Язичницьке християнство

Даяно,
я навела аналогію з деревом язичництва, на пеньку якого виросло прищеплене християнська гілка ,просякнута соками які надходять з язичницького коріння.
І змоделювала, що якщо відсікти суто християнську частину - то залишиться пеньок.. після чого Ви запитали:
"а от стосовно християнської частини у сучасному язичництві можна детальніше?"
Я нічого тут в прикладі з деревом не говорила про те що є доля християнства в "сучасному язичництві", бо те сучасне будується на голому пеньку. Лише показала що не існувало вже у найближчому до нас XVIII, скажімо, столітті, вже ні "чистого" язичництва ні очищеного від української календарної обрядовості, християнства. Навіть в українських містечках на Різдво ходили колядники, на Василя - посівальники, але скрізь був Бог, Боже благословення, і мався на увазі єдиний Бог у трьох лицях (Отець, Син і Святий Дух) а не якийсь Сварог чи Даждьбог чи ще хтось.. Зокрема, нещодавно була в музеї Грушевського. Так ось, у його щоденниках був запис "сьогодні чекали колядників, а вони запізнюються.."

Для ясності: я - за збереження традицій мого особистого роду і роду кожного з українців до того коліна, до якого він його пам'ятає. Або відродження тих традицій що побутували в часи, коли перші етнографи записали їх на письмі. А це фактично XVII-XXст., не раніше. А в традиціях наших українських, здебільшого аграрних на рівні прабаби, родів, було саме християнство - нехай трошки відмінних конфесій, але - християнство, якому не заважала а доповнювала традиційна українська календарна обрядовість.
В кожному селі була церква, і, як ми часто кажемо, "раніш була більша духовність і чесність, порядність" тощо.
Щодо ідолопоклонництва, то я категорично проти того щоб воно використовувало для своєї мети підтасований псевдофольклор, дофантазовування і "відродження" того, що не було зафіксоване у народному фольклорі живого побутування, проти переписування народних пісень які дійшли до нашого часу шляхом заміни "на річці на Йордані" на "на річці на Дунаї" чи викидання цілих фрагментів тощо.
Саме ці "підтасовки" ідолопоклонниками, або відкидання українцями-християнами своїх українських національних традицій в архіви і забуття, у мене і викликають хвилювання, яке було названо тут "істерикою".
Не думаю, що моя повага до своєї баби і прабаби, до своїх національних українських традицій, є "двовір'ям", оскільки Бог для мене - один, ні в яких інших богів я не вірю.
дякую за дискусію.

 

Я зрозуміла. Ви - проти язичницької віри, лиш за християнську віру, поєднану з язичницькою обрядовістю, якій надано християнського змісту. Тобто ви - за певний синтез релігій, який сформувався на певному етапі історії наших предків. При цьому ви - не проти права язичників в рамках своєї віри зберігати і відроджувати чистоту віри наших предків у їхньому розумінні, як і не проти права частинки християн відмовлятися від застосування язичницьких обрядів у своїй релігійній практиці. Якщо так - то жодних проблем для усіх сторін.

 

19 січня. Водосвяття (Водохреща).
В апостольській церкві не було свят, пов’язаних з якимись подіями в житті Ісуса, окрім Його вказівки проводити спомин Його смерті, т.з. «Святе причастя». Зі всіх подій Його життя єдиною датою, яку можна вичислити достеменно, є день Його воскресіння. Проте хрищення Ісуса, оскільки було пов’язано з водною процедурою, стало причиною синтезу з язичницьким обрядом на честь Дани, богині води. Водосвяття відмічають 19 січня. Християни стали його називати Водохрещам або Йорданом (на честь хрищення Ісуса у річці Йордані).. Це свято - заключний етап великого святкування Води, що розпочинається з новорічного свята Дани у перших числах січня, продовжується Старим Новим Роком - Маланкою і Василем . На це свято виразно приходиться символіка очищення Водою, де учасники обрядового дійства за традицією змивали свої обрядово-щедрувальні макіяжі у воді з ополонки, "переходячи" таким чином зі стану "потойбічного", в якому вони представляли виставу для богів та духів предків, що мала забезпечити родючість на цілий рік, до звичайної людської явної подоби) - і завершується Водосвяттям, найвеличнішим днем Дани, кульмінацією стихії Води. Вода цього дня вважалася особливою, святою і чудодійною і для наших предків-язичників. За повір’ям, Матінка Вода відчуває увагу до себе з боку людей та віддячує їм за це зціленнями та очищенням. Тому глибоке шанування Води поруч із Матінкою Землею та участь Води збереглися у багатьох ритуалах народної магії, а найбільш - магії очищення та лікування. Незважаючи на відсутність в апостольському вченні і практиці обряду т.з. «освячення водою», християни-двовірці водою вмиваються, окропляють хату та всі прибудови, худобу та знаряддя праці, дерева та поля, а останнім часом – майже все, що потрапить під руку. Серед особливо відважних (і т.з. «моржів») поширився звичай в цей день окунутися у зимовій воді (ополонці). Святу Воду обов’язково п’ють перед святковою стравою. Вода, поруч із Землею, Вогнем та Повітрям, є однією зі стихій, що творить увесь Всесвіт і дає Життя, тому завжди вважалася святою.
У вечір перед Водохрещем дівчата здавна ворожили:
- тягнути солому зі стріхи: якщо витягнеш з колоском - будеш з достатком.
- навпомацьки вхопити поліно біля печі: якщо поліно гладеньке та з корою - наречений дівці буде молодий та багатий. якщо криве та голе - старий та бідний.
- зачесатися гребінцем та покласти під подушку, проказавши: суджений мій ряджений, розчеши мені голову - має наснитися твоя доля.
- перед сном кинути у таріль з водою кілька прутиків з віника, проказати: суджений мій ряджений, перевези мене через місток. якщо наснився хлопець, а вранці прутики пристали до краю тарілки - весілля неодмінно відбудеться.
Святкування супроводжувалось третьою кутею ( Кутя - головна звичаєво-обрядова страва, яку асоціюють з язичницьким богом багатства Велесом. Кутя готувалася за Різдвяні свята тричі:
Перша кутя - "Багата кутя", вона готувалася в переддень Різдва Всесвіту. Друга кутя - "Щедра кутя", готувалася на Василя –Маланки. Третя кутя - "Голодна кутя", готувалася в переддень Водосвяття).

 

Даяно, не смішіть народ.
Іван Предтеча не займався язичництвом.

Я так бачу, що скоро увага до язичницьких ритуалів мимоволі декого дійсно зробить шанувальниками язичницької культури. Невже просто не можна бути вільним і прославленні Бога і не шукати у всьому язичницький підтекст? Який зміст вірити у всемогутнього Бога і в кожному русі бачити боятися язичницьке походження?
Як на мене, перенести дату Водохрестя на іншу дату - то боятися/поважати язичницьке свято. Які ми тоді християни?

 

Миху, не приписуйте мені того, чого я не писала. Звичайно, що Іван Христитель не займався язичництвом. Він не вірив у святість чи чудодійність тієї води. Це була символіка. Оскільки вода виступає ЗАСОБОМ змиття тілесного бруду, то вона стала СИМВОЛОМ змиття бруду духовного (духовне каяття і присвячення і є змістом хрищення). Апостольська наука каже, що "Хрищення - це обітниця Богові" (1 Петра. 3:21) , а не змиття тілесного бруду, чи якесь таїнство - водна магія. В даному випадку я лише навела факт, коли християни поєднали християнське хрищення з язичницькою обрядовістю, і кожен має право на своє ставлення до цього.

 

Ого, як багато ви знаєте... і що думав Іван і що є символіка...
Невже Ісус прийшов до Івана за символікою? Нащо Йому була та символіка? Спрощуєте ви все до матеріалізму.

 

Я не писала. - щО думав Христитель. Я вказувала - щО пояснювали під хрищенням апостоли, де чітко сказано, що хрищення - це Обітниця Богові доброго сумління, а не змиття тілесного бруду (не випадкове порівняння, чи не так? ). Католицько-православне твердження, що це - "таїнство" можливо і є наслідком уявлень про те, - "що думав Іван Предтеча". І тим більше, звичайно, Ісус не прийшов до Івана за символікою, бо символіка - це форма, у якій вкладено ЗМІСТ. Адже ви у хрест Ісуса вкладаєте не лише поняття знаряддя вбивства, чи не так? Цей хрест для вас очевидно щось більше символізує.

 

а хто каже що то змиття тілесного бруду? Вперше чуютаке і то від вас.

а може вони знають трохи більше, ніж ви? не припускаєте?

Так за чим прийшов Ісус?

 

Вибачте за тавтологію: А хто каже, що "хтось каже"? Я звернула увагу на воду, як ЗАСІБ змиття тілесного бруду, що відрізняє його від хрищення, як обітниці Богові (1Петра3:21), вираженій у покаянні (... Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія. І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів..." Луки 3:2.

Зважаючи на відсутність аргументів, а також на те, що вони це вигадали, як (для прикладу) вигадали (а потім відмінили) лімбо (та багато інших прикладів не для цієї теми), слово "знають" правильніше замінити на "уявляють" чи "вигадують".

Щоб "виповнити усю правду (праведність)". Мт.3:15.(порівняйте Мт. 5:20). Бо ВІн взяв на себе гріхи світу. Ісус Сам став під Законом, щоб викупити підзаконних.(Гал.3:13). Щоб Своїм хрищенням поєднати наше хрищення зі Своєю смертю та воскресінням, для виповнення усієї праведності : «що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.» (Рим. 4:25).

 

Подумаймо, чому поняття язичниство має негативний відтінок?
Тому, що в книжках з історії написано, що перед хрещенням Русі, в нас була язичницька віра, і тільки після приходу християнства всі зрозуміли хто є "дійсно" Бог.

А тепер подивимось на це трохи критично. В нас була своя віра, звичаї обряди і своя духовність, дужа багата, до речі. Потім нас хрестили, без згоди, мушу зазначити. Звичайно, нова віра не змогла повністю витіснити стару, тому ми досі маємо свої звичаї і обряди. І це дуже мене тішить.

А те, що старі звичаї переплелись з християнством, то це був єдиний спосіб його нав'язати. Саме тому ми ще досі маємо трохи свого, рідного.

 

В чем секрет крещенской воды?

Найти объяснение феномена крещенской воды современной науке пока не удалось. Хотя есть несколько гипотез, согласно которым секрет крещенской воды кроется в ее особой структуре, которая меняется под воздействием магнитного поля Земли, отклоняющегося от нормы 19 января. Благодаря этому вся вода на планете намагничивается.
Профессор Бельский, российский физик-экспериментатор, уверен, что крещенская вода обладает целебными свойствами благодаря интенсивным всплескам потоков нейтронов, которые случаются накануне Крещения, – с 17 по 19 января. По данным ученого, в эти дни потоки нейронов по необъяснимым причинам превышают фоновые уровни в 100–200 раз.
А далекие от науки мистики утверждают, что крещенская вода насыщается особой космической энергией, которая опускается на Землю в момент прохождения планеты по особой траектории к Солнцу и центру Галактики.
В ночь с 18 на 19 января Земля располагается в космическом пространстве особым образом, благодаря чему между центром нашей планеты и центром Галактики образуется что-то вроде энергетического канала, по которому и идет космический поток, структурирующий всю земную воду.
http://gigamir.net/healths/alternative/pub37950/
***
"Ще один експеримент стосувався свята Водохреща, коли, як відомо, освячують воду. Вчені заповнили водою із крана дві колби. Одну із них поставили близько від того місця, де має відбутися обряд освячення води. Після служби воду заморозили і дослідили. Кристали води з-під крана виглядали як хаотична розмита пляма. А вода, яка побувала в церкві, мала форму правильної шестигранної зірки. І ще одне чудо — свята вода таки може передавати свої властивості. Доведено, що вона має стійку структуру, і якщо 10 г такої води розвести в 60 л звичайної, то вся маса набуває властивостей святої води.

Узагалі під час дослідження особливостей води вчені частіше звертаються до релігії, аніж до традиційної науки. Зокрема, нові дослідження дають змогу хоча б частково пояснити чуда, які здійснював Ісус Христос. Наприклад, випадок перетворення води на вино і ходіння Сина Божого по воді вчені уже не розглядають як міф, а стверджують, що це могло бути інформаційним впливом на воду, коли структура води була змінена під впливом сильного духу."
http://www.lysty.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=18&Itemid=37

От і переплелися язичництво з християнством, бо ми вчимося сприймати природу, а природу сотворив Бог, значить, ми вчимося сприймати Бога через природні процеси, і любити Бога через любов до всього сущого, і до природи (води, землі, ближніх, всього світу) - теж.

 

Насправді доведено інше - можна продавати лохам просту воду пару баксів за літр. Емото Масару який собсно все це затіяв уже здається став мільонером на тій воді і планує створити ще цілу мережу "шкіл" для збільшення профіту.

Всі ці досліди звичайно ж не підтвердились ніким, інакше б Масару вже отримав нобелівку, про такі спроби можна взнати хоча б з вікіпедії набравши "структурированная вода"

Мені особисто більше подобаються асиметричні сніжинки, але кого це цікавить?

Ось наприклад галерея людини яка цим займається і, як і більшість людей, які в цьому розуміються, вважає Масару нахабним шарлатаном

http://www.scorcher.ru/photo/nan/gallery72/gallery.php



Всих цих чудо вчених дуже варто набирати в гуглі разом із словом "критика", можна взнати про них багато чого нового

http://www.scorcher.ru/art/mist/lively_water/messages_water.htm

http://www.scorcher.ru/art/mist/lively_water/lively_water3.php

пид магнітним полем молекули води дійсно впорядковуються, але у води дуже коротка память, якщо поле зняти порядок розпадається через долі секунд

 

Мова взагалі-то йшла більше про "йорданську воду" і те, чому вона так добре зберігається, як мінімум (дехто каже ще про цілющі властивості, твердити про що не беруся).

Загалом же в церкві нейорданську святу воду шанують: у одних конфесіях причащають нею, кроплять, в інших - омивають руки (здається). Чи не тому що нею якимсь чином "переноситься" "благодать"?
Згадка про Масару була лише варіантом відповіді на питання яким чином вода може виступати провідником тієї благодаті. У Вас є інші відповіді?
p.s. дуже класні фото-сніжинки.

 

А чи єдля цього біблійні підстави? Щось не пригадаю описів цього обряду чи згадки про його виконання апостолами

 

Думаю, що всі (окрім напевне ритуального свята Пасхи, на яке збиралися апостоли зі Спасителем, і яке було традиційним для релігії, яку вони на той час сповідували) канони, обряди і святкування "на честь пам"яті про важливу біблійну подію" виникли значно пізніше життя апостолів, тому що поки вони жили, в цьому не було сенсу. Вони самі були учасниками і частиною, продовженням святого письма.

 

я особисто ніколи не порівнював чи вона зберігається краще ніж НЕ освячена вода, взята з того ж крану, в ту ж саму чисту посуду, закрита кришкою і поставлена в холодильник. А Ви?

Якщо це міф, то він міг виникнути через те, що вода дійсно деколи очищується сріблом, але потрібно багато часу і чималий хрест щоб освятити наприклад ополонку крім того, хрест зазвичай буває деревяний

 

До речі, цікаво, як і що святкували апостоли.. за життя Христа і після його смерті.
За життя Христа святкували Пасху отак:
"Порядок проведения пасхальной трапезы у евреев сйчас точно такой же,как и 2000 лет назад,и даже 3300 лет назад.
Первый бокал вина-кидуш,освящение праздника.Потом идет чтение сказания об исходе.По ходу чтения едят в строго определенном порядке то,что положено:вместо барашка может быть и другое мясо,но обязательно с косточкой.Молятся,поют.В определенное время пьют второй и третий бокал.Потом наливают пятый для пророка Элияу и ставят на стол.Пьют четвертый бокал.Потом дети ищут в доме спрятанный кусочек мацы.И т.д.
Очень интересно и классно!
***
В евангелии от Луки(гл.22:17-20) повествуется о двух чашах вина,поднятых Иисусом-в начале трапезы и в конце ее,что согласуется с порядком проведения еврейского пасхального вечера.
Вообще эти 4 бокала вина символизируют 4 избавления Израиля:1-избрание Авраама,2-исход из Египта,3-избавление от веков рассеяния евреев по лицу земли(то,чему мы свидетели последние полвека),4-последнее избавление и приход Машиаха,которое наступит после падения царств Гога и Магога.
4-го избавления пока не наступило,Гог и Магог не пали,Машиах в Своей царственной славе еще не пришел.
***
Во время ветхозаветной Пасхи, когда храм еще не был разрушен, евреи вкушали пасхального агнца, освященного в храме. Но во время Тайной вечери, традиционного агнца не было, потому что им был Сам Христос, говоривший: "приимите, ядите, сие есть тело Мое, еже за вы ломимое во оставление грехов"
http://www.evangelie.ru/forum/t25251.html

 

Звичайно, що не можна заперечувати цю наукову гіпотезу стосовно змін фізичних властивостей води. Чомусь саме в цей час наші предки-язичники вважали воду особливою. Але віра у чудодійне таїнство води жодним боком не торкається ні біблійного обряду хрищення, ні апостольської релігійної практики.

Це закономірно. Ісус до своєї смерті був під юдейським Законом .

 

Я теж ні, але завжди зі здивуванням відзначаю, що "йорданська вода" нічим не тхне навіть через півроку. ..правда, може тому що слоїк чисто вимитий.
Ви мене надихнули. Цього року проведу експеримент. Тільки воду з крану наберу через кілька днів. Порівняю - на другий рік скажу що вийде.

---------- Додано в 17:19 ---------- Попередній допис був написаний в 17:12 ----------

Що сталося з юдейськими обрядами після смерті Христа? Чи апостоли упразднили їх повністю? А якщо тільки трохи змінили, то де зафіксовані вказівки на ці зміни?

 

А раптом магнітне поле Землі міняється лише в цей день? То які ж ви висновки робитимете?

Є книга "Дії св.апостолів", у якій описано релігійну практику апостолів після смерті Христа (як і послання ап.Павла до різних християнських зборів). Читайте. Лиш без переконань, ніби щось важливе вони забули написати.