Колишні друзі і чому вони колишні?

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

перепрошую, а де я таке написала?

відчувається, що ви хочете додати "а от я дружу не лише за певними інтересами", а як тоді, цікаво?

Подумала, і зрозуміла, що вас не зрозуміла. Ви хочете сказати, що поняття "друзі" вигадане. Я так не думаю, бо ще з дитинства памятаю глибоке почуття дружби, неймовірно сильну привязаність, навіть любов до людини. І не було тоді ніяких інтересів, просто друг це була людина з якою можна розмовляти годинами, про все на світі. Думаю, причина в тому, що дорослішаючи ми стаємо менш щирими і користолюбнішими. Та й проблем психологічних нагромаджується багато, тому просто зникає вміння дружити.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Галюсік, позвоніть їй, поговоріть,і будите спокійні,не буде вас тяготити те шо не позвонила, всяко в житті буває,може в неї настрій був такий, може шось сталось, поясніть їй шо не змогли приїхати, зрозуміє добре ,нє то й вам такої подруги не потрібно, знаєте я колись дуже вірила в ту дружбу, а тепер дуже сумніваюсь ,були не дуже приємні випадки з тої дружби, але друзі потрібні, поговорити, пожалітись, напитись,порадуватись, я наприклад така шо я не можу без друзів, але їх паро лишилось, розкидало кого куда, в кожного сімя , свої інтереси.
В мене тоже з дитинства є(чи була )навіть ше я не оприділилась подруга,а після того як я родила чомусь все круто помінялось, чи я така стала (ше не розібралась) в тому,ми просто дуже віддалились один від того, а тепер я незнаю чи потрібна вона мені та подруга, а з другої сторони тяне відновити те шо було, але незнаю чи це ше можливо, отак я зараз запуталась.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

але справа в тому , що так як було уже не буде...

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

але аж ТАКОГО страшного нічого і не сталося! В цій ситуації все може змінитися ще на краще!

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Та і я так шось думаю,але так хочеться того шо раніше було, а зараз як стіна між нами, ніколи би не подумала шо таке може статись, ніколи таке враження шо то не з нами, але спілкуватись будем, бо мій чоловік в її дочки хресний,тай наші чоловіки дружать, тому шось то всьо так важко,а може ну його всьо і попробувати шось знову

Додано через 5 хвилин

І ви праві , може я собі понапридумувала, шось домалювала в уяві, а обідидилась я на неї шо вона до мене коли я родила ні разу не зашла , звонила але не заходила,на вулиці її зустрічала то все казала шо скоро зайду, мене то шось заділо,і я почала віддалятись від неї, а тепер думаю ну не зашла тай не зашла, шо тут такого, а з другої сторони ну чого не зашла , невже не цікаво на дитину було подивитись,тай просто провідати нас, шось запуталась я .

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

я часто кажу своїм друзям - ви не мусите мене провідувати, коли я хворію, і не мусите телефонувати на дні народження, Нові роки та ін. головне - не проженіть мене, коли я вас потребую...
головне, що ті, хто хоче мене розуміти (читай: бути другом) звикли і не чекають подібних формальностей від мене. решта - відсіялися...
така я от, специфічна.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

+10000000000!!!

І ще +1000000000!!!

Найбільше мені в таких випадках шкода тих, із ким дружать, аби на їх тлі краще виглядати.
Я так не вмію і не вміла ніколи. Мої подруги завжди мали бути яскраві, виражені, впевнені... Моя найкраща подруга, з якою товаришую з університету і з якою ми є як сестри (у нас чоловіча дружба, як ми часом жартуємо), дуже яскрава особистість, красива й розумна. Ми одна одну доповнюємо, чудово розуміємо і ще й маємо завжди можливості одна від одної чогось навчитися.
Колишніх друзів у мене нема практично, бо зазвичай друзів у мене мало. Для мене головне якість. Тому друзів мало, але всі вони на 100% надійні. Щоправда, вони радше друзі, ніж подружки. (видно, правдивим є жарт про те, що в одному і чоловіки, і жінки цілковито сходяться: вони не довіряють жінкам... )

Додано через 9 хвилин

Намагаюся пригадати, чи приходила до мене моя Юльця тоді і не пам"ятаю. Але то настільки не важливо для мене, тому що знаю, що вона зі мною була безперервно в тому, маленькою безперервною думкою про мене. І це так, бо так завжди було і так далі є. Оскільки я в застрягла в цій Канаді, ми майже не спілкуємося. Проте 2 тижні у Львові показали мені, що між нами нічого не змінилося, що все як завжди було, і вона далі є однією з найрідніших мені людей. Це така дружба, яку ні час, ні відстань не убивають. І коли знову зустрічаєшся, хай і після 3 довгих років, відчуття, що бачилися тільки вчора...

Ви не специфічна, ви - скарб!
Дружба тоді міцна, коли недомовки та дурниці не стають між людьми, бо то все такий мізер і такі дурниці, якщо замислитися про те, яка ця людина особлива, сама зі себе особлива і цінна. Ви просто молодець, що вмієте махнути рукою на дрібниці, не всі так вміють, а це у відносинах надзвичайно цінне!

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

sametimes мало 5, 10, 15 років, щоб взнати: надійний товариш, чи ні, а інколи і життя мало.... люди міняються.... ми міняємося.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Теж правда. Але я довіряю Богові, що саме ті особливі люди, яких Він мені послав, і є надійними. А якщо щодо когось у мене хоч крапля сумніву, то я ту краплю дооообре слухаю.
Один раз не послухала. На все життя запам"ятаю...

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

незнаю... мому чоловікові то важко зрозуміти...
хоча я б хотіла, щоб він був найпершим моїм другом...

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Школу я закінчила 7 років тому. І от на наступні вихідні мій клас збирається в Карпати (як і кожного року). Але цю подію я змушена пропустити. В універі в мене чогось з друзями не склалося.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

Для мене те саме, друзів мало, знайомих дуже багато, правильно ви всьо пишите і я така була , а от шось "накрило" після пологів, чи може в мене депресія така була, попробую вернути все на свої місця, вона має мене зрозуміти, дурний якийсь в мене такий період був.Дякую трошки вернули мене назад, до себе.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

В мене також в школі була подружка, хоч не найкраща, але ми в один час переїхали на Сизів і мій тато нас разом возив до школи або добиралось разом і ніби так вийшло, що спілкувались найбільше і вона почала мене вважати, навіть не найкращою подружкою, а сестрою.Це добре, звичайно, але в мене є сестра. Я до неї добре відносилась, аж коли ми закінчили школу і я після першого курсу зібралась заміж.... Їй я сказала, що вона буде дружкою (але не сказала якою, бо я думала, що це не важливо). Коли я сказала, що вона буде другою дружкою (бо сестра буде першою), то вона мені такий скандал закатала!!! Але я сказала або так, або ніяк. Про весілля я промовчу, бо можна буде нову гілку відкривати.... Мені купили квартиру і та подружка від мене взагалі відреклась.... Ми довгий час не спілкувались, не бачили одна одну (хоч жили в сусідніх домах). Коли я вийшла заміж другий раз і вже була вагітна, я пішла з чоловіком на прогулянку, і тут зустрічаю ЇЇ з коляскою і з маленьким синочком!!! Я дуже за неї пораділа, сказала, що і я чекаю дитину, і все якось пішло на добре. Зараз наші діти разом ходять в садок, в неї народився ще один синочок, я за неї дуже рада. І наші відносини зараз дуже добрі. Бо в неї в житті все добре склалося, і Слава Богу! Бо вона заздрила, що я в 18 років виходила заміж, а вона ні. Але той мій заміж тривав не довго, а в неї за той час все склалося, вона перестала мені завидувати і все в неї добре, чому я дуже рада! В неї прекрасна сім'я і ми далі спілкуємся!

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

а де то є той Сизів... Шизів?

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

По-моему, проблема даже не в том, что наши друзья меняются, ведь мы тоже меняемся и иногда "вырастаем" из этой дружбы, то есть начинаем меньше общаться, становится меньше общего и и нтересы уже не так совпадают. Отсюда и потеря взаимопонимания. Часть друзей детства я тоже растеряла - учились, долго не виделись, теперь у многих свои семьи, свои проблемы, но я как-то об этом не очень жалею, главное, что остались теплые воспоминания о них. Для меня это гораздо важнее, чем при встрече вымученно пытаться придумать темы для разговора, хотя и такое бывает
Не сказала бы, что у меня много действительно близких друзей (зато эта дружба проверенная и не зависит от интересов, материального благополучия и т.д.), зато много очень хороших знакомых, а это тоже хорошо - есть и общение, и помощь, интересно с ними, и не предполагает таких обязательств, чтобы воспринимать слишком серьезно размолвки и неурядицы

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

У мене так склалося, що найкращою подружкою мені з дитинства була моя, старша на 1 рік, сестра. Різницю у віці ми не відчували, весь час були поряд, разом, завжди мали про що "погомоніти" та найкраще одна одну розуміли. Через це ми не мали особливо якихось подруг іззовні. Синдром близнюків, так би мовити.
Коли ми підросли і в нас стала проявлятися якась певна індивідуальність, то і подруги у нас почали з"являтись, у кожної - свої. Але крапку у нашій дружбі поставило моє одруження. Тепер ми просто сестри. Любимо одна одну, підтримуємо, коли треба, але тої душевної близькості вже немає.
Я від того не дуже постраждала, бо цю порожнечу, без залишку, заповнив мій чоловік. Тому я багато чого вибачаю сестрі тепер, аже вона так і не знайшла мені "заміну".
Звісно, подруги у мене також є.
Навіть з підлітства я "за вуха" витягую дружбу. "За вуха", бо живемо тепер на відстані 1000 км, мало спільного стало між нами... але мобільні та інтернет дуже тому зараджують.
Хоча по чесному, більшість моїх подруг тепер - жінки друзів чоловіка. Це стало видно з народженням другої дитинки. Ми бачимось лиш на спільних "заходах", а в гості ходять не до мене, а до чоловіка. Роблю скидку на те, що соромляться мені позаважати з малечою, але все ж таки...
Але, по-перше, є виключення (пару справді моїх подруг) та по-друге, у чоловіка дуже гарні друзі і ми дружимо "парами".
Ось такі "пироги".
Ще можу додати, що мала я одну подругу в підлітковому віці, з якою проводили разом багато часу і в певному сенсі нам було добре, але з часом я помітила, що наша дружба переростає в перегони: "хто крутіший". Помітила, що при зустрічі намагаємось не просто спілкуватись а скоріше повихвалятися, які ж ми класні та успішні. Я сама свідомо припинила цю дружбу. Бо не подобалась, передусім, сама собі у цих стосунках. Нещодавно піддалась сентиментальному настрою, знайшла її у "Однокласниках", але дружба не воскресла. Все ж таки дуже ми різні, а з часом та прірва лише збільшилась.
пе.ес. Хоч по-справжньому можу покластися лиш на свого чоловіка, все ж дуже ціную своїх теперішніх подруг. Можу точно сказати, що люблю їх по-своєму, багато що можу їм вибачити та ціню дружбу, яка у нас є.

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

З малечку краще мені дружилось з хлопцями ані ж з дівчатами.Дівчата більше люблять обгадити один одного ніж хлопці.Та дружили і було по різному.Одна краща подруга змінювалась другою.А не довіра все наростала.І коли мені виповнилось 17 я зрозуміла що мої подруги гріються там де тепло.В хлопцях я дефіциту не мала.І вони полюбили "підбирати" після мене(вибачаюсь за таке різке слово).Та згодом не тільки після мене ....
От і зрозуміла на своему досвіді на майбутне - довіряй та провіряй.
А загалом життя вчить.Люди різні е.Але рахую що якраз оця дружба з колиски і визначае наше майбутне ставлення один до одного.Особисто я маю багато друзів але не маю найкращого единого(не враховуючи чоловіка)

 

Відповідь: Колишні друзі і чому вони колишні?

100%. Навіть є така мудрість "Суперечка б не тривала так довго, якби вина була тільки по одній стороні".
Галюсік, подумайте чи Ви б дійсно хотіли відновити спілкування з подружкою, чи ліпше так і жити в ігнорі. Якщо Ви за перший варіант, то подзвоніть, запросіть подружку в гості, поговоріть. Перепросіть за те, що не попередили, що не зможете прийти на забаву, поясність все. Вона або піде Вам на зустріч, або ні. Тоді вже можна буде зробити висновки щодо того ким Ви були для неї.