Культура слова: мовностилістичні поради

Есть прекрасная книга Корнея Чуковского - "Живой как жизнь". И хоть она посящена русскому языку - но примеры и суждения вполне универсальны - и применимы и к другим языкам...
http://vivovoco.rsl.ru/VV/BOOKS/LANG/CONTENT.HTM
Книга написана очень живо, читается с интересом....

 

Оки подивимось. Але оце - без обиняков издевается.. А так знущатись взагалі можна? А щодо саме далекогладу..Життя покаже, воно найкраще тестує слова на вживаність, не в образу вченим.

 

Так это еще во времена Белинского....
Книга не очень большая - но на мой взгляд - достойная. Его предложения о чистоте языка - вполне применимы - в свете некоторой дискусси о "суржике" и к нашей ситуации. При этом не забудем, что Чуковский - из Одессы... В "девичестве" Корнейчук....
Вот так - куда не копни - везде наши соотечественники...

 

Знайшла я де бачила це слово. У відомого мовознавця Олекси Синявського (1887 - 1937).

Отже, слово "далекогляд" є далеко не новим віянням. Якщо прочитати його праці, то іншомовних слів - запозичень він не заперечує і викладає їх в окремому розділі.
Його думка є такою

Однак суржик з його трактувань - є несталим лексично вузьким запозиченням.

Професор вчився і в Одесі, закінчив згодом Харківський університет. Також парцював в Києві керівником діалектологіічної комісії УАН.
Отже галицьких висновків в цих тезах немає, як хотілось би комусь - це загальноукраїнське бачення.

 

Вона завжди була розроблена і вчені послуговувались нею здавна. А це я говорю про сучасне видання. Раніше були інші видання, але ж і наука, і мова розвиваються, ідуть вперед - отже, необхідно перевидавати словники. Мені здається, це настільки очевидно, що навіть пояснювати немає потреби.

Не так. Кожна мова настільки особлива, що знайти прямі аналоги на ВСІ слова неможливо. Пам"ятаєте приклад з мовою ескімосів, де є 16 слів на позначення різних видів снігу? Навряд чи ви знайдете до кожного з тих слів аналог у англійській, російській, французській, українській чи будь-якій іншій мові.

 

В компанію до далекогляда. Антена - тремтячка.

 

кошмар який...і що ж, ці слова придумували бабусі з села? дуже сумніваюся. Це придумали новоявлені новомодні "патріоти"....що дуже сумно для цієї країни.

 

Не сумуйте!
Я ж нещодавно писав:

"Країна" і патріотизм тут нідочого...

 

добре, хто ж це по-вашому придумав?
будь-ласка, тільки не кажіть щось по типу "це кгб, москалі нехтують нашу мову")))

 

То доведеться дочекатися, доки натхнення приведе romhavr у цю гілочку, щоб повідомив нам афтара.

 

Мати у нього українка-селянка (служниця) з Полтавської губернії, а батько єврей, якому батьки заборонили одружуватися на українці. Корней Чуковський родився у Пітері, а потім мати переїхала в Одесу. Справжне прізвище Корнійчуков (але це трохи не правильно, бо це прізвище змінене в оригіналі Корнічуковий і Корнічукова).

Насправді Корній Чуковський - російський письменник українсько-єврейського походження . У нього немає ні краплі російської крові.

Происхождение

Николай Корнейчуков родился 31 марта 1882 г. в Санкт-Петербурге. Часто встречающаяся дата его рождения 1 апреля появилась в связи с ошибкой при переходе на новый стиль (прибавлено 13 дней, а не 12, как должно для XIX века). Писатель долгие годы страдал от того, что был «незаконнорожденным». Его отцом был Эммануил Соломонович Левенсон, в семье которого жила прислугой мать Корнея Чуковского — полтавская крестьянка Екатерина Осиповна Корнейчукова. Отец оставил их, и мать переехала в Одессу. Там мальчик был отдан в гимназию, но в пятом классе его отчислили из-за низкого происхождения. Эти события он описал в автобиографической повести «Серебряный герб».

Почтовая марка СССР, посвящённая К. И. Чуковскому, 1982, 4 копейки (ЦФА (ИТЦ) #5282; Скотт #5033)

Отчество «Васильевич» было дано Николаю по крестному отцу. С начала литературной деятельности Корнейчуков, долгое время тяготившийся своей незаконнорожденностью (как видно по его дневнику 1920-х годов), использовал псевдоним «Корней Чуковский», к которому позже присоединилось фиктивное отчество — «Иванович». После революции сочетание «Корней Иванович Чуковский» стало его настоящим именем, отчеством и фамилией. Его дети — Николай, Лидия, Борис и умершая в детстве Мария (Мурочка), которой посвящены многие детские стихи отца — носили (по крайней мере после революции) фамилию Чуковских и отчество Корнеевич/Корнеевна.

http://ru.wikipedia.org/wiki/Корней_Иванович_Чуковский

 

"Собутыльник"- жаргонное слово. Нет смысла его в словаре искать.
Слова типа "соціяльний", "лямпа" и т.д. употреблялись во всей Украине в 20-х годах (времена украинизации), потом, в период русификации, были изменены по подобию русского языка. Так что они имеют право на существование, хотя и могут сейчас звучать для нас странно

 

Тремтячку вжив бо мені сподобалося це, почуте з усного джерела слово. Якесь документальне джерело, що її містить не знайшов. Якби і знайшов, в сучасній літературній мові, що постійно розвивається слова в такому значенні нема.
Це не була порада вживати це слово зараз. Скоріше приклад матеріалу, що формує мову. Як вже влучно сказано час покаже що приживеться, а що ні. При можливостях сучасних ЗМІ впровадження в норму якогось слова значно коротше ніж колись. Є багато гарних призабутих слів, що чекають свого визнання.
Стосовно втрати психічного здоров’я, то є гарне слово - збезглуздіти.

 

Мені, україномовному українцю, в Ялті місцевий житель доводив серйозно, що ліфт українською - міжповерховий дрототяг.

 

Мушу тут дещо пояснити. Тремтячка - це не антена. Саме слово "тремтячка" означає стан лихоманки у людини, коли тілом трусить, тобто людина тремтить (вібрує). Тому словом "тремтячка" позначають вібруючий предмет.

Тепер щодо антен: вібратор - це частина антени, а також, зокрема, один із різновидів найпростіших антен - горизонтальний або вертикальний напівхвильовий вібратор. Проте колоквіально антену словом "вібратор" не позначають.

Далекогляд - нормальне слов'янське слово. Чеською: dalekohled, словацькою: daľekohlad, словенською: daljnogled. Дані слова є відповідниками слова "телескоп", тобто зокрема і переносного бінокулярного телескопа.

 

Не знаю в какой теме можна спросить, поэтому спрошу здесь. Подскажите, пожалуйста, как правильно произносится слово: кобіта, кобіта или кобіта.

 

Не партеся! Пишіть "женщіна"...

 

А правда, как произносится?

 

Та чтоб написать я знаю много вариантов:smile:. Бумага все стерпит, и клавиатура уже многое повидала:smile:.
А серьезно, как правильно сказать слово кобіта?

 

Як правильно - "щикатурка", чи "щекатурка"? (с)