Не думаю що так сильно прямо якість і смак відрізняється. Просто специфічна річ і все. Багато в чому подібне буває. В смаках вин те саме. Спеціаліст про "букети" розписує, а звичайна людина вип'є - скаже шо кисляк якийсь.
Та ні, шановний Dzeko, відрізняються якраз дуже сильно. Це просто зовсім інший чай. І це стосується не лише ЛС, але і будь-яких інших чаїв. А про "звичайних людей" не треба. "Звичайні люди", як ви їх величаєте, якщо прикладуть хоч трішки зусиль і виявлять таке бажання, зможуть в цьому розібратися. Їм в цьому потрібно допомагати. Що я і намагаюся робити в чайній темі.
Чому ви думаєте що ви один порядний продавець, а всі решту продають неякісне? Стаття у Вікіпедії взагалі про сорт чаю в цілому, а не про якийсь неякісний його вид. Тому я впевнений, що Вінстон Черчіль любив саме такий чай як там описано, саме з такими смаками, хоч "хорошими", хоч "поганими", кому як видасться. Ось те саме з англомовної статті: переклад- Lapsang souchong - Wikipedia, the free encyclopedia Ось ваші власні слова плюс до всього, хоч про інший сорт То ви пробували неякісний пуер чи просто перше не розпробували? Визначіться. Тому не треба так обережно себе поводити, ніби ви боїтеся розлякати потенційних клієнтів описом "несмачного" чаю. Дайте йому можливість бути таким як він є і все, хто оцінить - той оцінить.
А де Ви таке прочитали? Хіба я комусь забороняю купляти деінде? І що поганого в тому, що я даю можливість людині спробувати хороший чай по адекватній ціні? І для нього не мало значення чи чай ріс в горах У І, чи десь при дорозі як бур'ян? А де тут протиріччя? Це був мій перший шу пуер з всіма ароматами вологого складу. Але навіщо я маю пропонувати його новачкам? Є інші чудові шу пуери. Є тисячі чудових смачних китайських чаїв. Життя не вистачить, щоб їх перепробувати. А Ви пропонуєте мені, щоб я давав людям вперше попробувати китайський чай і щоб це був саме Лапсанг Сушонг?
Для цього я і створив окрему тему. А тут ми і говоримо про чай без комерційного підтексту. Обіцяю розказати ще багато цікавого. Приєднуйтеся, Dzeko, з Вами цікаво дискутувати.
Я давно приєднався. До речі, ось цей чайок це наркотична речовина. По властивостям кожне горнятко як стопка алкоголю. Відчуття такі - випив чаю, ще випив чаю, згадав проміжок часу (уже по факту), виявив що ти ніби був, але десь не тут. І тимчасова втрата працездатності. Взагалі важко описати.
Я боюсь, що скоро цю тему закриють Скажу по секрету, що точно такі ж симптоми у мене викликає невеликий шматочок домашньої ковбаски
Про дію наркотичних речовин балакати не заборонено. Думаю в даному випадку термін виходить звучить в хорошому значенні, поскільки чай ще нікому не приніс проблем. "Кока-Кола" теж наркотична речовина. Ну і все, що якимось чином змінює свідомість. Хм, можливо емоційно хіба що, за рахунок хімічного складу точно ні.
Купив я одного разу цеглинку шу пуеру відомої фабрики Хайвань. Вмостився собі зручненько, заварив чайок, зробив кілька ковтків... Те що було далі, я згодом порівняв з нападом бійцівської собаки. Агресія, напор, несподівана атака - ось що я відчув. Серце вискакувало з грудей. Через кілька днів все повторилося. Та я знайшов до нього підхід, приборкав. Мабуть організм був ослаблений, тому такі відчуття. Більше таке не повторювалося ніколи. Зазвичай кофеїн в чаях діє м'яко.
Там не тільки кофеїн, там дуже складні сполуки. Тому вони кожним по-різному можуть сприймаються. А взагалі з чаєм треба знайти "спільну мову". Який для якої частини дня підходить, в якій концентрації, кількості, загальний настрій теж має значення, і т.д. Я ще згадував Так от в нього фундаментально інші властивості. Він зганяє з голови всю затуманеність, сонливість, розосередженість, в'ялість. Кришталево чиста голова, абсолютна концентрація, і одночасно без гіперактивності, спокійно. Світ постає перед очима більш ясно і чітко. Тобто він підходить для продуктивного робочого дня. А термоядерний пуер, описаний вище, підходить для вечора важкого дня. Щоб накрило з головою і про все забути.)))А тоді спати.
Я готую чай в такій пропорції - улун (купив да ху пао) 50%, ройбуш 25%, цейлонський Нувара елія 25%, можна додати трохи листя м'яти перцевої - все змішується і заливається киплячою водою приблизно на 5-10-15 хвилин, улуну приблизно 15 грам, решта відповідно, чайник на 400-500 грам, до готового чаю додається цукор до смаку...
Це звичайно цікаво, але це вже виходить якась чайна суміш. Не сперечаюсь, що має бути смачно, але тоді до Вас буде кілька питань: 1. Це ваш власний рецепт? 2. Ви пробували пити сам Дахунпао(Великий Червоний Халат)? Які враження? 3. За скільки Ви купляли цей улун? І ще мій висновок з ваших слів: на мою думку, суміш має виходити термоядерна. Адже стандартна пропорція на такий спосіб заварювання - 1 г чаю на 40-50 мл води. У Вас чаю приблизно 20-22 г(15 ДХП + 7,5 Цейлону). Тобто десь на 800-1000 мл води. Концентрація вдвічі більша від стандартної. А якщо врахувати, що експозиція доходить до 10-15 хв... Можливо, щось не так з якістю чаю? Інакше він мав би перезаваритися. Уточніть, будь ласка, цей момент.
Це просто звичка. Для китайців це природньо, а для нас щось незрозуміле і дивне. Ми ж не додаємо цукор в молоко, воду. Потрібно просто для себе усвідомити, що китайський чай смачний сам по собі, без будь-яких домішок. А якщо любите солодке(як я), то їжте його окремо, перед цим посмакувавши чаєм. Та зрештою Ви самі не захочете псувати китайський чай цим "білим порошком"
Ну для прикладу. Я люблю шен пуери. Серед шенів є такі, що дають легку гірчинку, яка згодом переходить в солодкий післясмак. Ця комбінація, або як хочете "смак", мені подобається. Я шукаю чай саме з такими властивостями. Є ще така характеристика, яку умовно можна назвати "об'ємність" смаку. Смак ніби багатошаровий, а не простий і плоский. Це дивно звучить, але це реально можна відчути.
сам Дахунпао звичайно, але смак...мій дід любив коней, мав конюшню, запам'ятався запах, і той запах був в тому чаї...ройбуш з хорошим цейлонським споживаю давно, в ройбуші є якийсь природний підсолоджувач, і цукру треба зовсім мало....а при додаванні дан ху пао виходить ще краще, і півлітри чаю - то не на одного, а на компанію, на трьох Думаю, якість того китайського чаю нормальна, просто незвичний смак для європейця.
В чорного чаю хоча б явний смак, виражений. А зелений - "смак" гарячої водички з ледь вловимим присмаком. Можна зосередитись і почати шукати там щось, але не всі люблять цим займатися.
