Козаки

ось-ось! і я про те ж! задля горілку водкою називати, та таку чарівну назву - пиво - псувати - задля того всього направду не вартувало московію в 12 сторіччі засновувати

 

А давайте ради интереса, я приведу пример старогаличанской мовы(современными буквами):


Грамота 1382 год.

Во имя оуца и сна и сто дха аминь.

Стаса добрая торговля межи паном Ходком Лоевичем съ клишком Яголниковичем.
Продал Клишко свою оутинину на имя Розворяны. Пану Ходкови Лоевичу за к гривен серебра оу векы и детем его и асему роду его волен Ходко или продати или за дар дати или заменитися. А со всеми оужиткы и со всеми оуезды и границами што коли прислушало к тому селу извека. А пришед Клишко при добрых людех оуздаль Ходкови здоровым животом и своим добрым оумышлением перед паном Микловшем Олесандровичем воеводою Львовским и Галицкимии перед паном Петром Бруном а при том был пан Бенко был пан Гашко Мазовшанин был пан Еско Михаил Лабацкий пан Васко Таптюхович Олешко Кукизович Васко Степанкович Пан Мичко Мазовшанин Баграм Соцкин Львовьский Абрам Оурменин пана старостиных слуг Мартин пан Андрыашь Пешко короткого Павла брат Гакушь Шепелак местичь а то се дегало по божьим наржньи ...месяца марта в 31 днь на стго мечника Федора Тирона.


Во имя оуца сна тго духа аминь.

А се пан Глеб Дворкович продал есмь на има село Коростоно Петрови Андревой сну и приихал до пана старосты Мшка Тарнавского и перед земляны оуздаль есмь мое село Коростно Петрови и жены его оу веки и детем его и внуком его и правнучатум его а дал есмь ему со всеми правом пако есмь я сам имел со всеми грабницами со оужитки и землею и сножатами и с лесы и с дубравами и с ловищи и мотом и с реками и с оузеры со всем правом штожб к тому селу прислушаеть со всеми оубьизды в сведоство на то пан староста Мшко Таранавский митополит Антоний Галичкин пан Мешко Испровьский пан Ходко Быбельский пан Дершнак Кузьмич Васко Воладыка пан Друздь пан Бенко пан Ходко Лоевич пан Юско Полюшич пан Оулешко Анчиньский пан Михаил Лабаньский пан Дениско Радко Давыдовьски Петор Митросич Яцко Мыка Оулешко Оурешко Хролович Телешь Дмитр Черачевич Оулешко Грудкович Ванко а пан Баграм а Местич Мичко што ключ оу ворот держит пан Павел писарь пан Пашко Кривецкий В лето еушче по по бежи нарожены а писан лист мца априля в Львове по отец в не..

 

Бранко, я направду поважаю ваші знання в історії.
І маю до вас велике прохання - не робіть відкриттів в лінгвістиці - залиште це комісь іншому.
Бо направду не хочу вас на кпини брати - але як ви так продовжуватимете - то доведете мене до форумної бані та пахової грижі - бо сміх не завше в надмірних кількостях є корисним для здоров'я
І, переповідаючи старі рукописи сучасню мовою - таки звертайте увагу на те, що ви їх переповідаєте після переповідувачів, що чули їх від переповідувачів, які тим переповідали російською
Також врахуйте той нюанс, що в ті часи письмова мова навіть близько коло розмовної не лежала
==
Чи ви на основі Шекспіра в оригіналі альбо ще більш давніх англійських авторів - стверджуватимете, що сучасна англійська - то не англійська?
А чи може ви забули, що й сучасна російська літературна - не так то й давно з'явилася?

 

Нее. Это писано древнерусскими буквами. Так чтобы понятнее, я забил современными.

А вот меня радует вот этот миф новоукраинский, шо руССкие и руСкие-абсолютно разные понятия. И вот, почитывая Галицкие грамоты и побаиваясь бана за офф-топ от Ливандивки:

Как галичане руССкими были.

Грамота.

1. Лев Данилович, князь галицький, надає церкві святого Спаса село Страшевичі

До 1301 р.

А се ӕ 1 * князь Левь сн̃ъ короля Данила згадавшися 3 емъ 4 снашими 5 боӕри ӕко прадѣдъ нашъ 6 царь 7 великый 8 Володимиръ 9 и ωтецъ 10 нашь и 11 придалъ митрополитомъ и епископомъ 12 по всѣмъ землямъ 13 роусскимъ 14. такоже и мы Богу 15 и пресвѣтломоу преωбраженію. предаемъ 16 к церкви 17 святаго 18 спаса 19 монастырю; село страшевичи и созанъ 19а манастырь святаго 18 михаила. Даемъ и придаимъ 20 поченши ωтъ 21 Дистра 22 по прорвоу, чресъ потокъ воладиславъ черезъ гороу 22а по потокъ зовемый стынь 23 а ωтъ 21 връхъ ст̃аго 18 по коблянкоу рѣчкоу 24 до връха. ωтъ 21 връхъ коблянькы кременемъ по връхъ соутычкы 25 и подъзоужца 26 по връхъ кольчина а ωтъ 21 връхъ кольчины раздѣляємъ на рѣкоу полисѣй 27 бродъ. А на дроугоую сторону. по потокъ чирвоныи 28 до връха доубна даемъ и приписоуемъ на вѣки. зданьми 29 и зроботами 30 и съ всѣми оужитки 31. и с приходы и справы 32 всѣми и ролями лоуками польми 33 и зрѣками 34 и потокы. и съ всѣми пожитки 35. влѣсѣхъ 36 и врѣкахъ 37 и в ловищахъ ихъ и з млынми даемъ кцр̃кви 38 святаго 18 спаса 19 манастыря. и владыце 39 нашему епіскопү 40 ефимію и понюмъ 41 бүдоучимь. епіскопомъ 12 комү Богъ 42 изволитъ 43 и дасть на вѣкы дръжати и поживати и цр̃кви 44 святыѣ 45 правити и рядити и за нашѣ предъкы и за насъ Бога 46 /10/ милого просити. а ктомоу 47 еще придаем 48 коуны врокъ 49 споповь 50 давати и соуды дх̃ныѣ 51 ц̃ркви соудить 52 столечнаӕ̑, а во то боӕре нашѣ и дѣти нашѣ и по насъ 63 боудоучиѣ да не оустоупаются адани 54 и десятины медовыѣ и звиноградовь 5б. и змыты 56 на вѣки вѣчныѣ да не оудалено боудить 57 отъ 21 цр̃квіе 58 выше писаноѣ 59. а кто үстоупить на мое слово соуть 60 снимь 61 предъ 62 Богомь 63. и да боудеть клятва Божиӕ́ 64 на немъ. всей 65 вѣкъ и въ боудучеѝ 66. въ денъ 67 страшнаго соуда Божиӕ̑ 68. На то ѥ̇смо грамоту нашю дали и печать привѣсили свою. а при томь 68а были. митрополить галицкый скрылоса 69. и владыка 70 перемыскыи Лариωнъ. и князь андреи ӕрославичь. и панъ васко. и иныхъ боӕ̀рь много было притомъ 71. а писана и дана грамота въ Лвовѣ. въ пятокъ мц̃я 72 октовриа въ и̃ день 73 лѣта ≠sωго 74. А писецъ Захария вихотъ.

..................

Володислав, князь опольський, дарує маєток в Бохурі своєму слузі Ладомиру Волошину

Во ’имѧ 1 ’ω(т)ца 2. и сн̃а и ст̃го дх̃а. Аминь. бж̃ьєю 3 мл(с)тью. Мы кнѧзь володиславъ. ’Опольскоѣ̈ земли. и велунъскоѣ̈ земли. и рускоѣ земли. господарь. и дѣдичь вѣчныи землѧмъ тѣмъ. самодержець. кнѧзь веле 4 нашею доброю волею. и нашимъ добрымъ. оумышлѣнъѥмь. то ѥсмы вчинили взозрѣвши. на нашего вѣрного 5 слугу. именемь рекучи ладомиръ. волошинъ. што же ѥсть намъ вѣрно послужилъ. и ѥщи служити будеть.
А на то дали ѥсмы грамоту нашю. и печать привѣсѣли. велебного кнѧзъства нашего, а при томъ были. исвѣдъци. панъ судивои староста кракувъскии. панъ анъдрѣӕшь староста русскии. панъ маршалко шофъ. панъ клѧвко. панъ микшикъ инъдриховъ. сн̃ъ панъ мартинъ лютковъскии. а дана ѥсть /60/ грамота оу бохури. по бж̃ьюмъ нарожѣнъѣ̈ тисѧчю лѣ(т) 12.. и. т̃. лѣ(т) 12. и сѣмъдесѧтъ лѣ(т) 12. и о̑смоѥ лѣ(т) 13. А писалъ кнѧжии писарь костько болестрашицкии. оу вѣки. Аминь


1378 р

Петро, молдавський воєвода, посилає королю польському Владиславу 3000 карбованців фрязького срібла

10 лютого 1388 р.

Владиславу 1 божею милостию 2 кролю 3 Польскому Литовьскому 4 дѣдичю и Русскому 5 и инѣхъ многыхъ зѣмль 6 господарю оусесердечне 7 поклоняние 8 от Петра воеводы Молдавьского. Чинимъ свѣдомо велебноі 9 твоеі милости же есми дали тому истиному 10 пану Варшавьскому 3 тисячѣ фряжкого 11 серебра, тѣмъ 12 вѣсомъ што есми почали давати оу Луцку, а давали есми оу Сочавѣ оусѣхъ стоить на семъ листу 3 тисячи рублии фряжкого 11 серебра. За тожь чинимо сесь листь о 3 тисячи а вашеи милости стоить 13 о чотири тисячи сумаю 14. Просимъ вашеі милости, штобы есте оучинили иныі лисгь, яко и тотъ, што писанъ, но не на 4, але на 3 тисячи 15. А писанъ листъ оу городѣ Сочавѣ оу понедѣлникъ 16 первоі недѣли поста подъ нашею печатью, оу лѣто божьего рожества 1388

Итого, Одэса и Одесса, оказались таки одним городом.

 

все ясно ваші аргументи стосовно історичних фактів - зазвичай точні та бездоганні.
Але таки вам захотілося додати собі ще троха слави та майстерності в тлумаченні побаченого
==
Безумовно, шлях не з простих, і таких тлумачів вже було багацько вони як двічі два вам доведуть, що в Москві ще в прадавні часи існував мобільний зв'язок на основі того факту, що ніколи і ніякі археологи не знаходили жодних кабелів зв'язку, датованих 10 ст. (чи більш ранні). Власне відсутність кабелів того періоду переконливо свідчить, що технічний прогрес в часи заснування Москви в тій місцевості був настільки значний, що для зв'язку використовувалися стільникові телефони.
==

ви б не могли вказати першоджерела, звідки ви радість черпаєте?
Я так чув краєм вуха - той "міф" існував ще у часи Руської трійці - Шашкевича, Вагілевича та Головацького. Ви про цей період - чи маєте ще більш ранні першоджерела?

 

А причем Москва? Хотя если взять имена Москвичей времен Ивана Грлзного, то они от Галичанских совсем не отличаются.

Например:

Кузмин Васюк 25 об.
Кузмин Гриша 28 об.
Кузмин Ивашко 28
Кузмин Ларка 27 об.
Кузмин Микита 14 об.
Кузмин Онисимко 18 об.
Кузмин Паня 18
Кузмин Сорока 34 об.
Кузмин Фетко 18 об.
КузминОлеша 18 об.
Кул Степанко Микитин сын

http://kdkv.narod.ru/Opr1573/Opr-1573-Spis.html#10

Радость:

http://litopys.org.ua/gramxiv/grb02.htm

 

Если классик использовал какое слово - так это еще не факт, что оно не устаревшее. Сейчас кроме передачи и разговорного его не используют, ну так много таких слов в русском. Вы еще Пушкина вспомните. Сейчас даже "взор" устаревшее.
Не хотите знать русский - не знайте, кому какое дело. Но учить-то кого-то зачем?

 

?????????
щось ви мене дивуєте.....
тобто назва телепередачі "Намедни" - це не є використанням цього слова?
Чи - ви сучасну російську літературу винятково Донцовою міряєте?!
==
Єдине в чому з вами погоджуюся - не хочете ви вчити російську - то й не вчіть. Ваш язик - як хочете, так його і нівечте

 

Підозрюю, за БГ.

 

Слово "немедни", как и слова "давеча" , "нынче", "ныне" ("нонче", - разговорный вариант) употребляются в современном русском языке.
Если, конечно, Гранина, Солженицына, Говорухина и пр. можно считать современными ...

 

Глаголицею чи кирилецею?

 

Нет, это вряд ли.
Есть хорошая книжка - Б. Унбегаун "Рксские фамилии". К сожалению, не могу найти в электронном виде. Там очень хорошо описаны типовые правила образования русских фамилий. Полезно почитать.

Совершенно верно.
Кстати, уважаемый пан afterstep, давно хотел Вас спросить. Вот как раз случай удобный. Скажите, пожалуйста, могу ли я в практике украинского использовать существительные "мiнута" вместо существительного "хвилина" и существительное "время" вместо существительного "час" на том основании, что именно эти существительные ("мiнута", "время") использовал Тарас Григорьевич Шевченко в своем знаменитом завете "Свою Україну любiть"?.

Их, вне всяких сомнений, можно считать современными.
Наречие "намедни" - слово просторечное, в любом толковом словоре это указывается (по крайней мере в словаре Ожегова - точно). Из русского языка совсем его не выкинули, конечно. Оно используется народом в разговорной речи (редко и все реже и реже), а также писателями Граниным, Солженициным, Говорухиным (он же режиссёр, сдаётся? Ах, да, и сценарист тоже. ), криэйторами телевизионных программ и пр.
Для колориту.

Справка:
ПРОСТОРЕ'ЧИЕ, я, мн. нет, ср. (лингв.). - 1. Допускаемые в литературных произведениях и разговорной речи для создания определенного колорита непринужденные и несколько грубоватые слова и формы языка, не входящие в норму литературной речи.
Толковый словарь русского языка Ушакова.

"Он Бог, от него сияние исходит" (с) к/ф "Асса"
Весьма достойный образец для подражания.
"За БГ!" (с) levandivka

 

ви певно мали на увазі це:

вашу спробу заступитися за салату та "наїхати" на використання Толстого у прикладах - я оцінив.
Але мушу вам зауважити, що у віршах таки припускається використання як застарілих слів, так і деяке нехтування наголосами - але у віршах. І - у вірщах визнаних геніїв, а не в любовній ліриці старшокласників.
==
Чи не були б ви любёязні відшукати аналогічний приклад у прозі більш-менш сучасних українських авторів - десь так початку 20-го століття?

 

А плюсик в карму где? Спасибо.
А вообще-то я просто задал вопрос и "наезжать" на использование Толстого в примерах не собирался.

Именно

Спасибо. Вы ответили.

Не хочу. Поскольку именно Вы где-то год назад на мой вопрос о том, какой именно вариант литературного украинского считать наиболее правильным, отослали меня именно к Тарасу Григорьевичу.

 

Можна згадати про такий термін, як ІНДО-ЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА ГРУПА. Багато слів споріднені для багатьох, насьогоднішній день, абсолютно різних мов.

 

угу - і зараз відішлю так само
Можу ще на Котляревського покивати - мовляв, така-от сива давнина, і визнаний Григорій Сковорода - російською писав - а цей - сучасною розмовною українською
==
Тільки, вибираючи взірці для використання в розмовній мові - таки не бажано використовувати звороти/запльоти, використані поетами для акцентів та підсилення емоційності
тобто - я не вважаю, що з такого актуального станом на нині вірша Лєрмонтова

слід вихоплювати слова, вжиті автором для підсилення сарказму - і називати це сучасною російською розмовною мовою
==
Вам не видається, що наведений вами вірш Шевченка писаний приблизно в ті ж роки, що й цей вірш Лєрмонтова?

 

и правильно сделаете

Понял. Использованные Тарасом Григорьевичем слов "мiнута" и "время" - это "звороти/запльоти" для акцентов и усиления эмоциональности.

Совершенно верно. И я так не считаю. Хотя вот Вы намедни поступили совершенно наоборот - взяли цитату из Льва Николаевича, и практически назвали это современным русским языком.
Хотя нет. Прошу прощения. Здесь по всей видимости имеет место быть игнорирование (скорее всего непреднамеренное) разницы между понятиями "литературный язык" и "язык литературного произведения". В то время как понятия эти, как принято считать, абсолютно разные, хотя и соотносящиеся.
Да и, наверное, очень нужно было прицепиться к чему-то. Ведь к приведенному там же в качестве примера наречию "надысь" претензий не возникло?

 

на жаль, я вже давно нарікаю на редакторські здібності чистильщиків - але "першоджерела" пропали
Власне, фраза, з якої все почалося - залишилися лише цитатою в мому пості - і ця фраза була

стартуємо від першоджерел? - і гайда "ваньку валять"?
Як би ви відкоментували наведену цитату?
І з якого дива салата тут українську приплела - і що вона хотіла сказати - чи що мала на увазі?

 

Ну, об этом по всей видимости, у Салаты и нужно было поинтересоваться.
Вас же не это интересовало. Вы же Льва Николаевича принялись цитировать.

 

о... доходимо до наступної цитати?
мені, взагалі-то - вже два пости тому набридло - але, використовуючи методику салати, і спираючись на її "В литературныйне попали - значит украинские" - а побудував наступні гіпотези:
- визнаний класик літератури Толстой використовує це слово: а на додачу слово, що цілком співзвучне українському "вага" - не є російським літературним класиком, причому можна викинути будь-яке зі слів - російським, літературним чи класиком.
==
І саме в цей момент, як і очікувалося - вступили в бій основні сили
==
Ще раз повторю - мені набридло Починаючи від всіх подібних потуг ствердити, що українська є лише малоросійським покручем величної російської - до подальшого тлумачення "роли поета в рабочем строю".
Все це сміття переповнює інет - і ряд користувачів, парпаючись в якихось напрочуд визначних місцях рунету - витягують цей непотріб "нагора" - і тягнуть сюди. Навіщо? В принципі - я здогадуюся
==
Тобто доводилося мені читати похвальби виду "мене знову забанили!..." - хоча й визнаю, що притаманне це, в основному, підліткам