Відповідь: Книга року оригінальність якось впливає на правдивість? все геніальне, кажуть, просте як двері ви самі казали, що істина завжди лежить на поверхні, але чогось ніхто її не бачить і річ не в тому, що визначення просте, а в тому що при його простоті мало-хто знає, що таке актив і пасив на практиці інакше чому людина/сім’я з таким рвінням, наполегливістю, всіма силами в першу чергу намагається отримати якомога більше пасивів? здається, що все просто, а люди замість того, щоб в першу чергу придбати активи, які будуть джерелом постійних доходів стараються отримати якнайбільше пасивів, які потребують все більше грошей на їх утримання, тобто гроші забирають? Кіосакі називає це “щурячі перегони”, в нас звичніше – білка в колесі ростуть доходи – ростуть витрати. і так без кінця-краю ну на що витрачає перші зароблені гроші більшість людей? на нові чи більші квартири/будинки, машини, предмети розкоші і т.д. а це все пасиви, які ці люди вважають активами. так фінансово незалежним стати практично неможливо – квартиру, машину треба утримувати, на них треба витрачати гроші, тому це однозначно пасиви, хіба що квартира здається в оренду, а машина вам потрібна, бо ви таксист Кіосакі вважає, що фінансової незалежності можна досягти придбаваючи в першу чергу активи, які будуть джерелом постійних доходів, а вже на ці доходи купувати всі інші речі, без яких ми теж не можемо обійтися а яке найбільше бажання в кожного? правильно: в першу чергу побільше пасивів, а активи в другу-трєтю чергу то довго можна говорити, але пора припинити офтоп
Відповідь: Книга року Ерік Емануель Шмідт «Оскар і Рожева пані»! Однозначно, це найкраще, що я прочитала у минулому році. Невиліковнохворий хлопчик вів переписку з Богом. У своїх листах він прожив повноцінне життя - від дитинства до старості.:y: :y: :y:
Відповідь: Книга року Такими, напевно, стали дві. Дуже люблю філософію, тому це: 1) Робин Шарма, „Монах, который продал свой „Феррари”. Пречудова книжка, читається на одному диханні, і при бажанні за допомогою неї можна справді змінити дещо в своєму житті. Автор закликає ні в якому разі не відмовлятися від своєї мрії і слідувати їй, не шкодувати за минулим і впевнено будувати своє майбутнє, не буває помилок – є тільки уроки. Ціль життя – життя з ціллю. Через буденні клопоти, проблеми, ми забуваємо про прекрасне, яке є в житті: захід чи схід сонця, сміх дитини, зоряне небо над головою. Надзвичайно сильна книга, в якій монах відмовляється від машини та інших прагматичних цінностей і вчить мудрості людей, які збилися з життєвого шляху. Цікаві фрази: - „Нельзя попасть в цель, которую не видишь” - „Возможно, нам не под силу контролировать погоду, дорожное движение или настроение людей вокруг нас. Но мы на все 100 % можем контролировать наше отношение к этим событиям” - „Думать позитивными мыслями так же легко, как и негативными” - „Возможно ли ощутить радость от пребывания на вершине горы, сперва не побывав у ее подножия?” - „Рождаясь, мы плачем, а мир радуется. Жить нужно так, чтобы умирая, мы радовались, а мир плакал” - „Лучший способ избавиться от страха – сделать то, чего ты боишься!” 2) Пауло Коельо, „Вероника решает умереть”. Трохи важче читається, не з усім я була згодна, але теж є над чим замислились. Книга про життя, смерть, кохання. Вероніка вирішує покінчити життя самогубством, але опиняється в притулку для психічнохворих. Дівчині повідомляють, що їй залишилось жити щонайбільше тиждень і... Чи складно жити людині, якщо вона знає, коли точно помре?.. Oсобливо, якщо знову з’являється жага до життя, а кожен день тепер потрiбно сприймати як диво?.. Цікаві фрази: - «Человек живет, чтобы бороться, а не сдаваться» - «Все мы в той или иной мере сумасшедшие» - «Чем счастливей могут быть люди, тем несчастнее они становятся» - «Откуда вообще берутся люди, которые идут против естественного закона жизни – бороться за выживание любой ценой?» - «Люди не в состоянии понять, что такое счастье» - «Многие люди прошли через те же трудности, что и мы, но вот реагировали они по-другому».
Відповідь: Книга року критикувати рекомендації, я так зрозуміла, можна? кажуть, що непрочитані книги сильно мстять, то ж краще більше прочитати, ніж менше, але читання Коельо, як на мене, марна трата часу я читала кілька книжок, в тому числі "Вероніку", кожній історії наче чогось бракує, пише дуже банально, спирається вся його філософія на давно всім відомі істини, нічого нового чи корисного нема в його творах та й просто нецікаво - кінець відомий мало не з самого початку, нема ніякої інтриги
Відповідь: Книга року підписуюсь під КОЖНИМ словом! п.с. єдине що оправдовує цього популярного автора що його піар-кампанія заставила читати навіть нечитаючих!
Відповідь: Книга року так, мені теж здалось, що чогось бракує, але загалом не жалкую, що прочитала. А щодо сюжету - все одно було не до кінця зрозуміло: буде "так, як ніби повинно бути" чи "по-іншому" Додано через 2 хвилини це більше підходить до Гаррі Поттера. А от щодо Коельо - у багатьох далі "Алхіміка" справа, здається, не пішла
Відповідь: Книга року Я чомусь думав, що по цьому посиланню можна буде закачати "Флешку" : (. Хтось знає, де це можна зробити?
Відповідь: Книга року Цікаво! А я ще не дійшла до неї, поки читаю його більш ранні твори. Пані Лаваззо, а можна конкретніше відгук: що сподобалось, що ні?
Відповідь: Книга року здаю точку-книгарня "глобус" між тканинами і чобітком на початку князя романа...можливо не АБСОЛЮТНО ВСЕ там є але дешевше то факт (та навіть банальні листівки ручної роботи дешевші-не те шо книги) я не пані лавацца але мені книжка сподобалась! найбільше те...що наше ставлення (тут я маю на увазі себе...свою товаришку...і пана андруховича) до нашого спільного вищого навчального закладу не зважаючи ні на роки ні його знаменитість а нашу жіночу стать-таки СПІЛЬНІ і ТАКЕ не може не підкупляти.... а ще я подумала що не хотіла б аби мій чоловік або ж тим паче тато був письменником...бо він би міг розказати в своєму творі про моє зачаття так як би мені могло не сподобатись :p
Відповідь: Книга року мені не може в Андруховича щось не сподобатись (я його фанатка!!!) "Таємниця" автобіографічна, зроблена у формі інтерв'ю (літературного портрета), але так до кінця і не зрозуміло чи був насправді той журналіст, чи він придуманий письменником. І по ходу читання виникає питання на скільки ті факти відповідають дійсності, зрештою факти зовсім умовні, і переплетіння міфів і реальності (як завжди) присутнє. Серед творів Андруховича "Рекреації" для мене поза всякою конкуренцією, але все інше також най-най-най.
Відповідь: Книга року А мені дуже сподобалась "Перверзія", особливо те, що автор "витворяв" із мовою а от після "12-ти обручів" залишилась трохи розчарованою