керівник, якого я поважаю

Відповідь: керівник, якого я поважаю

Керівник, якого я поважатиму, - людина, котра приходить й каже: "Чим я можу тобі допомогти ?"

Коли я сама працювала керівником невеликого департменту (7 чоловік), в мене були певні проблеми етичного характеру. Треба було звільнити усіх й набрати нових людей. Старий колектив до мене пересварився й ефективно не працював. До того ж в ньому було троє стареньких працівників, що взагалі були надзвичайно порядними людьми, але зокрема їхній ККД не відповідав вимогам корпорації. Тут же є квартальні плани, змагання, виклик на червоний килим, подяки, вимпели. Словом, внутнішня специфіка роботи американських корпорацій часто нагадувала мені часи соц. устрою вдома.. Тобто, хороший керівник тут той, що балансує між реаліями життя, покриває колектив й справляється з вимогами корпорації ціною свого особистого часу, що не оплачується. (Люди є люди - той захворів, в того палець зломаний, в того - машина...) В Штатах в середньому керівники працюють до 20 годин часу понад розклад. (в тиждень). З часом за виконання мільйоних планів Вам будуть підвищувати по долару зарплату, висилати прапорці, вимпели, сумки й футболки, вами буде хитати, Ви будете вночі зриватись з ліжка в пошуках якогось документу поки не зрозумієте, що керівник, якого Ви поважаєте - Ви самі, й підете працювати самі на себе...

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

"стогий но справедливый"

Нормальний керівник вміє цінувати час своїх підлеглих - дає чіткі і зрозумілі завдання, які не міняються по 5 раз на день, чи навіть на наступний день "я от подумав, а може краще так?....." - і так n-кількість раз. Який не дає дурних завдань, про які взагалі потім забуває. Повинен вміти правильно організувати трудовий процес. Має слідкувати за "кліматом" в колективі і дисципліною, тримати це в певних рамках. Звичайно виявляти періодично розуміння до проблем працівників, і в разі потреби "відпускати" в робочий час.

А от з мене керівник напевне був би ніякий - мені легше самій зробити ніж довірити комусь - а раптом щось не так зроблять? Та й взагалі не люблю в великому колективі працювати.

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

ну від особистої симпатії - то немудро
а взагалі кожен працівник різного вартує
початківець має меншу, професіонал більшу
різна робота оцінюється по-різному

ну це само собою. бо йдеться про те що людей не дуже багато і з колективом працює керівник особисто
якщо цілий день терпіти неприємну людину то це погано може скінчитися

хороший поліцеський - поганий поліцейський?
в нас так само чолвоік був поганим поліцейським
бо то він всіх розпустив до ручки, то хай сам зауваження робить
спочатку думалося що треба давати багато свободи і так буде добре, але де то правда
підлеглі як малі діти - розбалуєш, потім не даш собі ради

правильно. інші будуть мати на увазі

можеш казати "привіт" з усмішкою
річ не в тому
коли все тільки починається варто відразу розставити все по своїх місцях
і всіх
треба бути строгою і вимогливою і зауваження в разі потреби робити відразу
бо як навчиш - так буде
навчиш, що ти добра і можна тобі на голову сісти - незчуєшся як сядуть на голову
краще того не допускати, ніж потім виправляти

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

До вагітності працювала в друкарні бригадиром в палітурному цеху.В бригаді було 20 жінок від 20 до 50 років.А мені 23 ! Уявляєте,що я переживала кожен свій робочий день. Сподіваюсь,що була добрим бригадиром ...Але ,скажу вам,що це важка робота і вона не для мене,бо я добра людина і всі мої дівчата цим користувались.А керівник повинен бути жостким , неупередженим, справедливим, ввічливим...Невже такі бувають?! Мені на жаль не зустрічались

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

дааа... добрій людині керівником бути важко

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

Це треба дати почитати чоловікові :cowboy: .У нього власне видавництво.І підлеглі потихенько вже вилізли йому на голову.Щоб змінити ситуацію,напевне треба замінити весь персонал і " політику" в колективі вже вести по іншому.

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

хоча би частину
а наука буде всім
це я зараз і роблю - шукаю нових працівників
для початку звільню одну людину, якщо не поможе - ще когось

а моя основна проблема в тому, що мені 25р, а працівникам за 30 і за 40
вони упереджено ставляться відразу - через вік
думають що вони хитріші і розумніші
а раз так - то чого вони в мене працюють, а не я в них?

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

у нас стереотип керівника склався на підставі "еталонів", які виховалися за совітів, партійних діячів. Тримати колектив у єжових рукавицях, - це є простіше всього, і успіх буде швидкий, але не визначний, бо під страхом людина не зможе на всі 100 викладатися (про підлеглого). Але то є класика радянського керівника. Значно важче і цікавіше бути психологом у даній ситуації. Я завжди думаю, що успіх у футболі Лобановського був не у тому, що він був жорстким, тут питання глибше, при його жорсткості, його не тільки боялися, але й любили. Є начальники, яким бояться зробити щось не так, а є такі, яким не позволиш собі щось йому зробити не так. І то є різниця, хоча і перше і друге не є взаємовиключені речі.
Начальник повинен бути організатором і запалювати колектив, опікуватись колективом і вміти інколи "построїти" колектив....

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

я люблю, поважаю свого шефа. люблю виконувати його завдання.

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

я только учусь
але то ще залежить від працівників
є такі, на яких діє тільки звільнення

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

однозначно! як воно свиня, то ти його взолоти... і не поможе

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

Я б напевно керівником бути не змогла, я не можу грубити, сваритися, казати "ні", все боюся когось образити.
Чоловік в мене керівник, кажуть підлеглі (як випють, а тоді я вірю їм ще більше) шо мені пощастило з чоловіком. Хоча я б напевно не змогла бути підлеглою такого керівника. Часом як почую як він їх сварить, пі-пі-пі... пів години, а потім каже ясно шо я проблему вирішу, але більше такого не роби. І знаєте вони не ображаються, зато дисципліна. В нього теж заступник значно старший за нього, але він його слухає. Всі пють разом, кличуть Ромко, а на роботі тільки по-батькові. В нього дуже хороший колектив, всі друзі і водночас поважають його.

То вам добре, а я в той час як чоловік збирає своїх працівиків, сужу з дитиною... та й гроші...

то ви Гелено занадто, обідно якось стало, а може в вас працює моя сестра, подруга, а ви її хочете.... на легше звільнити...

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

нє. чоловік

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

Багато мав керОвніків... жінка-генеральний - то я вам скажу ого-го...

Як не дивно, найкращого керівника мав ще шість місяців тому...
Такий собі на вигляд сердитий прусак з вусами Зіґфрід Шпільманн, років десь під 50-тку...
А насправді - душа чоловік. Кликали його всі неінакше як Зіґі. Колектив молодий, всі, крім нього ще до 35ти... то ми нераз так бісилися, як дурка в голову стріляла... надворі водою обливалися, але найчастіше то маркерами один одного обмальовували, причому він сам деколи починав і найбільше потім діставав. В колективі був супер настрій, я на роботу з задоволенням ходив.
Шкода було дуже, але довелося в інше місто переїжджати... Хоч я і не просив, але Зіґі мало того що рекомендаційний лист мені шикарний забацав, то ще й сам знайшов подібну фірму на новому місці, передзвонив туда, переговорив з ними - то я як по переїзді туда прийшов, а вони мені "Ну шо, ми всьо в курсі... На роботу коли виходиш?!"
Дай Вам Боже щастя-здоров"я, герр Шпільман!

А ви кажете німці...

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

Власник , СЕО(Chief executive officer) і т.д. на західних великих підприємствах виконує роль диспечера.
Кожний йому підчинений менеджер має більшу-меншу автономію і суму грошей , якою він може розпоряжатися.Прийомом і звільненням людей займається також менеджер, узгодивши попередньо з власником про відкриття/закриття нової позиції.
Кожна людина , яка влаштовується на роботу в середню/велику компанію , після прийняття дістає книжку (устав) компанії , де чітко розписані обовязки/права і бенефіти працівника.Цим керуються при спірних ситуаціях.
На підприємстві де є 28 і більше працівників є юнія(профспілка) , яка захищає права робітників і може обявити страйк.Презигент юнії посада вибрана і вибирається кожного року.Та сама людина не може бути президентом більше як 2 роки.

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

знаєте що в нас би сказали? а нова мітла по новому мете. то й сидять директори мін по 10 літ, часто дожиттєво

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

:D :D :D
бачу ви буквально мої слова сприйняли... йой...
зате насмішили мене, бо настрій нині не дуже

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

Охвігєть!!! Невже таке може бути!!!:radist:


Довелося мені працювати на різних посадах. З начальниками везло - нормальні люди були, адекватні, що саме головне.
я начальником був також нормальним, щоправда трохи можливо холоднуватим (маркерами ми точно не обмальовувалися ) і трохи напрягав колектив, бо інакше розслаблялися люди, лінувалися, сиділи в інтренеті.

 

Відповідь: керівник, якого я поважаю

Проводила я колись дослідження, одне з питань якого звучало так: "Який тип керівника вам найбільше імпонує?" Серед запропонованих варіантів потрібно було позначити 2.
Безперечне лідерство мали два варіанти:
1. Завжди бачить мету і чітко ставить цілі
2. Намагається створити хороші стосунки між людьми в колективі