Коли важко прийняти рішення, хочеться поради...

Афігєть... Стефанович ти? Ти що вчора з Орестівною старшою поспілкувався?!

Намагалась... а тепер вона просто ігнорує звінки від мене і не буває в офісі... хоча вона взагалі там рідко бувала... Як я маю розумітись з людиною, яка уникає розмов, зустрічі і т.д.?!

 

Воно вроді і правильно, але якшо люди позволяють собі витирати об тебе ноги то чого б з них за то бабельця не зрубати?
Шоб процвітати треба не тільки вміти домовлятися, але і вміти кусатися коли тебе кидають. А домовлятися можна тільки з серйозними людьми. З балаболами домовлятися - себе обманювати.

ЗІ. А бачу в вас троха більше інформації ніж в мене. Ну але всеодно. Я от тоже шкодував людей шкодував. Бо і знайомі і вітаються за руку, а просиш їх зробити то шо вони і так повинні робити - то так ніби їм в карман лізеш. А коли їх інстанціями притиснув на бабло то зразу все ок. от як з такими домовлятися? Тільки тиском.

 

Сюжет триває, причому з неадекватним продовженням... Такого навіть я не чекала...

Вчора приходить лист на мейл... Мол, документи на фірмі. Будеш йти попередь.
Суперове повідомлення... головне "офіційне" і "особисте"... а якби інет шляк трафив на місяць?!
Далі... Лежу дома хвора, вчіпила якусь вірусяку... Вирішила уточнити перелік документів (оскільки просила, щоб мені дали МОЇ екземпляри трудового договору і конфіденційки) і суму розрахунку. Як на мене... цілком закономірне питаня... Ігнор...
Звоню і задаю це питання... У відповідь зждліктпамьі.явжмсдбіьвтс ЖОПА... Крики, обзивання, діагнози... капці... Невже, адекватна і нормальна людина буде таке вичебучувати?! Цілком закономірне питання... в кінці кінців, а може мені треба прорахувати, що як я зараз візму таксі і поїду забрати, то одразу зможу купити собі лікарства?! Я не розумію такої реакції. Чого верещати як недорізана?! Чого переходити на образи?!
Єдине, що вже точно знаю... сама я туди не піду. Треба терміново шукати якогось юриста для супроводу... бо то капці... Мало того що її образи доводилось щодня на роботі їсти, так ще й тепер?! Нє...

 

Iriska, на вулиці Валовій є інспекція по дотриманню вимог законодавства в трудових відносинах. На жаль, не знаю ні адреси, ні телефону, бо в довідниках чомусь нема((.
Але....
З власного досвіду...
Інспектори там просто супер, відстоюють інтерси працівника на всі 100%, хабарів не вимагають, від шоколадок відмовляються. Мав пригоду зі звільненим вантажником. Звільнили за п"янство, але не зовсім коректно, допустили пару помилок. Так от... Тітоньки з тої інспекції порвали нас як тузік грілку, фактично, алкоголику ми змушені були вплачувати купу компенсацій.
Тому, думаю, у Вашій ситуації, проблем взагалі не має бути, Ви ж праві в цьому спорі, на відміну від мого випадку...
Адресу інспекції можу вияснити, якщо Вам цікаво.

 

Звісно, що цікаво. От тільки, юридична адреса фірми на якій я працювала в Києві... чи то не має значення? Хм... доречі, мій юрист казав, що порадить куди звернутись, але я не вчасно захворіла... може то цю інстанцію він мав на увазі?!

 

Думаю, саме цю. А юридична адреса значення не має.
В понеділок гляну на роботі в їх акт перевірки, дізнаюсь адресу, напишу

 

от, в гуглі знайшов:
Територіальна державна інспекція праці
79046, м. Львів, вул. Валова, 31
272-98-42

 

Украина - страна чудес!!!
Ещё раз убеждаюсь.
А у нас, у москалей, сегодня ещё воскресенье только.....

 

Отже... завершення історії...
Прийшла в понеділок, спонтанно... Оскільки попросила батька по можливості піти зі мною, він у мене юрист... і він просто поставив мене перед фактом, що можу вже і зараз і не відомо коли іще зможу...
Приїхали... кубіта зовиділа мене не саму і трясучка взяла її по всьому "сущєству"... Дала трудову і наказ, причому записи по власному бажанню... і це при тому, що я писала за згодою сторін... І пробувала зробити з мене ідіотку, жи саме я написала за власним, не зважаючи на те, що мене на колінах просили написати за згодою... Ні моїх екземплярів трудової угоди, ні конфіденційки... ніфіга...
Розрахувались, як на диво, тремтячими руцями при невідомій особі, і після погрози взнати в генерального про суму розрахунку, так як мало бути... але! Жодної зарплатної відомості, нарахування про невикористану відпустку чи ще щось до підпису не дали... Ех... плаче по них графологічна експертиза..., проте мене вже просвітили скільки геморою тагне то діло... Най жиє... її життя накаже, за такі дєянія... Як моя мама каже: "Бозя все бачить, все знає і за все карає"... і вже знаю точно... більше ніж будь яка помста, судова справа чи ще щось. Як сама колишня шефова ми написала: "Яка подача, така і віддача", от тільки вона мала на увазі, що я посміла їй не відповідати на питання, коли фізично не могла говорити після операції і натякала про подальше власне ставлення до мене... А життя таки віддає... і то сторицею... за всі діла і хороші, і злі.

 

та у маскалєй всєгда васкрєсєньє

 

Вибачте, що залізла в цю тему, вирішила не створювати нової.
Прошу у вас допомоги, оскільки не можу визначитись, як правильно зробити у ситуації, яка склалася.
Я працювала рік на фірмі. Все було нормально, з директором були хороші стосунки. Фірма взагалі невеличка, менше 10 осіб. Робота мені дуже подобалась, та й з колективом склались хороші дружні відносини. Десь з літа директор стала незадоволена мною, робила якісь неконкретні зауваження, питала, що мене не влаштовує. Але я відповіла, що все нормально, і продовжила свою роботу.
А вкінці вересня, коли в мене закінчився трудовий договір - мені його просто не продовжили, без усіляких попереджень. Просто в останній день вкінці робочого дня повідомили, що договір не продовжують, бо фірма не має можливості мене утримувати, платити зарплату. Паралельно звільнили ще одну дівчину. Далі на моє місце до сих пір нікого не брали.
Відповідно, зараз я не маю постійної роботи. Нещодавно в мене з'явилась непогана пропозиція, але там є певні нюанси, треба трохи зачекати, поки все владнається.
І от сьогодні рано мені дзвонить секретар з колишньої роботи (моя подруга) і каже, що директор питає, чи не хотіла б я вернутись.
Я в шоці, мало не впала з крісла, мало того, десь 2 тижні тому мені снився сон, що я вертаюсь на стару роботу...
Так от, я відповіла, що я зацікавлена, але все залежить від того, які умови мені запропонують (тобто, звичайно, маючи на увазі, що хочу достойну зарплату, значно більшу, ніж була тоді.)
От маю таке питання: як би ви вчинили у моїй ситуації? Повернулись би на стару роботу? Чекали б, що вийде з потенційною новою?
Бо в мені бореться гордість з любов'ю до тої старої роботи і до колективу.
Порадне мені щось, будь ласка!
П. С. 1. Директор мені особисто не дзвонила (хоча ми знайомі ), а дзвонила її секретар. 2. Інформацію про моє звільнення пів року тому вона мені теж не повідомила особисто, а через свого заступника...

 

Darcy, визначтеся що Ви вмієте і скільки це коштує. Решта вирішится автоматично. А Санта Барбара добром ще не закінчувалася ніде

 

thinkers, припустімо, що мені у обох місцях пропонують рівноцінну зарплатню і аналогічну посаду. Що тоді?

 

Якщо умови аналогічні, то мабуть таки на нову роботу краще. Директор старої роботи скоріш за все Вас чомусь незлюбила (судячи з небажання з Вами розмовляти), тому рано чи пізно виникне новий конфлікт...

 

+ якщо підвищення на старій роботі = початковій зарплаті на новій роботі, то нова робота краща тим, що з часом зможуть там підвищити зарплату, а на старій може вже не захочуть в ближчому часі, бо скажуть, що вже підвищували.
Почекайте і подивіться скільки дадуть на новій роботі і порівняйте з пропозицією зі старої. Якщо будете точно знати, що на нову Вас візьмуть, то можете поторгуватись на старій роботі, може більше витягнете

На рахунок "директор не хоче розмовляти". А може навпаки Ви їй подобаєтесь і їй просто незручно повідомляти про такі речі, як не продовження контракту? А конфлікти можуть виникнути і на новому місці, невідомо що там Вас чекатиме..

Ще треба зважити можливість розвитку в обох фірмах. Я б ще звернула увагу на місце їх розташування і вибрала б ту, що ближче до дому

 

Поцікавтесь терміном нової угоди і платнею. Не знаю ваших талантів, але якщо чуєтеся в силах - краще спробувати щось нове. Поки немає нової роботи, поверніться на попередню на пробний термін, який Вас влаштує. Щось не сподобається - ауфвідерзейн
Як робота подобалась - боріться за неї. Контракт на 5 років підписуйте.
За одне взнаєте реальні причини звільнення. Може і справді - сутужні перспективи...

 

Ну тоді б про те, що хочуть повернути на роботу було б логічно сказати самій, нє?

 

не виключено...

це точно!

Ну, те, що вибрали мене, а не когось іншого - це 100%, я, скажем так, їх остання надія. Просто там є нюанси з процесом працевлаштування (немає місця в штаті, але людину їм треба практично вже)

Я про це теж думала. Обидві роботи знаходяться в "дупі" (перепрошую) - одна в р-ні АС-2, інша - в р-ні Патона. Для мене з Сихова практично немає різниці, куди добиратись

Ну тут явно не вийде (на старій роботі) - вона зі всіма контракти підписує на кілька місяців, в мене за рік часу було 3 контракти: на 3 міс., на 6 міс., і знову на 3 міс. І так у всіх на фірмі...

 

Хм... особисто я, б на стару не вернулась... 1. Гордість би не позволила і навіть чкщо тимчасово запхати її куди подалі, рано чи пізно вилізе і вуаля - конфлікт. 2. Якщо в них періодична неспроможність мати більший штат, то де гарантія що через заявлений в договорі термін Вас знову не попросять?! 3. Найцінніше що ми маємо і нічим не замінимо - досвід, будь-який, і саме він дає нам можливість сміливо приймати зміти і не боятись їх.

З.І. В мене таке враження, що Ви боїтеся не справитись з новою роботою, а варіант старої Вас десь зачепив по гордині, але краще прихилити голову ніж не справитись... Принаймні для мене так читаються Ваші пости... То що Ви хочете почути? Хоч я звісно можу помилятись...

 

От власне, якщо на старій знову лише тільки на 3 міс. буде контракт, а потім не продовжать, то знову не буде роботи. А на нову за той час вже когось знайдуть..