Януковичу Браво!!!

Якщо у Вас є власний досвід того, що і у нас на Україні є розумні діти, чому Ви виключаєте, що вони є і в скажімо Ужгороді(я маю на увазі приклад,який наводив я)?

 

Покращення життя відбулося.

Пам'ятається розвал совку теж з шахтарів почався.

 

Вибачте, але є такі фактори, як працездатність, стовідсоткове потрапляння в вимоги працедавця і банальне везіння (в потрібному місці в потрібний час).
Я цілком вірю в такий розвиток подій, оскільки це пережив на власному досвіді.
Багато років тому, навчаючись в аспірантурі і підзаробляючи перекладами, ішов собі універом, нікого не чіпав. Зустрів колишнього викладача, який паралельно працював в медіа. Той цілком випадково ляпнув: ти міжнародні закінчував - не хочеш спробувати займатися міжнародними новинами в солідному ЗМІ? А я ніколи від зайвої роботи не відмовлявся. Подумав - піду, перекантуюся ще й на такій роботі, твори і наукові статті мені завжди вдавалися... Пішов, так і не зогледівся, як за три місяці - керівник відділу, ще за півроку - заступник головного редактора, правда, шість днів на тиждень по 14 годин і так майже три роки, потім ще свободи слова захотілося, звільнятися довелося...
Але вже зараз дві роботи, які займають аж може годин 20 робочого часу на тиждень (в найгіршому випадку) дозволяють цілком утримувати сім'ю (не економлячи на сірниках, хоче дружина лосося - будь-ласка,хоче на Буковель - поїхали) і оплачувати кредит на авто. А частка в бізнесі - оплачена попередньо відкладеними чесно заробленими + вкалування самостійно за баром і на кухні перший час - робити заощадження на приватний пенсійний рахунок.
Чи Янукович при владі, чи Кучма, чи Тимошенко - на своє життя я не скаржуся. Щоб будувати власне життя - не треба чекати виборів і приходу доброго царя. Єдине, чого я хочу від влади - щоб вона не соромила країну, як вона робить це зараз. А щодо всього іншого - хай робить якомога менше - краще хай взагалі нічого не робить, якщо не може вигадати чогось розумного. За моїми спостереженнями, найпростіше було за в. о. прем'єра Єханорова, коли парламент не давав працювати президенту, президент - парламенту, уряд був з обрізаними повноваженнями та й сам не особливо бажав щось "регулювати"...

 

Нууу, що ж там було світського? Там була просто вибухова суміш! Шиїтська абсолютистська монархія шахіншаха, добряче приправлена найдурнішим і найжадібнішим "неоколоніалізмом" західних держав, яким хотілось все, одразу, і безкоштовно...

Ось і вибухла типу "революція", а насправді - "шаріатський бунт", який призвів до дикої і тоталітарної теократії...

Єгипет, який має величезні історичні ("піраміди" тощо), природні (Ніл) та географічні (Північна Африка - близько до Європи) цінності, не особливо і потребує природних копалин. Туризм та розвинута і сучасна аграрна економіка - це те, що в найближчі 50 років дасть повну економічну незалежність...

При умові подолання корупції. Чого в Єгипті і близько не було. Ось звідси і протести. Люди давно відчули себе людьми. І коли купка "еліти", тобто влади, найнятої народом, репається від розкоші і намагається придушити свободу (в тому числі і економічну) народу, якому не вистачає найнеобхіднішого - це і є причиною "кольорових революцій". Все елементарно.

---------- Додано в 16:06 ---------- Попередній допис був написаний в 15:53 ----------

Ой... Тут трішки інше... Тут

ЦАРЬ-БАТЮШКА, ОСЛОБОНИ!

---------- Додано в 16:11 ---------- Попередній допис був написаний в 16:06 ----------

Це все називається словами "моя хата скраю". Пам"ятайте лишень, що крайню хату не встигають потушити, коли вона горить. А господаря крайньої хати не встигають захистити, коли його грабують.

А грабувати будуть. Обов"язково. Бо вже у місцевого паха... перепрошую - олігарха - підріс синок-мажор, який закінчує журfuck. І тому вам прийдеться поступитися місцем. Як, не хочете!? А ви папір випадково не за відкати купуєте!? А може вас друкує типографія, яка з оранжопими співпрацювала!? Та це тягне на кримінальну справу!!!
Тому, доки синок олігарха ще не відчинив двері ногою - шануйтеся і співайте йому пісеньку. Знаєте пісеньку "осанна"? Так ото ж.

 

Шановний, не робіть за мене висновків, добре? Бо щось багато бажаючих за мене розповісти, що я мав на увазі, і чогось переважно всі пальцем в небо.
Знаєте, мені розмов про "соціальну відповідальність" і "потребу у позиції в наш час" на роботі вистачає. Замахався пояснювати: хочеш щось змінити - показуй приклад. Розділи факти і гіпотези, відділи новини від власної думки. Перевір факти в кількох різних джерел, як книжка пише. Дай людям якісну інформацію в одних рубриках і цікаве чтиво - в інших. Роби якісно свою роботу - і ти вже починаєш змінювати суспільство.
А щодо всього іншого - моя хата не скраю, а в центрі мого світу. Для початку я роблю чисто в ній. Потім - намагаюся зробити, щоб чисто було в під'їзді і дворі. Тут вже бажано об'єднуватися з сусідами і доводиться воювати з чиновниками, так що ніяк "хата скраю" не виходить. Потім можна подбати про власне місто - тут навіть під'їзд чи вулиця скраю не може бути. А вже далі можна перейматися долею нації. І аж ніяк не навпаки.
Якщо ж хочете чекати, що прийде добрий цар і зробить вам чистоту в підїзді і свіжий запах у туалеті - ваше право. тільки не запрошуйте при цьому мене у гості - незручно почуваюся, коли людям відмовляю

 

Це так. Але вже одне те, що прийшли до держадміністрації, а не мовчки полізли в копанки, добрий знак.

Ще проти закриття шкіл у нас народ згуртовується. Так що, по краплі, по краплі камінь і розтрощиться.

 

хоча б читати навчився а то таке посміховисько на весь світ, вічно шось як ляпне то краще хай мовчить
про його діяльність як президента нема шо сказати, просто маріонетка і нічого не вирішує

 

А може в нього "Тєкст как-то по дєбільному напісан"?

 

У Януковича з Азаровим дірка у держбюджеті в 1,8 рази більша, ніж у Тимошенко. Плюс 432 мільярда боргів

http://www.expres.ua/topic/2011/02/11/43311

 

Інформація Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за 2010 рік

 

Ну так можна встановити такий граничний показник, що все буде виглядати ОК...Ще й за "одобрямс" пасивно-агресивної більшості...У уряду Юлі такої можливості не було...

 

Знаєте, от, з одного боку, правильно каже:

http://vokintrop.livejournal.com/
Але, якщо не майдани, то що?

 

Митрополит Андрей Шептицький

 

Я веду мову про створення громадянського суспільства у країні. Які шляхи?

 

Вам стільки знаків уже подано, що соромно питати. Про інспектора ДАІ Швеця чули? Так от ця історія - і є прояв громадянського суспільства. Поборовши спротив чиновника і розповівши іншим, що так можна - ви вже творите громадянське суспільство. Саме тому я завжди кажу: розповідайте про те, що ви отримали той чи інший папірець, про який всі думають, що він за хабар, без хабаря, і як ви це зробили. Розкажіть усім, як ви поставили на місце інспектора ДАІ. Повідайте. як змусили ЖЕК підписати з вами угоду на ваших умовах.
Спочатку, звісно, це все треба і справді почати робити. Але коли ви це робите - ви просто допомагаєте самим собі. Коли ви розповідаєте про це іншим - оце і є побудова громадянського суспільства.
Тобто крок 1 - визначити все, що ви можете зробити самотужки і для самих себе - і зробити.
Крок другий - розповісти іншим - як це робиться.
крок 3 - знайти, що ви не можете змінити самі, але можете за допомогою невеликої групи людей,з якими і так постійно спілкуєтеся. Створіть профспілку на рбочому місці, доможіться виплати білої зарплатні, законних відпусток тощо. створіть ОСББ у своєму будинку і вибивайте якісні послуги.
Крок 4 - розкажіть про це іншим.
Якщо кожен сотий в Україні так зробить - вважайте,що воно, громадянське суспільство існує. Тому що саме в таких справах і виявляються лідерські якості. Людину, яка була лідером в створенні ОСББ у своєму будинку, біситиме, що мешканців сусідніх будинків далі дурять комунальники. Вони обовязково підбиватимуть своїх знайомих зробити те саме. І таки підіб'ють, якщо ви також постійно розповідатимете всім, чим краще те, що зробили ви. Те саме стосується захисту прав споживачів, боротьби з державним рекетом на дорогах, обхідних шляхів, аби не дати хабаря чиновнику в РДА, БТІ, СЕС чи ще якійсь конторі.
Судіться. Судіться з комунальниками, ДАІ, податковою, судіться з виробниками чи продавцями неякісних товарів, судіться з надавачами неякісних послуг. Не лінуйтеся також писати скарги та інформаційні запити. Робіть так, щоб чинуші було легше зробити те, що він має зробити за законом, ніж відписуватися від вас.
І головне - підбивайте на це інших та розповідайте всім про результати.
а до першого кроку можете почати з того, що замислитеся: перед тим, як вимагати якісної роботи від держслужбовців чи якісного товару від продавців, спитайте себе: чи якісно ви виконуєте свою роботу? Чи дотримуєтеся ви при цьому законів, чи домагаєтеся, щоб законів щодо вас дотримувався працедавець? Якщо так - я вас вітаю: ви вже будуєте громадянське суспільство, навіть не підозрюючи цього.
Той шлях, перші кроки якого я описав - він довгий і не надто простий. Але, н жаль, будь-що, побудоване іншим шляхом (на кшталт "прийде добрий дядя, дасть правильні закони, позвільняє поганих чиновників і понаймає добрих") - це ілюзія і профанація. Чесні чиновники і урядовці можуть зявитися тільки в один спосіб: якщо ви змусите їх бути такими...

---------- Додано в 01:58 ---------- Попередній допис був написаний в 01:57 ----------

Вам стільки знаків уже подано, що соромно питати. Про інспектора ДАІ Швеця чули? Так от ця історія - і є прояв громадянського суспільства. Поборовши спротив чиновника і розповівши іншим, що так можна - ви вже творите громадянське суспільство. Саме тому я завжди кажу: розповідайте про те, що ви отримали той чи інший папірець, про який всі думають, що він за хабар, без хабаря, і як ви це зробили. Розкажіть усім, як ви поставили на місце інспектора ДАІ. Повідайте. як змусили ЖЕК підписати з вами угоду на ваших умовах.
Спочатку, звісно, це все треба і справді почати робити. Але коли ви це робите - ви просто допомагаєте самим собі. Коли ви розповідаєте про це іншим - оце і є побудова громадянського суспільства.
Тобто крок 1 - визначити все, що ви можете зробити самотужки і для самих себе - і зробити.
Крок другий - розповісти іншим - як це робиться.
крок 3 - знайти, що ви не можете змінити самі, але можете за допомогою невеликої групи людей,з якими і так постійно спілкуєтеся. Створіть профспілку на рбочому місці, доможіться виплати білої зарплатні, законних відпусток тощо. створіть ОСББ у своєму будинку і вибивайте якісні послуги.
Крок 4 - розкажіть про це іншим.
Якщо кожен сотий в Україні так зробить - вважайте,що воно, громадянське суспільство існує. Тому що саме в таких справах і виявляються лідерські якості. Людину, яка була лідером в створенні ОСББ у своєму будинку, біситиме, що мешканців сусідніх будинків далі дурять комунальники. Вони обовязково підбиватимуть своїх знайомих зробити те саме. І таки підіб'ють, якщо ви також постійно розповідатимете всім, чим краще те, що зробили ви. Те саме стосується захисту прав споживачів, боротьби з державним рекетом на дорогах, обхідних шляхів, аби не дати хабаря чиновнику в РДА, БТІ, СЕС чи ще якійсь конторі.
Судіться. Судіться з комунальниками, ДАІ, податковою, судіться з виробниками чи продавцями неякісних товарів, судіться з надавачами неякісних послуг. Не лінуйтеся також писати скарги та інформаційні запити. Робіть так, щоб чинуші було легше зробити те, що він має зробити за законом, ніж відписуватися від вас.
І головне - підбивайте на це інших та розповідайте всім про результати.
а до першого кроку можете почати з того, що замислитеся: перед тим, як вимагати якісної роботи від держслужбовців чи якісного товару від продавців, спитайте себе: чи якісно ви виконуєте свою роботу? Чи дотримуєтеся ви при цьому законів, чи домагаєтеся, щоб законів щодо вас дотримувався працедавець? Якщо так - я вас вітаю: ви вже будуєте громадянське суспільство, навіть не підозрюючи цього.
Той шлях, перші кроки якого я описав - він довгий і не надто простий. Але, н жаль, будь-що, побудоване іншим шляхом (на кшталт "прийде добрий дядя, дасть правильні закони, позвільняє поганих чиновників і понаймає добрих") - це ілюзія і профанація. Чесні чиновники і урядовці можуть зявитися тільки в один спосіб: якщо ви змусите їх бути такими...

 

То все правильно-треба будувати правове суспільство почавши з себе але це можливо якщо є мінімальний рівень свобод.а от коли свободи будуть заявлені а той же інспектор ДАІ буде над ними то того хлопчину просто побють чоботами і дадуть камеру зїсти на перший раз а якщо не зрозуміє то помре від інфаркту в відділку .Зараз відбувається відкат від того мінімуму свобод які є і надіятись що в подальшому якось буде і на хліб з маслом завжди заробиться недальновидно.майже всі бізнеси в Україні завязані на людей а не конкретні ідеї і якщо хтось попадає під розклади то всі бізнеси на цю людину завязані летять в нікуда.А теперешні лідери(ПР)як справжні пацани є володарі власного слова-можуть пообіцяти а завтра обіцянку відмінити-вони ж володарі власного слова так те що хочуть те з ним і роблять

 

Комендантский час еще установите, .......:

 

Якісь є інші варіанти? Будемо далі нити, що нам прав і свобод не дають? Їх і не дадуть. Їх брати треба. І якщо вам страшно, що вас у міліції побють за вимогу дотриматися ваших прав - може, ви й не заслужили тих прав і свобод?

 

Видели фильм "Невезучие" с Пьером Ришаром? Когда ему паталогически не везло. У нашего преза та же проблема с выходом на публику. Каждый раз конфуз.
Сегодня он в Харькове:

Сказал бы уже Гепа. После "шлепперов" самое то.

 

Я тоді працював на шахті і мені до мікронів знано, як і ким організовувались ті страйки. Шахтарі, - це люди абсолютно підневільні, совки до потёрі пульса і, від цього, я думаю неважко зрозуміти, що організував ті страйки сам Горбачов, нижче рангом просто таке ніхто не потягнув би.

Керівництво області, директори шахт були проти страйків, - скрізь на шахтах були стоворені директорами групи активістів, які гнали приїжджаючих зі сторони Макіївки, теж організованих шахтарів-агітаторів і це легко спочатку вдавалося. Та раптом, за одну ніч, все перевернулося з точністю до навпаки. Зранку вийшов на трибуну перед своїми підлегліми наш директор і сказав, що політична ситуація різко змінилася і, що підтримавши страйк, є реальний шанс повернути борги по зарплатні, і, що не останнє, - гірникам, усім, в момент віддадуть увесь борг господарського мила для помивки їхніх персональних, грішних та потрісканих від тяжкої праці задниць. Справа в тім, що мило не видавали вже майже з півроку і то здорово впливало на кліматат в сім'ях гірників та й, треба чесно сказати, впливало на рівень продуктивності праці...
Одним словом в один момєнт з 1000-ча чоловік на чолі з директором шиконулися, і строєм посідали в откуда не возьмісь львівські автобуси. Коли приїхали до держамістрації, то там вже македонськими фалангами були заформатовані тисячі й тисячі наших побратимів по хозяйственному милу. Глянувши на реалії, а вони, було вже видно, що надсерйозні, ми усі зрозуміли, що мило таки буде... Але то вже сюжет для цілого трактата під, наприклад, такої назвою "Ідеологічне підгрунтя в Донбасі, яке привело до розпаду СРСР"...

А його, мило, таки в натурі почали роздавати на слідуючий день і то у нас було шось, як на зразок першотравневого свята