ось звільнюсь і поговоримо. хоча б зараз скажу, що запорожці також отримували платню. що в реальності все було куди простіш і складніш одночасно, дійсно лише на Січ не дозволяли пускати жінок, а от за межами, в 8 запорізьких паланках спокійно мешкали цілі села козаків. з родинами. хочеться сказати, що Ваші поділи на природні і ні козаків-лише Ваша, певно забавка...може від нічого робити чи може то Ви книжок перечитали так що, по существу буде пізніш. Ви б краще пояснили свої погляди, бо я їх не розумію...
Описывая процедуру наказания у запорожцев за любовные отношения с женщиной, Пантелеймон Кулиш рассказывает, что запорожцы, проведав о проступке своего товарища, пошли к кошевому атаману со словами: “Какой нам стыд делает Ногаец [прозвище козака - С.Ж.], пане батько! повадился ходить к пономарихе, словно пес какой!” (Кулиш, 1856, т.1, 160). В ответ кошевой тут же распорядился выследить козака, занимавшегося любовью, а затем подвергнуть обычному в таком случае наказанию - битию палками у столба до смерти. В начале 18-го века Петр I прямо поставил перед гетманом Мазепой вопрос об изменении военной организации козаков: завести на Украине постоянное войско, переписать население, ввести налогообложение, пошлины и, тем самым, ликвидировать безженный статус козачества. Легенда, повторяемая Вольтером, гласит, что Мазепа, изображавшийся в западной литературе как романтический герой-любовник, посчитал такую радикальную реформу на Украине невозможной и возразил русскому царю, за что получил на пиру пощечину и навсегда затаил на Петра обиду (Кониский, 1846, 199-200).
Куліш, кажете... ну так...тільки я чомусь звик вивчати козачи часи за творами Маркевича, Лазаревського, Шкоропада, Яворницького...список можна продовжити не одним десятком поважних авторів. як поясните таку нісенітницю-дуже часто Яворницький в своїй "Історії..." ссилаеться на такого собі козака Микиту Коржа... при чому той раз захзаначає що "такий одяг носив і батько мій. і його дід." то, певно, неприродні козаки далі. городове козацтво - стан в Україні... таки самий як міщанство та поспільство. в нього записували тих, хто доводив свое козацьке походження. козаки не отримували ніякого жалування (я говорю про 17-18 ст.) зате звільнявсь від всіх податків. причому, пізніше, збіднілий козак міг перейти до селянства, а навпаки, заможний селянин міг стати козаком. до цього неприхильно ставились...однак, була справа-перше, що згадав, порушеня Д. Апостолом прроти полковника прилуцького Г. Галагана через те, що той за гроші вписував селян в козаки. фігурували щось чи не сотня прізвищ, причому деякі нововписані зазначали суму, в яку їм обійшлось козацтво. це життя. тут все не так як у Вас в голові (з природніми і неприродніми козаками ) далі...пізніш...продовжу...вся література в мене вдома, не на квартирі...як доберусь до неї-так і продовжу.
ні, не завжди. як Ви знаете, в 40-х роках 18 ст. козацтво поділене на виборних та підпомічників. причому виборні козаки в свою чергу, ділились на виборних без всякої допомоги та виборних з допомогою. військову службу несли виборні, підпомічники їх забезпечували всім необхідним. спершу в прилуцькому полку кількість виборних козаків становила 1388 осіб, в 1758 році-1279, в 1764 році-1303 осіб. тобто, перехід підпомічників до виборних був звичайною справою. так само як перехід селян до козачого стану. в компутах прилуцького полку весь період 18 ст. нововписані козаки зустрічались щорічно, і не поодинці. далі. 16 квітня 1723 року встановлено, що приналежність до козацтва має визначитись на підставі доказів у реєстрах про службу батьків та дідів на козачій службі. це-чи не доказ, що перехід поспільства в козачий стан було буденою справою?
тож як? не знаю ... декілька цифр. в 1751 році виборних козаків в Прилуцькому було 1279 дворів-з них "среднегрунтових"-3, "малогрунтових"-217, "нищетних"-1059. підпомічників-1458 дворів, з них "нищетних"-1421. посполитих (дані явно не повні. можливо, взяте лише місто)-"малогрунтових"-19 дворів, "нищетних"-2263 двори... отакі от грязі...і отакі от князі...
Козаки були справжніми воїнами і героями.Ось тільки чого?Якщо пригадати історію,то ми помітимо,що перші козаки булиті люди які тікали від панів і хотіли вільно займатись своїм життям.Потім були героїчні походи Сагайдачного,Визвольна війна Хмельницького...Але не все так добре...Союзники Хмельницького,стали господарями його народу і знищили його військо,заборонивши його.
Когда возникло казачество, достоверно неизвестно, происхождение его скрыто от нас временем, как и происхождение самой Руси. Но уже во второй половине 14-го века казаки под своим названием упоминаются в составе вооруженных сил русских князей, Литвы и Польши. В XVI же веке казачество уже упоминается на юге как Малороссийское и Запорожское войска; на юго-востоке – как Донское, Гребенское, Терское, Волжское и Яицкое (Уральское) войска, земли которых соприкасались между собой, как бы образуя границу Московского государства. Но, несомненно, казачество в этих местах появилось гораздо раньше! Ось так. Битва під Оршею Волинський літопис так згадує про видатного князя Острозького: „а гетьману його, видатному князю Костянтину Івановичу Острозькому дай Боже багато здоров'я і щастя на майбутнє щоб як нині; побив рать московською щоб так побивав рать татарську проливаючи їх кров бусурманську”
Галицко-Волынская летопись= относительно обособленная часть Ипатьевской летописи (См. Ипатьевская Летопись), содержащая описание событий с начала 13 в. до 1292. Так когда Острозьский жил? Кажете в 1200-ых? Хе... Зы: приводите ссылки на первоисточник, а не хватайтесь брехни на попсовых сайтах. В более древнее время литовско-русские козаки очень часто смешивались в своих предприятиях с татарскими. Поэтому нет ничего удивительного, что татары оставались в составе козацких куп навсегда и что, например, среди козаков, служивших у киевского воеводы (1492-1505) князя Дмитрия Ивановича Путятича, является несомненный татарин Душбекенич. В эпоху Батория в Черкасах проживало так много татарских козаков, что посланный Баторием для изучения и описания южно-русских областей львовский кастелян Ян Сеннинский прямо говорит о жителях г. Черкас, что «религия их большею частью магометанская» (religio apud eos magna ex parte Machometana). А.В. Стороженко. Стефан Баторий и днепровские казаки \\ Вот где басурмане. Вот где "..так побивав рать татарську проливаючи їх кров бусурманську" (С) Вообще то, Максидов-адыгейская фамилия. Он Адыг.
http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=475886&postcount=2133 Я из казаков, и фамилия у меня из тех что на Запорожье рождались. Так что есть чем гордится. Поэтому я и смущаюсь когда галичане о казаках сказки рассказывают.
тільки зараз вчитався в цю дурню... як можна обклавши когось податоком, внісши в реєстр-змусити оженитись? тим більше, що городових козаків це ніяк не могло стосуватись-вони спокійно мали родини... Бранко, Ви знаете, про що пишете?
Городовые местные казаки-поздний продукт. Вначале, "городовыми", были запароги, которым города давали на кормление. А они не женились. Только позже, местных посполитых, стали писать в казаки. А это не те казаки, т.е. не природные.