Ромку, ти мене випередив. Днями оглядав машину сусідки. Перехожий - ніби нормальний хлопець - підходить і питає: "Гдє тут пєчєрскій штаб партії рігіонов?" На його думку кияни мають знати де данєцкіє тусуються? Я питаю сусідку - "Ти знаєш де гей-клуб? Вони в тебе парфуми не купують?" Вона врубилася і каже перехожому: "Знаю, але не скажу. І ніхто тобі не скаже. Шукай сам!"
Щодо офісу - не знаю, не скажу, але під кожним кущем лежать "вльубльонные" и тримають один одного за сідниці. Це так зворушливо...
---------- Додано в 01:45 ---------- Попередній допис був написаний в 01:44 ---------- борьба приобретает градус такой что плавится асфальт скрутил пижон в кармане кукиш и злобной власти показал ....
А Ви не ті словники читаєте "2. у знач. ім. обозний, ного, чол. Виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад на Україні в XVII —XVIII ст. Генеральний обозний послався віддавати накази, і за півгодини на краю вузького шляху.. лаштувалась уже грізна батава (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 34); Він посідав значну та високу посаду полкового обозного лейстрових козаків"
-----висновок ---значить усі москалі і приблудші з ними до львова які тут народилися корінні Львівяни. Цікава логіка.
Можна скільки завгодно копатися в історії, але є декілька фактів. Київ - не Москва, а кияни не москвичі. Киянин любить свою країну, він не вимахується. Киянин не скаже "понаєхалі". Другий факт - корінний киянин це стан душі))) Їх не так багато, але це класні люди, яким завжди є що розповісти, освічені. Не кожен корінний хто себе таким називає) Також середній киянин за українську мову як єдину державну. Хоча сам розмовляє російською. Львів*яни цього часто не розуміють, мовляв як так?!
Скаже, якщо "ті" нахабно поводитимуться. За часів совка - менти та держчиновники нижчого рівня, потім - ригианали. моїм знайомим доводился чути фразу від чиновних шісток: "Ви пожили в Києві, тепер ми поживемо". Якби я таке почув на свою адресу - вбив би на місці.
Звісно, корінні. А от з "немоскалями" трабл. Дуже рідко, коли "сама не зі села". Чи їх ви корінними вважаєте? Бо не москалі?) Якось була на д/н, стали обговорювати цю тему. Коли сказала, що львів"янка в 3 поколінні, всі аж замовчали. А в мене був зворотній шок - що майже ні в кого батьків-львів"ян нема..
Всім привіт! Я народився у Києві, у сім'ї студентів. Прикольно, але перші місяці після народення провів на правому березі Дніпра, наступні декілька - на лівому. Корєнних міщан там, де пройшлися вогненним катком дві світові війни, дуже мало. Та й всюди у світі міста наповнюються більше міграцією, а не природнім зростом населення. Так звані "корінні" або спокійно ставляться до процесу, знаючи, що їх предки також колись до міста переїхали, або злостиво глузують з "понаїхавших" та з їх нижчого культурного рівня.
Після війни мій дід з бабусею переїхали до Києва відстроювати місто (бабуся з Київської, а дід - Черкасської обл.), моя мати народилася в Києві, війшла заміж за черкащанина, я народилася теж тут. Коли прийшов час - я вийшла заміж за хлопця з Прип*яті, який оселився тут у 86-му з батьками, народила доню, потім розлучилася, знов вийшла заміж вже за житомирчанина.... Питання. Хоч мої діти будуть вважатися корінними жителями Києва, не зважаючи на те, що жінки роду знаходять собі чоловіків які приїхали ло Києва шукати кращої долі ??? ---------- Додано в 22:07 ---------- Попередній допис був написаний в 22:05 ---------- Шоб там небуло, я - киянка, і нею помру.
Cказати "Я з Києва" - це взагалі нічого не сказати, це ніхто не сприймає серйозно. По ідеї має бути біля 3 млн. людей з київською пропискою - не знаю де, бо по факту таких трапляється 1-2 на 8-9 вихідців звідкись там. Є такий дядя Жора з КомедіКлаб, то один час пропихав "гумористичну програму" - ходили по Києву питали хто звідки, шось там "тю, та ти шо" - коротше маразм повний, в московському стилі, неактуально абсолютно, тому мабуть програма невдовзі щезла з ефіру. Шукати в Києві хто звідки - це ще можна було років 10 тому, за кучмогламуру. Зараз "корінні" - загадкові істоти, яких мало хто бачив.
Ну як справжня. Прадід по лініїї батька приїхав до Києва з іншої країни, бабуся по материнській лінії - з невеликого хутора на Житомирщині. Навіть не знаю, як вважати - корінна я чи понаїхала. Тест байховим цвинтарем не проходжу - ті з моїх предків, хто загинув не під час війни далеко від Києва - поховані на іншому кладовищі. Але - можу показати будинки, де мешкали прадід і бабусі, школу, де навчався тато, будівлю, де він мешкав маленьким, коли сім'я повернулась з евакуації. Показати, де тренувалась моя мама (була спортсменкою) і де встановлена мемореальна дошка з прізвищем дідуся в списку "ніхто не забутий, ніщо не забуто". Певно, корінна. Але більшість друзів і знайомих дитинства - зараз вже не в Києві. А з тих, хто в Києві - більшість ті, хто переїхав сюди сам або чиї батьки народились не в Києві. Але такі само чудові люди, як і ті, хто поїхали.