Відповідь: Йому було б 58 років. Зето і це Ви запитуєте? :eek: Мені б не дивно було, якби це питав Пересвет! Та тут весь форум треба би було списати прізвищами людей, яких був сенс вбивати тій владі...
Відповідь: Йому було б 58 років. Бачила, звичайно! До когось з однокурсників приходив навіть в гуртожиток зі Софіїним сином Русланом. Ті, що вчилися з ним, описували його, як слабенького студента, але хлопця страшенно великої думки про себе. :rolleyes:
Відповідь: Йому було б 58 років. Я справді тільки вчора почула про цю трагедію по телевізору, тому питаюся, може хто щось більше знає. Он Мих писав, що був свідком тих подій.
Відповідь: Йому було б 58 років. От бачите, як вміло все приховувалося! Навіть по підпільних джерелах до Вас нічого не дійшло! Та то був такий бум у Львові, що дивно, як тоді це все не вилилося в студентський акт непокори? Мене саме тоді у Львові не було, але коли ми приїхали з коліжанкою в червні і пішли на могилу, яка була завалена щодня свіжими квітами, то боялися і самі, щоб не потрапити в халепу, бо там довго стояти, щоб народ збирався, не можна було...
Відповідь: Йому було б 58 років. Я знала що був талановитий, бо хто ж не знає "Червону Руту", але не знала що саме так трагічно. Він що був разом з руховцями? Що саме могло бути поштовхом до таких радикальних дій? Може його останні роботи?
Відповідь: Йому було б 58 років. Шановні, Ви не відчуваєте отруту у недорозумінні Пересвєта:confused:
Відповідь: Йому було б 58 років. Доброчин, якщо я нічого не знала раніше, то може ж й Пересвєт теж нічого не чув..
Відповідь: Йому було б 58 років. Він був талановитим, патріотичним і потенційно небезпечним. КГБісти далеко дивилися вперед.... А які рухівці були у сімдесятих? Ви мали на увазі дисидентів? :confused:
Відповідь: Йому було б 58 років. А де її не відчувається, Доброчине? :confused: Він все може виправдати і обілити, щоби йому не привести в докази.
Відповідь: Йому було б 58 років. незнаю, як Ви незнали, мені батько розповідав цю історію, він був у рядах НРУ...
Відповідь: Йому було б 58 років. "1974, серпень у складі радянської делегації їде на міжнародний пісенний конкурс «Сопот-74», на якому Софія Ротару перемагає з його пісню «Водограй». Із сестрою Галиною здійснює коротку подорож Польщею. 1974, вересень розпочинає навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі А. Кос-Анатольського. 1974–1975 робота над музикою до вистави «Прапороносці» за однойменним романом О. Гончара. Режисер вистави — Сергій Данченко. 1975, 19 березня прем’єра вистави «Прапороносці». Музика В. Івасюка високо оцінена критикою. 1975, серпень-вересень у селі Розтоки на Буковині знімається фільм «Пісня завжди з нами», в якому Софія Ротару виконує шість пісень В. Івасюка. 1976, липень В. Івасюка виключають з консерваторії за пропуски занять. Пише музику до вистави «Мезозойська історія» у Дрогобицькому обласному муздрамтеатрі. 1977 відновлює навчання у Львівській консерваторії в класі Лєшека Мазепи. Софія Ротару з піснею В. Івасюка «У долі своя весна» перемагає на фестивалі «Сопот-77». Виходить платівка-гігант «Пісні Володимира Івасюка виконує Софія Ротару». Виходить збірка його пісень «Моя пісня». 1978, квітень участь у всесоюзному конкурсі молодих композиторів у Єревані. Піаністка Л. Десяткіна виконує на конкурсі «Сюїту-варіації на тему народної пісні «Сухая верба» В. Івасюка. Меморіальний музей Володимира Івасюка. Чернівці 1978, жовтень участь у всеукраїнському зльоті творчої молоді. Виконується «Сюїта-варіації для камерного оркестру» та відбувається прем’єра пісень «Літо пізніх жоржин» на вірші Р. Братуня, «Нам спокій, друже, тільки сниться» на вірші Р. Кудлика. Пісні виконує соліст Львівської опери Ігор Кушплер. 1978, листопад перемога на всесоюзному конкурсі композиторів-студентів консерваторій у Москві — дипломи II ступеня за «Сюїту-варіації для камерного оркестру» та «Баладу про Віктора Хара». 1979, квітень член журі першого республіканського конкурсу артистів естради. 1979, 24 квітня за телефонним викликом йде з дому й більше не повертається. 1979, 18 травня тіло Володимира Івасюка випадково знайдене в Брюховицькому лісі під Львовом. 1979, 22 травня похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі у Львові, що вилився у масову акцію протесту проти влади. З цього часу на творчість композитора накладено заборону." Я тоже ничего не слышала, страшная история. Вот нашла в Википедии (извините, если что не так, но кроме того, что процитировал Мих в интернете ничего нет, еще о памятнике, который хочет установить Вакарчук) Если этому верить, то как-то непонятно, что могло так насолить властям. Почему митинг был именно против власти, были какие-то притеснения?
Відповідь: Йому було б 58 років. А чому ви дивуєтеся? Я знала офіційну версію, що загинув у розквіті таланту і все. А ви хіба, наприклад, знали, що у Дніпропетровську пішло 2 будинки під землю ще у 70-х, а до утра вже й площу на тому місці асфальтом закатали. Мої родичі тоді ледве не загинули, бо в сусідньому домі жили. Й ніде ніякої інформації не було, тільки по "Свободі слова" й було сказано пару слів.
Відповідь: Йому було б 58 років. Ось тут чудовий сайт про нього: http://www.ivasyuk.org.ua/main.php?l=uk Володимир Михайлович Івасюк (04.03.1949–22.05.1979) — видатний український композитор і поет. Один із основоположників української естрадної музики. Автор ста семи пісень, п’ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Майстерно виконував свої пісні. Мав художній талант, був неординарним живописцем. Підло вбитий українським совєтським режимом. Його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія — самогубство. Докладно про життя і смерть Володимира Івасюка розповідається у книжках «Монолог перед обличчям сина» та «Життя і смерть Володимира Івасюка».
Відповідь: Йому було б 58 років. И я о том же. Только по 1-му Украинскому каналу услыхала буквально на днях... Вот и пристаю, может какие подробности расскажут...
Відповідь: Йому було б 58 років. Салато, якщо маєте час, почитайте книгу його батька. Може Вам стане щось трохи зрозуміло: http://www.ivasyuk.org.ua/books.php?l=uk&p=monolog_pered_oblychchyam_syna
Відповідь: Йому було б 58 років. Зето, якщо подивитеся скорочено його біографію, то прочитаєте ось таке: 1979, 22 травня похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі у Львові, що вилився у масову акцію протесту проти влади. З цього часу на творчість композитора накладено заборону. А далі, як Ви казали колись - "Тайна, покрьітая мраком". Вірю, що ще і над цією тайною привідкриється завіса. На мою думку, що все це так засекречено, бо ще досі живі люди, причетні до смерті Володимира, тому правду про все, може, знайдемо по їхній смерті?!
Відповідь: Йому було б 58 років. Зето, причину вбивства озвучив мій колишній сусіда - музичний редактор радіо. Уродженець Львова. Причому в перший же тиждень, коли стало відомо про загибель В. Івасюка. Я про це коротко написав на УЖ. Знайдіть, будь ласка. Тут не хочу повторювати - самі розумієте чому.