Кто насиловал артековских детей?

Все правильно - люди виноваты. Только если сейчас начать без разбору махать купленным телевизором налево и направо - будет ли лучше? Даже у суда Линча есть правила.

 

О!!! Давайте жить по правилам. Только все! Без избранных и неприкасаемых. Тут как в армии - или по уставу, или по дедовщине. Нельзя жить когда тебе удобно по уставу, а когда неудобно - по дедовщине. Либо ВСЕ живём так, либо ВСЕ живём эдак.

 

Это возражение какой моей пропозиции? Где я призывал махать тиливизором, чем-нибудь другим или вообще махать?
Махать не нужно. Нужно подумать о себе - рабы ли мы, мужчины ли мы, что будет с нашими детьми в этой стране? Нужно немножко рассердиться и стать зрелыми мужами, а не шуганным хитрожопым народцем, который всю дорогу ищет повод как бы ни хрена не сделать и бесконечные оправдания своей социальной бездарности и лени.

 

Если так пойдёт и дальше, то в очень скором времени станет стыдно говорить о себе "Я украинец".

 

ну вообщем то справедливые требования?
только при чем тут ручной режим?

 

Потому, что другой обосрался.

 

ручной режим обосрался еще больше.
примеров масса.
начиная от французской революции и дальше октябрьский переворот и дальше.

я ж говорю кровища.

 

Сравним уровни жизни и уважение к законам?

 

Опять пардоньте. Вы подумали, что я говорю о тотальном насилии? Боже упаси! Я говорю о тотальном контроле общества над властями!

 

Может я неправильно Вас понял в отношении "ручного управления"? Разве это не аналог анархии?
Вопрос-то, не в том, жить или не жить по правилам, а в том как этой жизни по правилам достичь. Боюсь одними призывами не поможешь. Ну это уже, практически, [OFFTOP]философский вопрос[/OFFTOP]

 

Тут можно дискутировать только о том, в какой форме это может происходить. Это отдельный большой вопрос. И больной, ввиду всеобщей ожлоблённости и равнодушия населения.

 

Хм-м. Не я один Вас неправильно понял. В таком случае, боюсь, у нас спора не получится

 

Не верю я в эту мутную историю.

Если бы один депутат "влетел" - поверил бы.
А так сразу трое.
Чушь.

 

Блог Монтян на УП



Я сказала, все, що могла сказати на даний момент (оновлюється)

Відео прес-конференції "Національні особливості розслідування справ стосовно педофілії"

Розшифровка відео

Перш за все, я хочу сказати, що про цю справу відомо всьому юридичному Києву і всьому нашому політикуму, як мінімум, з липня місяця. Саме в цей період часу всі наші топ-політики – Ющенко, Тимошенко, Карпачова і всі інші, чиї прізвища ви бачили в зверненнях, отримали звернення матері цих дітей про те, що відбувалося. Приблизно через два дні після того, як Тимошенко отримала звернення, Генадій Москаль поїхав в Крим. Для чого він туди поїхав, можете висловити свої припущення самі.

Мене попросили знайомі депутати, в силу безумності звинувачень, з огляду на те, що я маю достатній досвід стосовно статевих злочинів, а також мій чоловік неодноразово судив педофілів (і одного навіть засудив до смертної кари), враховуючи те, що у нас є четверо маленьких дітей приблизно такого самого віку, а в мого чоловіка ще й десять онуків приблизно такого самого віку, просто, з суто людської точки зору, поговорити з цією жінкою і з цими дітьми стосовно того, чи дійсно це може бути правдою. Ми, звісно, погодилися, тому що перші питання, які, звичайно, виникли – чому ця жінка стільки часу мовчала, що вона взагалі собою являє, тому що юридичною, політичною тусівкою пішли чутки, що вона неповносправна, ненормальна, і взагалі невідомо, що це відбувається. Пішли чутки, що вона це робить виключно для того, аби помститись чоловіку...

Перш за все, я зустрілась з цією жінкою і переконалася в її повній, абсолютній нормальності. Я веду неймовірну кількість шлюборозлучних справ, і щоденно вислуховую різноманітні історії від чоловіків та жінок. Я прекрасно знаю, як поводять себе люди при розлученні, що вони одне на одного кажуть, і так далі. Перше ж питання, яке я їй поставила, ознайомившись з результатами експертизи, згідно яких дітей гвалтували мінімум три роки: як вона примудрилася цього не помічати? Відповідь була приголомшливою. Вона бачила, що з дітьми щось не так, вона зверталася до неймовірної кількості психологів: шкільних, приватних... Я б хотіла подивитися на цих психологів, які не змогли за весь цей час з'ясувати, що відбувається з дітьми. Якщо цього не змогли зробити професійні психологи – я не знаю, де вони взяли свої дипломи – то що казати про матір, яка уявлення не мала нічого про такі речі. Яка вийшла заміж без будь-якого відповідного досвіду, за її власним зізнанням, і жила з такою людиною, яка зараз сидить в СІЗО. Я не буду казати про інтимні подробиці їхнього спільного життя, але висновок такий: в неї просто не могло бути подібного досвіду, який зазвичай має практично кожна нормальна жінка з відповідним сексуальним та життєвим досвідом. У неї такого досвіду об'єктивно бути не могло. І таких жінок доволі багато – я з ними зустрічаюся майже щодня.

Мати, дізнавшись, нарешті, про те, що сталося – а діти їй розповіли тільки тоді, коли знущання стали вже зовсім нестерпними – негайно забрала дітей до родичів, і більше вони в цю квартиру не поверталися. І негайно, ще в квітні-місяці, 16-го квітня, звернулася до Дніпровського РУГУ МВС в місті Києві з заявою на свого тоді ще чоловіка, з яким вона згодом, звичайно, розлучилася. Зрозуміло, що наші доблесні слідчі органи заявили, що вона бреше, і перший раз відмовили їй в порушенні кримінальної справи – звичайно, навіть не провівши ніяких слідчих дій. Згодом діти пройшли освідування – а не першу експертизу, як каже Луценко, який навіть не знає різниці між двома цими процесуальними діями. Я б хотіла подивитися на того медика, який після освідування сказав, що з ними все нормально – просто, суто по-людськи, як мати, подивитись йому в очі.

Мати не заспокоїлася. Вона продовжувала писати і звертатись. 24-го квітня їй вперше відмовили в порушенні кримінальної справи, отримала вона цю копію 5-го травня – до того їй ніхто нічого не казав, що їй відмовлено, їй розказували, що ніби-то все нормально. Оскаржила вона цю відмову в порушенні кримінальної справи 10-го травня. Далі, 14-го травня діти пройшли перевірку на детекторі брехні. 98 відсотків імовірності, що діти кажуть правду. Більше – просто не буває. Причому, люди, які проводили цей тест, навіть не взяли з них грошей – вони були настільки шоковані тим, що вони почули, що в них просто не залишалось ніяких емоцій. Вони безкоштовно пройшли цей тест, їм видали результати, і з цими результатами вона почала добиватися далі, що я не брешу, мої діти не брешуть.

Що ж роблять наші доблесні правоохоронні органи? 14-го травня все-таки відбувається огляд цих дітей дитячим проктологом в лікарні ОХМАТДИТ. Вони видають довідку про відповідні ушкодження, які свідчать про довготривалі статеві акти з цими дітьми. 15-го травня вона знову пише заяву в Дніпровське РУГУ. Після цього нарешті 18-го травня діти проходять вже освідування, за якими виявляються ознаки гіпертрофії статевих органів. Зрозуміло, про що це свідчить.

Першого червня, незважаючи на це, начальник ВКМСД Дніпровського РУГУ пан Москалюк – запам'ятайте це прізвище – виносить постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, вже маючи результати обстеження дітей, які свідчать про те, що з ними вчинялися насильства багато років.

Тільки 10-го червня, за результатами скарги матері, яка не заспокоїлася, порушується кримінальна справа. Але тільки за частиною 1-ю статті 156-ї. Далі. Слідчий, як мені розказувала матір, слідчий Андрушко заявив, що "в мене таких справ – неміряна кількість. Грошей у вас нема, я не збираюся за свою зарплатню з'ясовувати, що там ваш чоловік робив з цими дітьми". Запам'ятайте також це прізвище. Далі. Тільки 2-го липня (зверніть увагу на дати – з 16-го квітня по 2-ге липня!) жінка каже настійливо: моїх дітей гвалтували! – і лише 2-го липня вона домагається того, що діти проходять комісійну експертизу. В складі: чотирьох експертів, дитячого гінеколога, дитячого лікаря-проктолога в Київському міському бюро судово-медичних експертиз. Зрозуміло, що знайшли експерти. Щоб не вдаватись в фізіологічні деталі, висновок: цих дітей гвалтували багато років.

7-го липня ця жінка, зрозумівши, що, незважаючи на це все, всім глибоко байдуже, що її дітей гвалтували, звертається з заявами до Президента, прем'єр-міністра і Уповноваженого з прав людини Карпачової. Що зробила Тимошенко, я вам сказала – вона відправила Москаля в Крим. Навіщо – здогадайтеся самі. Ющенко тепер стверджує, що він ніби-то поставив цю справу на контроль. Про це юридичній і політичній тусівці нічого не відомо. Можливо, він отримав це звернення, але про якісь його дії ніхто з тих, хто в курсі про цю справу, ніколи нічого не чув. Відповідь відомства Карпачової я дозволю собі зачитати.

Матері пише якась там співробітниця Таргулова з секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини, вона радник Уповноваженого, Таргулова Ірина Герасимівна: "Шановна Олено Валентинівно, ваше звернення до Уповноваженого з прав людини розглянуте. Повідомляємо: в вашому зверненні ідеться щодо неналежного ведення досудового слідства, слідчим слідчого відділу Дніпровсього РУГУ МВС України в місті Києві. А нагляд за додержанням законності при проведенні досудового слідства й дізнання є компетенцією органів прокуратури. Тому надсилаємо за належністю прокурору Дніпровського району міста Києва ваше звернення". Це – жінка, Карпачова, отримує заяву, яку ви всі читали в інтернеті, з викладенням усіх можливих фактів по цій справі. Ось така відповідь нашого Уповноваженого з прав людини.

У нашого політикуму і всієї юридичної тусівки не було жодного сумніву про те, що в цій справі замішані депутати всіх кольорів веселки. Тому що інакше, вважали ми, хоч хтось з наших політиків, якби знав, що їхні депутати не замішані, обов'язково якось відреагував. Оскільки реакції не було ні з боку БЮТ, ні з боку НУНС, ні з боку Партії регіонів – оскільки Карпачова, самі розумієте, навряд чи не доповіла про цю справу кому треба – тим більше, що і до інших депутатів (я не буду називати прізвища, ви всі їх читали) мати зверталася, – юридична тусівка вирішила, що там замішані всі. Ніяких інших висновків, зрозуміло, зробити було неможливо.

Всі мовчали про цю справу. Ніхто не робив ніяких "зливів" доти, доки не з'явилася заява Вадима Колесниченка на сайті Партії регіонів. Побачивши цю заяву, я зрозуміла, що хтось вирішив робити якісь "зливи", і наступного ранку замовила цю прес-конференцію. Я рада, що я не помилилася з часом. Всі встигли себе проявити в повній мірі. І тепер можна оцінити думки і позиції всіх, хто вже по ній висловився, хоча я закликала всіх мовчати, не казати нічого. Коли я побачила дискредитацію цієї матері, заяви про те, що вона несповна розуму, неповносправна, не дбала про своїх дітей – ну що вам сказати? Як матір, якби ці люди висловили щось подібне в моїй присутності – я не знаю, що б я (з ними) зробила.

Тепер, що стосується дітей. Ми з чоловіком склали план їх опитування, і я поговорила з цими дітьми у відсутність матері. Я вмію розмовляти з дітьми, тому що у мене самої сини 12-ти років, такого самого віку, як цей хлопчик. Ще в мене діти десяти і семи років. Дівчинці (постраждалій) – дев'ять. У мого чоловіка, як я вже сказала, 10 онуків, з якими я теж веду довгі бесіди. Попередньо я поговорила з нашими дітьми й онуками відповідного віку, аби з'ясувати їхній рівень розуміння подібних питань. Особисто поговоривши з дітьми, я отримала повне підтвердження всього, що викладено в заявах, і ще неймовірну кількість інтимних подробиць, через які – ви всі мене знаєте, я ніколи не відрізнялася слабкими нервами, чимось там ще – то що я вам хочу сказати, не вдаючись в деталі. Я думаю, що Паоло Пазоліні здригнувся б від поваги та заздрощів, почувши цих дітей. Вони розказали таке, що я досі з криками просинаюсь, і чоловік гладить мене по голові, щоб заспокоїти. У мене просто нема слів, щоб описати те, що розказали ці діти. Це такий невимовний жах, якого я не чула ніколи в житті.

 

Продовження.



Нізащо в світі я не повірю, що цих дітей хтось підмовив це казати. До того ж, вони висловили готовність впізнати по статевих органах наших "товаріщей". Діти дуже добре запам'ятовують всілякі подробиці. Вони дали свідчення в прокуратурі. Ті, кого вони звинувачують, є багатими та знаменитими. Пан Уколов у нас – головний піарщик найголовнішої піарниці в світі. Пана Терьохіна знають всі – це найвідоміший, мабуть, депутат, один з найвідоміших. Що стосується Руслана Богдана, то у нього вистачить грошей купити всіх наших колядників-засівальників, на чолі з головним колядником у стрінгах – гуртом і вроздріб. Якщо вони отримали таке звинувачення на свою адресу – хай не ховаються, хай наймають будь-яких адвокатів, навіть швейцарських чи якихось там ще, хай захищаються по повній програмі.

І вчора Портнов заявив, що БЮТ виступає за зняття депутатської недоторканості – будь ласка, нехай ці депутати троє, про яких мені діти понарозказали таке, що... – знімають з себе недоторканість, зрівнюють свої шанси із цими дітьми і їх оббріханою ЗМІ матір'ю, і доводять свою невинність. І заодно розкажуть, звідки дітям відомі інтимні подробиці їхньої тілобудови.

Питання: Ви читали блог Уколова?

Відповідь: Безумовно, я прочитала блог Уколова. Він, як ви читали на блозі, повністю підтвердив стосовно батька цих дітей. Я кажу батька, тому що, відповідно до закону, він досі ним являється. Що стосується пана Луценка, який розголосив таємницю усиновлення, то в мене просто немає слів. Це навіть не дебош у Франкфурті – це злочин в прямому ефірі. Але краще, ніж Вінницька правозахисна група, про це не скажеш. Я не знаю, чим думали ті, хто робив "зливи" в інтернет, повністю показавши імена цих дітей. Більше ці нещасні діти ніколи не повернуться в свої школи, ніколи не повернуться на свої тренування. Вони більше не зможуть ніде з'явитись на людях. Невже не можна було подумати головою і заретушувати їхні прізвища. Я не знаю, що думали журналісти. Але я вважаю, що ті, хто допустив ці "зливи" разом з прізвищами дітей, не набагато пішли від тих, хто їх гвалтував. Діти вже дали показання в прокуратурі, вчора, назвали цих депутатів, назвали співробітників "Артеку". Не забудьте сьогодні запитати у пана Новожилова, який буде давати конференцію в 15.30, звідки такий аукціон нечуваної щедрості, як відпочинок дітей за бюджетний рахунок з дитбудинків. Діти, які постраждали по цій справі, розказували мені, що вони бачили багато старомодно вдягнутих дітей, яких також гвалтували. Думаю, зрозуміло, звідки ці діти.

Питання: НРЗБ

Відповідь: Оці двоє дітей казали, що їх було доволі багато. Згвалтування відбувалося зазвичай: четверо дорослих, троє дітей на одному ліжку, вони мінялися. Четвертий дорослий по черзі знімали на камеру, навколо ходили, і одна камера стояла стаціонарна. Все це діти описали. Коли Уколов розказує, що він не був в "Артеці" – в Києві теж була квартира, для педофільських утєх. Її адреса відома – діти показали цю квартиру. Я не буду називати її адресу, може там вдасться все-таки знайти хоч якісь докази. Я все-таки думаю, що не пішли вони туди після цього "зливу" – просто злякалися. І, повторюю, вся ця інфа у нашого політикуму в повному обсязі є з липня-місяця.

Питання: А сколько детей опрошено?

Відповідь: Я не знаю. Але я думаю, що в "Артеку" Москаль зайнявся цим достатньо плотно, і багато кого встиг допитати з того часу, як Тимошенко його відправила на ліквідацію "прориву". В справі кримінальній, наскільки я чула, доказів немає. Вони були знищені, або приховані, або ще щось. Але коли з'ясували, що зам'яти все не вдасться, виступили, вчора з Криму була заява, що "ай-ай-ай, ми сім місяців наполегливо, в умовах глибокої секретності вели розслідування, а тут виступив Колесниченко і все нам зіпсував". Я не буду оцінювати Колесниченка, тому що цей "злив" був просто вершиною ідіотизму, більше ніяк це не можна охарактеризувати, але запитайте у Гєни Москаля, як він там взагалі, що він може сказати про сім місяців грунтовного розслідування в умовах глибокої секретності. Як сказали мої джерела, коли він переконався, що багато слідчих, у яких теж є діти, і які ще не настільки кінчені, все-таки залишили собі дублікати доказів по цій справі. І з'ясувалося, що приховати це вже не вдасться. Так що я не знаю, що сказати про всіх цих людей, це той рідкісний випадок, коли у мене просто немає слів. І, власне, я прийшла сюди тільки для того, щоб сказати, що я особисто спілкувалася з цією жінкою, вважаю її повністю і абсолютно адекватною, більше того... Розумієте, це – людина, яка має відповідний досвід, ну, для мене, наприклад, взагалі не було б ніяких розмов, що робити – якщо б до моїх дітей, хоч до когось, наблизився б хоч хтось з подібною метою – я просто забила б битою і сховала десь у лісі, не звертаючись до наших правоохоронних органів. Але це – я. Більшість людей ні на що подібне, звичайно, не здатні. Більшість людей – звичайні і нормальні. Так от матір, з огляду на те, якою вона є, діяла значно відважніше, ніж діяли б на її місці більшість жінок.

Питання: Скажіть, чи правильно я зрозуміла, що вже зробили експертизу статевих органів?... Друга частина питання – нрзб., очевидно, йдеться про статеві органи гвалтівників.

Відповідь: Безумовно. На другу частину питання: Ні, звичайно ні! Це діти розповіли про інтимні подробиці, які у них органи! А ці ж – недоторкані! Хто ж буде проти них щось робити? Те, що Уколов каже, що там СБУ замішане – можете собі уявити, хто саме з сбушників, з його рідної фракції, займався цією справою, намагаючись ліквідувати цей "прорив". А от тепер, якщо вони знімуть з себе недоторканість, і буде проведено опис їхніх статевих органів, хай вони розказують, звідки дітям відомі такі інтимні подробиці. Хай захищаються! Але щось мені підказує, що більше ми цих людей, мабуть, не побачимо. Уколов у нас заховався вже десь в селі. Мати подзвонила мені сьогодні вранці і сказала: "Слухайте, але ж мій колишній чоловік поводився так само. Коли я подала заяву, він спершу заховався в селі, потім почав їсти "Димедрол", а потім порізав вени". Ну, я не знаю, на якій зараз стадії Уколов, може, йому вже пора починати їсти "Димедрол", а там і вени різати? Це ж справа така...

Питання, телеканал "Тоніс": Чи збереглися плівки, чи будуть вони доказами у справі?

Відповідь: Запитайте у правоохоронних органів. Те, що вони були – немає жодного сумніву. Слідчі дії проводилися, але чи збереглися результати цих слідчих дій – це, звичайно, не до мене.

Питання, нрзб.

Відповідь: Я зрозуміла питання. Мені... він медик просто.

Питання: Коли ти вивчала матеріали справи, були якісь натяки на те, що є плівки, DVD, запис поліграфа?...

Відповідь: Поліграф є. Ось висновки поліграфа (показує папери).

Питання: І ті персони, які були присутніми, були опитані на поліграфі?

Відповідь: Я не знаю, чи це збереглося в матеріалах справи. Те, що я чула від інформаторів з правоохоронних органів, свідчить про те, що багато доказів зникло зі справи. Можливо, їх знову туди повернуть, враховуючи рівень скандалу. А можливо, вони знищені "з кінцями". Але все це можна повторити. Дітей безмежно шкода, але вони готові все це розказати скільки завгодно разів. Просто ці діти настільки втомилися – якщо можна вжити таке слово – від того, що з ними робили, що в них вже нічого не залишилося, ніяких почуттів, крім як бажання розказати, хто і що з ними робив.

 

на мой взгляд - это утопия.

 

есть некое приближение к ответу на ваш вопрос
гражданское общество со всеми его атрибутами как то незав сми, и так далее
но это отнюдь не ПОЛНЫЙ контроль.

скажем некая комбинация и реальной оппозиции и независимости судей и зубастой прессы...

 

Блог Уколова на УП


15.10.2009 02:04 _ Віктор Уколов
Вибори на лайні – приведуть влади лайнового президента.

Я покинув Київ. Сиджу у глухому селі і намагаюсь зрозуміти, де була моя помилка...

Насамперед не для виправдання, а заради справедливості: по-перше, єдиний і останній раз на території Артеку, як і в Криму я був у 1993 році, за 4 роки до народження першої дитини Дмитра П; по-друге, я навіть не знаю як його діти виглядають не на фото, бо єдиний раз бачив старшого ще в пелюшках в 1998 році, а молодшу доньку не бачив взагалі ніколи в житті.

Дмитро – мій старий інститутський знайомий по Українській Студентській Спілці. Відповідно, всі УССівці в політиці в меншому або більшому ступені з ним знайомі також. Адже саме Дмитро П та Микола П свого часу створили єдину в Україні сатиричну політичну організацію "Лучі Чучхе". До останнього часу обоє працювали кореспонентами. Дмитро на телеканалі, а Микола – в газеті.

Тим не менше, останній раз в неофіційній обстановці ми бачились з Дмитром та Оленою у 1998 році у них вдома. Відтоді всі контакти були по телефону і суто офіційні – як правило він домовлявся про інтерв"ю того або іншого депутата.

Олену, його дружину, я добре знаю хоча б тому, що у 1993 році був свідком на їхньому весіллі, а пізніше вони обоє працювали в мому інформаційному агентстві до 1995 року. Тоді вони були чудовою парою.

Тому дзвінок Дмитра 10 травня 2009 року пролунав, як грім серед ясного неба – він попросив терміново побачитись і пояснив, що розлучається. На зустріч він прийшов подавлений, ліва рука висіла нерухомо. На ній були численні поперечні порізи – Дмитро двічі намагався покінчити з собою і в результаті перерізав головний нерв, тому рука майже не рухалася.

За його версією дружина зайшла йому "заміну" і вимагала розлучення, а він хотів вберегти сім"ю. Тому, нібито, Олена, караючи його за непоступливість, звинуватила у згвалтуванні власної дитини, але міліція не повірила, бо не було доказів.

Пізніше, аналізуючи інформацію Дмитра П, я помічав, що багато зі сказаного ним виглядало малоймовірно, але тоді, у травні, ми були вражені безглуздістю ситуації і цією повислою нерухомо скаліченою рукою.

Дмитро розповів, що звернувся до адвоката Едуарда Багірова. За словами Дмитра (одразу перепрошую пана Багірова, що може розголошую якусь його таємницю, але це не більше, ніж заява Дмитра), нібито Багіров запросив за свої послуги 10 000 доларів і Дмитро погодився, хоч таких грошей не мав.

Звичайно він прийшов до мене за грошима і це нормально, бо як народний депутат я щомісяця маю 17 000 грн на допомогу людям, які, до речі, витрачаю, часто перевищуючи цей ліміт за рахунок своєї зарплати. Однак дати йому 10 000 доларів не міг навіть я, тому дав тільки 2000. Дмитро передав їх адвокату і начебто всі заспокоїлися.

Я не хочу розповідати про постійні дзвінки Дмитра протягом літа, від яких згодом вже хотілося заховатися, але ми розуміли, що треба піднімати трубку, бо людина в біді, бо, за його словами, він любить Олену і щиро вражений її звинуваченнями. Якщо він і брехав, то робив це дуже переконливо.

Якраз у серпні, коли мені вдалося вирватися на 7 днів у відпустку, знову передзвонив Дмитро. Він плакав – його забирала міліція, яка таки порушила кримінальну справу. Не зважаючи на його слізні прохання, я категорично відмовився кудись дзвонити і запитав де ж оплачений мною адвокат пана Багірова. Дмитро відповів, що адвокат відмовився від його захисту. Тоді я попросив вже свого знайомого – професійного адвоката у кримінальних справах Михайла Квашу, підписати з Дмитром угоду про захист і дізнатися, що примусило адвокатів Багірова передумати.

Те, що я почув від Михайла Кваші, повернувшись до Києва, викликало у мене і всіх наших знайомих справжній шок – на думку адвоката докази були неспростовні. Підробити їх можливо, але таку підробку легко виявити, тому ніхто б не ризикував. Кваша категорично відмовився від захисту Дмитра. Заплативши йому підвищений гонорар, я підтримав його рішення і попросив передати постраждалій мої щирі співчуття.

Дмитра продовжували утримувати під вартою і до мене почала телефонувати його мама, але, на жаль, я сказав їй, що нічим не можу допомогти.

Наразі я бажаю Дмитрові тільки одного – справедливого суду і справедливого покарання.

В сухому залишку, моя участь у справі Дмитра принесла мені матеріальні збитки 2600 доларів та величезне розчарування в людях – я не можу повірити, що ця людина могла піти на такий злочин!

Втім, я не бачу, що я міг зробити інакше – хіба передзвонити до Олени. В іншому моя совість чиста – я давав гроші не на хабарі, не тиснув на слідство, я оплатив адвоката і домовився з лікарем про операцію по зшиванню нерва на його лівій руці.

Політичні ігриська Партії регіонів та їхніх приспішників почалися вже після моєї відмови допомагати Дмитрові, коли він потрапив за грати.

Раптово два тижня тому через знайомих на мене вийшли знайомі працівника СБУ, який нібито курує справу Дмитра. Вони запропонували посередництво щоб домовитися, тобто дати хабар за те, щоб Партія регіонів, яка на той час вже мала всю інформацію, не називала моє ім"я.

Зрозуміло, що це була пастка – не називати моє ім"я ПРівці не могли, бо тоді навіщо їм цей скандал здався у політичному плані. Спроба дати СБУ хабара стала б повідком, яким мене б тримали на прив"язі як і багатьох політиків, на яких є якийсь таємний "компромат". Тому я категорично відмовився "домовлятися". Тим більше, що і тоді і тепер, я повністю переконаний, що не зробив нічого злого і антизаконного.

Регіонали продовжуватимуть розкручувати скандал і я нічого не можу вдіяти, щоб зупинити цей дев"ятий вал брехні, – тому я припиняю свою участь в українській політиці до кінця виборчої кампанії. Я не хочу, щоб моя заплямована їхньою брехнею репутація, псувала репутацію мого кандидата у Президенти. В одному вони досягли цілі, вибили мене як організатора реклами з кампанії.

Однак проблема є набагато більша, ніж мої особисті незручності і мої репутаційні втрати.

Панове журналісти – у нас на очах профанується сама ідея виборчої кампанії. Тільки задумайтеся – ми обираємо ПРЕЗИДЕНТА держави, а замість програм розвитку країни і здобутків кандидатів у минулому, змушені пережовувати вигадане лайно, яке нам накидає Партія регіонів!

Зрозумійте – якщо ми оберемо Президента за принципом лайна – то він і буде лайном. Такою ж смердючою стане і наша майбутня держава.

Я переконаний, що як і в 2004 році журналісти можуть і повинні консолідуватися, щоб покласти край чорному піару і брехні. Я розумію, що є власники ЗМІ, але якщо весь колектив категорично відмовиться проширювати брехню – її не буде. У Януковича, Яценюка, Тигіпка і навіть Тимошенко, якщо вона опуститься до критиканства, треба запитувати – а що ВИ зробили шановний щоб того, що Ви критикуєте, не було.

Треба більш відповідально підходити до виборів – ми обираємо своє майбутнє і майбутнє наши дітей. Поширення вигаданих скандалів або пліток, на кшталт смакування національного походження кандидатів, призведе до вихолощення виборчої кампанії і до проблем з вибором взагалі.

І ще одне – я по доброму прошу колег, поставити цей матеріал на всі сайти, які розмістили про мене брехилве лайно. Я більше не є ціллю, бо не працюю у виборчому штабі. Знищуючи мене вигаданими плітками ви копаєте яму, в яку колись і самі можете потрапити. Найчастіше так і буває в житті.

 

Проблемка в том, что это методы для начала болезни. Или для людей с другим менталитетом. Или для другой стадии запущенности. Это лёгкие ремонтец для в принципе худо-бедно работающей машины. А наша машина пошла вразнос. Тут критичкой не отделаешьмя. Статейки не действуют (газетки куплены с кишками). Судьи строят палаццо. Милицанеры режут людям головы. Депутуты отстреливают прохожих. Депутатские детки жрут кокс и давят людей (и не только давят, погуглите). Глава оппозиции трижды судим. Зам. преда СБУ - мошенник и самозванец. Мэр - космонавт. Бывший премьер-министр сидит в американской темнице. Часть величайших чиновников Украины спряталась в Москве. Ещё? Да вы и сами всё знаете. Будем проводить косметические и общеукрепляющие процедурки?

 

А это вообще - гы-гы...