Культура слова: мовностилістичні поради

А я такого слова не знала. В Киеве так не говорят. И что?

 

Ну, тепер знаєте. Значить Ваш словниковий запас збільшився. От і тільки всього. А на Київ дивитися, то можна взагалі українську мову забути.

 

Ой-ой-ой!

 

Скажете, Рибко, що неправда? Я останні два роки по два рази в Києві перебувала деякий час. Принципово старалася розмовляти всюди українською мовою. Літературною. Бо я - філолог. Дивилися на мене, як на якесь нєзємноє явлєніє. Ніби і не дєрєвня і не вбрання
а-ля турція. Бо в Америці таке не продається. Якщо і силувалися відповідати українською, то тільки суржиком.

 

Не знаю. В киеве много украиноязычных. И никто на них не смотрит, как на НЕЗЕМНОЕ ЯВЛЕНИЕ.

 

Рік тому я теж питала на ЛФ , що таке трускавки.От вже як рік знаюУ нас же полуниця і клубнІка

 

Рибко, говорити літературною мовою щоденно ненормально, щиро кажучи.
Літературною мовою мають говорити диктори, ведучі, працівники теле- та радіокомпаній, журналісти... І то саме в робочий час. Поза тим люди мали би користуватися розмовною мовою.
Проте є два моменти:
- російськомовні люди не мають розмовної української, вони чудово знають і розмовляють літературною, навіть без помилок у значній частині випадків, але тим це й неприродньо для тих, хто на щодень послуговується саме розмовною;
- чомусь суржик люди вважають не сумішшю помилок, а розмовним варіянтом української мови, чим він взагалі не є, як би того кому не хотілося.
Відповідно, ті, хто спілкуються українською щодня, мають можливість бути багатшими, якщо вмітимуть спілкуватися обома: і розмовною, і літературною.

Ну, з цим ви вважайте... Те, що ви діялектів не розумієте, не значить, що вони не потрібні. Вони дуже цікаві й хороші. Крім того, вони мову не збіднюють, а збагачують. Чим більше мова має слів на позначення одного або спільного виду предметів, тим вона багатша.
Навмисне для вас порилася в неті, аби знайти назви картоплі у різних діялектах. Ось, що я знайшла:
картопля, бульба, бараболя, крумплі, кромплі, булі, ґудзь, ґудзола, бундурки, бандурки, буришка, ріпа, бурка, мандибурка, навіть біб.
Україна має багато діялектів, кожен із них є цінним для мови, як величезного організму, де літературна мова лише одна із частин. Крім того, кожен діялект має не лише свої слова, але й мелодику, що ще цікавіше й різноманітніше.

 

абсолютно погоджуюсь!!! часто в школі чула в свій бік докори зі сторони учнів і вчителів, що , мовляв, жахлива з мене "філологічка" ( активно займалась в тому напрямку в ті роки, перемагала на обласних конкурсах, олімпіадах з мови-літератури ), бо люблю діалектив повсякденному житті, чи писати не граматично... а я так відводила душу... говорила і писала, так як душа хоче, а не головою обдумувала правильність своїх слів)))

 

Да не имею я ничего против. Просто когда образованные, умные люди пишут "шо", "тойво" - это просто смешно - как будто селюки неграмотные.
Кстати, Лиля, а чего вы часто пишете по правописанию 20-х годов? Вам оно больше нравится?

 

Я схоже робила. Але русизми - то було зась! Ні за яких обставин.
Але дуже добре вас розумію. Я теж багато в тому плані працювала, готувалася, а потім у міжчасі дозволяла собі розслабитися і вживати не лише діялектні слова, а й сленґові.

Так, мені так подобається. У мене і дипломна робота нак написана. Із використанням майже усіх пропозицій до реформи правопису, за винятком и на початку слова.

Мені, наприклад, не подобається, як тут дехто пише "робе, любе, говоре"... Ну, але трудно. Раз так зручно, то най буде.

 

А чем это лучше?

 

Я не кажу, що гірше чи ліпше. Просто такі я висновки зробила для себе після невеликого дослідження знущань над мовою...
Те, літературне, що ми маємо зараз, аж ніяк не виникло природнім чином.

 

Можете рассказать больше? Можно на языковой ветке.

 

Рибонько, але обов'язково перечитайте.

Юрій Шерех (Шевельов)
Так нас навчали правільних проізношеній/ЕПІЗОД З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИЦТВА

 

Прочитала. Сейчас такого нет, слава Богу. Словарей разных полно.

 

треба "говорить" - ?

 

Той, хто так пише це знає. І я за вас рада, що ви також.
Але сенсу вашого повідомлення не бачу.

А ви не думали, ЯКІ то словники? Ви впевнені у їх якості? Та і на яких словниках теперішні роблять? Чи не на тих, проти яких висловлювався Шевельов?

 

Не знаю. У меня нет словаря. Что надо, ищу в инете.

 

Шо зробиш, якшо люди до тепер не навчилисє як мают правильно писати. Я такво, читаю дописи і все нахожу шось таке, шо м ніколи навіть не чув скілько живу, але то не біда, з часом навчутсє.