Кнайпа Криївка / Слава Україні!

Ну, якщо після криївки не буде лихоманки - тоді краща.

 

Радіо з Криївки http://77.120.114.161/radio/index.html

 

Як я ходив у "Криївку" або руйнування мрій

Про «Криївку» почув вже дуже давно, з того часу заочно закохався в цей заклад. Я з захопленням дивився всі сюжети про нього, читав відгуки в Інтернеті, змушував поділитися враженнями друзів, які мали щастя побувати в «Криївці». «Криївка» заочно мала 10 з 10 можливих балів, які я виставляю всім ресторанчикам де побував(це єдиний випадок в моїй рейтинговій системі, коли заклад отримав таку високу оцінку ще до того як я в ньому побував). Фактично я був справжнім фаном «Криївки», чому «був», а саме про це моя історія.
Мені дуже часто перепадає їздити у відрядження по всій Україні, проте у Львів доля мене ніяк не приводила, хоча завжди дуже кортіло побувати у цьому прекрасному місті. Крім краси самого міста, мене нещадно манив у Львів розташований на площі Ринок славетний заклад «Криївка». Навіть незважаючи на моє неоднозначне ставлення до УПА і всього що з нею пов’язано(це зовсім інша тема яку я навмисно оминаю), мені безумно хотілося потрапити в цей заклад. Аж от мені посміхнулася доля і 12.07.2010 року (понеділок) я мав пересідати у Львові на поїзд. Поїзд був о 22.45, а потрапити у Львів я мав близько 20.30. Коли я зрозумів, що у мене буде майже 1.30 години часу в славетному місті Лева, то я жодної секунди не замислювався де їх проведу. Звісно моєю метою була «Криївка». В цей вечір Львів мене зустрів не привітно, йшов жахливий дощ, але я, замість того щоб відсиджуватися на вокзалі і спокійно чекати поїзда, вирушив на пошуки «Криївки». Дякувати Богу, дощ збавив оберти, я навіть зміг пробігтися по кількох вуличках в пошуках площі Ринок.
Знайшовши потрібну браму, я відчинив дерев’яні двері та зайшов у приміщення. В дверях мене зустрів вуйко з автоматом, монотонно, замученим голосом спитав пароль, так само кволо та байдуже налив мені моїх 20 грамів медовухи і, не дочекавшись коли я вип’ю, відвернувся почавши говорити з одним із охоронців закладу. Мої теплі уявлення про «Криївку» почали руйнуватися прямо з порогу, це був поганий знак, проте на вулиці йшов дощ, часу було доста і я вже увійшов, тож мусив йти далі.
Пройшовши в зал, побачив пустий стіл на проході і сів за ним, бо вибору не було, решта столиків були зайняті. Спочатку я ще більше розстроївся бо змушений був сидіти на проході але згодом зрозумів, мені круто повезло. В приміщенні не працювала вентиляція і кондиціонери, тож стояла справжня духота, що неодмінно давалося взнаки на обличчі кожного з присутніх в залі, тоді як мені через відкриті двері тягнуло свіжим, насиченим вологою повітрям. Просидівши в очікуванні більше 5 хвилин я зрозумів, треба брати ситуацію в свої руки, і пішов брати меню. Вдалося це мені не одразу, прийшлося просити кілька разів поки до мене «снезошел» бармен та дав меню
Нарешті меню було в моїх руках і нічого не могло завадити мені зробити замовлення, нічого, крім того факту, що не було кому замовляти. Офіціанти снували повз мій стіл, ходили курити на вулицю по кілька разів, проте замовлення не приймали та просили чекати свого офіціанта. Дочекавшись нарешті свого офіціанта і зробивши замовлення, я майже захлинувся слиною в очікуванні бокалу медового пива першої приватної броварні, цей прекрасний нектар мені вже доводилось куштувати в Івано-Франківській «Десятці» (яка на сьогоднішній день, вже після відвідування «Криївки» посіла почесне 1-ше місце в рейтингу закладів такого типу). Але яке ж то було розчарування коли мені принесли келих жовтої жижи, радше схожої на сечу ніж на той нектар, який я куштував у Франківську. Це була жовта тепла жижа, без піни і без жодної бульбашки газу. На моє питання офіціанту відносно цієї жижи, отримав відповідь, що апарат, бачте, не справляється і я можу взяти пляшкове пиво з холодильника. Ну ладно я, куштував це пиво і знаю яке воно гарне на смак, але ж «Криївку» відвідує сила силенна іноземців, які вперше і в останнє в Україні і куштуючи цю бурду будуть по ній оцінювати всю галузь пивоваріння України. Ця гидота, якою мене напоїли змусила мене купити пляшкове холодне пиво за 12 гривень, тоді як таке саме пиво в магазині коштує в кращому випадку 5 гривень. Накрутка більше 100 відсотків на спиртному то є зрозуміле явище у закладах харчування, але ж ця накрутка має бути принаймні обґрунтованою. До речі, мені цікаво як поставляться партнери закладу – «Перша приватна броварня» коли дізнаються, що «Криївка» руйнує їх продукту імідж найкращого пива України. Та це вже їхня справа, я б на їх місці влупив такі штрафи «Криївці» за псуванні іміджу продукту, що вони б його в ручному режимі охолоджували і додавали газу, але б такої бурди на стіл клієнтам не ставили.
Що стосується страви(не пам’ятаю точну назву, то була сковорідка з картоплею, грибами та ковбасою), то до неї суттєвих претензій немає окрім тривалого часу приготування, враховуючи що на запікання в духовці цієї страви іде не більше 15 хвилин. Впевнений, що в інших Львівських ресторанах і кафе цю страву готують не гірше.
Отож посмакувавши пляшкового пива, скуштувавши картоплю з ковбаскою, яку чекав майже пів години, я розплатився і вирішив підняти настрій випивши десь гарної кави, яку варять на піску в турках, про неперевершений смак цього напою я багато чув від друзів.
Спитався в офіціантки де можна скуштувати цього напою, проте мені були перелічені всі заклади мережі «Локаль», ну це в принципі і зрозуміло, нашо мене відправляти до конкурентів. Зваживши на те, що на вулиці продовжував йти дощ і власними силами я кав’ярню не знайшов би, вирішив піднятися в цьому ж будинку на другий поверх де розташований ресторан «Масонська ложа». На виході мені дали трикутничок (слава Богу у мене стало розуму його взяти, ато попився би я кави за 120 гривень). Піднявся на другий поверх, там так само банально дядька в халаті провів мене в зал, хоча його зовнішній вигляд і антураж в кімнаті наводили на думку, що задум його перебування був набагато глибший.
Сів за стіл, замовив каву, випив, розплатився. З’ясувалося, що якщо б не було трикутничка або картки «Локаль» вийшла б мені кава 120 гривень. Поцікавився, як отримати картку, отримав відповідь, що картку видають у всіх закладах крім їхнього. Ну це ж зрозуміло треба ж народ на гроші розводити. Не звернув уваги, гарно поїв, а тут рахунок на кілька тисяч, ти просиш видати картку, а тобі фіг у морду, де завгодно, але не в нас.
Пішов на перший поверх у «Криївку» все ж таки отримати картку, про всяк випадок, хто знає як життя поверне. Чекав десять хвилин адміністратора, щоб почути: «Я вже закрила звіти (які звіти можуть бути) і картку видати не можу. Приходьте завтра.» Показав їй сумку з речами і квиток на поїзд, кажу що невідомо коли попаду у Львів, тож хотілося отримати картку саме сьогодні. Але не судилося мені її отримати. Вийшов з закладу. На вулиці йшов дощ, на годиннику було 22.15 (завдяки цим постійним «зачеканням», залишилось пів години до поїзда). Розумію, що треба брати таксі бо можу не встигнути на поїзд. З великим трудом знаходжу таксі, сідаю. По дорозі на вокзал, мокрий і змучений, розстроєний паршивим пивом, тривалим очікуванням, тим що не отримав картку, зрозумів, а не потрібна мені їх картка. Не хочу я більше до них. Я обов’язково вернусь у Львів, ми давно хотіли побувати там разом з дружиною, але до них я більше жодною ногою. Я впевнений, що у Львові сотні класних кафе і ресторанів такого самого рівня і такої цінової категорії, з холодним газованим пивом, з не менш смачною їжею і нехай без всеукраїнської репутації, нехай не в стилі УПА, але я для них буду жаданим клієнтом, і вони зроблять все, щоб, повернувшись у Львів, коли би це не сталося, я обов’язково зайшов до них знову.

 

якщо пожити трохи у Львові, то закоханість до цего міста промайне так же швидко, як і Bаше захоплення криївкою...
Сильно розпіарене, а насправді лише дещиця відповідає істині...
Так що краще сильно себе в тім не переконуйте, щоб не розчаруватись.

 

Да, уж!
У львовян богатая фантазия.

 

Слід відмітити, що сьогодні дзвонили з адміністрації "Криївки", так би мовити, реагували ан мою скаргу. Проте мій опус - це не скараг, це крик душі.
Метою мого листа не було покарання когось з персоналу, бо насправді персонал ні в чому не винен.
Це знатна хвороба, яка рано чи пізно захоплює усі заклади або торгові марки, що досягають успіху. А називається ця хвороба - "зажрались" (вибачти що російською).
Супер задум, не гірша реалізація, проте заклад який носить в народі назву УПАшний схрон, не може рекламуватися на всю країну, ну принаймні не повинен.
Він має бути такий же таємничий і загадковий як і та ідею яку він пропагує. Я впевнений що прибуток власників був би не набагато менший, але якість обслуговування і враження клієнтів були б ще захопливішими.
А на даному етапі "Криївка" просто не може впоратися з попитом на саму себе, точніше впоратися може, але вже не в тій якості. Кількість зменшує якість, так було, є і буде.

 

Вы им в книге жалоб оставили привет?

Ничего.
Мы привыкшие.

 

Я ТАК думаю, не далеко час, коли весь Львів у криївках буде.
Нє?

 

Нет, весь Львов вряд ли.
Дело в том, что зарубежом вся отрасль общественного питания держится на маленьких кафешках (домашних) на 3-5 столиков. Где безумно вкусно готовят и достаточно не дорого. Это намного удобнее чем идти в ресторан, гораздо дешевле, и самое гласное, вы соприкасаетесь с духом и традициями той страны в которую приехали. Именно по этим заведениям туристы оценивают национальную кухню и формируют свое мнение о стране.
Проблема "Криївки" гораздо глубже и опаснее. Львов - один из наиболее посещаемых городов Украины, многие туристы (иностранцы) посещают только его и не едут в другие города. А значит свое мнение о всей стране, национальной кухне, украинскому пиву, они будут формировать из тех впечатлений, которые остались от посещения того или иного заведения.
Тот бардак, который творится в "Криївці" не может оставить позитивного впечатления, а значит турист, вернувшись домой расскажет об этом ужасе друзьям и отговорит их ехать в Украину, если у них такие планы были.
Возможно из-за одной "Криївки" Украина потеряет всего десяток потенциальных туристов. Но посчитайте сколько таких "крыивок" по всей Украине. Количество разочаровавшихся туристов очень большое. У нашей страны и так множесво проблем (дороги, отсутствие культуры, знания языка, внутренних авиарейсов (лоукост), агрессивно настроенные граждане и правоохранительные органы) все это и так создает негативный образ нашей стране. Дак такие "Крыивки" еще и наносят удар по одной из самых сильных достопримечательностей нашей страны - нашей национальной кухне.
Обидно!

Я им запостил этот же рассказ на форуме.

 

Я був лише один раз у "Криївці", спонтанно, у товаристві чарівної форумлянки. Відразу скажу - сподобалося на 98%.
По-перше, в той день у підвальному залі був бенкет, головний зал і балкон були переповнені і без попереднього бронювання потрапити було важко. Але уговорили вартових.
Страви сподобалися, ціни "людяні", сервіс теж.
Єдине, за чим жалкую - в той день не було в продажу буклетів "Криївки", а поцупити меню (у присутності Львів"яночки) совіть на дозволила.

 

А пітаніє тут до чого?
Армієць?

 

Не надо ... из мухи слона...Её найти ещё не просто, я со Львова и не был ни разу. Только разговоры. Да, и если человек с юмором... - поймёт, а нет, так ему и памятник ленину не поможет.

 

Перша Броварня вже років зо два як робить люру або просто лиє воду замість пива завдяки менеджеру кретину якого вони найняли коли перестали встигати за попитом який сформувався на їх на перших початках дуже добрий напій.
Захищати "криївку" не маю ані-найменшого бажання, крім того я там ніколи не був бо уникаю заклади в яких палять і немає місць-залів для тих хто цим не страждає.

Ну це радіти треба. Є шанс що вам цю страву ГОТУЮТЬ, а не відморожують у мікрохвильовій.

 

на форимівці (декілька місяців тому) я був приємно здивований "Старому місту". розливному. саме в Криївці.

---------- Додано в 18:24 ---------- Попередній допис був написаний в 18:21 ----------

Нагадало:
Тігру в клєткє нє докладивают мяса! (с)
http://www.youtube.com/watch?v=wtjk8QwPzUw

 

Мне понравился коментарий на форуме самой "Криївки", который оставил администратор
http://www.kryjivka.com.ua/forum/read.php?2,352,352#msg-352
Представляете, даже запись посмотрели, этот факт не может не радовать. Вот только еще печальнее стало, что даже после просмотра записи, они оправдываются, говоря что все соответствовало их стандартам обслуживания. Причем "их стандартам" здесь фраза ключевая. Это ж какими низкими должны быть стандарты, чтобы произошедшее в тот день должно им было соответствовать.
Надеюсь что эта ситуация не относится к остальным заведениям Львова. Уж очень хочется погулять по этому замечательному городу и попасть в классные кафешки.

 

Не може у житті все усім однаково подобатись. Різні потреби, вимоги, смаки, сприйняття оточуючого світу, у кінці кінців настрій у той момент. Ну не сподобалась вам "Криівка", це нормально, вибирете собі інший заклад. Я теж не відвідую усе підряд, хіба що з гостями міста. От якщо вам у Львові усі кав*ярні та ресторани не сподобаються, тоді... Канада, наприклад, теж не усім подобається, одні живуть, інші ні. Більше 1 мільйона людей з канадськими паспортами не живе у Канаді, знайшли собі більш підходяще місце. Більшість відвідувачів "Криівки" залишаються задоволеними і це головне. І переважна більшість туристів у захопленні від львівськоі аури, у тому числі знайомі іноземці з різних краін.

 

Планую відвідати Львів у вересні. Мнеі цікаво, як у "Криївці" вирішується "тверезе" питання? Чув я, що там наливають на вході примусово. Але що робити людям, що свідомо живуть тверезо?

 

У кахве "Морозиво" йти. Там і не палять.

 

Цікавий підхід. Якщо тверезник - значить москаль