Язичницьке християнство

Ось. І цим все сказано.
Далі вже можна би було і не цитувати. То все від А до Я не відноситься до Церкви, ці обряди більше зацікавлять етнографів і людей споріднених професій.

 

Ну хто би вже казав, Сергію? Організація СЄ не панькається з алкозалежними, а церкві приходиться попри звинуваченння.

---------- Додано в 14:57 ---------- Попередній допис був написаний в 14:54 ----------

то не моя стаття.

 

Авжеж. Тому я і зауважила неофіційність. Стосовно того, що далі можна було і не цитувати, то я не ставила за мету показати язичницьку сторону лише на прикладі офіційної церкви, але й на побутовому рівні. Офіційне і побутове двовір'я відрізняється здебільше кількістю язичницьких рис (у побутовому - більше).
================
У гуцулів колись освячення було вогнем і водою. За допомогою тертя дерева вони добували ватру — живий вогонь. Жар з ватри слугував для освячення будівель пастухів та худоби, води, якою, в свою чергу, кропили стійбище, а також для розведення інших багать, поміж якими проводили худобу, щоб захистити її від хвороб і відьом.
Язичники на свято бога Волоса освячували водою худобу перед вигоном на пасовище.
Сучасні язичники святкують 3 січня – освячення води (водосвяття), 5 січня – посвятки (освячення господарства), 2 лютого (стрітення) - освячення води і свічок-громниць, 20 лютого (Велес, Зимобор) - освячення харчів тваринного походження, 20 березня (Навський Великдень. Чистий четвер. Весняне рівнодення) - Наведення порядку в хаті, на подвір'ї, на могилах перед Радуницею. Замовляння проти всякого зла. Душі померлих приходять на Землю (їм на ніч залишають купіль). У Храмах-Вогнищах: поминання, освячення свічок-громниць.
У Біблії у Старому Завіті спостерігається освячення жертівника кров’ю тварин, але ніде ця кров не носить магічних дій. Згідно з апостольським вченням Ісус освятив нас у своїй крові один раз, надавши вічне відкуплення, після чого потреба у жертвоприношеннях відпала. Щодо водного хрищення, то воно вже розглядається як обітниця Богові. А щодо сучасної віри у магічність води і її захисні функції від темних сил, то це яскрава ознака язичництва.

 

З такої дзвіниці будь-яке жертвоприношення взагалі, а тим більш жертвоприношення собі самому (Богу Отцю) свого сина (Бога Сина) в жертву за зняття гріхів з людей - теж можна було б назвати язичництвом, магічним обрядом принесення жертви для покращення ситуації (правда, для добра всього людства, в крупніших масштабах).

 

Атеїст з такою логікою погодиться. Причому подібні пояснення якраз мають місце у дослідницьких статтях по історії релігій. З точки зору християнства суть принесення у жертву Ісуса полягає у необхідності знайдення біль-менш рівноцінного еквіваленту для падшого (а до того - досконалого) Адама (тому Ісус названий другим (останнім) Адамом - 1Кор.15:45), а також пояснюється смерть заповітника : "Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника, заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник". (Євр.9:16), а така постановка питання немає нічого спільного з магією.

 

Я майже не читаю релігійних статей, атеїстичних тим більше. Тому і слово "жертва" сприймаю безпосередньо. Тому мені більше подобається "дар", або "любов".. від слова "жертва" віє жорстокістю.
Але Ви ж не відповіли чому ця жертва - не ознаки давнього язичництва, а інші жертви - язичництво.
Щодо атеїстів.. з точки зору католицької чи православної церкви Ви теж, мабуть, виступаєте своєрідним атеїстом коли не розумієте (логічно) таїнства освячення, цілісного процесу (а не лише кроплення водою, яке без молитви саме по собі не має ніякої дії). Бачите, як все відносно..

 

Я відповіла, корегуючи допис, лиш ви не встигли прочитати.

Мене не цікавить чиясь точка зору. Мені достатньо того, що я не маю біблійних підстав вірити в магічність сил природи, вогню чи води і їхню захисну дію. Хрищення ж я розглядаю згідно пояснення - як обітницю Бога, а не вигадку заочної форми : захисна вода+молитва іншої людини (а не того, хто христиться).

 

А як щодо магічності дій і сили самої людини? Як щодо покладання рук на хворих? Як щодо символічного причастя, їдження "крові і плоті христової" - символічно - через земне питво і їжу? Символізм - це по суті і є магія.

 

Вже писалося вище про це - християнство прийшло на язичництво. Покрилось і перемішалось. Нажаль, викорінити зовсім не змогло. Так є у багатьох народах. Християнство, для кращого засвоєння серед місцевого населення вирішило влитися в місцеві звичаї, вливаючи новий зміст у традиційні для того народу обряди. А вже факт "надбудов" численних забобонів, то є чисто людське, народне, але аж ніяк не церковне.

 

а дуже намагалось?
Прозелытом мыг стати язичник який повныстю покинув язичеськы звичаъ, так само християнами ставали язичники якы ылком змінили своэ жииття і світогляд. Коли ж навертати в християнство почали кого попало і я к попало то ж чого дивуватись результатам - утворилась синкретична язичесько-християнська релігія.

 

У Новому Завіті бачимо, що через покладання рук передавали Святого Духа. Учні Ісуса вздоровлювали хворих і воскрешали померлих. Але ніде дія Св.Духа не була пов'язана з магічними силами природи: захисними функціями води чи вогню, чи амулетів на кшталт захисних іконок, хрестиків і т.п.
Символи - це не магія. Старозавітнє жертвоприношення магічних властивостей не мало, хоча було символом викупної жертви Христа. При причасті вино є символом пролитої крові Ісуса І Нового Завту; хліб - символом тіла Ісуса, але ні хліб ні вино самі по собі не мають ні якихось захисних функцій, ні будь-яких магічних властивостей (хіба при умові безпідставної віри у протилежне). Так само і Ноїв ковчег був символом спасіння - хрищення, - не змиття водою тілесного бруду, а обітниця Богові доброго сумління (1 Петра 3:21), і магії тут немає. Магія і язичництво починається на етапі безпідставної віри у захисну властивість води під час хрищення, чи амулетів і т.п.

Все вірно. У побуті християнських народів дуже багато неофіційних язичницьких вірувань. Але є і власне церковні прикладіи язичництва. І це стосується не лише обрядів, що набули християнського змісту, але й вірувань. У даному разі це стосується віри у захисну властивість води під час т.з. освячень помешкань, транспорту і т.п. та хрищень і захисну властивість амулетів.

 

То цікаво. Можна детальніше?

 

Думаю ысторыя прийняття християнства на Русі вам відома? Дуже людям розяснювали що таке християнство?

 

Виходить, криваву людську викупну жертву богу впродовж багатьох років символічно заміняли на символічну жертву у вигляді тварини.. нічого собі.
А хіба те чи має чи ні магічні властивості якась дія оцінюється за результатом?
Для чого тоді їх взагалі символічно приносили, старозавітні, якщо це не мало ніякого сенсу і ніякого впливу ні на що? На щось же впливало, для якоїсь мети відбувалося?
Та сама мета в будь-яких інших "підношеннях" в будь-яких інших культах: здебільшого просто символічне вшанування, на честь або в пам'ять.. бо інакше буде накликаний гнів за недотримання цього обов'язкового обряду.
Язичницьким божествам - тим хоч приносили вінки, квіти і плоди, кутю з маком.. навіть без заміни на інші символи це якось милосердніше виглядає аніж криваві жертви..
Схоже, багато релігій спирається на одні і ті ж засади: приноситься жертва - отримується результат. Різні жертви, різні результати.. закономірність - схожа.

 

А все від того, що ті, що борються за "чистоту віри" (без язичництва) дуже сильно бояться будь-якого язичницького руху, вони надають усьому язичницькі відтінки, по суті, язичництво має на них вплив, бо хіба нормальний християнин, який живе у Бозі боятиметься співати колядки, чи засівати?

 

Давайте так:
1. Якщо цього не розумієте, то можна розглянути у світлі апостольських пояснень.
2. Або у вас є інший варіант пояснення, або - претензії до апостолів.

Підготовка свідомості до розуміння, що гріх повинен очищуватися кров'ю. Але кров тварин не була досконалою, і служила прообразом крові Ісуса. Оскільки Йрго жертва досконала, то зроблена лише ОДИН РАЗ . Таким чином Він припинив старозавітні жертвоприношення, про що пророкував ще Даниїл (9:27) "І він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень, а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну".
Якщо у вас є інші пояснення - дуже прошу, якщо ні - претензії до Святого Письма. І взагалі, у мене побажання: відповіді на ці питання шукати у посланні ап.Павла до євреїв (особливо 9-а глава), а не на форумі. Бо так виглядає, ніби у вас якісь претензії до апостольського вчення.

 

О-о,.рівноцінний еквівалент Адама - це щось нове.

А що це вас так на магію потягнуло, там магія, там не магія. Козел відпущення забирав на себе гріхи Ізраїля - забирав, левити освячувались жертвоприношеннями - освячувались. То може досить зловживати апостольською наукою.

 

Гм... Ви, як і Фрезія , що на слова "старозавітні жертви - як символ жертви Ісуса" написала - "нічого собі...." без жодних альтернативних пояснень. Тепер стосовно "щось нове".Я вже здається набридла демонструваннями католицької "новизни", яка тут декотрими називалася "доповненнями", "помилками" ("непомильної" церкви) і т.д. Тому, аби щось заперечувати - треба дати альтернативний варіант, так як я це робила, для прикладу:
а) апостоли : ("ми звільнилися від гріха" Рим.6:18)("Кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від УСЯКОГО гріха". 1 Ів.1:7), (хрищення - це обітниця Богові (1 Петра 3:21) ,через покаяння (Луки 3:2) за умови віри (Мар.16:16).
б) католики : (хрищення - це обмиття перворідного гріха. Це таїнство. Воно захищає від дії темних сил). Воно може здійснюватись над немовлятами за допомогою хресних батьків.)Звичайно, що таких цитат на доказ - НУЛЬ.То це "ЩОСЬ НОВЕ" чи як?
Отож, Ісус - це другий (останній) Адам, який став еквівалентною жертвою за гріх першого Адама (і вживання сучасного слова "еквівалент" нічого не міняє), "бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть" 1Кор.15:22 "Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий." 1Кор.15:22.

Та ну, що ви... Хіба це мене на магію тягне?
Туди тягне офіційних і побутових двовірців, а я лише у цій темі показую, - яким саме чином.

http://www.slovnyk.net/index.php?swrd=%C4%C2%CE%C2%B2%D0'%DF
http://readbookz.com/book/190/7043.html
http://www.krotov.info/yakov/5_hist/terminy/dvoeverie.htm
http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/242049.html

Щодо "козла відпущення" чи іншої символіки, то у Старому Завіті було багато символіки-прообразів, зміст якої пояснюється апостолами. Такі речі апостоли називають "тінь майбутнього" або "образ майбутнього". Коли ці образи майбутнього перетворились у реальні речі, то НАЗАВЖДИ ВІДПАЛИ їхні прообрази. "Бо Закон мав тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей" Євр.10:1
То може досить зловживати апостольською наукою ???

 

Мощі Преподобного Іллі Муромця знаходяться в Києво-Печерській Лаврі, якщо це для вас щось значить

 

Даяно, а чому для вас слово "придуманий" асоціюється з таким, яким витягнуто з болота?