Канада

Вінніпег ще називають вінтерпег.А по іміграції то вчора читав що будуть обмежувати трохи в звязку з кризисом і робочі візи напевно буде тяжкувато отримати через те ж.Охорона ринку праці для своїх.

 

Звісно, багато можна дізнатися з сайту громадської організації "Канадсько-Українська Іміграційна Служба" та з сайтів, на які там є лінки. Але залишаються дуже туманними практичні питання щодо пошуку роботодавця.

(Їхати без умови з роботодавцем взагалі нереально, хоча б тому, що тоді треба взяти з собою більше 10000 доларів, а в мене таких грошей не буває.)

Отже, чи має хтось практичні поради, як шукати канадського роботодавця, не маючи зв'язків? При експериментах щодо пошуку через призначений для цього сайт я часто натикався на якусь посередницьку організацію Tutor Ontario: http://tutorontario.com/Employment.html . Чи знає хтось щось про цю організацію? Наскільки їй можна довіряти?

Крім того, мене цікавить:
1. Наскільки реально припускати, що роботодавець частково оплатить дорогу?
2. Тут щось написали про начебто неможливість прожити без автомобіля в невеликому місті. Що це означає? Занадто мало громадського транспорту? То невже важко пішки ходити, якщо місто невелике?

 

Канада - страна мечты, супер природа, великолепнейшие пространства для охоты и рыбалки и если вереть источникам низкий уровень преступности и прочего г-на ..

 

Хоч я вже довго живу в цій країні , але як знайти роботодавця (employer) в ній , будуч поза її межами , ...мені відповісти тяжко.
Хоча такі варіанти існують в реалії.Зустрічав тут людей які працюють по контракту.Але ці контрактники , оформляли папери і договорювалися за роботу в себе в дома , звідки вони приїхали.

Про оплачення (часткове , або повне) переїзду , то тут не має якихось стандартів.Як договоритеся так і буде.І це має бути на папері.
Саме реальне , що може бути , то це що employer може заплатити за дорогу , а потім по $50-100 з кожного Вашого чека (зарплати) з Вас вирахує.
Або... , може бути таке.Заплатить за дорогу ( і навіть за 1-2 місяці житло) А потім цю суму додасть в Ваш прибуток в Т4.
Т4 - це документ який видають в лютому місяці і де вказано скільки Ви заробили минулого року.Це для оформлення податкової декларації.
Тобто - суму грошей яку роботодавець за Вас заплатив , він від себе відрахує і припише Вам.За це його сума податку зменшиться , а в Вас збільшиться. То в цьому випадку він з Вашої зарплати вартість дороги відраховувати не буде.

Авто потрібне в середніх і малих містах. В великому місті такому як Торонто , або Ванкувер можна обходитися на перших порах і без нього.Там добре розвинутий міський транспорт.Це в тому випадку коли Ви живете і працюєте в місті.
Люди які живуть в предмісті і працюють в його центрі (downtown), доїзжають автом до зупинки метро , або електрички.Залишають там на великій автостоянці авто.І дальше їдуть поїздом.
Ціна на паркування авт в центрі є велика.В великих багатоповерхових будинках де знаходяться фірми в підземномному паркінгу зарезервовано даною фірмою тільки кілька місць.Які належать президенту , вайс-президенту і кільком топ менеджерам.
Навіть ящо люди не їздять автом до роботи , воно потрібно...наприклад коли Ви робите закупи в супермаркеті.
Тут роблять закупи великими порціями , щоб продуктів вистарчило принаймі на тиждень.

 

Невелике місто - це коли в ньому живе небагато людей.Але це не означає що воно компактне.Дороги тут широкі , відстані великі.На багатьох вулицях не має трoтуарів і ходіння пішоходів по них не бажане.Побачить Вас поліцейский - посадить в машину , відвезе на безпечну для пішоходів вулицю і дасть попередження що ходити там заборонено.
Багато маршрутів міського транспорту (в малих містах ) на суботу-неділю просто відсутня , або інтервал руху автобусів 1 год.
Мені машиною їхати до роботи 20 - 25хв.Кілька разів їхав автобусом , то повинен їх змінити був аж 3.І забрало це мені півтори години.

 

Цей тутор набирає вчителів я розумію.Вчитель тут професія зазвичай профспікова і прийняти когось на роботу без згоди профспілки буде важко.Взагалі маса добре оплачуваних професій в Канаді ліцензовані-тобто треба здати тест на робочій візі на протязі 6 місяців по прибуттю або віза анульовується.Список ліцензованих професій на сайтах урядів провінцій дивитись треба.Взагалі то працедавцю щоб взяти на роботу іноземця треба доказати уряду що він не може знайти місцевого ніде і получити дозвіл спеціальний
професії в Алберті які вимагають ліцензії-http://www.albertacanada.com/immigration/working/regulatedprofessions.html

 

Дякую за відповіді.

А чому так? Чим погано отоварюватися частіше?

 

Можете звичайно отоварюватися хоч кожний день
...але це в першу чергу економія часу. Ну і грошей також.
Так вже тут склалося , що люди роблять великі закупи.
Трохи мене дивувало , коли був в Львові , що пральний порошок (в Барвінку наприклад) в маленьких упаковках , що можна купити 1 йоґурт , або 1 рольку туалетного паперу.

Тут 1 йоґурт можна купити тільки 750гр. упаковку.
А туалетний папір є по 12 , 18 , 24, 32 .....1 рольку не купите.

 

Я думаю, на догляд за автомобілем іде ще більше грошей; і часу на цей догляд мені також шкода.

 

В нас можна.

Тоді доведеться переїздити хіба в НЙ. Тут авто навиворіт невигідно мати навіть більше чим де в Україні. Що мене тішить бо не люблю цих засмічувачів планети №1. Тут теж багато будиських храмів.

 

У Торонті українська громада є дуже потужньою. Уявіть собі: кожного року, раз на рік перекривається на три дні (пт вечір, сб і нд) головна вулиця у центрі міста задля фестивалю української культури, з дефілядою . Кераміка, вишивка, вишиванки, українські прапори, книжки, картини, українські страви, "Львівське" і "Славутич" і, звичайно, забава: українські гурти з інших провінцій та гість з України, спонсорований місцевими бізнесами. Коли ти у тому всьому - забуваєш про час і простір: бо, хоча й чуєш інші мови, домінує українська. Навіть стрункий "чрнобривий" стоїть біля шатра і з потужним акцентом, але українською, закликає: "Заходьте на пиво!"

Так от, щодо гостей... У попередні роки були тут і ВВ, і Руслана з "Дикими танцями"... Цього року (а саме, вчора )приїхали Гайдамаки. Дали півторагодинний концерт. Отакий Запальні хлопці, скажу я вам, і рівень виконання - супер. Я завжди любила ходити на концерти і вважаю, що саме з концерту, а не кліпу чи студійного запису, визначається рівень артиста. Ну, ці хлопці запалили вогник у мому серці. А пісня Ace of spades - Motorhead (одна з улюблених груп моєї доці, і на чийому концерті вона була) з переходом на козацький марш, "ну, то вобше"

http://www.ukrainianfestival.com/

 

А інші народи теж такі фестивалі влаштовують?

Цікава річ, до речі. Знаю багато випадків, як живуть люди в Україні і проклинають її, на чому земля стоїть не лише щодо політики й економіки, а "...і культури в нас нема, і мистецтво погане, і пісні слухати неможливо, і кухня несмачна, і люди погані..." А як поживуть пару років поза Україною, то чомусь починають її любити, навіть культурою, літературою, музикою цікавляться, хоча раніше від них плювалися. Диво, та й годі. Чи то в Америці всього того нема, чи то відстань так діє. Не здивуюся, якщо через пару років китайці (яких, до речі, немало у Києві) будуть влаштовувати тут свої фестивалі.

 

Влаштовують, знаю, поляки, китайці, португальці, італійці, населення Карибського басейну влаштовує свою Карибану, та таку, що туристи із закордону на неї з'їжджаються http://www.caribanatoronto.com/CaribanaToronto/gallery.php

Люди є різні. Я завжди кажу, як би всі були однакві, то світ не був би таким цікавим. Я знаю людей, які, живучи в Україні, балакали російською, а виїхавши за кордон, почали спілкуватись українською; знаю людей які живуть поза Україною і клянуть і її, і країну проживання... Але то все залежить від характеру і ставлення до життя.

Знов таки, все дуже персонально: деякі асимілюються і згадувати не хочуть якого вони роду і походження, а деякі зберігають мову, культуру і традиціі через покоління і такі фестивалі це гарний засіб і себе показати і інших оглянути

Доречі, китайці мають такий собі "Чайна таун" і "Pacific mall" на час святкування китайського нового року та людей набивається, як колись студентів в автобус №7 - китайці все розпродають по знижкам

 

А знаєте, може, воно й правильно. Так легше звикнути до нових умов, стати "своїм", а не "приїжджим". Навіть до смішних дрібниць. Мої знайомі у США навіть почали обручки носити на лівій руці, бо, за їх словами, на них косо дивилися (хоча я не вірю).

 

а це я вже назву комплекс меншовартості. Якщо я людей не знаю - мені діла нема до того, на якому пальці у них що, а якщо знаю,- то я косо подивлюсь, якщо вони почнуть обручки перекидати з пальця на палець А з акцентом вони що роблять?

 

В мене був один знайомий - москаль. Колись його сім’я під час Сталіна поміняла українське прізвище на російське. Що було зрозуміло до певної міри. А він поміняв прізвище і імя в американському паспорті на германське (нібито бо більш якесь жидівсько-германське вийшло). Але як був москаль так і залишився москаль. І ніц не змінилось в єго житії.

 

еге ж: адже "б'ють не по паспорту, а по морді"

 

ААААА, хочу в Торонто

 

Та вони не перекидають, а носять на одній руці і все.

Намагаються позбутися. Та нема вже в них майже того акценту, бо живуть в США близько 10 років.