"Более 70 бездомных кошек и собак обрели хозяев по итогам благотворительной акции «Хочу домой!», состоявшейся накануне в модном петербургском выставочном комплексе Лофт — Проекте Этажи. Как сообщила сегодня, 21 марта одна из организаторов акции, руководитель сети ветеринарных клиник и инициатор создания во Всеволожске под Санкт-Петербургом Музея Кошки Анна Кондратьева, впервые в акции, которая проходила в городе во второй раз, шла раздача и кошек из прайда, живущего в подвалах Государственного Эрмитажа. «За два часа раздали девять эрмитажных кошек, трое посетителей ушли в слезах — им эрмитажных кошек не хватило, образовался «отложенный спрос», — сказала Анна. Эрмитажные коты и кошки с простыми именами Маша, Мартын и экзотическими, как, к примеру, кошки по кличке Штази и Злата уже переселились в квартиры петербуржцев. Причем, как сообщил новый хозяин Златы, кошка «тут же заняла место на диване, как будто всегда тут жила». Напомним, традиционно в подвалах Государственного Эрмитажа обитает прайд котов, которых кормят, за которыми ухаживают, коты, как считают в музее — лучшая мера профилактики появления грызунов. Тем не менее, стая становится больше и раздачей котов Эрмитаж регулирует популяцию. Коты попадают в музей по-разному. Из девяти розданных в рамках акции «Хочу домой!» эрмитажных животных нескольких приносили в музей интеллигентные петербургские старушки, размеры пенсий которых просто не позволяли содержать котов. 27 марта Государственный Эрмитаж проведет свой День Мартовского кота, а 29 марта такой праздник пройдет в Музее Кошки во Всеволожске. http://news.rambler.ru/Russia/head/5738255/
Перечитала "Звичний день", діалог Філософки і Північного Вітру. Подумала, що бракує клубу кицьколюбів. В мене є кицька, британська голуба, називається Пашміна, кличемо Міна - як наречену Дракули, хоча поводиться вона як отой боєприпас. Цікаво, що я завжди хотіла собаку, а коли прийшов день вибирати, я зрозуміла, що хочу кицьку. А хто у вас живе вдома з вусатої наглої породи?
В прошлом году похоронил собаку. Заводил ее не я, просто умер отец и собаку пришлось взять себе. Красавица и умница она была необыкновенная - порода шелти (уменьшенный вариант колли). В паспорте было шесть имен, но домашние звали просто Гэбри. Кот (огромный рыжий красавец по имени Сильвер) отнесся к ее появлению в доме равнодушно. Они были знакомы, летом на даче жили вместе. Однако, если Гэбри проявляла навязчивость по отношению к нему, мог дать и по хитрой собачьей морде. Она его реально уважала, даже ела после того, как кот поест. Сейчас Сильверу 15,5 лет...
А с ней гулять надо. В любую погоду. Утром, днем и вечером. Расчесывать, мыть, когти стричь, играть. Не боитесь?
У моей знакомой кот, когда приходишь в гости, садится в прихожей, оборачивает хвостом лапы, смотрит в глаза и будто представляется: Мао! Я его так и зову. Китайская мордочка...
Мій Коханий(це я так називаю,а насправді він Муруня )- звичайна здоровенна непородиста котяра,яка відїла собі на зиму пузо на 6.4кг.І коли він приходить на ліжко спати-то мені вже там місця нема А другий -голубооке,сіамське,вредне,мстиве і дуже розумне чудо - Бендер П.С.Фото пізніше обов"язково покажу
я про своїх бага-ато писала в Друзях наших менших скільки себе пам'ятаю, завжди вдома жив якийсь котячий родич за винятком одного періоду життя, коли знали що то наше тимчасове місце. зараз маю Кузю ) вибирали, як же його назвати - жодне з імен йому не підходило. а одного разу прийшла сусідка в гості і принесла "шоколад Кузя", ну, ми приміряли йому це ім'я - воно і підійшло а у докУментах написали Кузик щоб звучало офіційніше
дарма, що трилапий, - воротар він що треба має кличку Куджьо (як колишній воротар Торонтівських "Кленових листків" )
Шикарний котикА чому трилапий? Що з лапкою трапилося? В мене свого часу було 2 кота : один жив у нас 3 роки,другий - 5 років.Обидва називалися МурчикамиЗараз хочу завести третього,але мама категорично проти Навіть не знаю,як її переконати..
дякую він і величезний у мене, думаю, бо я після операції годувала його вітамінами - він у мене 55см+хвіст, 6 кг йому у жовтні виповнилось 8 років, а коли йому виповнилось 7 місяців впав з балкону (маємо таку підозру, що хотів полізти до сусідської кицьки поверхом нижче), але виходили ми його і тепер, що живем в приватному будинку, то він має свободу але дуже обурився, як ми поставили паркан - вже не може по сусідам ходити і все норовить у вхідні двері вибігти
У моих знакомых точь-в-точь такая, как Пашмина. Но характер - ужас. Была бы покрупнее - и хозяев и гостей в пищу бы употребила...
У нашої - те саме. Це не ніжна киця, суверен. І скривдити себе не дасть - не дам їсти, візьме сама, вкраде. Але і у неї є слабощі, просто вона їх не показує. На Різдво нас не було вдома понад добу. Я лишила у спальні на ліжку нічну сорочку. А коли повернулись - на сорочці була вм'ятина і шерсть. Скучала, сволоч вухата. А виду все одно не подала.