Ющенко – не прощаемся

А Вы могли бы говорить не загадками?
На форуме не мало людей,которым было бы интересно противостоять фальсификациям и манипуляциям.

 

Ну а деяким і навпаки - цікаво вдосконалити способи фальшування.
В тому то і справа, що це все теорія, яку важко пояснити. Політтехнології для того і придумані, щоб маніпулювати людьми. Ну і головне, казати - "ну ви просто не розумієте і не можете зрозуміти, тому повірте мені... " і далі за текстом.

 

Никаких загадок: чем больше кандидатов, тем легче добиться результата, а так как можно самовыдвигаться, то подобрать нужное число подсадных уток очень просто. Если правильно прорекламировать каждого "утенка" + учесть распорошенность голосов противоборствующих партий.
Например, на округе 150 000. Ваш кандидат имеет рейтинг 15% (обычно минимальную планку популярности просчитывают все кандидаты). Вот и "играйте", чтобы другие не смогли набрать больше.
Это не фальсификация, это тактика.

Тактике на мажоритарке противостоять сложно. Ничего незаконного в таких играх нет.

А некоторым интересно типа поговорить .

Или Вам очень тяжело понять. :rose:

 

Два,три, десять кандидатов уток.И что?А не окажется ли в таком случае кандидат от оппозиции с большим числом голосов?
Я предполагаю,что электоральное распределение уже сложилось за все эти годы.
Определенное количество голосует за БЮТ (будут за Батькивщину),кто за Свободу и кто то за КПУ,эти величины практически остаются постоянные от выборов к выборам.И разбавлять оставшееся электоральное поле новыми утками,думается марная трата средств.
Кстати неходящих на голосование с каждым годом становится все больше и больше.
Выдвинув трех,четырех кандидатов от ПР,ПР может оказаться совсем не удел.
Потому что поклонники Свободы,КПУ,БЮТ (Батькивщины) есть практически константа.

 

особенно это понятно, глядя на рекламу королевской.

 

Вы хоть раз активно участвовали в процессе выборов? Это не праздный вопрос.
Дело в том, что я знаю, как это делают, как это работает. Это настолько очевидно и просто, что я не знаю, что для Вас в этой схеме не срабатывает.

По мажоритатке может идти не только представитель партии, но и самовыдвиженец, т.е. человек, который может себя причислять хоть к лику святых.

Где как.
Но при этом увеличивается количество тех, кто не может определиться с выбором до самой кабинки для голосования.

Я говорила о партии регионов.
Далее, Вы не учитываете, что по мажоритарке пойдут и те партии, которые не осилят список, например, СПУ. И таких партий более 100.
Вы не представляете процесс.

 

Я извиняюсь.Вы лично будете голосовать ,за ту же партию,что и в прошлый раз?
Я так думаю, ну явно не за Королевскую.
Но свои процентики она возможно и наберет,а может быть и нет.

 

Вы не могли бы сбавить менторский тон?Очевидно я многих вещей не понимаю и не имею такого опыта ,как Вы.
По этому я и хочу разобраться,А Вы начинаете заниматься нравоучениями.
Вернемся к Вашему примеру.150 000 человек на избирательном участке.
40% не пойдут на выборы,остается 60 тысяч.
20% из них ,как обычно проголосуют за БЮТ (Батькивщину),
5% за КПУ,
15% за провладного кандидата,
25% за мелкие партии итого имеем 20+5+15+25=75%
Остается всего то 25% на остальных, какова вероятность,что из этих 25 кто то наберет более 5%?Очень мала.
И что имеем в итоге?Всем проходным добавляются эти проценты не проходых.Всем одинаково пропорционально.
Пожалуйста не злитесь и не переходите на личности ,а обьясните популярно.

 

в прошлый раз в вр я вообще не голосовал, а в этот раз буду

но тем не менее денег тратиться не мало и я думаю не напрасно, наш народ дурить легко.

 

Пускай хоть кто то заработает.Денег у Натахи не мерено!

 

а вы голосуете только за тех кто пройдет?

 

ну...не только вы один это заметили

 

что скажет Тручинов - все вторят...

 

И в чем Вы усмотрели некий не тот тон?

Где Вы увидели нравоучения?
Когда-то Анатолий Карпов сказал, что никогда не сможет быть тренером, т.к. не сможет объяснить другому человеку то, что для него самого понятно и очевидно.

В мажоритарке побеждает прямое большинство, без всяких добавлений - таковы правила :rose:

Это только в списочной части.

[CENZ]Не припомню, когда я последний раз злилась - не тот характер.
На личность могу перейти только после того, как кто-то перешел на мою личности :rose:
Если мне скажут, что я не разбираюсь в рыбалке или гольфе - это не переход на личности - это констатация факта - на такое, как правило, не обижаются :rose: [/CENZ]

Я знаю, что у моего кандидата 20%. Кроме того я постараюсь хоть чуточку прибавить моему кандидату и заручусь админресурсом. Остается 80. Их надо разбить так, чтобы было меньше 20. Запускаю 1-2 жертвы, которые никак не будут связаны с ПР, но перед голосованием сдадут свои голоса моему кандидату (хорошо продумываю, как это сделать красиво). Выставлю еще, как минимум 5 человек. которые сами по себе, но при этом будут жутко критиковать ПР, подкритиковывать оппозицию (тут все зависит от региона). Неплохо, если в округе есть популячрная фигура, которая к власти на рвется, но деньжат хочет - она и без пиара и раскрутки заберет на себя часть голосов. Ну и т.д.
Для правильных акцентов надо знать особенности округа, наиболее серьезных противников - и .. дальше дело техники. Повторюсь - это проверенные вещи, срабатывают хорошо, поэтому и только поэтому ПР ввела смешанную систему, хотя без проблем могла оставить пропорциональную систему.

 

тут и еще пару страниц
а за самый последний на пару с Грандом в болоте побыли без обид:rose:

 

И где Вы увидели злость? Я спокойно и целенаправленно развлекалась.
Если я хоть раз разозлюсь из-за чье-то писанины - на форум ни ногой - злость вредит здоровью, а я за здоровый образ жизни
Может Вы бы вспомнили о своих банах их количествах и причинах получения сих банов? )

 

ааа вот как. а ваши коллеги-форумчане говорили с вами вполне серьезно

они были вполне осознанные. я знал на что шел и не развлекался

Активізація лайнометання в бік Ющенка

Спойлер

Декілька днів поспіль спостерігаю цілком спрямовану кампанію обливання брудом Ющенка з боку осіб, які зараз намагаються зображати з себе полум'яних патріотів та борців з корупцією, хоча на них, як то кажуть, "клейма немає де ставити". І реагувати на їх заяви не дуже хотілося. Лайнометання, наприклад, від Геннадія Москаля, можна чекати ще багато. Ця людина взагалі відрізняється проголошенням заяв, які потім жодним чином не може підтвердити. Пригадайте, наприклад, як восени минулого року він казав, що родина Віктора Ющенка купила віллу на околицях Чикаго, а сам екс-президент отримав грін-карту, яка дає дозвіл на проживання в США. Він навіть тоді наполягав, що найближчим часом йому вишлють фотографії вілли, які він готовий оприлюднити. Так з осені минулого року йому ті фотографії і шлють. Мабуть, ходоків послали принести пану Москалю фотографії. Шлях з Америки не близький, ще декілька років йтимуть, а може і не дійдуть взагалі.

Можна також згадати нещодавню широко поширювану заяву пана Москаля, що "Ющенко на літаках державної авіакомпанії " Україна" усіх з Монако, з Ніцци, з інших країн, де вони (бандити) ховалися, особисто усіх, зі своєю охороною, привіз назад в Україну. Привіз усіх до єдиного". Причому, як завжди, звинувачення лунають без жодних доказів. Хоча тут, як раз, важливі прізвища, дати, докази, що справді на літаках державної авіакомпанії " Україна" були привезені ті бандити, і що це зроблено за дорученням Ющенка.

Отже коментувати заяви цього діяча, що звик до ментівської безкарності, безглуздо. Він їх робить багато і регулярно. Всі не прокоментуєш.

Взагалі, якщо усвідомлювати, що собою являє колишня радянська міліція, яка потім стала українською, з тими самим обличчями, то стане зрозумілим, що людина, яка дослужилася в цій системі до генерала, вже переступила всі моральні імперативи. Дай Боже, щоби там на душі хоча би трупів не було. Але враховуючи сферу та методи діяльності української міліції, навряд чи подібні сподівання виправдані.

Тому, коли я побачив у найближчому оточені Луценка двох ментівських генералів: Москаля та Ярему (саме він був одним з головних учасників спроби рейдерського захоплення банку "Юнекс" у 1997 році), то я зовсім по іншому став оцінювати дії полум'яного майданного революціонера.

А зараз хочу зупинитися на статті Олена Міллер "Чому ніхто не чіпає Ющенка, або ціна свободи Бориса Колеснікова".

Головні меседжі цієї статті полягають в тому, що Ющенка та його сім'ю потрібно було би притягати до кримінальної відповідальності за те, що "сотні мільйонів гривень", які були зібрані для "Дитячої лікарня майбутнього" "якось випарувались з благодійного фонду Ющенка". А не притягають його до відповідальності, "тому що і Ющенко нікого не чіпав", хоча міг, бо "керівництво Генпрокуратури діяло в межах впливів саме президента країни".

Утримаюсь від коментування, згадуваної в статті кримінальної справи Бориса Пенчука. Лише нагадаю про ідіотизм з арештом Бориса Колеснікова по справі вимагання акцій торгівельного центру "Білий Лебідь", яка потім повністю розвалилася, коли з'ясувалося, що власники цього магазину крім офіційної оплати за акції у розмірі 757 тис грн, отримали неофіційно (кому ж хочеться податки платити), ще декілька сотень тисяч доларів готівкою, які з'явилися на банківських депозитах Пенчуків зразу після офіційної покупки-продажу ТЦ.


Отже той, хто контролював парламентську більшість, в тому числі шляхом покупки голосів депутатів під необхідне голосування, мав можливість звільнити Генерального прокурора. Якщо пригадати, то протягом 2005-2009 років контроль над парламентською більшістю в ті чи інші моменти мали Янукович та Тимошенко, і жодного разу Ющенко. Як в цьому випадку такий вплив над діями Генпрокурора здійснювався, можна зрозуміти, згадавши історію з поданням про позбавлення депутатської недоторканості Богдана Губського – "любого друга" пані Тимошенко. Зрозуміло, що наважитися на подання клопотання про позбавлення депутатської недоторканості Генпрокурор був готовий, тільки якщо особисто десять разів переглянув аргументацію щодо цього. Але було достатньо одного телефонного дзвінка прем'єр-міністра Тимошенко до Генпрокурора Медведька, щоби той стрімко кинувся забирати те подання з парламенту. Неважко зрозуміти, який аргумент використала пані Тимошенко в розмові з паном Медведько. Враховуючи все це, кожний може сам вирішити задачу з логіки на одну дію щодо того, хто ж в дійсності мав не формальний, а реальний вплив на генпрокурора протягом 2005-2009 років. Зрозуміло, що розв'язати цю задачу я пропоную всім окрім БЮТофанів та БЮТоботів. Першим, як показує досвід, віра засліплює очі та позбавляє можливості мислити критично, щоби, незважаючи на всі відомі факти, зрозуміти, що з себе БЮТ та її лідер, ну, а в других немає совісті. За гроші вони готові обливати брудом одних та розхвалювати інших без жодних моральних вагань.

Не буду просити вирішити цю простеньку задачу на логіку і пані Міллер, переважно з другої причини. Чому так? А тому що пані Міллер в своїй статті крім іншого дає посилання на узагальнену інформація про фінансування проекту основними благодійниками з офіційного сайту благодійного фонду "Дитяча лікарня майбутнього". http://www.likarnya.org.ua/img/forall/Fundrise_Info_DLM_www.pdf. При цьому там же в розділі "фінансова звітність"

можна побачити узагальнений фінансовий звіт Благодійного фонду "Дитяча Лікарня майбутнього" за 2006-2010 рр.

В ньому наведені надходження та видатки фонду. Так от всі надходження за всі роки склали 143 млн 444 тис 484 гривні 75 коп. Причому з них благодійні внески всі благодійні внески склали 98 млн грн 640 тис 212 гривні 90 коп. З них в іноземній валюті 999 тис 985 доларах США, 292 тис 096 грн в натуральній формі (ймовірніше за все якесь обладнання), все інше в гривнях. Ще 44 млн 804 тис 271 гривня 85 коп. – це пасивні доходи, тобто проценти по депозитах.

За період з 2006 по 2010 роки всі видатки у грошовій формі склали 71 млн грн 825 тис 318 грн 59 коп.

З них видатки на "проектні та вишукувальні роботи" – 55 млн 703 тис 894 гривні 78 коп. Хто зіштовхувався з будівництвом розуміє, що це реальна цифра і цілком відображає витрати за подібні роботи.

"Підготовчі роботи на будівельному майданчику. Авторський та технічний нагляд" – 7 млн 941 тис 706 гривень 18 коп.

"Адміністративні видатки" – 7 млн 067 тис 630 30 коп.

Безперечно, можна доволі багато закидати Президенту Ющенку, який не зміг вивести реалізацію цього проекту за межі фундаменту майбутньої лікарні, якої скоріше за все може і взагалі вже не бути. Але при цьому слід пам'ятати, що в Україні бюрократичні процедури погоджень будівництва розтягуються на роки. Ще нещодавно для початку будівництва було потрібно зібрати півтори сотні підписів різних державних контор. Якщо не давати хабарів чиновникам, то цей процес розтягується на роки. І жодні погрози та окрики на адресу чиновників на діють, навіть, коли є реальна можливість їх покарати за зволікання. А от у Президента Ющенка можливостей покарати когось не було. Практично вся виконавча вертикаль підпорядковувалась уряду та міністрам.

Зрозуміло, що при наявності більш дієвого менеджера, все це можна було би проштовхувати значно швидше. Але як свідчить досвід, чого абсолютно не вмів робити Ющенко – це підбирати професійну команду, тому провал з реалізацією цього проекту повністю на його совісті.

Але при всьому цьому, не було ніяких "сотень мільйонів гривень", які були зібрані для "Дитячої лікарня майбутнього" та "якось випарувались з благодійного фонду Ющенка" і пані Міллер це знала і свідомо казала неправду, підключившись до кампанії лайнометання в бік Ющенка.

У зв'язку з постійними заявами, що, мовляв, Ющенка не притягують до кримінальної відповідальності бо в нього є домовленості з Януковичем, хочу ще дещо пояснити тим, хто справді намагається самостійно мислити.


P.S.

Я розумію, що активізація лайнометання в бік Ющенка викликана планами утворення "правицю", яка самостійно піде на парламентські вибори. При цьому на чолі цієї "правиці" має бути Віктор Ющенко

По-друге, для будь-якого політика посада президента країни – це вершина політичної кар'єри, до якої вій йде все життя. Продовження політичної діяльності після того – це лише спуск з політичного Олімпу. Президент може і повинен після закінчення строку своїх повноважень залишатися важливим чинником соціально-політичного та громадського життя країни. Але він має займатися громадськими проектами, опинятися над політичною схваткою, ставати одним з арбітрів нації. Бути рядовим депутатом парламенту – це не те, що може і повинен робити президент країни після завершення своїх президентських повноважень.

І, по-третє. Формування "правиці" та її похід на вибори матиме сенс, якщо її очолюватимуть нові обличчя. Ті, хто зробив дуже багато для проголошення української незалежності, викликають величезну повагу та шану, але парламентські вибори – це формування майбутнього. Немає сенсу йти на вибори з політичним іконостасом на чолі. Якщо ж йтимуть саме в такій спосіб, з чим я категорично не погоджуюся, то це означає закриття можливостей для кардинального політичного оновлення, яке потрібне цій частині українського політикуму.

 

И вот голоса, отданные за мелкие партии, если те не набирают 5%, улетают и прилетают к большим партиям, если уже так совсем упрощенно.

 

bayard, Вы ожидаете, что на Ваши бабские разборки я буду отвечать серьезно и продолжаете развивать тему? Вежливых намеков Вы не понимаете :rose:

 

При голосовании за списки партий.
Мажоритарщик выбирается простым большинством. Т.е. депутатом может стать человек, который наберет, например 10% голосов, если другие кандидаты наберут меньше.
Эта схема была успешно опробована ПР на местных выборах 2010 года.