Казуси святого письма.

О, навіть Всесвітній Потоп вважаєте міфом. Це мені подобається. Може, хоч на цій гілці розтлумачите мені, які ж з біблійних космогонічних уявлень Ви НЕ вважаєте міфами. Може, існування Адама - теж міф? А той факт, що Адам був створений одразу дорослим? І т. п.

 

Їх то може час від часу і підтоплювало, але потоп по біблійському явно вигадка, бо інакше у всіх народів залишилася б легенда про Ноя і трьох його синів від яких всі народи власне і пішли(здається три раси мається на увазі). Такої фішки навіть в алегоричному плані я ні в китайців ні в скандинавів не пригадую. Тому або у всіх народів склероз, або все це вигадки.

 

Що означає ім*я Адам та ім*я Єва?
Я не вважаю, що створення світу Богом міф, але те як це описано, дослівно не приймаю.

А щодо Ісус міф, то теж дивне порівняння.
Якщо свідки в існування Ісуса та його дій були, то під час сотворення їх не так багато було, ні?

 

Це ваша особиста оцінка Біблії?Тоді порівняйте хоча б з тою оцінкою,яку дають професіонали,що займаються дослідженням Біблії.Я думаю вам відомо що існує ціла наука?
Я вже не говорю про ту оцінку яку дають люди що вивчають Біблію,як Слово Бога
А також ота фраза "з тих чи інших причин"свідчить про недостатність вашої інформації щодо написання ТАНАХу і Нового Заповіту

А розповів про "правила оптимальної поведінки" в цьому світі.І показав власним прикладом.

Так подивіться в інших народів -там багато подібних "фішок" та інших різних "приколів",які вам пасуватимуть.

 

Я то тут до чого? Була конкретна(ну, на скільки це можливо) відповідь на конкретне питання "як інакше можна було пояснити Мойсею створення планет і людини?".

Люди, які думають, що все знають, дуже дратують нас - людей які дійсно все знають. Правда?

 

То Ви так нічого й не конкретизували про своє ставлення. У мене таке враження, що я маю властивість наводити на Вас якусь апатію.

 

А я от вірю і в створення і в потоп... Мені так простіше.
От візьмемо Йону, який був в череві риби 3 дні - неймовірно, але ж Ісус цей випадок згадував саме як про 3 дні.

 

Рон Хабарт ще й не таке згадував, після того, як його інопланетяни відпустили

 

Те, що ми на різдво згадуємо прихід пастухів до ясел і прихід мудреців за появою зорі, зовсім не означає, що ці події відбулися в один день. На дорогу тоді було потрібно кілька місяців. Чому побивали дітей до двох років? Бо Ісус на той час вже може і ходити вмів.

Відмінність в родоводах пояснюється тим, що в одному євангелії даний родовід Марії, а в другому - Йосипа.

 

Взагалі не розумію, для чого спречатися про казуси Біблії, що цим можна довести чи спростувати? Так, це не є історична книга, за нею не можна вичати історії, це книга духовного спрямування, це не збірка фактів, особливо зважаючи на велику кількість прекладів і викидання апокрифічних творів, а матеріал для роздумів, одне із джерел інформації. Яке має значення чи правильно там описано чийсь родовід чи ні, чи той цар жив в той період чи пізніше, чи називати трьох магів царями чи магами? Головне - принципи, які там викладені.

 

То чому би не викинути звідти всі казуси, фантастику, брехню, бруд, потім видрукувати викладені там принципи на кількох сторінках і назвати це Святою біблією?

 

Плюс піццот

 

Таки так простіше жити: роби те, що пастух наказує і не думай

 

Пропоную назвати Катихизмом

 

Це якийсь особистий випад, чи в моєму лиці ви вбачаєте тупих християн, які слухають тільки те, що їм пастух сказав?
Те, що я так вірю, це мій власний вибір.
Наприклад про створення: або віриш в еволюцію, або тупо як "книжка пише" (Біблія), або намагаєшся то якось поєднати. Перший варіант відпадає як небіблійний, а третій, на мою думку, непотрібне мудрствування, від якого нічого не залежить і не зміниться.
Я поважаю певних християн з різних конфесій. І якщо хтось допускає еволюцію, він не перестає бути для мене авторитетом.
(Хоча я чула одного крайнього, що каже - "Якщо ви не вірите в створення світу за 6 днів, то ви взагалі невіруючі" )

 

як все просто у вас.... взяв викинув, шо мені не сподобалося, а іншому сподобалося....

про еволюцію....
http://www.youtube.com/watch?v=hhjOnYbKJJw&feature=related

 

Прочитайте 5-й розділ книги Буття. Там ведеться родовід дітей Адамових по синах, що не заперечує існування дочок, де час (послідовність) їх народження не вказується, а лише факт:
"І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ.
І породив він синів і дочок".
Сиф породив Еноша, але .... "І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок".
Енош породив Канена, але... "І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок".
Кенан породив Магалал'їла, але ..."І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок."
І т.д., і т.д......
Отож, виходить, що одружилися з сестрами. Очевидно тоді при такій кількості років життя людини біологія організму відрізнялася від сучасної. Тривалість життя поступовло скорочувалася і з часом кровозмішання стало заборонене. Це цілком логічне припущення, хоча дійсно у Біблії нмсд є багато речей, які попадають під визначення "казуси" чи "фантастика", проте багато чого пояснюється символікою. Для прикладу є думка що "Шість днів творіння - не буквальні дні, бо написано у Біблії, що "Для Господа тисячу років - як один день", тому ніби творіння було 6 тис.років. Хоча невідомо, чи слова "тисячу- як один" можуть стосуватися часу творення. З іншого боку постає питання: якщо на перший день Бог зробив світло і відділив його від темряви (день, ніч, ранок), то що було світлом першого дня (чи першої тисячі років), коли сонце створено на четвертий день (чи то навіть на четверту тисячу років)? Тому дійсно, є багато запитань.

 

то что останется будет называтся УГЛОВНЫЙ КОДЕКС ...

 

Не знаю що означає смайлик вкінці, але виглядає так ніби ви згідні з тим, що в Біблії є казуси, фантастика, брехня і бруд.

Миху та зсилка про існування Бога, а не про еволюцію.

Мене це захоплює, що скільки людей це читали, а це місце писання, і багато подібних, дійшли до нас незміненими.

 

Цікаві дослідження. Даю не менш цікавий комент з Інтернету)))))

Священное Писание Нового Завета упоминает семь Иродов: отца, четырех детей, внука и правнука. Все они были представителями династии, основанной Иродом I (ок. 73 – 4 до Р.Х.). Он был сыном богатого идумеянина Антипатра, который своими услугами сумел войти в доверие к Юлию Цезарю и получил от него право римского гражданства. Его сын Ирод I с помощью римских войск с 40 (фактически с 37) года до Р.Х. овладел троном и стал царь Иудеи. В лице Ирода I впервые вошел на иудейский престол не еврей. Он был идумеянином, потомком брата патриарха Иакова Исава. С воцарением Ирода I исполнилось древнее мессианское пророчество патриарха Иакова: Не отойдет скипетр от Иуды и законодатель от чресл его, доколе не приидет Примиритель, и Ему покорность народов (Быт.49:10). Точно указывалось время пришествия Мессии. Христос придет тогда, когда на царском троне в Иудее воссядет не иудей.

Ирод I восстановил из развалин и украсил красивыми зданиями несколько городов, дав им новые названия в честь своего покровителя, кесаря Августа: Самарию переименовал в Севастию, Стратонову Башню – в Кесарию. В самом Иерусалиме он восстановил древний замок, названный им Антонией. Чтобы завоевать расположение иудеев, Ирод I начал полную перестройку Иерусалимского храма, стремясь придать ему небывалое великолепие. Храм по частям сносили и возводили заново, сохраняя его прежние площади, но увеличивая высоту и не приостанавливая ни на один день богослужение. Несмотря на эту строительную деятельность, евреи ненавидели Ирода не только за коварство. Они видели в нем иноземца, римского ставленника и похитителя престола Давидова. Еврейский народ презирал его также за то, что он в возобновленных им городах строил театры и амфитеатры, устраивал римские и греческие игры, задавал пиры с чисто языческими увеселениями и вообще вводил такие обычаи, которые отличались языческим характером.

Жестокий и мстительный Ирод I истребил почти весь дом Асмонеев (представителей рода Макковеев), как потомков законных правителей еврейского народа. Он не остановился даже перед умерщвлением своей жены Мариамны, которая была внучкой первосвященника Гиркана II. «Скоро после избиения младенцев последовала и смерть самого Ирода. Только за пять дней до смерти он сделал бешеное покушение на самоубийство и приказал казнить своего старшего сына Антипатра. Его смертный одр <...> был окружен необычайными ужасами; он умер от омерзительной болезни, которая редко случается и встречается только с людьми, опозорившими себя кровожадностью и жестокостями. На одре своего нестерпимого недуга, в том великолепном и роскошном дворце, который он построил для себя в тени иерихонских пальм, распухнув от болезней и сжигаемый жаждой, покрытый язвами на теле и внутренне палимый медленным огнем, окруженный крамольными сыновьями и хищными рабами, ненавидя всех и ненавидимый всеми, жаждая смерти, как избавления от своих мук, и в то же время не утоленный кровопийством, страшный всем окружающим и еще страшнее для себя в своей преступной совести, пожираемый заживо могильным тленом, точимый червями, как бы видимо пораженный перстом Божественного гнева, после семидесятилетней жизни злодейств и распутства, жалкий старик, которого люди называли великим, лежал в диком неистовстве, ожидая своего последнего часа» (Фаррар Ф.В. Жизнь Иисуса Христа. 6-е изд., СПб., 1893, с. 26-27).

У него было семь сыновей от десяти жен: Антипатр, Александр, Аристовул, Филипп (от Мариамны II), Архелай, Антипа, Филипп (от Клеопатры). После смерти Ирода царство раздробилось и власть перешла к трем его сыновьям: Архелаю, Ироду Антипе и Филиппу.

2. Архелай (Мф.2:22) получил Иудею вместе с Идумеей и Самарией. Когда по смерти Ирода I св. прав. Иосиф и Пресвятая Дева Мария с младенцем Иисусом возвращались из Египта, они узнали о вступлении на престол Архелая и, опасаясь жить в подвластной ему области, поселились в Назарете Галилейском. Из-за притеснения своих подданных в 6 году по Р.Х. Архелай был лишен власти, а области, которыми он управлял, были переданы римскому прокуратору (в славянском тексте Евангелия он назван по-гречески: «игемон»; от глагола igemai – «повелеваю»; в Синодальной Библии – «правитель»), подчинявшемуся проконсулу римской провинции Сирии.

3. Упоминаемый в святом Евангелии (Лк.3:1) сын Ирода I Филипп (от Клеопатры) правил северо-восточной частью Палестины: в Итурее и Трахонитской области. Он сильно отличался характером от своих братьев: был умерен и стремился к справедливости. Женат он был на своей внучатой племяннице Саломии, дочери Иродиады, которая плясала перед Иродом Антипой (Мф 14.6; Мр 6.22).

4. Чаще всего в Новом Завете (Мф.14:3,6; Мк. 6:14,16-18,20-22; 8:15; Лк. 3:1,19; 9.7,9; 13.31; 23:7,8,11,12,15; Деян. 13:1) упоминается Ирод Антипа (сын Ирода I от Малфаки), которому достались Перея и Галилея, где Иисус Христос прожил около 30 лет до начала Своего благовествования. Он воспитывался в Риме вместе со своим старшим братом Архелаем. В доме своего сводного брата (5.) Филиппа (не тетрарха, а другого сына Ирода I от Мариамны, который не получил никакого наследства и жил как частное лицо) он встретил золовку и племянницу Иродиаду, в которою страстно влюбился. Чтобы жениться на ней, он изгнал свою законную жену, дочь аравийского царя Ареты IV. За это и был обличаем св. Иоанном Крестителем, которого он обезглавил. Понтий Пилат посылал на суд к Ироду Антипе находившегося в узах Спасителя мира, желая снять с себя ответственность. Римский император Калигула сослал его по жалобе иудеев в Лион, где тот и умер.

6. Ирод Агриппа I, сын Аристовула, внук Ирода I. Правил Иудеей с 38 г. до 44 г. по Р.Х. Он преследовал Апостолов, убил св. апостола Иакова в последний год своего царствования и пытался умертвить и св. апостола Петра, но Господь этого не попустил (Деян. 12:2-11). Ирод Агриппа умер, пораженный Ангелом Господним (Деян. 12:23).

7. Ирод Агриппа II, сын Ирода Агриппы I, правнук Ирода I. Правил Иудеей c 48 г. до 100 г. по Р.Х. Агриппа II упомянут вместе с сестрой Вереникой в связи с судом над св. апостолом Павлом. Об Ироде Агриппе II упоминает в «Деяниях Апостолов» св. евангелист Лука: 25:13,22-24,26; 26:1-2,7 и др.

Со смертью Ирода Агриппы II династия, оставившая мрачную память в истории Палестины, исчезла.