Євромайдан (5)

Брати, щось мені стрьомно... З усього цього... Невже все буде добре чи Майдан-2?

 

Педро, в одному моменті категорично незгодний з Вами.
На щастя, не всі вернулись. Західна Німеччина була поділена на американську, англійську та французську зони, з дислокацією військ там - але це не окупація, це братня допомога цивілізованих народів Західної Європи.
В моєму місті і в окрузі стоять англійські частини, повно праворульних машин з анг. номерами, одна з основних турбот німців - затримати на якнайдовше цю так звану "окупацію". Дату виходу затягують любими способами, це гроші, інфраструктура, робочі місця, і це - Цивілізація. То вам не смердячий русскій мірь.

 

йди на Майдан, там добре

 

Умгу. Відомо одне - шось воно..... Так просто все не закінчиться.
Поки ейфорія, кацап не дремле, ой не дремле, асабліва на дєнь защітніка атєчіства.

 

Полагаете, что это имеет в данном случае принципиальное значение?

 

Слухав щойно Юлю.

Якщо в мене сльози котились по щоках, то нічого дивного, що кілька людей зомліло на Майдані, в атмосфері, коли хоронять молодих хлопців.

Юля попрацює. Має гарний стимул.

Але, звичайно, і її треба буде тримати під пильним народним оком.

 

Щезнуть наші вороженьки як роса на сонці.
Дорогі мої. Цілий тиждень я не міг писати. Але, попри всі сльози за нашими загиблими героями, я радий, що народжується наша українська держава.
Дивився на похорони. Молоденькі, гарні хлопці. Не міг дивитися. Хотів би замінити там, в труні, когось кому треба було жити і жити.
Нечисть втікає. Вона втікала в 2004. Але знайшовся зрадник, який її повернув. Зараз головна мета - не допустити повернення.

 

Не так добре, як за часів танців з Русланою. Випалена земля, суворі люди. Скорботне місце.

Кацапу навпаки за собою треба дивитися. Майдан - це таке дристогонне для Путіна і Лукашенка, їм в найстрашніших снах таке не снилося. Майдан покінчить з Російською імперією.

 

можна Ленінів було й залишити але прикрасити. ось як наприклад в одному карпатському селі

 

Вышла "Голос Украины" законы вступили в силу !
Героям Слава!
22-02-2014 , 22.00 День Рождения Свободной Украины!
С праздником Вас дорогие мои Украинцы!

 

Тре було забитись із ним на ящик "Закарпатського".

 

У нього ж закриття лямпіяди в цей день.

 

Прийшов з Майдану. Відспівали двох Героїв. Олексія, який поїхав до Києва, залишивши вдома дружину, доньку двох років і сина у віці 9 ДНІВ.
І Богдана зі Львівщини.
Вони загинули за мене. Ну чому я так мало зробив для Перемоги?
Я там ледве стримався, бо стояв серед жінок. Я плакав у 1999, коли ховав близьку мені людину. І у 2008, коли дружині робили складну операцію.

На Майдані тисячі ліхтариків, свічок, лампад.
Сподіваюся знайти десь реквізити рідних Олексія і допомогти їм напряму. Не довіряю "фондам" та "скринькам".
Все, пробачте, не можу писати. Пом"яну Олексія і Богдана коньяком, який мені подарував грузин. Буду спокійним, що жодної копійки з тієї пляшки коньяку не перепаде щурам, які зараз тікають з України.
Героям Слава!

http://www.youtube.com/watch?v=sINSTpBmCLo

 

Кацапи - це теж люди. Раби, але люди. На роботі розмовляв з колегами. Казав, що не міг би нормально розмовляти з росіянином. Адже знаю, що ці всі останні біди наші - це політика їхнього царя.
Вчора мав пацієнтку росіянку, дуже гарну дівчину. Звичайно, розмовляли англійською, але якось так вийшло, що я надав її якнайкраще лікування. Після цього вона мені сказала українською і польською дякую і дзенькує. Готовий був її розцілувати.

 

Вічна пам"ять.



Спортмени-інваліди відстоюють честь української держави не тільки у спорті...

Вчора увечері стало відомо, що срібний та бронзовий призер з дзюдо Дефлімпійських ігор в Софії, Дмитро Максимов загинув на Майдані незалежності 18 січня 2014 року. Хлопця тільки вчора опізнали рідні.

Мученицька, страшна смерть… 19-річний нечуючий спортсмен разом із другом, з яким тренувався, прийшов разом з людьми, які відстоювали українську державу, на Майдан незалежності... Коли почалась стрілянина, від вибуху гранати йому відірвало руку...Хлопця хтось відвів у Будинок профспілок, де він помер від втрати крові… Його тіло декілька днів лежало в Михайлівському соборі....

Дмитро Максимов був справжньою надією для національної дефлімпійської збірної команди України, адже дебютувавши у Софії-2013, він виборов 2 високі нагороди – бронзу в особистому заліку та срібло у командному.

Він був радістю та надією для своїх близьких та рідних. На жаль, зараз його вже немає.

Дмитра ховатимуть завтра, у неділю, 23 лютого.

 

zn.ua повідомляє, що в Донецьку прикордонники не випустили літак з Януковичем на виліт закордон

Аналогічне повідомлення на "Українській правді"