Кого б ви рятували з пожежі : кішку чи картину Да Вінчі?

уравняем в правах с рогулями!

 

Та, це відео про важкий вибір. Кого людина би врятувала - свою дитину, яка теж в небезпеці, чи цілий вагон пасажирів, який би мчав у прірву і треба було б його зупинити (здається, зупинити весь поїзд). Часу було тільки на одне з двох. Персонаж цього відео вибрав пасажирів...Його син помер... Було дуже важко пережити втрату дитину, проте потім показують, що через декілька років він зустрічає на вулиці тих пасажирів і всі йому дякують за порятунок. Виявляється, тоді теж їхали деякі вагітні пасажирки і тепер вони вже стали мамами, а так усіх їх би не було. Ось таке відео (на жаль, Ю-Туб щось не хоче його тут показувати)
А як би Ви зробили в такій ситуації: рідний син чи багато незнайомих людей - кого рятували б?

 

[QUOTE='Romko;636009'...]Хіба б котяра був чорний...[/QUOTE]Саме найулюбленіше створіння-кіт..і самий улюблений його колір-чорний...Як на мене!

 

А більше нічого в тій палаючій кімнаті немає (крім кота і картини)? Бо якось і нема з чого вибрати...

 

Усе цiнне повиносили ще до пожежи

 

я так розумію стоють під питанням - жива істота чи увіковічнений твір людини...
одні підходять до того зі сторони, що справжній котяра з палаючого будинку швидше і безпечніше вибереться ніж людина... інші - що картина це лиш для мистецьких фанатиків...

якщо чесно - вибрати не можу, незважаючи на такий однозначний вибір більшості...
жива істота це святе... але ми вбиваємо всяких паразитів комарів, мурах, тарганів.. бо вони нам шкодять... ходимо на полювання, бо хочемо їсти... тобто людина сама встановлює причини і вирішує кому з живих істот існувати, а кому ні... комара ми лупимо газетою, бо він маленький і чорний, а драпаючого кота терпимо, бо він білий і пухнастий...
з тваринками велику роль грає і особистіть, що значать вони для нас... приміром одній моїй знайомій кіт практично життя врятував.. якби не розбудив - померла б від витоку газу... а інша через свого більше десятка років не могла завагітніти...

звичайно в такій ситуації не покинеш беззахисного мявкаючого кота.. а маленьке то взагалі (материнські інстинкти зашкалять)..

з іншої сторони... рятувати картини будуть не лише фанатики... просто люди, які знають їм ціну... (нематеріальну) приміром мені би серце краялося, якщо б да Вінчі горів...
але я його би не рятувала... не тому що неважливий.. просто думала, що я в якомусь сні... ну а де ще може бути я, кіт і да Вінчі???))) боялася би до тої картини навіть доторкнутися... тому вилетіла би я з того Лувру, вся така в хмарах і зачудована, а кіт ще й попереду мене

до речі, той хто любить котів - донор енергії... людина, якій важливо ділитися нею з іншими.. а собак люблять акцепти, що потребють набиратися енергії від інших

 

А коти бувають ще й чорненькі, руденькі і сіренькі, а також без шерсті, так ніби "лисенькі".

 

А я б вибрала кота. А картину..можна й копію подивитись.

 

Хоч бувають коти наглі, можуть наробити в тапочки, як вже писалось вище, але це є жива істота! Кожен також особливий, як і люди! Тому однозначно, що я би спасла кота!

 

Навіть не знаю. Котів не люблю та й від художника цього не в захваті. От якби собаку і картину - то, мабуть, собаку. А так, скоріш за все - картину.
А ще я хотів би подивитись, як ті, хто визвався рятувати кота, зробили б це, знаючи ціну тієї картини.

 

Я би рятувала кицюку....

 

І я б кошеня.. картина це звичайно круто, але вона не жива))

 

Почитал.
Особенно девушкины ответы понравились.
Цвиринькают, ведь.
Но считают, что так и надо тут.
Я бы, естественно, спасал бы, в первую очередь, ПРОИЗВЕДЕНИЕ ИСКУССТВА.
Если бы выбор был между ЧЕЛОВЕКОМ и КАРТИНОЙ, то, конечно же, ЧЕЛОВЕКА (ребёнка, старика, подростка, женщину, мужчину...).

 

Я б себя в первую очередь спасал ), вот такой я плохой ), а если серьезно, наверное кошку .

 

ясно, що кішку. для чого мені та картина? вона ж мене гріти вночі не буде))

 

Я б далі пив пиво.

 

Рятував би кота.
Може би рука і сіпнулася за картиною.....
Але забрав би кота, бо його безпорадне і жалібне мявкання мене би ПЕРЕКОНАЛО.

 

Від диму він дуже скоро перестав би нявкати.
Якщо б хтось опинився в ситуації де немає часу врятувати і картину і кота то би вже і не мав часу рятувати себе.
Чи не краще би було допити пляшку пива і спокійно вмерти замість того щоби бігати між котом і картиною і вмерти в непристойній метушні?

 

...згідно умови , думаю в нас було би небагато часу- кільканадцять секунд.
А цього досить , що б прийняти рішення.