К нам едет Патриарх ...

Ну, насколько вы все "прагматичны", даже слепому видно

 

Вы мне тоже очень нравитесь.)

Игорь Шкиря и Ура-информ - это ещё не ПР.

У статьи два автора - Евгений Шибалов и Юдия Подкопаева. О второй в инете ноль информации, вот максимум о Шибалове. http://union.makeevka.com/author/evgenij-shibalov/ Связи Шибалова с ПР не разыскала никакой. Зато вот что нарыла :

http://uargument.com.ua/index.php?id=3870&show=news&newsid=22070

Таки не поленилась и погуглила. )Безрезультатно

Дайте мыло - обращусь. Заодно поблагодарю за грязную статейку.

 

Да написала я Вам:
http://ostrovforum.net/showpost.php?p=176846&postcount=697
Странно, что Вы не знаете. Далеки были от политики год назад?

 

Пора прозревать)))

 

В моем "флуде" по теме верующая ли я, Вы можете найти для себя ответ.
Хотите "да" или "нет"? Однозначно не отвечу. Причина: в Высшее начало верю, а обряды и каноны на должном уровне не соблюдаю. Поэтому мой ответ зависит от смысла Вашего вопроса. Что лично Вы вкладываете в понятие "верующая". Если веру в Высшее начало (Бог, Абсолют и т.п.) - то "да". Если для Вашего понимания "верующая" необходимо строгое соблюдение канонов и правил - то "нет".
Белый Змей, что для Вас есть "верующий"?

 

Вам уже который год твердят) А вы "европейцы", из Хацепетовки, "мировым игроком" себя возомнили Вы хоть раз, после майдана, трезво то на себя смотрели?

 

О-н-и-к-с!!! Так это их эфэсбэшная охрана Патриарха метелила?

 

Нет. С логикой. Разобрался и могу только подтвердить то, что написал, с исправлением ошибки:

Добавлю: что непонятного?

 

С-т-е-п-а-н-ы-ч!
[OFFTOP] Хорошо выспались, чувствуете себя лет этак на 15-16? :rolleyes: Рада за Вас. [/OFFTOP]

 

Не выспался! Всю ночь мучил вопрос:

Думал, утром узнаю. Ан нет. Опять впереди безсонная ночь.

 

Что ж, поиграем...
С-т-е-п-а-н-ы-ч!
Очень переживаю за Ваш нормальный сон. Поэтому постараюсь доходчиво объяснить: я не была на мероприятии, ничего от своего имени по поводу событий, которые Вас так обеспокоили, не писала, только статья и ссылка с популярного среди симпатиков ПР ресурса (принадлежащего депутату ПР). Обратитесь на на этот сайт и проясните для себя ситуацию, там есть возможность задать вопрос журналисту.
Надеюсь, Вы решите свою проблему и избавитесь от бессонных ночей.

 

[OFFTOP]пока милый сердцу Степаныча политик не станет презиком - не видать ему сонных ночей :rolleyes:[/OFFTOP]

 

Пастырский пиар

Начавшийся визит патриарха Кирилла на Украину определяется его окружением как пастырский. Украинские власти, не желающие обострять отношения с Россией, лицемерно подыгрывают этой декларации. Президент Ющенко повторил слова о пастырском характере визита Кирилла на фоне памятника жертвам Голодомора, к которому они совместно возложили цветы - жест, морально подкрепляющий инициированную руководителем Украины кампанию. В ответ "пастырь" назвал голод 1930-х "общей бедой всего нашего народа, который в то время жил в одной стране" - что отражает политическую позицию уже российской власти. Нормальненькая такая политическая дискуссия получилась, только какое это все имеет отношение к пастырским обязанностям?
Программа визита Кирилла склеена его помощниками под одну публично не оглашаемую идею. На Украине, дескать, нет для нас ни Запада, ни Востока, а есть паства, которая ждет горячо любимого патриарха. Поэтому, отдав должное центральным властям и насладившись обожанием восточноукраинской элиты, стоит нанести визит в спокойную для московского патриарха часть Украины западной - Волынь, - где верующие есть и массовых протестов против визита не ожидается. Тем самым Кирилл будет в глазах украинцев выгодно отличаться от предшественника, который побаивался ездить по правобережью Днепра дальше Киева.
Отданная на откуп пиарщикам поездка духовного лица неизбежно превращается в очевидное и малоприятное шоу. Реальная православная Украина существует не столько на Волыни, не в политизированном Киеве и уж точно не в Донецке с Горловкой (где зарегистрированных протестантских общин больше, чем православных), сколько в непафосном центре и на севере страны. Именно там находится подавляющее большинство общин, официально состоящих в Украинской православной церкви Московского патриархата и потому канонически подчиняющихся Кириллу. Винница и Житомир, Харьков и Полтава, Сумы и Чернигов, Черкассы и Кировоград будут смотреть по телевизору, как их формальный духовный руководитель общается с донецкими хулиганами и странноватыми волыняками, поминает в Симферополе про русскую морскую славу и притом утверждает в камеру, что приехал с пастырским визитом.
Им очевидно, что заседание Священного синода, прошедшее в рамках патриаршего визита в Киеве - "южной столице русского православия", согласно актуальной церковной лексике, - является таким же пиаровским жестом, как визит в целом. Собраться в Киеве, чтобы переназначить настоятелей мордовских и пермских монастырей? При чем тут украинские верующие? Другое дело, если бы расширили квоту УПЦ (чьи приходы сейчас составляют 40% от числа всех приходов РПЦ) в Синоде. Или учли бы ее долю при формировании Межсоборного присутствия РПЦ, в котором украинских представителей меньше, чем профессоров московских православных вузов.
Для основной массы православных верующих Украины не столь актуальны интересующие российскую публику и киевских политиков вопросы, связанные с существованием в стране трех православных церквей. На низовом уровне они между собой уже давно разобрались - у кого какой храм, кто к кому ходит, кто кому подчиняется. Большая часть "альтернативщиков" находится на западе страны и в Киевской области. В остальных регионах возможность перейти из одной православной церкви в другую играет, как ни странно, позитивную роль для развития общин, хотя мало кто это готов признать открыто. Готовность прихода или священника сменить юрисдикцию в случае особого административного самодурства епископа или слишком высоких епархиальных налогов делает возможной ту самую низовую приходскую активность, к коей который год в России призывают с высоких церковных кафедр.
А если в церковном низу так, то и наверху риторика борьбы с раскольниками сменилась высказываниями о необходимости "мирного сосуществования двух систем" в призрачной надежде со стороны Московской патриархии, что глава раскольников помрет и с его наследниками можно будет о чем то договориться. Главе УПЦ МП митрополиту Владимиру удалось донести эту мысль и до патриарха Кирилла. Поэтому данный визит хоть и пиаровский, но не конфронтационный. Что уже немало.

29.07.2009 12:44​

Николай Митрохин​

 

:rose:Ну вот видите, вот видите милая Оникс как опрометчиво верить разным писакам? Я рад, что Вам стала понятна вся нелепость той газетной писанины. Теперь буду спать спокойно.

[OFFTOP]Кому не видать? Тому политику?[/OFFTOP]

 

[OFFTOP]боюсь, что всем нам [/OFFTOP]

 

Патріарх Кирило говорив в Україні устами Путіна-Медведєва…

Іван ФАРІОН
Фото Михайла МАРКІВА

В окремі моменти його виступи перед паствою нагадували «накачки» політрука.

Такої суспільної напруги, яка відчувається в Україні з приїздом глави Російської православної церкви Патріарха Кирила, жодні іноземні гості, а тим паче люди духовного сану, не спричиняли. Толерантно зустрічали у нас попередника Кирила - Алєксія ІІ, Вселенського патріарха Варфоломія І. Великий успіх мав візит Папи Римського Івана Павла ІІ. Згадується, навіть ті, хто раніше не мав жодних симпатій до посланця з Ватикану, згодом заявляли, що його присутність, його слова, що йшли від серця, на них подіяли благотворно…

Патріарх Кирило сам дав привід для неоднозначного сприйняття - бо як духовний лідер він позиціонував себе в останню чергу. Перед його приїздом були побоювання, що гість виконуватиме не лише місію релігійного провідника, а й носія певних ідеологічних посилів. Ці застереження справдилися. Біля Меморіалу жертвам Голодомору глава РПЦ дав розлогий політичний коментар суперечливого змісту, і тим самим дав привід засумніватися у щирості свого скорботного поклону. У цьому коментарі глава РПЦ фактично заперечив цілеспрямовану політику радянської влади на знищення українського народу, пояснивши загибель мільйонів ще й природними катаклізмами…

Патріарх Кирило вступив у публічну дискусію з Президентом Віктором Ющенком, коли на його заклики до створення єдиної помісної православної церкви парирував: така Церква вже є…

А ще Патріарх Кирило дав пораду українцям не дуже-то занурюватися у власну історію, не піддавати сумнівам устояні тези - тим самим закликавши сприймати нашу минувшину такою, як її написали радянські історіографи. А як же ота відома мудрість, що у чужий монастир зі своїм уставом не ходять?

Скажу й свої особисті враження. Патріарх Кирило справляє враження “підкованої” людини, яка володіє “матеріалом” і яка, як учень-відмінник, за порадою вчителів, акуратно відчеканює його. Однак в його дикторському голосі не відчувається щирості, проникливості, яка повинна бути властива слугам божим. В інтонації відчувається владний тон армійського політрука. А ще гість не може приховати роздратованості, коли чує незручні питання.

Насторожує і те, що довкола російського Патріарха вилися представники переважно однієї політичної сили. У той же час у довірливій розмові з православними братами, які мають інший погляд на речі, він відмовив…

Про візит Патріарха Кирила розмовляємо з провідним експертом Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України, кандидатом політичних наук Олександром Палієм.

- Напередодні своєї поїздки до України глава Російської православної церкви заспокоїв наших співвітчизників, заявивши, що їде сюди з пастирською, а не з політичною метою. Однак в аналітиків склалося дещо інше враження. Що непастирського ви побачили у словах і діях Патріарха Кирила?

- З першого дня свого перебування Патріарх Кирило виступив не як духовна особа, а як російський державний чиновник. Він почав промовляти пропагандистські штампи, якими нині насичене російське суспільство, громадськість, ЗМІ. Релігійного у його заявах було вкрай мало, а політичного - надзвичайно багато. Зокрема, Патріарх Кирило дав свою оцінку Голодомору, яка повторювала думку офіційного Кремля. Фактично він заперечував, що це був акт геноциду, розповідав байки про те, що Голодомор тоді був на інших територіях. Тим самим він знехтував установлений факт, що за час між двома переписами населення 20-30-х років минулого століття кількість українців скоротилася на 14 відсотків, а кількість росіян за цей же час зросла на 22%. Тобто втрати Україною свого перспективного населення становили 36 відсотків…

Патріарх Кирило приїхав сюди як культуртрегер (так іронічно називають людей, які невміло, насильницькими методами чи з корисливими цілями поширюють свою культуру, світогляд, ідеї серед інших людей, соціальних груп і народів. - І. Ф.). Його приїзд – це потужний пропагандистський захід, це інформаційна провокація. Замість заяв на користь української православної пастви, що виглядало б логічно, він робив заяви на користь російської держави, її імперіалістичних інтересів.

- Під час одного з телеефірів глава РПЦ сказав, що не треба ревізувати історію, шукати нових героїв. Очевидно, це було зроблено як докір тій оцінці подій нашого минулого, які дає вище керівництва держави…

- Така заява з уст московського Патріарха звучить цілковитим нонсенсом. Виходячи з неї, треба було б поставитися до Церкви так само, як до неї ставилися у більшовицькій Росії у 20-30-х роках і не переглядати цю позицію. За такими заявами простежується спроба законсервувати стан тотального ідеологічного панування в умовах, коли тим, хто не погоджувався з цим пануванням, затуляли рота простим способом - пістолетом. За цими заявами бачиться спроба зупинити історичну, культурологічну дискусію, яка є єдиним шляхом до пошуку правди. Фактично Російська церква в особі Патріарха Кирила хоче затулити рота Правді. Ми побачили чиновника середньої руки, представника якогось російського інформаційного департаменту, а не поважного релігійного діяча, духовного лідера.

- Які наслідки може мати цей вояж? Існують полярні думки: одні називають цей візит як чинник, що зміцнює позиції українського православ’я, інші - що розколює його…

- Ця поїздка спрямована на поглиблення розколу. Коли одна церква відмовляється від спілкування з іншою (маю на увазі те, що Патріарх Кирило проігнорував запрошення про зустріч з владикою Філаретом), то це не по-християнськи. Ми бачимо і певне загравання. Українську православну церкву Московського патріархату намагаються відмовити від проголошення автокефалії (а такі настрої там останнім часом наростають). Кілька десятків ієрархів УПЦ МП намагаються підкупити різноманітними посулами, можливо, виставити їм якісь кар’єрні або матеріальні пропозиції. Головна мета - утримати частину українських православних під контролем Москви. І тут багато залежатиме від позиції керівництва УПЦ МП. Якщо для них справді буде важливішою єдність православних в Україні, ніж підпорядкування Москві, і переможе саме ця тенденція, то цей візит може прискорити створення Помісної православної церкви.

Не думаю, що в результаті цього візиту пастви Московського патріархату в Україні побільшає. Цієї пастви, за останніми даними, у нас 24% - проти 39% у Київського патріархату, хоча кількісно переважають приходи УПЦ МП. Церква Московського патріархату у нас фактично перетворилася на релігійну меншість. Ситуація, коли ця церква, відокремлюється від суспільства, від інтересів своєї пастви, неминуче підштовхуватиме УПЦ МП до отримання автокефалії. На це хочеться сподіватися...

- Дехто порівнює цей візит з поїздкою колишнього президента Росії Володимира Путіна до передвиборчого Києва, щоб підтримати Януковича. Всі бачили, що цього разу лідер Партії регіонів супроводжував Патріарха Кирила ледь не на кожному кроці…

- Виборчий аспект тут, безумовно, присутній. Російська державна машина та її інструменти орієнтуються на те, щоб за підсумками наступних виборів в Україні було встановлено маріонеткову владу. Але російському посланцю слід було би пам'ятати, чим у 2004 році завершився такий патронаж Путіна…


Погляд з Москви

Едуард ЛИМОНОВ,
лідер опозиційної партії «Другая Россия»

Мені здається, що Патріарх поїхав в Україну перед виборами. Не повторити б помилки попередніх виборів, коли, згадайте, до Києва поїхав Путін і все зіпсував - не потрібно було йому там з’являтися. Зрозуміло, держава, яка тільки-но здобула свою незалежність, дивиться на свого великого сусіда з великою підозрою. І коли приїжджає Путін і каже, що там було би краще мати Януковича, то всі дружно голосують за Ющенка. Патріарху теж потрібно було б зачекати з цим візитом. Приїхав би після виборів - нічого би не сталося…


Коментар для «ВЗ»

Євген СВЕРСТЮК,
відомий громадський діяч України

Очевидно, глава РПЦ приїхав підтримати передвиборчу кампанію Януковича. Це видно із загального контексту. А ще він озвучив офіційну версію Кремля щодо Голодомору, яка, по суті, заперечує його…

 

Все больше и больше складывается впечатление, что нынешний Кирюшин визит в Украину такой же пастырский, какими были пастырские визиты Вовы в Украину во второй половине 2004-го года.

 

Ну так, в одной Конторе служили. Одинаковая выучка

 

Патриарх Кирилл носит часы стоимостью около 30 тысяч евро

http://korrespondent.net/ukraine/events/918683

 

Янукович отметил заслуги Кирилла перед Партией регионов присвоением ему высокого звания «ПАРТИАРХА»
Об этом сегодня сообщает персональный сайт лидера Партии регионов.


В сообщении говорится следующее:
«В поездке Партиарха Кирилла сопровождают Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Владимир, Лидер Партии регионов Виктор Янукович, группа народных депутатов Украины от ПР и миряне».
Данную информацию подтверждает и официальный сайт ПР:
«В поездке Партиарха Кирилла сопровождают Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Владимир, Лидер Партии регионов Виктор Янукович, группа народных депутатов Украины от ПР и миряне».
«Обком» сохраняет скриншоты данных сообщений в своем архиве и поздравляет Кирилла с присвоением ему звания ПАРТИАРХА. Заслужил, чего уж там.
P.S.
Через полчаса после появления этого известия на «Обкоме», на сайтах ПР и Януковича произошли изменения: Кирилла за что-то лишили звания «Партиарха». Чем провинился этот товарищ перед партией, за что его разжаловали, пока ни Янукович, ни его пресс-служба ПР не сообщают.

http://obkom.net.ua/news/2009-07-31/1157.shtml