Краде в своїх... Що робити, пробачити і забути!?

В цієї студентки просто "не всі вдома". Вона любить насолоду під час ризику. Тут не то що пробачати, тут навіть увагу звертати не варто.

 

Та мови нема! Будь-яка тема має право на існування ( крім, звичайно, обговорення холокосту). Але теза про свата, брата, чи іншого свояка в преамбулі заявлена не була... тому я такий варіант не врахував.
А в розрізі "свій до свого по своє"... В нас краде уряд, - то й що?

 

Е-е-е...то не то...
то ж уряд...вони ж не можуть по другому...то..ж КЛЄПТОМАНІЯ!

 

Можливо в неi хвороба,яка називаеться клептоманія,не знаю як вона виліковуеться але спробуйте iй щось подарити,зi cвоеi cторони опiкуватись нею.....можливо вона не з благополучноi ciм"i [/QUOTE]

Згідна на всі 100, тільки клептоманія не лікується лікарськими препаратами, - це різновид шизофреніі, який потребує втручання психоаналітика.

 

Як цей світ змінився за останні десятиліття...
В мої часи про таке - крадіжку в класі чи в аудиторії у однокласника чи однокурсника я не чув, якщо й траплялося таке, то, напевно дуже рідко.
Що робити?
Думаю, що злодіям чи злодійкам не місце ані в школі ані у виші.
Як вони туди потрапляють і чому вони такі? Це - філософське питання.
А чому є люди з краденими/купленими дипломами, з краденими «знаннями»?
Бо суспільство хворе.
Мабуть батьки того злодія - теж злодії звичайні, злодія й виховали?
Що це за вищий учбовий заклад, до якого вступає злодій? На яку спеціальність?
Лікаря? хірурга? математика? інженера-електронщика? фізика? філолога?
може це той виш такий особливий і спеціальність така???
це - перше питання, яке напрошується.
Друге.
А чому студент чи учень не може бути злодієм, коли кандидати в президенти країни, які набрали найбільше голосів, це «двічі несудимий» «проффесор», з краденими науковими званнями і «баґіня», всі «подєльнікі» якої отримали суд і вирок, а вона - ні?
Виходить, що більшість суспільства це акцептує і схвалює, тоді які можуть бути претензії до послідовників багіні і проффесора???

 

Або не злодії, а люди, котрим забракло часу, терпіння чи ще чогось на виховання своєї дитини. Це тепер більш звична річ, ніж батьки-злодії.

 

Колись ще на моїй першій роботі в кінці 80-х завівся злодій, який крав з кишень верхнього одягу дрібні гроші, які люди забували в кишенях. Вирахувати було важко, бо в величезній кімнаті сиділо більше 20 людей (конструкторське бюро), стояло багато кульманів, столів меблів. Позаду кімнати стояло кілька великих шаф так, що від задньої стінки до стіни було більше метра відстані, в задню стінку позабивали цвяхів і використовували як вішалку для одягу. Там ще було дзеркало, електрочайник і умивальник. І кожен з нас 20-ти неодноразово на протязі дня заходив за шафу. Вирахувати злодія було практично неможливо. Так от, ми з товаришем додумалися до трохи жорстокого заходу. В кишеню його куртки пришили кілька рибацьких гачків кільцем донизу і, відповідно, вістрям донизу. Товариш в присутності всіх витягнув зі штанів жменю монет, пожартував що нажебрав під церквою і демонстративно кинув їх у кишеню куртки з гачками. "Кльов" почався буквально через декільканадцять хвилин. Із-за шафи почувся несамовитий крик. Злодієм (точніше злодійкою) виявилася молоденька миловидна дівчина-креслярка. Коли вона витягала руку з монетами з кишені - гачки вп'ялися в руку, і будь-які спроби звільнитися ще більше погіршували її становище. Коли ми її визволили від гачків, вона відразу пішла писати заяву на звільнення. Ніхто її не бив, не сварив, тільки всі мовчки з осудом дивилися на неї. Більше тої дівчини ніхто на роботі не бачив.

 

Тоді то було встидно. А зараз вже не встидно бо навіть

Моралі не лишилося в людях (в деяких).

 

Ооо! Зараз вже не встидно дуже голосно оголосити себе, любимого, істиною в останній інстанції, оракулом, як і потерти чужі пости, бо так собі любимому захотілося, не зважаючи навіть не те, що на встид, а навіть на елементарний здоровий глузд, інстинкт самозбереження і статевий (основний) інстинкт.

 

До речі, крім такого гріха як крадіжка є ще й інші гріхи, не менш погані, наприклад, - брехня, наклеп на людину, нищення чужої праці, нанесення комусь збитків, це те, за що в реальному житті люди можуть подати до суду і отримати відшкодування збитків. Цього не скажеш про світ віртуальний - інтернетні хворуми, де подібні злочини є дуже часто безкарними і процвітають брехня і наклепи, ще й всіляко культивуються організаторами тих хворумів і закріплюютья дебільними «правилами»....
Дуже важко людині, психіка якої змалку деформована цими хворумами, потім якісь життєві орієнтири шукати, є ризик назавжди залишитися інтернет-бовдуром, обвішаним «орденами», «медалями» і «кармами».

 

Клаустрофобією...

 

Жарти-жартами, але якщо людина краде, то треба звертатися до міліції. Все інше - побити, руку відрубати тощо, це - самосуд.

Хоча...Ні. Покласти пупом донизу і врізати десяток раз (чоловікам 20) по м"якому місцю- це б не зашкодило. Але якщо "вихованець" піде до міліції - кримінальна відповідальність "вихователям" - забезпечена.

Тому - тільки до міліції, обов"язково. Психіатрична експертиза встановить, хвора людина, чи в неї руки чешуться.

 

Хм...
Колись один слєдак сказав мені:
- В мене над головою шафа.З "висяками".Якщо врна на мене впаде,то вб"є....
Працювати треба...
І працюють...в поті лиця...над "розкриваємістю злочинів"
Вам ніколи не робили "слоника"?
Прикольна річ...
А ще наручниками приковують за руки і ноги до батереї і товчуть.
Позмінно.
По чому попало.
А ще заставляють знімати взуття і луплять по п"ятах...
П"ятки перетворюються на фіолетові м"ячі...
Підсовують чистий листок паперу і кажуть:
-Пдпиши і зараз підеш додому....
На день опускають в "клітку"...ввечері "праця" продовжується....
І так не один день...
Багато хто не витримує...бере на себе все,що скажуть...
Мдя...спогади...соррі...

 

В міліцію краще звертатися тільки в крайніх випадках. Я хоч і не люблю злодіїв, але ж не до такого ступеню, щоб на будь кого заявити (мова ж про знайомих)

 

Як це "на знайомих"?? Серед ваших знайомих - злодії!?

Поки мене не били по п"ятах - я вважаю міліцію єдиною структурою, куди треба звертатися з заявою про злочини. Коли мене поб"ють по п"ятах - буду звертатися до міліції вище. Як ще поб"ють - в Страсбурзький суд. А як ще? Безнадьога? Ні, перепрошую. Правду треба шукати.

Мій тесть - дуже старий. Вже кілька раз було так, що він виходив з дому - і зникав... Шукали в попелі... І ми, прості люди, не олігархи які-небудь нещасні..., ми - звертались в міліцію. І мєнти передавали своїм патрулям, і вони по всьому місту добу по всіх закапелках шукали діда. І знаходили, дякувати Богу, живого. Зараз дід вже не виходить далі квартири...

 

Умгу....треба...
Наспівуючи:
-Наша міліція нас береже....

 

Так ви ще й злочинець ???
Складне в вас життя, і то не так і то не сяк.
То в житті не везе, то міліція пяти перетворює на мячі, то ще щось, та ще з мовою щось не те, то все ДОЛЯ )))
НИТІК, таким завжди так !!!

 

Я думаю , що ті кого ви так назвали з вами будуть незгідні, тим більше що це не їхній вибір, а ДОЛЯ.
Я не маю нічого проти вас, але куди не зайдеш, завжди ваш допис, від якого віє ниттям, образою, і завжди чимось неприємним (краще не буде, буде тільки гірше), та ні повірте буде, і буде набагато краще, треба вірити, треба щось робити для цього. А через таких як я не потрібно робити якигось вчинків, я цього не домагався.

 

Треба розуміти причини тої чи іншої поведінки людей. Можна щось порадити, чи допомогти, якщо є змога. Але таврувати їх? Ставлю мінус за повну відсутність такту і толерантності.
============================
А ти, Ромко , на зважай. Чи погано в тебе на душі, чи добре, завжди знайдуться люди, які намагатимуться зробити гірше. Іноді - маючи злі наміри, а найчастіше - просто від недостатку смальцю в голові.

 

Не читайте тоді...