Языковая проблема, Украина, Россия, весь мир.

Это всё равно, что найти в сети какую-нить похабщину на русском и обвинять в этом язык .
Вы хоть украинский-то в школе проходили? Ну, хотя бы в том объёме, чтоб отличить нормальный перевод от стёба...

"Край лукомор’я дуб зелений,

І золотий ланцюг на нім:

І день і ніч там кіт учений

На ланцюгу кружляє тім;

Іде праворуч — спів заводить,

Ліворуч — казку гомонить.

Дива там: лісовик там бродить,

Русалка на гіллі сидить;

На невідомих там доріжках

Сліди нечуваних страхіть;

Там хатка на курячих ніжках

Без вікон, без дверей стоїть;

В примарах там ліси й долини;

Там на світанні хвиля лине

На берег дикий пісковий,

І тридцять витязів чудових

Із хвиль виходять смарагдових,

І з ними їх ватаг морський;

Там королевич мимоходом

Полонить грізного царя;

Там серед хмар перед народом

Через ліси, через моря

Чаклун несе богатиря;

В темниці там царівна тужить,

А бурий вовк їй вірно служить;

З Ягою ступа там бреде,

Вперед сама самою йде;

Там цар Кощей над злотом чахне;

Там руський дух...

там Руссю пахне!

І я там був, і мед я пив;

Над морем бачив дуб зелений,

При нім сидів, і кіт учений

Своїх казок мене учив.

Одну згадав я: за хвилину

Повім цю казку старовинну…"

В чём проблема-то? Или кто-то не допускает и мысли, что где-то могут жить люди, не знающие русского языка, но желающие приобщиться к русской поэзии и культуре? Вы все Шекспира в оригинале читаете?

 

NIKO вы не читали похабщину, там еще хуже.
А то что в украинском (школьная программа)появились такие слова как штрикалака или здибанка, это тоже скажите похабщина?

 

Я всякое читаю. Просто не вываливаю в приличном обществе всякий непотреб. А то тут же и дети могут быть.

Скан учебника, пожалуйста. С выходными данными.

 

Поступова русифікація України почалася після Переяславської угоди, зокрема в процесі обмеження і ліквідації української автономії, особливо після перемоги Росії під Полтавою 1709 р. У 1720 р. заборонено друкувати книжки українською мовою, а українські видання церковнослов'янською мовою наказано звірювати з російськими виданнями, «щоб не було ніякої різниці». Створеному у 1734 так званому Правлінню гетьманського уряду (очоленого князем Шаховським) наказано було в таємній інструкції провадити політику злиття українців з росіянами також шляхом мішаних шлюбів. Русифікацію України посилено за Катерини II, після скасування гетьманства і зруйнування Запорізької Січі. Другій Малоросійській Колеґії (під проводом П. Рум'янцева-Задунайського) доручено здійснити широку програму русифікації України, встановлюючи російську мову як обов'язкову в школах, як єдину у друкованих книгах тощо. На російську мову викладання перейшла також Києво-Могилянська Академія. У другій половині 18 ст. введено російську мову в діловодство українських консисторій та зобов'язано священиків виголошувати проповіді церковно-слов`янською мовою з російською вимовою. Клопотання Києво-Печерської Лаври 1769 р. про дозвіл друкувати для українського населення абетки українською мовою Священний Синод відхилив. Політика русифікації поступово охоплювала всі ділянки суспільного життя, спершу на Лівобережній Україні, у Києві й на Слобожанщині, а пізніше, після придушення польського повстання 1830—1831, також на Правобережній Україні.

 

Если мадам вместо нормального перевода притаскивает нечно с помойки, и заявляет при этом, посмотрите как это некрасиво, то здесь проблемы у мадам, а не у украинского языка.

Читайте на каком языке хотите. Разве при переводе навсегда исчезает оригинал?

Помнится где-то в конце 70-х, кто-то из советских режиссеров, поставил что-то из русской классики на Западе без разрешения начальства. То ли "Пиковую даму", или еще что-то. Не суть важно. Просто тогда в одной из центральных газет разгромнейшая статья напечатана была на эту постановку. И по логике статьи получалось, что совершил этот режиссер нечно ужасное. Было достояние русской литературы "Пиковая дама", а этой своей постановкой он его изничтожил. И по молодости лет, никак я понять не мого, как же это он так умудрился. Ведь вроде как конкретно ему не выдвигали обвинений в том, что он все до единой книги с этой поэмой в печку бросил, или еще как изничтожил. Так нет же, книжки с текстом есть, а "Пиковой дамы" уже и нет. Вот такой парадокс в той статье нарисовали. Вот так и с переводами с русского на украинский. Об чем базар то? Сделали перевод, ну и замечательно. Если перевод плохой (помойки не трогаем), кто-то постарается и лучше сделает. Явно не та тема, чтобы убваться то над ней. И оригиналы все на месте, и книгу на русском, в Украине без проблем купить.

 

Нико, а как на украинском настоящий кит?

 

так и в контитуции Украины не сказано что Крым НЕ автономия.

татарстан находится в федерации, а у нас насколько я помню, парламентская республика

 

Кит.

 

кит, а що ?

 

этот вопрос уже столько раз обсуждался, что должен был попасть в когорту риторических.....

 

Простирадло - утікало,
І білизна - хай їй грець,
І матрасик, мов карасик,
Від мене забрався геть.

Я за мапу - мапа в шафу,
Я за пензлик - той нишком
І сховався під ліжком.

Я хочу поїсти сало,
Відрізаю шмат чималий,
Але кляті ті шмати
Від мене - під три чорти.

недолугі,
І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть.

Чобітки за рушниками,
Рушники за мотузками,
Мотузки за чобітками,
Все батьківське надбання
Шаленіє, скаженіє
І тікає навмання?

Раптом просто із горища
Клишоногий, наче рак,
Шкутильгає водомийник
І до мене мовить так:

Ти гидкеє, ти бруднеє,
Неохайне поросятко,
Ти брудніш за сміттєзбірник,
У люстерко подивись!

У тебе вапно на оці,
У тебе г... на боці,
У тебе такі капиці,
Що іздерлись ногавиці!
Навіть, навіть ногавиці
Від тебе забрались геть!

Дуже рано на світанку
Миють личко каченята
Й пташенята,
І шпачки, і пацючки.

Ти єдиний не помився
І бруднечею лишився,
Тож забрались від бруднечі
І панчохи, й чобітки.

Я - шановний водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий!
Ледве гепну я ногою,
І покличу козаків,
Водомийники юрбою
Всі візьмуть напоготів.
Закатують, відшматують
Неохайних дітлахів.

І прочуханку жорстоку
Запровадять над тобою,
У Матвіївську затоку
Вмить занурять з головою!

Замантулив в мідний таз,
Заволав "Кара - барас!"

Тої ж миті мило, мило
Зась! - в волосся - мити зілля,
Гілля, рілля і бадилля
Підбадьорює:

"Мию, мию сажотруса
Пильно, щільно,
Чисто, густо!
Буде, буде сажотрус
Чистий, мов різдвяний гусь".

Тут мочало причвалало
І мерщій малечу мить.
Ось вовтузить, мов шибало
І волає, і ганьбить.

Від збентежених мочалок
Я мерщій, немов від палок,
І вони чимдуж загалом
Нижнім Валом, Верхнім Валом.

Я до Бабиного Яру,
Навпростець я повз кошару,
А вони - чезез мури,
Як підступи ї щури.

Тут назустріч мій коханий,
Мій улюблений кацап,
Він з Альошею і Ванєй
Прямував, неначе цап,
І мочалку, наче галку,
Він щелепами цап-цап!
А затим ногами він затупцював
І руками він мене відлупцював
"Уходи-ка ты домой", - він
мовляв,
"Да лицо своё умой", - він
мовляв,
"А не то как налечу", - він
мовляв,
"Растопчу и проглочу", - він мовляв.

Я по вулицях борснувся
підтюпцем,
Втік до водомийника кінець
кінцем.

Милом мивсь, цеберком грюкав,
Як ударник п'ятиріччя.
І багнюку, і гівнюку
Відокремив від обличчя.

Тої ж миті капелюх
Сів на мене проміж вух,
А за ним цукерок купа:
"З'їж мене, малеча любо!"
А за ними сала шмат:
"Поласуй мене, мій брат!"
Ось і зошит повернувся,
Ось і коник без візка,
І абетка з інглиш мовой
Станцювали гопака.
Шанобливий водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий
Закружляв мене у танку
І, кохаючись, мовляв:

"Ти тепер мені приязний,
Ти тепер мені люб'язний,
Тож нарешті ти, бруднеча,
Шкіромия вшанував!"

Треба, треба, треба митись
Вдень і ввечері - то ж ба!
Неохайним сажотрусам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!

Хай живе рушниченько
пухкенький
і мило духмяне, мов ненька,
і кістковий гребінь,
і голярський камінь!

Тож мийся, підмийся, голись!
Пірнай, виринай, не барись!
У лазні, ставку, на болоті,
В Гнилім Тикичу,
що в Кам. Броді,
В Криму і в Карпатах
Усюди й завжди
Вкраїні хвала - і воді!

 

Ну вот, хоть одно слово по-украински, а все-таки будет Ant знать.

 

Пишется через i? Не ищите подвоха - познавательно.

 

Анджей, не обижайтесь, но как собеседник Вы мне стали неинтересны. Постоянные виляния и передёргивание моих слов - фи... Извините.

 

Хотя, я уверен, что он прекрасно знает тысячу слов, просто старается не подавать виду :rolleyes:
Ant, ну вот смотрите, например:
- схОди - что по ним делать надо? сходить; т.е. это - лестница (и лесть тут ни при чём, ибо основное здесь - ходьба)
- вітрильник - это тот, который подгоняется ветром, а не парусом;
- блискавка - это то, что блестит, а не "молнит"
правда, всё просто и вовсе не надо напрягаться?

 

Итак, уважаемая Оникс? Принимаете такой стиль?
Чем он хорош - Вы всегда можете указать пункт, где я сделал логическую ошибку. И главное - исключаются политические пристрастия. Всё предельно просто - If/Then True/False.

 

Парламентская то с другой оперы, касательно федерации - у нас унитарная+АРК, Киев и Севастополь с особым статусом

 

Продолжу Ваш ряд
на чешском черпадло - насос, кормидло - руль.
Если бы все слова были столь просты и интуитивно понятны.

Что я должен подумать, увидев афишу "Выставка кишок"?
Или слоган - Одесса - море вражень?

 

Не знаю, що значить штрикалака, а здибанка - це нормальне розмовне українське слово.

 

1) Что такое НЕ выставляют
2) Если кишки не выставляют, то "Адназначна" речь идёт про КІШОК
ведь вы же всё подумали правильно, зачем прибедняетесь ?