Відповідь: Коли хочеться піти... Необхідно просто розкласти всю свою ситуацію по поличках. Тобто свою велику проблему розкинути на десятки менших які її складають і окремо в кожній розібратися і по черзі постаратися вирішити. Тоді і все вирішиться, а от вже потім і незахочеться нікуди і йти. ..... ну як кажуть - хіба що за коньяком!!!!
Відповідь: Коли хочеться піти... А Мартіні знову десь розслабляється. На моє запитання про годинник на форумі вже тиждень не відповідає.
Відповідь: Коли хочеться піти... От мені хочеться піти.Піти з форуму,з нету,взагалі піти. Спати піти,спати і жити в свому крихітному світі....Де ніхто мене не чіпає,не дістане...Де я зможу сокійно шмаркати і кахикати,не бачити нікого. І навіть собі не можна похоріти,бо тебе обзивають емо.
Відповідь: Коли хочеться піти... Цілковито підтримую. Безвихідних ситуацій не буває взагалі. А щодо депресії, то як сказала би Скарлет О"Хара "Я подумаю про це завтра":p
деколи варто зірватись...викричатись і виговоритись про всі свої накопичені проблеми і приховані нерви..
Та. Я сама зараз дивуюсь, як легко мені це говориться. Але і в мене були часи, коли дуже боліла голова. І деколи я усвідомлювала, що причина - в міцно зціплених від напруження щелепах.
Еех!!!!А куди йти?Від проблем....вони так нікуди й не подінуться...потрібні дії. Нерви - є,куди є без них (ото м сьогодні вилили тоті нерви в помідор...стисла його руками,шоб він аж тріс і все тоте начиння помідорове розбризкало по цілій кухні....потім взялась відмивати, і так з робою й відійшла)Скажете вар"ятка.нє просто жива...
Я називаю це спазмом...дуже нагадує,коли в холодній воді ногу ловить корч... Але тут...корч ловить кожну клітинку,кожен нерв,кожну волокнинку всієї грудної клітки...і корчить,стискає,спазмує,все,ніби як в мясорубці...не дає дихнути...хвилин 5-10,потім знов...знов...знов...потім добу,все,як попечене...і побите. Раніше це було після перенапруги...тепер може вхопити в будь-який момент... Поляки так і кажуть: нєрвіца... Важко таке ігнорувати...
Нирку не відновлять. Але сміх і робота на спазми можуть подіяти позитивно. Головне, щоб в помідорах не попалося жодного чорного.
так і зробила... і зробила боляче цим дорогій мені людині, але іншого виходу просто не бачу... можливо мене зрозуміють, а можливо ні, але я далі так жити не можу...