми з Вами не однолітки.

 

одеса то для тебе чужа. І для шляхти та угорців теж.
що ж злість ховати під маскою? Сатира - орудие слабых. (с)

 

За словничком героїні відомих одеських авторів, ліпше написати:

Також звернення на "Ти":

Коли:

Тоді в Одесі одні слабаки , Ви образили столицю гумору.