Відповідь: кохайте неньку, любіть мову солов’їну То сі називає космопілітизм. Мой адрєс ні дом і нє уліца.....
Відповідь: кохайте неньку, любіть мову солов’їну Мені здається, що поняття Батьківщина(земля батьків) і Країна(геополітичне формування) треба відокремлювати.Мені сподобався анегдот:"Коли країні від нас чогось треба,вона називає себе Батьківщиною" С приводу мови,як чоловік викладача української мови,можу дати відповіді на деякі запитання.
Відповідь: кохайте неньку, любіть мову солов’їну От здається мені, що народ не любить не німецьку мову, а просто образ, який склався довкола неї. Насправді жива, розмовна, побутова мова дуже відрізняється(особливо на слух) від тієї, якої нас вчать ще з савєцьких шкіл. І також не позбавлена мелодійності. В людей німецька асоціюється підсвідомо(не без допомоги СССРівської пропоганди) з формою, чоботами, маршируванням на пляцу і автоматною чергою в лісі. А в школах-універах вчать німецьку, абсолютно не звертаючи увагу на правильну вимову. І виходить "фашистська" мова з жахливим русским акцентом, з якої самі німці деруть лаха в своїх фільмах чи передачах...
Відповідь: кохайте неньку, любіть мову солов’їну нымецька перший раз, коли її чуєш схожа на каркання, але коли "прислухатися" — дуже виразна...
Відповідь: кохайте неньку, любіть мову солов’їну Власне. Одна з головних помилок - буцім сильне, наголошене "р" в німців. Насправді воно взагалі часто мало не опускається, подібне скоріше до "р" в людини, яка картавить. Наприклад в речені "Aber wir haben dir doch gesagt" наша вимова: "Абер вір хабен дір дох ґесаґт", а німці насправді кажуть шось наподобі: "Аба віа хабен діа дох ґесaкт"
Відповідь: кохайте неньку, любіть мову солов’їну А в мене був контакт саме з живою німецькою мовою. До того, як поїхала в Німеччнину майже не чула цієї мови. Проблема була така, що я спершу була у Франції, а тоді поїхала до Німеччини. Французька була для мене другою мовою, бо в школі вчилися тої мови з 6 років. Так от саме у порівнянні з французькою німецька видалася мені просто таки какофонічною. Я довго до неї звикала. А потім вже треба було їхати додому. А от сама Німеччина та люди там мені сподобалися більше. Але то суб'єктивно, бо я була лише в окремих містах Франції та окремих містах Німеччини.
Відповідь: Магія у церкві Я вибачаюсь, за оффтоп, але що таке "ринчина"? З.І. Я тут скільки нових слів взнав - кобіта, шкети...
Відповідь: Магія у церкві "Ринчина" можна замінити словом "пательня", по-російськи сковорідка з ручкою на якій є дірка щоб вішати на цв"ях. Малі діти іноді при відсутності іграшок прив"язують до неї шнурок і тягають по подвір"ї замість машини.
Відповідь: Магія у церкві Та ні, ринка то баняк з довгою ручкою типу "черпак", а не пательня. В ринчині манну кашу дітям варила.
Відповідь: кохайте неньку, любіть мову солов’їну Отакий-то рівень в нас культури… Як приємно чути гарне слово Юнака, що знає рідну мову, Й не вживає суржику ніколи, Не паплюжить «Колями» Миколи. Як зійдуться хлопці і дівчата, - «Современна» мова в них багата: «Маші», «Даші», «Стьопи» – не Степани, «Миші», «Петі», «Вані» – не Івани. Часто вони люблять погуляти «Кльово, блін», бо «кошелькі» багаті, І мобілки туркотять вже зранку Про діла вчорашні і про «п’янку». «Стьопа» вже давно чекає «Машу», «Ваня» ще надіється на «Дашу», І ось разом «тьопають» кокетки, Обі «тьолки», ніби статуетки. І: «Привіт», – до хлопців «замичали», - Ми по «магазінам, блін», гуляєм, «Кльові кольца» є, «цепочки» срібні, «Чуваки», купіть нам, ви ж не бідні, Нам «жратви» потрібно цілу «тачку», І хот-догів, і «сосісок», і жувачку, «Спічкі», сигарети, пиво, «водку», «Колбасу», «спіртягу» і «сельодку», До «спіртяги» водний «розбавітєль», - На «похмель» щоб був «прєдохранітель», Можна й пивом горло промочити, «Тіпа, блін», здоров’я освіжити». Ми, «карочє», цілу ніч гуляли, Танцювали з «дєвками», «болтали», Ну, «капєц», ми все для них зробили, І «конфети» навіть «подарили». Зранку відвели їх на «шістьорку», Потім пересіли на «сімйорку», Далі не поїхали вже з ними, Бо «кармани» наші спорожніли. Отакий-то рівень в нас культури… Мова ж наша – наче стрій бандури, Але ж ми на суржик налягаєм, І отак в болоті потопаєм. Берегти потрібно те, що маєм, За недбалістю ж ми часто все втрачаєм… Рідну мову треба звеличати, - І не треба нам про це мовчати. Час настав, і нам сіяють зорі, І зникають ті часи суворі, Розцвіта і дозріва калина, Хай лунає мова солов’їна! Нам Всевишній дав чудову мову, Бережім її, свою основу, І тоді ми станемо багаті, Як Шевченко буде в кожній хаті. Володимир ДМИТРИК. м. Львів.
СУРЖ Українську:naci: мову люблю. Російську, німецьку,англійську, китайську, африканську та інші поважаю. Але СУРЖ мене бісить. Якось у школі, коли я розповідала твір, то одна дівчина при вчительці заявила: - Маргарита, ти мєня достала сваєю лєтіратурною мовою! Нада говорити нє звичайно, а конешно! Не так а та! Або недавно стався випадок: утвоювали ми слова, наприклад коротко-коротше-найкоротше. І там було слово "далеко". Я утворила так: далеко-далі-найдалі. Вчителька спитала одного хлопця, та він склав так: далеко-дальше-найдальше . Я кажу учительці, що це невірно, та кажу свій варіант утворювання. А вона, уявіть собі, каже що неправильно у мене, та ще й каже, що слова " далі " не існує! Ось так.
Відповідь: СУРЖ ні - "Вєрка" - це лише вдалий проект. Який показав стан сучасної української культури в містах. І в якийсь момент роль Андрія Данилка була далеко неоднозначна, і могла суттєво "зіграти на краще". Але.... Але наклався другий фактор - можемо його назвати як "українська національна негідність" Причому - власне чому "негідність" - тому що першоосновою, першоджерелом такої мови (не плутати з діалектом чи говіркою!) є "рабська" свідомість носія, що визнає вищість колонізатора добровільно. І добровільно зрікається своєї культури а "тіпа внатурє канкретна карочє" - це не суржик, і не говірка - це (ІМХО) один з підвидів професійного жаргону Додано через 2 хвилини ще пару слів про суржик
Відповідь: СУРЖ слова-паразити... професійний жаргон, чи правильно: професіоналізм -- це слово чи слова з літературної мови, які використовуються для позначення якогось терміну чи явища.... наприклад: "бити склянки", "перевести в криві", "піддати санації", "працювати з клієнтом"...
Відповідь: кохайте неньку, любіть мову солов’їну як в старому анекдоті - "Вовочка, ти мовчи, бо ти мені до кінця уроку всю фізику на #$% зведеш...." "Фєня" - це сукупність слів-паразитів? "внутрішня" мова підлітків - це суцільні слова-паразити? ну, і на додачу - можна обійтися і без оцих "тіпа карочє" - в армії для цього цілком вистачає мату. Так всі оті армійські комбінації - теж слова паразити? Бо я чомусь думав, що то "велікій магучій, єдіний для інтернационального общєнія в республіках-сєстрах" - а тут таке одкровення....
Відповідь: кохайте неньку, любіть мову солов’їну Натрапив на російсько- український словник http://r2u.org.ua/ Ось дещо з нього: Назва Автори Рік видання Статей Оновлення PDF Російсько-український академічний словник А. Кримський 1924—1933 64000 20.03.2008 17 МБ Російсько-український словник (Оброблено літери Р-Я) О. Ізюмов 1926 29800 Російсько-український фразеологічний словник В. Підмогильний, Є. Плужник 1928 1449 20.03.2008 590 КБ Російсько-український словник технічної термінології І. Шелудько, Т. Садовський 1928 18419 20.03.2008 2 МБ Російсько-український словник ділової мови М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич 1930 7860 20.03.2008 1.5 МБ Російсько-український словник правничої мови В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші 1926 12661 07.04.2008 1.7 МБ Список слів з літерою «Ґ» у словнику Список слів з позначкою «русизм» Список слів з позначкою «полонизм»