Крим 4

mrochkizm це часом не "читатель"?

Це ще зими не було. Я вас чекаю десь на наступне літо. Війна, знаєте, коштує дорого. Думаєте вам щось дадуть? Доженуть і ще раз дадуть Такі наївні люди.. Може краще вже варто перестати надіятись на когось і щось починати робити самим?

 

Оо, да к нам, кажись, известный счетовод пожаловал, который цифры любит...
А скажите, счетовод Вы наш, чего же это экономика РФ расти почти перестала? Или расскажите про ту часть пенсионных накоплений, которую сначала заморозили, а потом пустили на Крым... а ведь эти деньги российским пенсионерам предназначались.
Расскажите нам про уровень жизни в регионах России, про уровень зарплат там. И зачем вы сюда пришли, похвастаться успехами?? Думаете, тут никто про "поднятую с колен Россию" не знает? )))

 

Цінами. )) Там дорого все дуже, але сервіс звичайний.

 

Ценой...

Опс. Уважаемый Petrov меня опередил.

Для фанатов Сочи достаточно посмотреть цифры, сколько россеян едет в Сочи и сколько летит в Анталию. Всё сразу ясно.

Был я в Сочи один раз, больше туда не поеду, если только какой-нибудь "добряк" не оплатит .

 

Ну, будемо чекати, ми завжди маємо, що їм відповісти. ))
Вони думають, що тут ніхто про РФ не знає, й можна брехнею хвалитися. )))

 

для Geol

 

Нагадаємо, що торік Крим отримав з материкової України майже шість мільярдів кВт.г електроенергії. Фактичне сальдо перетікань електроенергії між континентальною частиною України і Кримом 2013 року становило +5,957 мільярда кВт.г, повідомили «Інтерфакс-Україна» в Національній енергетичній компанії «Укренерго». За її даними, власне виробництво електроенергії на території АРК 2013 року становило 1,171 мільярда кВт.г (теплоенергоцентралі — 828 млн. кВт.г, сонячні електростанції — 297 млн. кВт.г, вітрові електростанції — 46 млн. кВт.г). Того ж року автономія використала 7,128 мільярда кВт.г. А прогнозна ринкова ціна на електроенергію на Оптовому енергоринку України в березні 2014 року становила 748,43 гривень за тисячу кВт.г (без ПДВ). Простий підрахунок показує, що за цією ціною Криму довелося б платити Україні близько 4,5 мільярда гривень. Але якою при нинішніх відносинах буде нова ціна?

З таким запитанням «День» звернувся до заступника генерального директора Центру Енергетичних досліджень (Eircenter) Вадиму Гломаздіну. «Сьогодні Крим забезпечує себе електроенергією за різними оцінками відсотків на 15—20, — сказав експерт, — залежно від того, наскільки добре світить сонце. Там є кілька ТЕЦ, клюєвські сонячні станції, деяка вітроенергетика та інші невеликі об’єкти. Основна електрика йде на півострів по чотирьох високовольтних лініях з материкової частини України. Якщо будувати в Криму власну теплову генерацію, то палива, навіть з врахуванням власного видобутку газу, все одно не вистачить, його потрібно буде додатково завозити — або газ, або вугілля. Уже були заяви про можливість реанімувати проект атомної станції в Криму. Але з цим маса проблем, починаючи від завезення ядерного палива і закінчуючи переробкою відпрацьованого. А як бути з тим, що це рекреаційна зона? Не можна не враховувати і сейсмічні особливості, місце для станції в Щьолково було вибране колись дуже невдало. Отже, я думаю, цей об’єкт реанімувати не вдасться».

«Можна запустити кабельні лінії з Росії, — продовжує Гломаздін, — витративши на це пару мільярдів доларів. Але де взяти відповідні генеруючі потужності в Росії? Є і крім того маса технічних складнощів. Досить сказати, що сьогодні кримську енергосистему зовсім з іншого боку забезпечують. Отже власна генерація в Криму малоймовірна. Можна встановити якісь невеликі або мобільні генератори. Але скільки це коштуватиме, і де узяти паливо? А якщо мова піде про вугільні станції, то про чудове кримське повітря можна буде в принципі забути. Можна провести газову трубу з Росії. Але на це буде потрібно сотні мільйонів якщо не мільярди доларів. А якщо купувати українську електроенергію, то, враховуючи, що це монопольний канал постачання, ціна буде дуже високою. І так було б навіть в тому разі, якщо б для цього не було економічних і політичних передумов. Монопольна ціна завжди є високою».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: Економіка
Газета: №50, (2014)

Коллєктів, це стаття ще за 20 березня, 2014 - 11:32, тобто довоєнна. Звичайно Україна повинна буде брати з цих рабацяг за все у відповідних світових цінах. Так ще ж дніпровська вода на кону! На неї взагалі страшні світові ціни. І це така штука, яку вони в бочках не навезуть. З російської сторони, на Тамані, води недостаньо, якщо навіть труба буде через протоку.
До чого я веду. А до того, що Маріуполь повинен желєзно стояти, бо буде біда.

 

Ему бы и побольше куснуть хотелось, да желудок не справляется и денежки заканчиваются.

Вот крымчане рады, что без войны у них обошлось, а кто за их радость заплатил? Граждане РФ своими деньгами и жизнями и жители Луганской и Донецкой областей.

Почему? Потому-что посмотрев, как легко получил Крым, путик "расширил проект" на Луганскую и Донецкую области.

Не было бы сопротивления - расширил бы проект ещё щире.

 

Вода проти газу

Крим у його нинішньому статусі треба орієнтувати на європейські підходи в обрахуванні вартості води та на розрахунки за світовими цінами. В Україні згодні забезпечувати Крим водою. Однак для цього півострову необхідно виконати три умови. Йдеться про повернення боргів за вже подану воду, які накопичилися з боку кримських структур (вони досягають уже 1,7 млн. грн); повернення техніки, що залишилася в Криму і використовувалася дирекцією Північно-Кримського каналу. Врешті, встановлення нових цін на воду.

І от iз цього приводу з Криму вже обурено заявили, мовляв, Україна запропонувала купувати воду в 50 разів дорожче. Раніше вода Криму коштувала 6 копійок за кубометр, тепер ідеться про 3 гривні, і це вимагатиме додаткового виділення з бюджету Криму 400 млн. грн. на рік. Проте реальна вартість дніпровської води для Криму значно більша. За 2,6 млрд. кубометрів (з 3,8 млрд. кубометрів загалом) можна виставляти рахунки від 1,5 до 3 млрд. доларів за рік і більше.

За зрошування землі кримські фермери платять у 30 разів менше за голландських

Крим на 85% залежить від води з Дніпра. Більша частина цієї води призначена для сільського господарства. Забезпечуючи зрошення 360 тис. га в Криму, Україна побудувала 6 водосховищ на Дніпрі, затопивши 600 тис. га родючих земель. Собівартість вирощуваної на них продукції була б у десятки разів менша, ніж собівартість продукції, вирощеної в Криму на зрошуваній землі. Окрім цього, каскад водосховищ суттєво погіршив якість води у Дніпрі.

За оптимальними розрахунками, така система водокористування дніпровською водою є однією з найбільш невигідних. І з економічної, і з екологічної точок зору. Про це йшлося ще в травні 1992 року, під час розгляду закону про автономію республіки Крим. Я тоді був головою екологічної комісії ВРУ першого скликання. Сьогодні ми маємо наслідки тiєї безглуздості спроби в умовах унітарної держави зробити свою автономну республіку.

Проте — до розрахунків...

У світі практикуються різні системи розрахунків вартості води — рахують за 1 кубометр спожитої води, за 1 га зрошувальної землі. Українська вода в Криму використовується і на водопостачання, і на зрошування. Не претендуючи на абсолютну точність, скільки Україна мусить встановити вартість дніпровської води, можна назвати приблизні оціночні цифри.

Для зрошування в Криму використовують винятково дніпровську воду. Кримські фермери платили за неї 40—80 копійок за кубометр (з урахуванням вартості самої води). Проте ця ціна далека від об’єктивної рельності. Для порівняння — у Голландії 1 кубометр води, спрямований на вирощування тепличних культур, коштує більше 1,3 долара.

Російський Крим має платити за воду за світовоми цінами

За європейськими нормативами, Україна належить до країн із найменшим рівнем водозабезпечення. У різних країнах ці норми коливаються від 2,5 тис. кубометрів до 5 тис. кубометрів води на одну особу і більше. Українці на рік споживають 1350 тис. кубометрів води на 1 людину. Віддавши дніпровську воду Криму, ми на 40% ще зменшили водозабезпечення континентальної частини. Виходячи з того, що забезпеченість водою є низькою, ціна на українську воду може бути дуже високою.

За приблизними оцінками, лише за 360 тис. га зрошуваних земель можна виставляти Криму рахунок від 200 млн. до більш ніж 2 млрд. доларів на рік.

Чому такий великий діапазон цін? Річ у тому, що ціна води вираховується залежно від того, яка мета стоїть перед постачальником води. Навіть побіжний аналіз вартості водопостачання в Європі показує, що при будь-яких розкладах для Криму дніпровська вода — дуже дороге задоволення. Це у випадку, якщо йдеться про Крим як про незалежну державу чи складову частину іншої держави.

Якщо ж розглядати Крим у складі України — арифметика зовсім інша. Адже в цьому випадку мета держави — не вигода від іншої держави, а комплексне збалансування еколого-економічного розвитку на всіх своїх територіях. Тому різниця в ціні одного кубометра води Криму в межах України та як для іншої країни — в тисячі разів. Це світова практика. І Крим у нинішньому статусі треба орієнтуватися на європейські підходи в обрахуванні вартості води для водозабезпечення та зрошення та на розрахунки за світовими цінами.

Зменшимо подачу води в Крим — збережемо Дніпро

Як міністр екології я 6 років працював над програмою збереження Дніпра. Надмірний забір води з Криму призводить до замулення ґрунтів у Дніпровської-Буському регіоні. Штучні моря гниють, бо відсутня природня аерація і відтак — самоочищення. Руйнування берегів вибиває з кишені українського бюджету десятки мільйонів гривень на їх укріплення. Тримати в такому режимі дніпровський каскад — ризикуємо втратити головну водну артерію, з якої 60% населення споживають воду для промислових і питних потреб.

Отже нам треба зараз суттєво зменшити подачу води в Крим, які б вони гроші не платили. Треба понизити рівень каскадних водосховищ хоча б на 1,5—2 метри. В такий спосіб ми суттєво покращимо як якість дніпровської води, так і екологію у дніпровському басейні. Ще — відмовимося від витрачання коштів на укріплення берегів, бо почнеться природний процес берегоукріплення. Врешті — суттєво покращимо стан здоров’я українських громадян, які користуються дніпровською водою.

Саме таку арифметику потрібно знати українському чиновнику, щоб об’єктивно виставити сьогодні плату за українську воду для Криму-Росії.

І в цьому ракурсі абсурдними виглядають заяви російського керівництва Путіна—Медведєва про міфічні борги України за газ, в той час, коли Україна вчергове дотує їх своїм бюджетом, своїми природними ресурсами, постачаючи майже безкоштовно Криму найцінніший ресурс — воду.

Юрій КОСТЕНКО, міністр охорони довкілля та ядерної безпеки в 1992—1998 роках
http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/87641/

 

Не остановится, а , скорее, остановят. Где остановят, там и встанет. А это не исключает точку беспокойства и шантаж.

Весь рассчёт на то, что у Украины ещё меньше ресурсов вести войну, чем у него.

Остановить его может лишь прекращение поступления денег. А это, как говорил уважаемый Petrov, совсем не скоро. Даже и при прекращении поступлений денег из Европы путик найдёт их - запродаст

зараза

всё достояние РФ Китаю.

Он враг Украине и враг России. Кто и когда его сможет изолировать от общества - не известно.

 

Дуже правильно, як на мене, резюмуєте. Там, по воді, ті ж питання. А чому про них поки що ні слухом, ні духом в Києві? Оце питаннячко з питань...

Може й тому, що допоки 5-та колона, яка в чиновницькому форматі до цього часу при владі, спєцом це все робить? Чому, наприклад я, повинен інакше думати, якщо на очах усього світу відверта зрада серед військового керівництва України привела до страшних жертв серед наших вояків. І вони, зрадники, це робили, а може й далі роблять таке тому, бо твердо знають, що їм за те нічого не буде, або гарантія, що вчасно втечуть?

---------- Додано в 12:35 ---------- Попередній допис був написаний в 12:31 ----------

Маячня.