коли закохані вірять по-різному

Я мав на увазі справжнього християнина, а не людину з показною побожністю, і мертвою духовно.

 

За якими критеріями повинен визначатися "спаравжній християнин"? Амосов був атеїстом, а скільки життів він врятував? Відсутність чи наявність віри в Бога не є визначальним критерієм для того, чи буде ця людина добрим партнером в парі.

 

Я мав на увазі, "справжноього християнина", а не людину з показною побожністю.

Ми ніби зараз говоримо про одруження, а не просто про стосунки між людьми.

 

Одруження - це наслідок стосунків, він з них випливає. Спочатку є якісь стосунки, які згодом можуть перерости в почуття і створення сім'ї. Виходить, щоб цього не сталося, треба сахатися від атеїстів і прихильників інших точок зору, як від навіжених, бо можна в якогось/якусь закохатися?

 

Християнину сахатися стосунків з атеїстами не потрібно, тоді це уже не буде називатися християнством.
Але якщо уже стосунки між християнином і атеїстом починають переростати в почуття, то це ніколи для зрілого християнина не буде підставою для того щоб одружитися з цим атеїстом. Він швидше почне молитися за того атеїста за те щоб він прийшов до Бога, і тоді одружиться, але ні вякому разі не пов"яже своє майбутнє життя з ним, бо розуміє, що таке справжній шлюб.

 

Якраз тільки віра в Бога і визначає наскільки буде "людина добрим партнером в парі"!!!!!
А "справжній християнин" -це народжений згори християнин... Але це уже тема іншої розмови.

 

а хіба християнин може мати стосунки, ен маючи почуттів? чому це неодмінно мають бути процеси,які один одного продовжують?

почне. аел Бог сам знає,кому і ким чином спастись. а молитва тут більше потрібна саме цьому віруючому - про самого себе...

 

А як бути у випадку коли партнер змінює релігію вже будучі в шлюбі?

 

Ви ж самі розумієте, що є різні рівні стосунків: одні стосунки у знайомих, інші у друзів, ще інші в одружених людей... Я мав на увазі коли стосунки переростають в почуття закоханості.

Ви праві, що Бог знає кому і яким чином спастися, але не є гріхом, щоб молитися за спасіння цього атеїста. А можливо, Бог хоче, і зблизив атеїста з християнином, щоб саме через цього християнина атеїст прийшов до пізнання Бога?... А молитва за самого себе цьому віруючому звичайно що дуже потрібна... щоб не впасти в спокусу.

 

вважаю, що всі стосунки на протязі життя людини є задумом Божим... і всі вони впливають на людину - просвітляють, випробовують, одухотворяють та інше...

 

Може я не до кінця зрозумів, що Ви мали на увазі під "усі стосунки", але переконаний, що не усі стосунки між людьми Богу подобаються. Як можна сказати, що усі стосунки між людьми є задумом Божим, коли, наприклад, одружений чоловік шукає стосунків на стороні з іншою жінкою, чи християнин одружується з нехристиянкою і т.п....- такі стосунки зовсім не є задумом Божим.
А "впливають на людину" то точно, тільки по-різному: одних руйнують інших будують...в залежності що вибирає людина.

 

З Вашого допису до кінця не зрозуміло, що малося на увазі: чи партнери християни, чи іншої віри, з якої на яку релігію вони міняють будучи в шлюбі...?? Тому важко щось сказати...

 

Рибко, ви 10 заповідей знаєте? Вих. 20:3-17

А в Новому Завіті Христос встановив Таїнство Євхаристії і просив практикувати це як пам"ять про Нього. Лк 22:19-20
Християни святкують неділю, як пам"ятку Воскресіння Христа і всі християни у світі єднаються через Євхаристію, беручи участь у безкровній жертві заради спасіння душі.
Я думаю, що проти Божих Заповідей вже "не попреш"

 

Вибачте але цитований вами варіант не зовсім відповідає виходу 20.3-17

 

Поясніть, будь ласка, а то я щось нічого не зрозуміла

 

Звичайно, бо я зацитувала версію з катехизму, а параметри подала, щоб можна було собі прочитати у більш розширеному варіанті. В оригіналі, якщо можна так висловитись
Просто християни, як я вже пояснила не святкують суботу, а неділю, бо то є день, коли ми згадуємо Воскресіння Христа.

 

Я мав наувазі зміну віри як таку? Наприклад чолвіу чи жінка переходятьз католицизму в прртестантизм, стають свідками Єгови, христодельфіанами мормонами тощо.

 

мається на увазі, що Бог нас зближує з тими людьми, які нас чогось вчать, дають нам необхідне для нашого духовного розвитку... навіть стосунки на стороні впливають на людину.. дають їй неоціненну науку.. випробовують, показують яка людина, наскільки сильна її віра, воля...

 

Бог ,то так,але ми живемо в світі іншого бога(згідно Біблії) так що навряд чи все от так на користь.Хіба не видно явних прикладів коли відбувається руйнація,збитки,хвороби,через вибір зроблений людиною що керувалася своїми бажаннями.Тобто неправильних рішень людина ,як вільна істота ,приймає предостатньо.

 

вже десь писала, що всьому всерівно передував Божий задум... Бог свобідну волю дав, через яку одразу вирисувалась картина - "хто чим дихає", хто що з себе представляє... що обрала людина - добро чи зло..
наші помилки складають наш досвід... думаю в цих питаннях нема поняття корисності... тут є духовний розвиток... нема безгрішних, але спасен буде той, хто покається і не повернеться до гріховного життя...