Колишні друзі і чому вони колишні?

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

По закінченні навчання в школі, вузі, по зміні місця праці, місця проживання тощо друзі не зникають! Зникає обставина, яка об'єднювала нас з "друзями". І відбувається таке собі відфільтровування друзів від просто знайомих, з якими проводили час і спілкувались. Через це не потрібно сумувати, а тільки тішитись. Бо краще мати кількох друзів, ніж десятки псевдо-друзів.

Додано через 1 хвилину

Чому б і ні? Видно, що є сум і ностальгія, чому б не переступити через образу? Зрештою, краще вияснити стосунки, ніж от так жити. Хіба ні?

Додано через 1 хвилину

Треба вміти прощати. Бо злість і тримання образи ні до чого доброго не приведе. Тільки накручує людину. Навіщо псути собі нерви?

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Тре як "справжній мужчина" розігнатись і лобом його в лоб, бумць. Щоб знав гад. :D:D:D

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Якби пані Галюсік хотіла б це зробити, то б зробила. Але видно, що вона не з тих, хто тримає образу на все життя..

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Неможливо. Якщо людина раз нагадила, то може і другий раз.. Але від цього ніхто не застрахований. Навіть людина, в якій ми впевнені на 100%, може зрадити.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Угум.
Всьо. В мене закінчились аргументи.
Почекаємо що Галюсік нам відповість Може вони вже п'ють каву з коліжанкою?

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

А мені пригадалась одна фраза з Біблії, нажаль я надто замучена щоб шукати місце звідки вона взята, але це Старий Завіт, можливо Книга Мудрості: Нехай тих що живуть з тобою в мирі буде багато, але твоїм другом - один на тисячу.
От з дієї поради я і користаю в житті. Наприкінці буде видно наскільки мені це вдалось

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

А я втратила своїх 2 подруг, з якими товаришували ще з навчання, після того, як стала сімейною, а особливо після народження дитини. Трохи мені прикро, бо хотілось би і частіше їх бачити і спілкуватись, щоб порозказували про свої справи, де бувають, що бачать ... Але вони телефонують дуже рідко, а бачимось ще рідше. Раніше казала їм, щоб не забували мені дзвонити, а не тільки про День народження згадувати (до того ж не люблю святкувати свій день народження, бо тоді це зовсім не мій день виходить). І незручно мені коли кажуть тост за нас друзів, бо які ж то друзі, що спілкуються зрідка. Інколи, думаючи про це, бачу, що наростає образа і думаю, а може сказати їм про цю образу?. А іншим разом думаю, що все одно цим висказуванням образи нічо не зміниться, бо ж не раз нагадувала подругам дзвонити мені. Багато й не потребую, хочеться послухати розповіді інших, потішитись чи посумувати з ними і шоб вони трохи пораділи за мене з малечею...

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Ви ідеалізуєте ситуацію.... життя... воно різне.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

А Ви не думаєте, що дарма? Я маю подруг з якими не зідзвонююсь часом по півроку.. В кожного своє життя, своя робота, різні райони проживання, або й півкулі землі. Але ніхто з нас не перестає вважати один одного друзями. Якщо хтось потребує того спілкування - то сам і дзвонить, і приїжджає. Я з тих людей, що не люблять говорити довго по-телефону. Тому в такому разі виходить їм всім варто на мене образитися Але я такою була завжди, тому сподіваюсь цінують в мені щось інше. я ж вважаю п"ять своїх подружок друзями, бо вони не вміють мені заздрити - і радіють і сумують зі мною разом коли я того потребую. Десь підтримають, десь допоможуть прийняти іншу точку зору - основне - вони бажають мені тільки доброго. Дружба з деякими вже триває більше 20 років) Бувало по-різному, але дитячих образ ніхто не запам"ятовує один одному.
До речі заздрісливі знайомі теж є - просто я намагаюсь з ними спілкуватися обережно, враховуючи "особливості", нічого зайвого не кажу тож і причин зайвий раз ображатись не маю.
З друзями в мене діє правило - люди мають таких друзів на яких заслуговують.. І коли хтось забудеться привітати з днем народження - просто починаю думати - а чи була я достатньо уважною..десь певно теж щось пропустила. І ніколи за схоже не ображалась.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

А в мене нема колишніх друзів....вони в мене всі залишаються друзями до сьогодні,та й приятельок і товаришів таких,які б стали "колишніми" не багато....

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

:y::y::y:

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

У нас і робота одна і райони близькі.

.

Раніше так і робила. Хотіла відволіктись від свого. Але весь час так виходить, що напрошувалась: ну розкажіть що там у вас, куди ходите, що робите?..

Ось тут, напевно, у мене і є найбільша проблема : Коли потрапила у лікарню за цілий тиждень, що там була жодного разу мене подруги не відвідали, та й після лікарні не навідувались. Розумію, настрій у мене був нікудишній, ще й післяпологова депресія додала, та все ж... Ось ця образа і сидить в мені. Може, написавши про це тут, я позбудусь цих думок (ніби після прийому у психолога )

[/QUOTE]
Не хочеться думати, що я настільки не заслуговую підтримки. А взагалі, маю надто загострене відчуття дружби - завжди підтримаю, вислухаю, прийду, якщо треба, чи просто за когось порадію.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Я цю фразу для себе так трактую... не маючи когось на увазі. Правда-правда. Звісно Ви заслуговуєте на підтримку.. Просто в лікарні то знаєте більше родичі-чоловік бувають. звикло. Іноді люди не хочуть, щоб їх бачив ще хтось у лікарні. Так і в мене було. Також подруги не провідували, але мене б це трохи навантажило навіть..
Просто може хтось не знав. Або може найкращі Ваші друзі ще з Вами не познайомились.. Не думайте просто про це так багато. Все буде добре. А може колись Ви їх (я постукаю тричі, але) провідаєте десь і вони зрозуміють, що могли так само і Вас підтримати раніше..а не зробили того.
Згадала, що колись подружка зникла бо трохи ревнувала свого хлопця до мене. Я тоді подзвонила і сказала, що так негарно з її боку. Все закінчилось банально - ми помирились і схоже від тоді вона ще більше, так ніби в чомусь пересвідчившись, почала довіряти мені. Та це було досить давно) Даруйте не знаю скільки Вам років - питання дружніх образ дійсно з часом сприймається трошки інакше

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Нє, аж так багато не думаю. Просто при темі нахлинуло. Але дякую, за підтримку!

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Давайте ви не будете мені говорити, що я роблю, і мені не доведеться казати, що я про це думаю.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Давайте... життя воно краще будьякого вчителя... хоч дорого, зате ефективно.