Кабінет Міністрів часів "Команди Зе!"

Безумовно найуспішніший із наших міністрів епохи Зеленського – Глава Мінцифри, 30-річний віце-прем'єр Михайло Федоров. Сьогодні цифровізація урядових послуг, створення зручних та відкритих для публіки баз даних та урядових кадастрів – на мій погляд, головний успіх президента Зеленського. Як на мене не менш значний, ніж Закон про землю- теж за своїм грандіозним досягненням.
Але цифровізація мені здається важливішою. Бо вона не тільки робить доступними багато речей, на які раніше доводилося витрачати години та дні. Вона унеможливлює корупцію на рівні послуг дрібного чиновника.
Якось мені траплялось його інтерв'ю...Як потрібні такі люди, профі, на всіх напрямках розвитку країни.

 

View: https://twitter.com/kameniar_ua/status/1458512182367424520?t=1RfT7XFUmTUDngtFW26Smg&s=19

 

Математика для допитливих.

На 15 ТЕС у нашій країні є 88 енергоблоків. З них:

- 23 блоки не працюють через відсутність вугілля
- 15 блоків не працюють через ремонт
- 13 блоків не працюють через консервацію
- 9 блоків не працюють, перебуваючи у резерві
Разом: працюють 28 енергоблоків. Дані офіційні.

 

У третьому кварталі зростання ВВП зменшилося до 2,4%.
З цінами на енергоносії не важко спрогнозувати подальше падіння темпів економічного зростання.
З вересня 2021 відновилося падіння промислового виробництва.

Особливу тривогу викликає стан державних компаній.

За інформацією з моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності Мінекономіки активи державних підприємств станом на півроку знизилися на 25% порівняно з оцінювальною вартістю на кінець 2020 року.

Держпідприємства мають активів на 1261 мільярда гривень, станом на кінець 2020 року активи становили 1678 мільярда гривень, сума зменшилась на 417 мільярди гривень.

Згідно з даними моніторингу, держава володіє 3331 держпідприємствами. Середня кількість штатних працівників – 697 тисяч. Це на 18 тисяч осіб менше, ніж на кінець 2020 року.

42% від загальної кількості підприємства (1404) – працюючі (на кінець 2020 року було 1458).
44% – непрацюючі (1476, на кінець 2020 року було 1490).
14% підприємств (451) - інформація відсутня.

З-поміж працюючих прибутковими є 832 підприємства, тобто лише 25% від загальної кількості підприємств держави.
На кінець 2020 року прибутковими були 947 підприємств.

Про підготовку до опалювального сезону навіть писати нічого - повний провал.

Інвестицій як не було, так і не має.

Економічне диво Зеленського продовжує вражати.
Наочний приклад, що відбувається, коли державою керують ідіоти і корупціонери.

 

Чи довіряєте Ви чинній владі?
Так - 8% Ні - 92%
Еспресо, щойно

 

Це сцецифічний телеканал, на ватному "Наш" також можуть показати статистику, характерну для малої когорти людей.
Реальні показники, також переважає недовіра владі, але не ті цифри.

 

Основною парадигмою свого правління Володимир Зеленський і його команда обрали відомий принцип: "Твори бардак, мы здесь проездом". Вони тут дійсно проїздом, це не їхня країна, вони тут просто прибарахляються, їм POHUY

 

РУКА МОСКВИ ЧИ НОГА ПЕКІНА?
Поки ми всі обговорюємо "вагнергейт" та прес-конференцію нашого бідоносця, його підлеглі продовжують тишком-нишком міняти вектор зовнішньополітичного курсу України. У цьому контексті знов спливає... ні, не Москва - Китай.

Нещодавно вже писали, що "слуги" призначили на посаду міністерки економіки Юлію Свіриденко - ексспівробітницю Комуністичної партії Китаю. Вона працювала у КНР, говорить про “великого Мао Цзедуна” та має на меті бути “смотрящєю” за комуністичними інвестиціями.

Ця призначення за постійними зашкварами влади якось підзабулось, але тут виходить стаття впливового французького видання Atlantico під назвою "Чому Пекін почав завойовувати Україну". Даю дещо скорочений переклад.
* * *
Мало хто зі спостерігачів забив на сполох із приводу того, що наприкінці червня Зеленський підписав угоду про партнерство з Пекіном, і Україна стала частиною китайського проекту "Один пояс - один шлях". Ця угода відкриє перед КНР великі загарбницькі можливості в кількох проектах, які не можуть не насторожувати. І відбуватиметься це в інтересах РФ. Бо зміцнення економічних зв'язків з Китаєм матиме геостратегічні наслідки для України.

У перспективі ці зв'язки можуть обмежити незалежність зовнішньої політики Києва і, отже, довіру до нього з боку Заходу. Вже зараз Київ відмовився звинувачувати Пекін у злочинах проти уйгурів - схоже, такою була умова продовження отримання китайських вакцин проти коронавірусу. Але Києву нерозсудливо було б думати, що він зможе розраховувати на підтримку Пекіна проти Москви.

До того ж Пекін, на відміну від Туреччини, яка також має намір посилити свою присутність в Україні, намагається не перетинатися з цілями Москви. Безсумнівно, його наміри передусім є економічними, але тільки-но його завдання буде досягнуто - з точки зору залежності Києва від Пекіна, він не матиме жодних проблем з тим, щоб підтримати Росію, якщо він вважатиме це своїм політичним інтересом. Бо Москва більш ніж зацікавлена в посиленні китайської присутності в Україні - це узгоджується з її метою віддалити Україну від Євросоюзу.

З економічної точки зору, Києву потрібні додаткова підтримка, щоб модернізувати інфраструктуру, і прямі іноземні інвестиції. Цим пояснюється те, чому він звертається до Китаю. Але ця політика є недалекоглядною. Вона може підірвати довіру до нього міжнародних донорів. Це пояснюється тим, що кредити Китаю не обумовлені боротьбою з корупцією та деолігархізацією, на яких наполягає Захід.

Крім того, перед Китаєм стоїть виклик прогодувати 1,4 млрд осіб, а тому він прагне розширити свій доступ до українських пшениці і ячменю. Одразу виникає ризик збільшення цін, яке може бути через попит з боку Китаю, або навіть дефіцит таких продуктів для самих українців - бо укладена угода дає дворазове-триразове збільшення українських поставок у КНР.

Подібно до того, як раніше в Африці, Пекін починає самостійно контролювати українські землі. Хижа політика, яку Китай проводить на сільськогосподарських землях України, відповідає його стратегічному імперативу: забезпечити свій продовольчий суверенітет у контексті кліматичних загроз для сільськогосподарських урожаїв і бажання китайського населення отримувати якісні продукти харчування, які не можуть забезпечити переважно забруднені китайські ґрунти.

Зрештою реалізація зближення китайсько-українського сільського господарства може призвести до зростання цін на деякі споживчі товари - такі як хліб - і навіть поставити під загрозу продовольчий суверенітет Європи, чий імпорт сільськогосподарської продукції вже зростає швидше за експорт.

Для Євросоюзу посилення китайського впливу в Україні є потрійним викликом, на який йому доведеться відповідати одночасно і в своїх інтересах, і в інтересах Києва. Далі, з геостратегічної точки зору, загроза з боку російського режиму є безпосередньою та найінтенсивнішою як для ЄС, так і для України, адже посилення китайських інтересів в Україні певною мірою сприяє реалізації інтересів Росії. Обидві держави є частиною нової осі диктатур, що протистоять цінностям свободи і верховенства закону.
* * *
Такі справи, малята. Мало того, джерела стверджують, що наразі ОПУ веде сепаратні перемовини з Пекіном щодо продажу 1 млн. гектарів землі в трьох українських областях, а Зеленський дав вказівку надавати переваги китайським інвестиційним проектам перед європейськими.

Саме з цією метою і відбулось призначення нової міністерки. І поки ми тут емоційно реагуємо на маячню арестовичей та подоляків, Україна постає перед викликом не менш небезпечним, аніж тим, який постав перед нами у 2013-му.

Питання старе, як світ - що робити? Якщо мирним шляхом, то не знаю. Але викривати цю злочинну владу не перестану. Сил та терпіння вам сьогодні послухати чергову брехню "найвеличнішого".
Sharp`s

 

З початку року заборгованість із зарплат в Україні збільшилася на 53,4% і станом на початок листопада склала 4 мільярди гривень (якщо точніше – 4,007 млрд)

При цьому понад 3/4 заборгованості припадає на промисловість (76,50. А більше половини цієї боргової суми було утворено у Донецькій (25,1, Харківській (13,2 та Дніпропетровській (11,9 областях, а також у Києві (13,6. Дані – офіційні від Держстату України.

❗️ Та що ж таке – на вертольоти для святкування ДР своїх клерків гаранту грошей вистачає, а на зарплати – ні? Якось не таким мені здавалося закінчення епохи бідності.

 

Міську-поц, ти шо дальше бідний?

 

Поки ми зайняті глобальними проблемами: війна, переворот, падіння економіки, бідність, давайте повернемося до питання опалювального сезону.

Вже всім очевидно, що він провалений і віялові відключення неминучі з другої половини січня 2022 року або й раніше. І вимикати будуть всіх: бізнес, соціалку, пенсіонерів і айтішників, модних і немодних.
Комусь пощастить вчасно ввімкнути дизель-генератор, в кого він є, або натопити хату дровами, в кого є окремий будинок і встиг закупити дрова.
Решта будуть без світла, бо так зробив Зеленський.
До речі, інтернету і телебачення не буде, бо для цього теж потрібна електрика.

Але це аксіома, а ми ж повернемося до теорій влади.

Коли опалювальна криза стала очевидною для експертів і з‘явилася в медіа, уряд традиційно спершу відмовчувався, потім запевняв, що все в порядку, далі розповів, що вугілля законтрактоване і буде постачатися з «коліс» на ТЕС.

Сьогодні міністр енергетики наочно довів, як це постачання «з коліс» виглядає на практиці:

20 листопада в Україну прибуває перший панамакс з вугіллям для Трипільської ТЕС.
30 листопада, через 10 днів!, влада повідомляє, що цей панамакс в порту нарешті розвантажено!
Тепер, щоб завантажити це вугілля на вагони Укрзалізниці і доставити в центр України - буде потрібно ще мінімум 10-14 днів!
Бо оборотність вагонів впала, локомотивів немає, логістика вся провалена.

Тобто, те, що в нинішніх екстремальних умовах «з коліс» мало би тривати до 5 діб (1-2 доби розвантаження і 2-3 доби перевезення залізницею) - в реальності триває місяць!

З 88 наявних енергоблоків ТЕС працює 31. Ще 23 можуть працювати, але немає палива.
З державних ТЕС працює лише 3!!!

Запаси вугілля в 7 разів нижче норми.
Морози вдарять наступного тижня, споживання енергоносіїв, яких і так немає, різко зросте!

 

Станом на 1 грудня в Україні працювало 13 блоків АЕС, станом на сьогодні вже 14 ⚡️

Відповідь міністра енергетики України на моє депутатське звернення стосовно ремонту блоків АЕС під час опалювального сезону. Нагадаю, що я мав 4 запитання до прем'єр-міністра та його команди. Наразі публікую відповіді до них.

1. Скільки АЕС дійсно працюватимуть під час опалювального сезону?

Станом на 1 грудня працює 13 енергоблоків та один корпус АЕС, станом на сьогодні вже 14.
Впродовж січня 2022 року має працювати 14 енергоблоків АЕС.
Станом на кінець лютого 2022 року має працювати 13 енергоблоків АЕС.
Станом на 1 березня 2022 року має працювати 11 енергоблоків АЕС.
Станом на 1 квітня 2022 року має працювати 10 енергоблоків АЕС.
Вже на кінець квітня 2022 року працюватиме 9 енергоблоків АЕС.

2. Чому Галущенко відправив блоки на ремонт саме зараз, чим мотивовані такі дії?

За словами міністра, ремонти – планові. Такі дати ремонтів міністр пояснив неготовністю 5 об’єктів енергетики до осінньо-зимового періоду.

3. Міністр енергетики інформував вас про відсутність актів готовності окремих ТЕС та ТЕЦ до проходження опалювального сезону?

Такі звіти міністр надає уряду щомісяця. Отже, прем’єр мав знати про цю ситуацію.

4. Які ТЕС та ТЕЦ не отримали ці акти?

Придніпровська ТЕС АТ “ДТЕК “Дніпроенерго”;
Філія “ТЕЦ-3 “КП “Харківські теплові мережі”;
Філія “Теплоелектроцентраль” ТОВ “ДВ Нафтовидобувна компанія”;
Кіровоградська ТЕЦ КП “Теплоенергетик”
ПрАТ “Харківська ТЕЦ-5”.

Цікаві цифри: із 47 запланованих заходів для успішного осінньо-зимового періоду виконано – 17, в стадії виконання – 15, не виконано – 12.

Що це виходить, що у нас так все прекрасно і з атомною енергетикою, і з тепловою. А ми продовжуємо закуповувати електроенергію в Білорусі? Друзі, ну тут виходить, що в такому випадку хтось із нас точно дурень. І це точно не ми.

View: https://www.facebook.com/100000877390037/posts/4726550687384131/

 

Ну шо, почалося?



View: https://twitter.com/Vitaliy70341751/status/1468228232386428938?t=avY5eTiCvYaEt0j_mkERHg&s=19

 

Чому у зеленських так багато бидла? Один гвалтівник, інший шукає на сесії анал у повій, той пропонує бабусям продати песика за комуналку, та про неповноцінних дітей, банкір б'є журналістів, зам міністра МВС просто бичок. Де їх всіх зібрали? З яких нетрів вся ця нечисть?

 

До влади різні підклеюються. Це не вийняток, сумнівні люди були і в команді Порошенка.

 

І що? Яке це має відношення до теми?

 

Страшенно бісять люди, які наштовхаються в тексті на особистий тригер після чого на решту тексту та його аргументацію їх засліпляє. Сидять і з запеклістю прометейового орла, строчать коментарі в півтисячі знаків, про те, чого навіть не спробували зрозуміти. І пишуть в основному про Порошенка, чого в твоєму дописі немає.

 

Скільки ще буде повторів?

 

View: https://twitter.com/GessenKozak/status/1469955601744773124?t=l2JTiuoE-G10qCS4sLzKTw&s=19

 

МВС взагалі останнім часом стала пристанищем для мужєй дружин, що при владі. Окрім Гогілашвілі зовсім недавно один з департаментів МВС очолив такий собі Вітя Андрусів. Правда, тут загадка: чи це зв'язки по інституту майбутнього (Геращенко, Монастирський), чи все ж таки заступниця голови фракції СН Галя Янченко пристроїла. У Віті є одна цікава особливість,- він ніколи довго на одному місці не затримується. Хоча ні, в "інституті" Романенка він протримався аномально довго. В 2019 році він погрожував і обіцяв розібратися з нами за умови, якщо ми не втечемо з країни, коли ми прикрутили на махінаціях з фальшивими документами його подружайку, керівника одного з департаментів ДонОДА. Гадаю, Вітя підхопить упавшєє знамя Гогілашвілі)))