Моя історія... Стаж-10 років Кількість-2 пачки в день Довкілля-все в сигаретному смороді від мене(правда тоді мені здавалось,що це запах) Сам-прокурений до останньої клітини Сигарети-прорекламований нище "голд" і дорожчі Запахи-усі змішані,слабо розрізняються Смак їжі-одноманітний Коли "пі-пі"-також можна розрізнити сигарети,особливо зранку Навіщо-заспокоює,подобається,відволікає,робить мужнім-чи типу подібного оправдання,надає впевненості,приємно думати з цигаркою в руках,кава і сигарета....зрештою романтика,коли тарабанить дощ по дахах,а ти на балконі "пак-пак" Як наслідок-зранку встав і спершу покурив,перед тим як лягати спати-обовязково покурив,і найбільше ,що дратувало-це досить часто чіплялася застуда! "Про книжку,ліпучки і жуйки"-ліпив і паралельно курив ,жував і паралельно курив,а найбільше читав,читав і курив,курив,курив Одного дня надоїло все!Сказав сьогодні кину курити! Викинув 20 запальничок,блок сигарет з різних заховків,встановив годину,скурив за 45 хв до назначеного часу -пачку(не перебільшую). Кинув! Місяць мучився,всі рідні і знайомі-не знаю,як вони мене терпіли,дратувався на кожну дурницю.Бувало -зі сторони думав про себе-"А може я не той во?".А коли виникали якісь проблеми....здавалось от от закурю... Вже пройшло 6 міс!!! Декількома словами про своє минуле як курця? Який же я був дурний!Дурив себе примітивними ілюзіями! Що на сьогодні?Все дуже просто-фізично, почуваю себе набагато краще,можу вдихнути повні легені повітря і не захекатись,і тепер я знаю, як від мене смерділо колись))))А головне,я тепер думаю,що курити-це не круто,а бути тупим віслюком(даний приклад інтерпретую тільки на себе) ось така історія,може комусь у пригоді стане
Жеби почати курити треба мати неабияку силу волі. Безвольна людина не стане 2 тижні заставляти себе дихати тою бридотою поки не звикне і не зявиться залежність. Сила волі пропадає вже потім під дією наркотику.
Пачка феназепаму коштує 10 гривень. Реланіум,гідазепам - не менше. І напруги не знімає. Слабоньке. Ще й рецепти потрібні. Сигарети направду дешевші. І дієвіші. Особливо,коли все на тобі труситься. Повірте,я дуже добре знаю,про що говорю.
За то не спорю. Я ж курив (правда в мене такого постійного стресу не було). Але то правда шо нікотин помагає більше ніж медикаменти. То ж наркотик. Правда шо в нормальних умовах більша частина стресу виникає від зменшення в організмі кількості того наркотирку. Але саме в вашім випадку тою частиною стресу від нехватки нікотину певне можна знехтувати. Но ж то не є виправданням для інших, хто курить бо його начальник зденервував чи жінка не дала.
Дуже дискусійна тема. В моєму оточенні ніхто не курить, тому не можу оцінити ні розмір тої залежності, ні задоволення від куріння. Задоволення мусить бути, бо чого ж тоді замість сніданку чи перед ним викурювати чергову смердючку? Мені це недоступне, як і більшість інших наркотиків. По-перше - я скнара. Мені це задорого - випускати гроші з димом в повітря. По-друге - смердить противно. Диму сигаретного не виношу в принципі, а з чоловіком з перегаром не цілувалася б. Але! Це особисте право кожного, чим себе труїти. Особисте означає, що оточення не повинне бути свідком того дійства. Уявіть, якби наркоман посеред вулиці вколов собі щось! А сигарети припалюють на кожному кроці. І я змушена бути пасивним курцем. Тобто до самих курців мені байдуже - хай собі курять. Але моя дитина теж має своє право - не дихати цим. Як цього досягти? Якщо курець не поважає своє здоровя, то яке йому діло до чужого? Сподіваюсь, це не був офтоп. Бо направду набридло постійно обганяти людей, що не дихати цигарковим шлейфом. Курці, ви знаєте, що думають про вас люди, що не курять? Як ви до цього ставитесь? Бо думку одного курця вже знаю. Він не спромігся не курити в моїй присутності навіть коли я була вагітна. Казав, що нікотин потрібен серед іншого дитині . Які тільки виправдання не придумають люди своїй поганій звичці. До речі я зараз теж мала б працювати, а не сидіти в інтернеті . Виправдовуюся тим, що тема болюча
Я вже не курець,але ще памятаю,що думали про мене люди Мушу сказати одну річ! Люди незважаючи на те ,чи вони палять чи не палять,у будь якому випадку поділяються на поганих і хороших.І цього не забереш. Виходячи з цієї формули-не можна казати,що курці це погані люди,які намагаються труїти оточуючих.Просто декому трапляються погані люди,які є курцями. Вихована людина ніколи не буде палити у тому місці де це неморально.
Повели сучасних дітей в кіно на фільм про війну другу. Наступного дня вчителька питає чи фільм сподобався. Вовочка з восторгом каже шо ше такого цікавого фільму про розборки і наркоманів не бачив. Ну з розборками приблизно ясно, а от де ж ти, Вовочка, наркоманів то побачив - питає вчителька. - Ну та як. Там же регулярно показувати такого з вусами і чимось типу міні-бульбулятора. Постійно прихвалював "Хороший план, товарищ Жуков".
навпаки! думаєте молоде покоління курить бо хоче? ні бо це круто з-поміж інших і це найгірше! потім оце приходить в звичку і вже все...
Я не так давно починав курити і ше то все прекрасно памнятаю. Та і з списків молодого покоління все забуваю викреслитися. Так шо скажу шо я починав бо хотів знати шо воно і бо хотів новизни і бо був дурнуватий на всю голову. Курить воно (покоління) тому шо не може кинути, а починає курити бо хоче. В тому числі тому шо Тому я би за рекламу тютюну в телебаченні, на бігбордах, за сигарету в кадрі фільму відрізав би по одному пальцю тим хто таке позволяє. Відколи кинув курити - постійно розказую про це людям. Я гордий тим шо кинув і не скриваю ні свої гордості ні радості по тому поводу. Бись так всі робили то може то і перестало би бути модно. Якшо називати речі своїми іменами то матимемо не звичку, а залежність. Саме усвідомлення цього і помогло мені кинути. Не люблю бути залежним ні від сигарет, ні від алкоголю, ні від компютерних забавок, ні від азартних ігор. Свобода вибору - наше все. Ми маємо тільки її і ше життєвий досвід. По дурному наживати собі залежності.
Реббіт +100!!!! до вашого допису - реклами тут зовсім ні до чого! от наприклад - всі кажуть - от надивишся ти тих ужастіків і сам таким станеш, передивишся ти тих реклам і так само будеш робити. але НІ! от до прикладу взяти мене - я дуже люблю жахи і містику, але на психіку не впливає! - 4роки в коледжі мені кожного дня пропонували цигарку - я коже день казав - я не палю (і досі сигари для мене то противна штука) - про горілку те ж саме - "піісят грам не випєш, ти шо не уважаєш?" - ні хлопці, я не п'ю! і на тому все. тут рішає не реклама, ані навколишнє середовище, тут рішає хто ТИ є насправді і чого хочеш, а чого ні! ось таке ото...
Реклама в лоб не страшна. А прихована реклама дуже навіть страшна. От блатний ковбой перебив всіх ворогів, перешпокав найліпших кобіт в селі і вийшов на ганок закурити. Який стереотип формується? Блатні ковбої курять Марльборо. Придивіться уважніше до фільмів. Намагайтеся звертати увагу на сигарети і ви жахнетеся як того багато.
Все ви гарно сказали,якби не один момент Люди є люди-погані,добрі,діти,дорослі,сміливі,боягузи,стійкі,не стійкі,здатні приймати рішення і нездатні,свідомі і не свідомі.....саме головне,ті які колись "яблука" їли. Казати,що все залежить від Тебе сомого кожній людині,це те саме,що казати,що те, скільки ви заробляєте залежить саме від вашого бажання і завтра ви можете заробляти у 10 раз більше.Ви просто не хочете!!!У таком випадку хто на роботу завтра вийде?А,фантасти б сказали-роботи))) Люди різні.На все потрібен час!Щоб суспільство у своїй масі було свідомим по відношенню до курива,алкоголю,наркотиків-потрібно багато,ще більше і дуже багато часу! Даруйте,закінчую Тому поки "Ми" на цьому "рівні" -потрібно памятати,що більшість з нас "обєктивно" не може боротись з різного роду "рекламами",а надто тими,які підсвідомо навязуються нам. А боротись має якраз той хто може постояти за себе!Боротись за інших,щоб і йому було добре.
Маєте рацію, та все ж, як на мене, в західних фільмах того вже менше. Антитютюновий рух і таке інше. Росія до того ще не дійшла: там і палять, і п'ють, і пристебненого водія чи пасажира навряд чи побачиш.
Я кинула палити 2 роки тому. Відмовитись було надзвичайно важко. Памятаю, прокидаюсь рано, а в роті така гидота, хочеться зішкребти і літр води випити. Але чистила зуби, робила каву і закурювала, бо так звикла, це було частиною мого дня, моя, як кажуть психологи, зона комфорту. Кинула за допомогою тренінгу. Шість годин (з перервами, звісно) досліджувала я свою звичку. Адже вона мені і потрібна в чомусь була. Наприклад, так знайомитись легше, доєднатись до розмови з потрібними людьми... Всі сфери свого життя прошерстила... На слідуючий ранок прокинулась і зрозуміла, що мені вже це не потрібно! І відтоді жодної не скурила. Були перші тижні механічні рухи в сторону пачки , але бажання не було. Дякую психологу.
ото єдине в чому сигарети помагають. Але зараз я якось умудряюся (якшо мені треба з кимось поговорити) піти з ним на перекур і він курить, а я говорю. Зручно бо в період затяжок можна вклинитися якшо він не перестає говорити сам. А я ж то сам вже не курю і перериватися на затяжку мені не треба. А літом ходжу з всіма на перекур на двір шоб спілкуватися. Літом на дворі їх дим мені не мішає бо стаю так шоб на мене не тягнуло.
А мені ,факт,що без курива виходить так само- дав більше розуміння в правильності обраного рішення.І саме це мене зупиняло взятись за пачку. А зараз,зараз взагалі мови нема-не знаходжу жодного за.