Теж спочатку сподобалась ідея тіподу, почав переглядати відео та шукати в нас їх. Звернув увагу,що внутрішній контейнер пластиковий, також у конструкції присутні силікон та звісно ж металічні частини як ото сітка. Тоді згадав, що давно ще звертав увагу на скляну колбу для заварювання чаю. Мені теж не дуже подобається,що у чай буде опускатись(фактично там омиватись) внутрішня колба, але вона скляна. View: https://www.youtube.com/watch?v=TcGxJLdY2MY Бачив ще таку без маталічного ситечка,а зі спеціальними отворами замість нього. Ігоре, чи не мали Ви досвіду використання такої колби?
Колбою ніколи не користувався. 100 грн - це не так дорого. Але краще вже брати скляну, щоб бачити як розкривається чайний лист. Наприклад, як в цьому огляді.
Саме таку колись дивився й вона мені більше подобається, бо не має металічного ситечка. Та ще й, як Ви сказали, можна дивитись, як розгортаються чайні листочки)
Про це вже говорили, але ще раз хочу наголосити. Для деяких видів чаю скло не є найкращим матеріалом для заварювання. Треба це враховувати при покупці.
Скляний посуд, особливо тонкостінний, швидко відводить тепло. Це добре для заварювання зелених, жовтих чаїв, слабоферментованих улунів, так як не дасть чайному листу зваритися. Але у випадку шу пуерів, старих шенів, чорних чаїв(хейча) скло не дає можливості повністю розкрити чай. Для таких чаїв найкраще використовувати глиняні чайники або товстостінні фарфорові чи глиняні гайвані.
Може скло і не утримує тепло так, як глина. Та яка в цьому різниця при такому короткостроковому заварюванні? Може просто на кілька секунд довше не зливати і розкриється?
Різниця величезна. Втрата тепла під час заварювання погано впливає на смак напою та на сам лист. Це за відчуттями якщо пояснювати. Вже не загадаю точно, як це звучало в статтях, що викладав Ігор у цій темі.
Точно не знаю) Але пам'ятаю, що деколи чайник під час заварювання поливають гарячою водою, щоб підтримувати температуру. Ще є якийсь метод, коли заливають половину,а потім за кілька секунд додають ще гарячої води. За своїми спостереженням можу сказати, що інколи прогріваю гайвань, потім відволікся й не став заново прогрівати і це відразу відчувається.
Закон охолодження Ньютона А якщо серйозно, то @Latana Royal задала досить складне питання. Я вважаю, що тут важливо розрізняти час проливів і загальний час чаювання. Як тільки ми зливаємо воду з чайника(гайвані) в чахай, то чайний лист починає охолоджуватися. Поки ми п'ємо, то розпарений лист остигає. В склі цей процес буде тривати швидше, ніж в глині. І це вже не кілька секунд, а кілька хвилин часу. Остиглому пуеру чи хейча потрібно буде вже більше часу, щоб екстрагувати в настій корисні речовини, якщо це взагалі стане можливо. В грубому наближенні можна говорити про таку схему(цифри - це температура) Пуер в склі: 100-70-100 Пуер в глині: 100-90-100 Очевидно, що другий варіант прийнятніший, так як поки ми п'ємо настій, пуер продовжує весь цей час розкриватися (томитися) при досить високій температурі.
Чи повинна я розцінювати цю інформацію як неуможливлювання (існує таке слово? ) використання тіподу через невитримування правильного температурного режиму? Хоча, для мене то така вища математика. Я мабуть і не розрізню на смак, чи то листя томилося у глині, чи прохолоджувалося у склі
Не унеможливлює, а лише обмежує можливості ) Хоча, завжди можна вдосконалити тіпод. Наприклад обгорнути скловатою і потинькувати синьою глиною з Пивихи )))
Хороший чай можна заварити і у склянці, а поганому чаю не допоможе навіть ісінський чайник. Це головне. Все інше - деталі.
Шановні друзі! Хотів би з вами порадитися. Оскільки червоні чаї, які ми спільно замовляли, вже на підході, то саме час подумати про наступні покупки. В нас був такий графік: 1 вересня 2017 - тайванські улуни 1 листопада 2017 - червоні чаї 1 січня 2018 - шу пуери 1 березня 2018 - гуандунські улуни 1 травня 2018 - зелені і південно-фуцзяньські улуни 1 липня 2018 - білі, жовті, жасминові та інше. Я тут поспілкувався з своїм чайним другом І. (він на форумі не зареєстрований) і ми дійшли до спільної думки, що замість шу пуерів 1 січня варто було б зробити СП по гуандунських улунах. Причин такого рішення є кілька. По-перше, наш шу пуерний період вже далеко позаду і знову повертатися до нього не цікаво, по-друге, в кожного з нас є деякий запас шу і збільшувати його не має ніякого бажання, по-третє, я непогано розбираюся в продукції відомої пуерної фабрики Да І 2010-2012 років, яка зараз коштує дорого, але не хотів би набирати щось молодше, дешевше, але ніяке. Гуандунські улуни я трохи знаю, але ніколи не пив їх системно, коли маєш 5-6 зразків і можеш порівнювати. Це набагато цікавіше. А якщо буде бажання попробувати хороший шу, то я виберу один достойний млинець сухого складу і поділимося порівну. Прошу висловитися по цьому питанню шановних @Efer, @SPP, @Tea Tor та всіх, хто бажає взяти участь в наступному СП.
Як на мене, то краще Шу пуери. Все одно їх постійно купую, то краще "ніяке", але з найкращого "ніякого", ніж "ніяке" куплене навмання. Улуни, крім Дун Фан Мей Женя, Да Хун Пао (давно не траплявся) та Лао Чунь Мея, мені не подобаються - трава. Але, як треба, то участь у закупівлі візьму. )
Для мене обидва вони "важковаговики" й пити їх щодня не зможу, але цікавіший гуандунський улун. Він дійсно був особливим.
Ну, гуандунські улуни якщо і трава, то така що дух перехоплює. Потужні аромати, яскраво виражені смаки, довжелезний за тривалістю посмак і присутність свого "чаочжоуського" чайного стану. Все це було і в Фен Хуан Дань Цуні і в Мілань Сяні, які мені доводилося спробувати.