та вже голова пухне від того коронавірусу, вже мало слідкую, мене більше цікавить, як зміниться економіка...
Добрий день, давненько Вас не бачив (заочно). Справа в тому, що про італійців може бути кацапський фейк. Я спеціально надійні джерела не шукав. Але якщо це і так (а це може бути так, оскільки, як знаємо, жителям півночі досить раз напитися п"яним, щоб стати алкогольно залежним, а грузини майже ніколи не стають алкоголіками, хоча п"ють безбожно, і є такий народ в Африці, який не може піднятися на Джомолунгму вище якогось рівня - просто вмирають, така у них генетика, а європейці можуть зійти набагато вище), так от, якщо це й так, то перевірити це можна буде саме в Америці, в Нью-Йорку зокрема, оскільки там багато вихідців з Італії, мером Нью-Йорка, здається, був Джуліані. Нью-Йорк — Википедия Коли підбиватимуть підсумки, то знатимуть усе (статистика знатиме все). Скільки, зокрема, помре чи вичухається хворих, наприклад, на СНІД. Адже у зараженим ВІЛом імунітет зовсім не захищений, зруйнований. А може трапитися так, що всі ВІЛ-інфіковані перехворіють коронавірусом легко. Цікаво взагалі-то.
А я за економіку не переживаю. Ну, відкине економіку, наприклад, в 60-і роки минулого століття. "Радіоточка, штани в розсрочку, сорок років праці і геморой в сраці". Нічого, жили. Ніхто з голоду не вмирав. А моя мама в 50-і роки мала одну гарну хустку і москвичку (так називався верхній жіночий одяг середньої довжини). Шафа була майже порожня. Пара кастрюль, сковорідка, кілька баняків. Все. Зараз шафа забита всяким ганчір"ям, включно з моєю парадною та повсякденною формою, що я припер навіщось з армії. Купа старих цілих світерів і кофт стосом на одному з ліжок. Ну, самі знаєте, як зараз. Три телевізори в хаті. Мати дивиться один, я другий, коли приїжджаю в гості, а один так валяється в гаражі. Чотири супутникових тьюнери, один - несправний, один - аналоговий, робочий, але нікому не потрібний. Соковижималки, пароварки, електродуховки, три праски (колись була одна, в яку засипався жар, десь лежить до цих пір). В коморі - консервації, деяким по десять-п"ятнадцять років. Ну, трохи поменшає непотрібного, але голоду не буде. Відкотиться економіка на десяток-другий років назад. Тільки і всього.
Якщо є щось з цукром, вже підозріле до вжитку, а рука не піднімається викинути - то можу поділитися досвідом; І відразу з"являться слоїки на свіжу закатку)
ну а якщо, наприклад, молоді люди, в яких нічого немає, студенти які-небудь... прогодуватися то можна... але ж треба більше... збудувати хату, і т.д. і т.д. ... я ж не кажу, шо панікувати... просто треба розуміти процеси, які відбувають навколо... не всі, як пенсіонери, автоматично отримують дохід, та й ті, хто, отримує, можуть постраждати від інфляції...
Та ми тут і самі в курсі. Викидаємо лише кабачки мариновані. Все, що містить цукор, проходить реінкарнацію.
В селах повно-повнісінько пустих хат з городами, зарослими бур"яном та кленами. Сусіди дадуть і картоплі, город засадити, і кукурудзи - засіяти. Розсади вділять. Моя мама щороку перестає поливати добру сотню штук розсади після того, як засадить свою ділянку та роздасть сусідам. Коли є де заселитися і де виростити урожай, можна вижити. Ну, з смартфоном та вай-фай навушниками, сигаретами Мальборо, можливо, доведеться розпрощатися на деякий час.
В Греції карантин - нам не снилось. Гуляти з собакою - 100 м від будинку і з собою документи, що ти живеш саме в цьому будинку. Йдеш в магазин - спеціальна гаряча лінія. Повідомив, що йдеш і поліцаї, які курсують, як шершні, зупинивши звіряють я з даними гарячої лінії. Нема в базі, штраф. Колєги поїхав два тижні тому на роботу, не може повернутися. Його сім’я з Афін не може виїхати на дачу... Наш карантин - дитячий лепет.
Наталка казала, що підкислити грунт можна попелом листяних порід. / сам не перевіряв, але Наталка трохи шарить в с/г , бо вона дохтор по худобі )/
Попіл трохи підкислює, так. А сильніше підкислює, щоб під чорниці - треба сфагнувий торф (верховий). Бо при більш нейтральній почві нічого не буде - плодоносити точно не буде. Я вже пробувала.
Мені цікаво, де Ви бачите "майже"? Порівняйте криві зростання кількості захворювань в Греції і в Україні. При тому всьому, що скільки було захворювань 17 березня в Греції (близько 400) і в Україні (менше десятка людей) Сьогодні-завтра Україна обжене Грецію. Яйця-кошики, блін...
Стара восьмидесятилітня баба, якій залишилося пожити два-три роки, дай їй Бог здоров"я, зі страху, що може попасти в придумане попами пекло, піде до церкви на Всенощну ("а як же - такий празник, Господь покарає, якщо не піду") і принесе заразу своїм дітям, онукам і правнукам. І всіх перекачає болячка. Дай Бог, щоб усі вичуняли.