Как это обьяснить?

Фобії?...Страхи?... Хм,це вартувало б окремої теми.
Але це таки мої фобіі.
Можливо складеться враження,що Ромко вже цілком збрендив в свому лісі...хоч,наскільки то можлив,я ще намагаюсь бути адекватним.
Та не буду займатись самоїдством,його й так на форумі немало,як і "стєнаній". Справа в іншому.
Дуже близька мені людина,неодноразово звертала мені увагу,що я дуже змінився за останній рік.
І я сам це знаю.
Втома,напруга,безнадія.
Але причина не в цьому.
Дуже давно я помітив одну особливість...я відчуваю лихо.
Я знав,що бабуся..гайдорожча в світі людина... помре,хоч ще нічого не віщувало цього...вона була ще вдома...а в нас,в родині довгожителі...
Я відчував,що станеться зі мною близьке знайомство з пенітіціарним закладом...хвороба...і те,що було потім...нерухомість,біль і все інше.
Хоч цей випадок ще можна пояснити логічно:тоді я не був ангелом.
Та все ж пам'ятаю постійне відчуття тривоги,загрози,холод в грудях,страх...відчуття незворотньої біди.
І сталось...
Потім це зникло.
І вернулось за кілька років...
Я прийшов до тата,ми пили каву,розмовляли,курили...а я ЗНАВ - я бачу його востаннє.
За місяць його не стало.
Потім...народилась мала...клопоти,робота,бізнес...летів до хати,як на крилах до свого сонечка...
І,десь,як їй було років 2...знов...відчуття біди...невмолимої біди.
І сталось...хоч тоді ніщо не віщувало.
І от...знов...
Це не пояснити ні логікою,ні здоровим глуздом.
Та відмахнутись від того було б надто легко...
Що це?...

 

єрунда то всьо, я вийшов з реанімації, тато був живий,*****и лікарі сказали що помер, хвилин через 15-ть

 

Це дійсно важко пояснити. Але я згодна з тим, що бувають такі люди, які передчувають біду. Моя порада - спробуйте таки відмахнутись від цього всього. Не звертати увагу на всі ці відчуття тривоги та загрози, а ще краще послати їх дуже далеко добрячим нецензурним словом. Чому? Все одно ви нічого не можете змінити так? Станеться біда чи не станеться ви же не можете на це вплинути якось заздалегідь? А тоді навіщо себе мучити? Краще не думати про це та не витрачати свої сили на спроби зрозуміти, а просто жити. :nezloi_6:

 

Ну...не знаю...У меня были случаи когда я поступал согласно логике а не первому порыву (читай интуиции) и оказывался ой как не прав... А на счет электроники то у меня с ней совет да любовь...про это знают уже все родственники и знакомые. Постоянно приглашают принять участие в покупке аппаратуры...гарантия бесперебойной работы обеспечена. А ремонт во многих случаях заканчивается простым осмотром....

 

Ах,как жаль что вы не рядом.....Собираемся на днях приобрести стиральную машину