Сплюнь. Хотя...Выбирать то всё равно не из кого Вопрос на засыпку. Кто может просветить о местных порядках??? Репутации, званиям и прочее.
http://nashformat.ua/products_pictures/1253452441Futba_new_37.jpg http://nashformat.ua/products_pictures/1253452680Futba_new_36.jpg )))
Розумієш, у 2004 році Майдан був з іншого боку – там, де Головпоштамт. І за сценою були "Макдональдс" і "Київміськбуд"... – Микола Томенко підняв руку і показав на неонову рекламу зверху дахів будинків, які вінчали Майдан Незалежності біля Лядських воріт.Віце–спікер і колишній "діджей помаранчевої революції" намагався пояснити різницю між подіями, схожими по формі та розділеними п’ятирічною прірвою між надією та розчаруванням. – А сьогодні Майдан з цього боку, і за ним – "Україна", – усміхаючись, Томенко показав на назву готелю, яка виглядала за сценою. Головне завдання для штабу Юлії Тимошенко – переконати, що це вона підібрала прапор Майдану, нести який на цих виборах не спостерігається ажіотажу. Підсилити ефект мала процедура висунення у президенти, яка по формі відтворювала атмосферу 2004 року. Підмостками юліного Майдану були бульвар Лесі Українки, вулиці Мечникова та Старонаводницька. Близько опівдні в суботу ці прилеглі до центру транспортні артерії були окуповані автобусами учасників "з'їзду" з висунення кандидатури Тимошенко. Першими привезли мешканців східної України. З розповіді однієї з учасниць юліного Майдану, людей набирали керівники місцевого БЮТ. В основному до столиці взяли тих, хто вже зголосився працювати у кампанії Тимошенко – агітаторами, членами виборчих комісій, спостерігачами тощо. Але в принципі брали всіх, хто готовий був їхати. Навіть тих, хто навіть і думки не має голосувати за Тимошенко. По приїзду "вільним громадянам вільної країни" роздали по 70 гривень на харчування. Решту – 200 гривень "преміальних" – мали видати по завершенні з'їзду. А щоб народ не розбігся і не прогуляв, їх суворо попередили: о 17 годині слід прибути під консерваторію на реєстрацію. Це – конкретна історія конкретної людини. Не факт, що гроші отримували всі. Але матеріальне заохочення мало місце. Насправді виявилося, що під консерваторією реєструвалася лише керівна ланка партії "Батьківщина", якій відвели VIP–місце біля сцени. Вони були формальними делегатами з’їзду і своїм голосуванням мали висунути Тимошенко в президенти. Решта пара сотень тисяч були покликані тільки підкріпити масштабну картину підтримки. У нас на районе не звонЯт, а звОнят. У нас на районе: "Юля переможе"Поки готували з'їзд, не обійшлося без міні–провокацій. Якісь молодики намагалися притягнути на Майдан гумову жінку в косою. Охорона заходу тут же відібрала трофей, ляльку закинули в найближчий автобус, а її перука з колосочком дісталася нардепу Андрію Кожем'якіну, який скрутив її в трубку. Суб'єктом іншого конфузу стала вже реальна жінка – голова Державного комітету підприємництва Олександра Кужель. В супроводі голови Фонду держмайна Дмитра Парфененка вона прибула на з'їзд і намагалася пройти в VIP–зону. Але охорона взяла даму під руку і вивела за огорожу. – Та що ви собі дозволяєте? Я – Олександра Кужель! Мене запросили, – чиновниця намагалася вивільнити лікоть і прорватися до депутатів. – Нам наказано пропускати лише делегатів з'їзду. Ви не делегат, – холодно відповів охоронець. – Олександре Валентиновичу, що це робиться! Що за неподобство! – кинулась Кужель до Олександра Турчинова, який проходив повз. – Пропустіть її, – врятував ситуацію хтось із нардепів. Насправді таких невезучих як Кужель було ще чимало, але у всіх них виявилися друзі чи родичі депутатів, які проводили їх під сцену. Коли організатори зрозуміли, що між трибуною і основним натовпом залишився голий шмат площі, що не годиться для красивої картинки, у VIP-зону запустили ще й пресу.
Поступово тут зібралася вся фракція БЮТ і частина нашоукраїнців. Депутати як старі друзі віталися один з одним. Дехто порівнював юлін Майдан з подіями п’ятирічної давнини. А для декого емоції були свіжими і незіпсованими - як для Богдана Губського, який провів 2004 рік в політичному таборі нинішнього головного конкурента Тимошенко.– Значить, так: з Черкас сюди хотіли приїхати чотири тисячі осіб, але трьохсот ми не довезли – не вистачило автобусів, – звітував про організаторські здібності на підшефній території Губський. – З Київської області приїхало 25 тисяч... Серед натовпу розгулював міністр внутрішніх справ Луценко, розповідаючи анекдоти про педофілів. – Юрію Віталійовичу, немає ностальгії за старим Майданом? – Є трохи… Але я пройшовся по площі і скажу, що емоції вже не ті! Не така амплітуда! – Немає рефлексу кричати "Ю-щен-ко, Ю-щен-ко"?! – Ну що за питання?! Ні. Немає. Врешті, думку не міняють лише ідіоти. Коли годинник на Будинку профспілок пробив шосту, над сценою зазвучав голос, добре відомий з подій 2004 року. Він повідомив, що п’ять років тому тут було виборено право на свободу, а тепер звідси у президенти буде відправлено "вірну доньку українського народу" – Юлію Тимошенко. Андрій Портнов і Олександр АбдуллінДо появи самої кандидатки біля мікрофона почали міняти один одного соратники та агітатори Тимошенко: співаки Олександр Пономарьов, Ніна Матвієнко та Руслана, лояльні до прем’єра керівники "Ровенькиантрацит" та АНТК імені Антонова, ректор КПІ Згуровський, який також є претендентом на віце–прем'єрство. Поява на сцені одного із музичних символів Майдану викликала неприємні спогади в нардепа Олександра Третьякова: – О, а ця і тут за гроші співає? У 2004 за Майдан теж платили. Ще одне обурення в депутата викликало звернення промовців до присутніх. – Коля, а чому тут усі кажуть один одному "дорогі друзі", а не "любі друзі"? – звернувся Третьяков до поки що керівника фракції НУНС Миколи Мартиненка. – Хлопці, так у вас же патент на цю назву! – не дав йому відповісти рухівець Вячеслав Коваль. Микола Мартиненко (праворуч) і Олександр Третьяков (ліворуч)– А ви cюди взагалі як хто прийшли? – запитався депутата хтось з присутніх. – Я? Ну…, – розгубився Третьяков. – А! Так я ж гість! Хлопці, дайте сюди моє запрошення. Охоронці передали шефу білий квиток, розписаний національним орнаментом. – Бачите, отут написано: "Третьяков Олександре Юрійовичу, маємо честь запросити Вас на з’їзд з висунення кандидата на пост президента України Юлії Володимирівни Тимошенко". – І що, невже забули все, що було у 2005–му? Колишнє близьке оточення Віктора Ющенко захвилювалося, потім розгубилося і врешті решт розсміялося: – То були непорозуміння! Усі помиляються – і вона помилилася. Тим часом слово дали лідеру фракції БЮТ Івану Кириленку, який ще влітку порівнював Тимошенко з княгинею Ольгою. – Як же прикро і болісно спостерігати з кожного каналу, як десятки вгодованих мужиків ридають, що усе в нас погано, – Кириленко натякав на Литвина, який не стримав сліз під час висунення в президенти. Іронізуючи зі спікера, Кириленко забув, що працював керівником його виборчого штабу в 2002 році. – І з такими хтось збирається будувати майбутнє? Ні! Ми його будуватимемо з тим, хто вміє тримати удар, – майже кричав з трибуни Кириленко. – Слава Україні! Віват, Юлія! Під сценою з'явився Микола Томенко, який тепло привітався з Олегом Медведєвим і розповів жарт на актуальну політичну тему. – Значить, анекдот на злобу дня. Зустрічаються двоє депутатів, тепло вітаються. Раптом один до іншого уважно придивляється і тихо запитує: "Слухай, а ти часом не педофіл?" Той відповідає: "Ні, ти що? Я педераст". "Ну слава Богу!" – полегшено зітхнув перший. – Га-га-га-га-га! - росміявся Медведєв. А на трибуні продовжували агітувати. Найпростішу аргументацію свого вибору оголосив співак Павло Зібров: – Голосуй за Юлю, бо вона вродлива! Голосуй за Юлю, бо вона не зрадить! Голосуй за Юлю, бо вона найкраща!!! ...Народ продовжував прибувати на Майдан. У числі інших з'явилася міністр праці Людмила Денисова, вуха якої прикрашали до непристойності яскраві діаманти. Камінці засліплювали оточуючих, коли промінь прожектора потрапляв на членкиню уряду.
Кстати, а я по двум причинам решила голосовать во 2 туре за ненавистного Проффесора 1) Из-за Оникс. 2) У меня будет взаимовыгодный обмен голосами.
Хоть истинные мачо понимают! А для нас, местных, дюже резвая, не обогнала бы на повороте! А она уже под последнюю отмашку прошла... Оскудело отечество на богатырей... Впору самому кольчужку салом оттереть и примерить...
Кого в колодец? В смысле "в урну"? За кого, короче? "Против всех" самое разумное, но не проканает! Поздно встрепенулись! "Нету вожаков!"
ну не вижу я смысла выбирать себе сначала пана, а потом плеваться, шо этот пан сволочью оказался.. какой в этом смысл?