в мене теж а загалом зрозуміло, що нічого страшного я не зробила запросивши консультанта додому коли був чоловік просто в чоловіка в родині є криміналіст, а то як медики всюди бачать хвороби, так і криміналісти всюди бачать злочини загалом вважаю, що запрошувати чужих людей можна, якщо вибірково, залежно від випадку друзів і знайомих я люблю запрошувати додому, така вже я є а от незамикати вдень двері... в великому місті... занадто легковажно, як на мене головне щоб двері не були китайські і не відкривалися кухонною відкривачкою дешеві китайські двері
Я переважно дивлюсь в "глазок", якщо не впізнаю людини то питаю: "хто?". Якщо це рекламний агент, свідки або ще хтось небажаний, то кажу "дякую" та відходжу від дверей не відкривши їх. Але для близьких та друзів двері в нас відчинені о кожній порі дня та ночі, бо на то і є друзі щоб для них завжди знаходити час
Якось ніколи не задумувалась. Майстри приходять переважно знайомі, як не наші особисто, то наших родичів. Абсолютно чужим людям просто не відчиняю. Сусідів таких, щоб без стуку заходили також нема - якось не звикли ми до такого - самі до нікого так собі не дозволяємо ходити, відповідно і до нас. А для друзів обмежень теоретично не існує, а практично всі на роботі зранку до вечора, потім сім"я-діти-дім, та й живемо по різних районах, тому й зібратись не так часто випадає нагода, здебільшого по телефону спілкуємось, от і виходить, що в мене чужих не буває, бо навіть свої рідко приходять Моя сестра з чоловіком довший час були єдиними людьми в їхній "компанії", що мали власне житло і в них двері просто не зачинялися. Доходило до того, що в них квартира перетворилась буквально на прохідний двір. Спочатку їх це тішило, потім почало трішки дратувати, а коли виявилось, що такі хронічні "турпоходи" почали надто часто ламати особисті плани, вони почали думати, як би то делікатно вийти із ситуації. Поки вони думали їхні друзі самі устаткувалися, надбали сім"ї-діти-хати і тепер із з неменшим задоволенням і надалі приходять, але вже по святах та оказіях Так що проблема вирішилась, можна сказати, сама-собою
В нас також раныше був "прхідний двір"-маленька однокімнатна квартира, і постійно купа народу, весело було, а посля переїзду і народження донечки якось всіх певно совість замучила, то так просто заїжджають рідко,стараються з попередженням, аж інколи сумуємо, проте зявились інші знайомі, і гості в нас є практично постійно-звикли ми. ЗІ: На мене чоловік також постійно наїжджає за незакриті двері, а я якось не маю звички..
мій дім - моя фортеця! в прямому розумінні. За "молодості" було схоже на прохідний двір, але це з часом, як і у всіх, само собою природно минає. дім на те і є дім, щоб мати свою "територію", так би мовити відпочити від усіх і усього. тим більше саме через таке ставлення, коли приходять гості, - це завжди подія. радісна і особлива.
Власне що помогти один одному в справах , то не має проблем.Він мені кронштейни до стіни поміг прикрутити , щоб телевізор повішати.А я йому газове BBQ поміг приєднати. А інші добрі сусіди- пенсіонери на цілу зиму до Мексіки поїхали.То ми їм пошту забираємо і воду з кранів спускаємо, щоб в трубах не застоювалася.Надіюся що вони це саме нам вліті будуть робити , коли ми з жінкою до Загреба і Львова поїдемо. От такі "поважні справи" маємо з сусідами. А проводити пусті розмови тим більше пянки якось не прийнято та і часу на це не має тепер Це зараз , коли ми в кондомініумі живем. А перед тим , коли ми жили в приватному будинку, теж мав доброго сусіда.Я від нього багато чого навчився - дещо з столярки ,як траву класти ....То ми з ним після спільно проpoбленої роботи могли кейс (12 пляшок) , другий пива випити і дещо міцнішого в гарний літній суботній вечір. P.S. .... порахував що за мої роки в іммграції я міняв 12 разів житло і 5 міст.
А наша фортеця частенько навіть вночі буває відкрита Тільки вранці виявляється, що спали з незамкненими дверями.
А в мене бабця обожнює кримінальні програми дивитись, після яких починає підозрювати все і всіх ,не ляже спати, поки не перевірить чи двері на ніч закриті, а якщо забуде що закривала то в ночі встає і перевіряє...Та дойшло вже до того, що вона вже каже нам забирати всі цінні речі в радіусі 1,5 метра від вікна коли квартиру провітрюєм (живем у Львові на першому поверсі) і вона боїться, що хтось прийде з табуреткою під вікно і вкраде. (а так відхиляючись від теми, ще додам, що колись моїй бабці якийсь пацанюра на базарі хотів щось з кишені витягнути, то вона йому пів рукава в зимовій куртці порвала...) Так що нам нашої бабці для сторожіння нашої фортеці повністю хватає! сторожового пса можна не заводити...
що правда то правда! Стараюсь зі знайомими , друзями зустрічатись на нейтральній території - кафе, театр, кіно, семінар і т.д. Бо були випадки, коли прийдуть люди і сидять по 4-5 год, а всі домашні почувають себе як чужі...
Найчастіше запрошую друзів, інколи покупців речей які я продаю. Дуже рідко дівчат Чув що є люди яким достатньо косо глянути, щоб зіпсути енергетику у приміщенні, тому уникаю запрошення підозрілих людей. ps. А взагалі більше сам люблю в гості ходити.
Раніше я запрошував багато остей, зараз простіше поспілкуватись в кафе,ресторані або піццерії. Не треба нічого готувати, ні за ким прибирати о 12 ночі. Не залишаться недоїдки та о 12 можно приїхати додому (в п'ятницю та суботу о 2-й) та спокійно після душу лягти відпочивати. А додому приходять ті хто ходять без запрошення - близькі друзі та рідні.
