Звичайно, ми бавимось- у мене повна хата музикантів!.... Добра, дуже корисна забавка! Маю деревяне йойо- подарунковий варіант якоїсь фірми...Її набагато складніше укрощати, ніж пластмасову...І різноманітні супертрюки з нею на жаль не вмію робити...Але... Усіх своїх учнів свого часу зобовязувала систематично тренуватися з йойо і перевіряла, хто наскільки вправний. Розвиває чутливість, логіку руху, вміння тонко керувати кожною частиною кисті, розвиває спритність... Звичайну гру дитини з йойо я повязувала з відволікаючими моментами- співом, промовлянням вірша, чи просто цікавою розповіддю, або ж в діалозі учнів один з одним. Подібні заняття проводила і з звичайним надувним бальончиком, правда, твердішої гуми...Діти між собою навіть змагалися. І даремні тут чиїсь усмішки щодо монотонності гри... Як на мене, автоматичними рухами неможливо втримати плавний хід йойо, особливо деревянного. Тут мусить бути надзвичайно чутлива гнучка рука і уміння передбачити, відчути хід щоразового нового витка... Сергійко, думаю, у нас вони і зараз продаються в іграшкових магазинах, подивлюся для тебе! Можливо, у тебе є якесь конкретне побажання яким має бути, бо насправді йойо буває різноманітне... І направду, зовсім не подивляю, що тебе ця серйозна забавка настільки зацікавила... Ти забувсь, там таке продовження: "...забірай сваі ігрушкі і іді к другой падружке!"
Йо-йо філіпінською означає "повертатися". Чеська тут відношення не має. І чехи частіше кажуть "ано", хоч і те, що ви кажете, теж є. До речі, йо-йо було ще у греків, але теракотові. Десь у вікіпедії бачила малюнок.
Так ідеться про саму забавку, її походження та назви, а не про омофони чи омоніми. Чи українці не лише колесо винайшли, але й колесо на мотузочку також?
мені страшенно незручно, оскільки оксана (кофі13) вже пообіцяла пошукати... навмисне досі не відкривав вікіпедію... ось, що вона пише: а справді перший раз про йойо я прочитав ще в кінці 80-их в журналі "юний технік" (шалено цікавий журнал!!! ерудицію розвиває не менше ніж сучасна вікіпедія)... коли почалася йойопідемія -- багато було написано в різних газетах та журналах, пам’ятаю таку інформацію (газета експрес): на початку 20-го сторіччя у львові ставили наголос на перший склад -- йОйо і писали без дефіса...
Ну, я досі кажу йО-йо, і мій малий так каже. Англомовні впливи, мабуть... Тут дуже цікаво про йо-йо написано. http://inventors.about.com/library/weekly/aa120297.htm І походить саме слово справді із одного з філіпінських діялектів. Про значення я вже писала. Виникло ж воно як вид зброї. Можливо, менший варіянт виник для того, аби діти з маленького тренувалися. А ось грецький варіянт До речі, коли йо-йо було завезено до Європи, у різних країнах цю забавку по різному називали.
Не зовсім. Потім прижилася-таки філіпінська назва. Уявляєш, називати це "забавка Принца Уельського"...
не розумію.... ти суто про назву?... бо: якщо в стародавній греції бавилися в йойо, а назва філіппінська, то або на філіппіни завезли, або.... та Бог з ним, що куди завезли...
За тими посиланнями, що я кинула тут, можна прочитати, що є два шляхи мандрування забавки. Перший: із Китаю до Греції десь 500 до н.е. Друга: із Китаю до Філіппін, а звідти - до Європи начебто у 16 ст. Йо-йо вважається другою найстаршою забавкою світу. А ось кілька сайтів про різні види йо-йо та техніки. http://www.yo-yo.com/ http://www.gyroscope.ru/ http://howtoyoyo.com/
Віддам йойо в добрі руки . Кожна іграшка має свою епоху.. З часом набридає і забувається.. Через кілька років додадуть щось нового і знову в моді.. Або пофарбують на червоне і роздадуть з кока-колою.. Може ще й тамагочі повернеться?