Янукович здався Митному союзу Путіна

Та легко - досвід мільйонів, не знайомих з російською культурою тому доказ. На рахунок близькості по ментальності, то це дуже спірне питання. Скоріше лише через нав'язаність вона ще досі вважається "близькою" та являється постколоніанім наслідком. Лікується дуже просто, аби лиш бажання було.

І думки навіть такої не було - все кажу як є. По-перше, росіяни далеко не так знають українську культуру як українці російську. Ця різниця мінімум на порядок. По-друге, набір широкорозповсюджених шаблонів як от Україна це "Шевченко", "Кобзар", "Гоголь"(і то під великим питанням), "застільні українські пісні" - це далеко не ті знання, що визначають культурність людини. Знайомство з Україною в більшості обмежується саме такими шаблонами і люди навіть не задумуються, що за цими іменами і назвами насправді стоїть. По-третє, з історією така ж проблема - мають обмежені відомості російського варіанту, а української історії і не знають.

Я знаю кунг-фу, карате, теквондо і ... ще багато-багато страшних слів. Я знавець східних єдиноборств?

Це, напевно, їм так просто захотілося і все тут? А не тому, що це був наслідок підневільного становища України. Та й мова якраз не про це: що було втрачено, те втрачено і багато синів і доньок України розвивали російську культуру, а не українську. Мова йде про те, що відноситься саме до української культури.

Якщо не знати і не цікавитись, то неможливо і знайти. До речі, аналогічно можу сказати і про російську культуру - в основному шлак. А останні десять років ще гірше - принаймі в кіноіндустрії - таким тягне смородом совкового духу, що вже дуже рідко виникає бажання переглянути який-небудь російський фільм.

 

Спокойно. В России тоже, после развала Союза, что-то не видать культурных прорывов. Возможно, какие-то бурления и на Украине и в России происходят, но я бы не стал относить "это" к выдающимся культурным событиям. Всё-таки, если что-то серьёзное и произошло бы, то, думаю, в Рязани бы мы тоже услышали. А так...
(ИМХО.)

 

http://youtu.be/IZ-ZhhqM-fU

 

Да я не о том...
Это как если жить в Питере, и совершенно не интересоваться историей и культурой этого города, но при этом считать себя культурным только потому, что каждый день смотришь канал "Дискавери". Сама близость культурной среды уже "обязывает" знать её, а незнание порождает провокационные вопросы.

Конечно, "кобзарь", Леся-украинка, казацкие песни это далеко не вся украинская культура - кто же с этим спорит - но это одни из выдающихся её образчиков. А на чём ещё и каким образом можно изучать чью-то культуру, как не на лучших её представителях и образцах?

Как бы странно это не звучало, но я именно так и считаю: им захотелось! И не потому, что мне хочется таким способом кого-то обидеть, но я на полном серьёзе считаю, что теми вещами, коими украинцы считают гнобили их культуру, невозможно её искоренить. История знает массу примеров более жёстких и целенаправленых мер государства против проявлений народного "творчества", которых искоренить так и не удалось, по одной простой причине - это было востребовано самим обществом.
Так и с украинской культурой - то что было востребовано украинским обществом никакими запретами не искоренить, ну а то, что считается "искоренённым", по своей сути, просто отброшено людьми за ненадобностью, как изжиток.

Ну, так что же относится к вашей культуре? О каком образчике можно сказать: вот это уникальное, это украинское!?

Чесное слово, мне интересно. Подскажите, что из современного можно будет считать культурным достоянием Украины, чем сейчас можно гордиться и не стесняться завещать это внукам?
Спроси меня об этом, я и не отвечу, относительно российской культуры. Возможно Вы сможете ответить на этот вопрос применительно к культуре украинской?

 

Ну так українці живуть наче в Україні, а не в Росії. Чи ні?
І не треба сюди припасовувати так звану "близькість" - вона ні до чого не зобов'язує і не може.

Так їх і не знають. Знають, грубо кажучи, назви-мітки чи імена-мітки. Але не творчість чи зміст. Ще раз повторюю, широкому загалу знайомі лише шаблони, а не те, що стоїть за цими іменами та назвами.

Ну а я так не вважаю. Наведу приклад: операція Вісла. Більшу частину українців Польщі виселили до України. Тих, хто залишився, примусово порозселяли на всій території Польщі, щоб ті опинилися повністю в польськомовному середовищі без контактів зі співвідчизників. Навчання українською заборонено. Греко-католицька церква заборонена. Пониження в правах на володіння землею. Заборона будь-яких українських культурних та освітніх установ. В результаті за п'ятдесят років з другої за кількістю національності українці взагалі зникли з етнографічної мапи Польщі. Що це: наслідок невитребуваності чи спрямованої державної політики?

Що за питання? Звичайно українське!

Надзвичайно багато. Хоча у кожного свої критерії та вподобання. Мій скорочений список: Костенко, брати Гадюкіни, Вакарчук, Скрипка, Марина та Сергій Дяченки, брати Капранови, Винничук, Андрухович, ТНК, Морозов, паради вишиванок, Країна Мрій, Подеревлянський(неоднозначний, але його Гамлет - це щось!), день Злуки(саме як щорічний символіний акт єднання України проводимий простими українцями). Це саме перше, що прийшло до голови, але Вам того повинно вистачити.
Щодо російської культури, навіть не здогадувався, що тут аж настільки погані справи. Дуже сумно.

 

Ну, скажем, мне трудно себе представить образованного, скажем, перуанца или мекисканца, понятия не имеющего об американской культуре. Или, например, образованного бельгийца, не знающего кто такой Наполеон или что написал Дюма.

Ну, не требуйте невозможного. Я больше чем уверен, что далеко не все знают кто такая Наташа Ростова или в каком произведении упоминается Плюшкин и Собакевич. Что в России, что на Украине.
Странно бы было требовать от россиян досконального знания творчества Шевченко или Леси-украинки. Для современного человека, считающего себя образованным, это совсем не обязательно.

Так Вы только подтверждаете мной сказанное: если бы Россия или СССР поставила задачу ликвидировать украинский язык, то она проводила бы именно такую политику - силовую ликвидацию языковой среды. Правда, такое можно провернуть лишь с небольшими группами населения, заставить всю страну "забыть" родной язык практически невозможно, но... тем не менее, действия властей были именно такими жёсткими.
А на самом деле, мы все знаем, что было всё совершенно не так.

Вопрос простой - приведите хоть какой-нибудь современный пример.

Ну, мой критерий не сильно требователен: нужен пример современного национального исскуства, достижения, личности, которую с гордостью будут вспоминать в далёком будущем, как сейчас вспоминают Королёва, Антонова, Булгакова, Хрущёва, Мазепу, Махно, Сикорского, Ватутина, Быкова ... Хотя, конечно, это известные украинцы, но, собственно, в украинской культуре следа практически не оставили. Но тем не менее...
Среди современников, я, что-то, таких имён не слышу.

Кто-то, возможно, скажет, что всё не так уж и плохо, но я подхожу к этому вопросу с более высокой планкой. Для меня ориентиры: Миронов, Высоцкий, Леонов, Мухина, Раневская... Ничего подобного им я почему-то сейчас не вижу. Есть, неплохие фильмы, такие как "День выборов", "Мастер и Маргарита", "Идиот", но.... Но.

 

Колись я читав багато російською бо вибір украінською був малий.зараз все англійською бо масив інформаціі в рази по кількості і якості перевищує доступне російською.велічіє руского міра дуже блякне коли є доступ до всього багатства скажімо англомовного світу.це як девятка була круте авто поки тойоти були недоступні

 

ну девятка краща за фіру ...

 

А у вас була, чи вас возили при совку на фірі? Бо на Львівщині фіри були тільки в колгоспах, чи радгоспах. А в нас на вулиці зі 100-а будинків у 70% людей були авта.

 

А решта тридцять відсотків були москалі. Не інакше...

 

Або підкацапники. Не інакше...

 

Та просто. Знання хто такий Наполеон чи що Дюма написав аж ніяк не робить бельгійця знайомим з французькою культурою. Просто знати, що Наполеон був великим полководцем - одне, а хоча б в загальних рисах етапи його злету та падіння - зовсім інше. Знати, що Дюма був дуже непоганим письменникомї, який писав чудові романи на історичну тематику, і є шанованим у Франці - це одне, знати хоча б кілька назв романів - друге, а бути ознайомленим з тими самими романами - геть інакша справа. Та й знання одного-двох особистостей - це аж ніяк не та необхідна ознака, що може показати знайомство з тією чи іншою культурою.
Ви задайте собі питання: а наскільки росіяни в своїй масі ознайомлені з культурними надбанням та життям своїх найближчих сусідів: Норвегією, Фінляндією, Естонією, Латвією, Литвою, Білоруссю, Україною, Грузією, Азербайджаном, Казахстаном, Китаєм, Монголією, Північною Кореєю? Боюсь, що "здобутки" часто-густо будуть обмежені фактом існування тої чи іншої країни(і не факт, що знатимуть, що то сусід насправді), напівзабутими уроками історії та географії, ну і, звісно, найбільш розтиражованими чи гучними подіями, пов'язаними з ними. Хіба від такого не вельми позитивного результату Росія залишиться без освідчених та культурних людей? Аж ніяк.

Ви фактично повторили мою тезу, яку я намагаюсь Вам донести. Спробуйте далі розвинути свою думку - і Ви можете прийти до цікавого результату.

Так Ви ж правильно зауважили, що такі дії можуть спрацювати лише з невеликою групою. З багатомільйонним народом такий фокус не пройде і з наскоку заданого результату не досягти - собі дорожче вийде. Тому і впроваджувалась більш оптимальна, але значно повільніша стратегія, яка розтягується на дуже значний час. Тільки з розвитком світу, такий період значно скорочується: якщо до двадцятого століття такий процес міг тривати століттями, то у вік інформації вже обмежуватиметься десятиліттями.

Вже надав примірний список у попередньому дописі.

І навряд чи почуєте. Бо більшість особистостей дістають подібне визнання зазвичай посмертно і з плином часу, коли можна оцінити їх діяльність та її вплив за все прожите життя. Їхні сучасники за щоденними подіями не взмозі їх помітити та об'єктивно оцінити. Така іронія долі.

 

В.Янукович обратил внимание, что во время праздничного обеда перед Путиным, Лукашенко и Назарбаевым стол ломится от еды, а перед ним пусто.
-Где мой ХОЛОДЕЦ? — спросил Янукович.
-Виктор Фёдорыч! — ответил Путин, — Вы приглашены на обед в качестве наблюдателя!
Назарбаев добавил:
- Ничего, Витёк, вот пойдём с девками в сауну — там насмотришься …

 

Який може бути холодець в тій компанії? Щі і дранікі

 

Яки холодец? Нормальный из лосятины.
Вы же, я так понимаю представляете интерес исключительно для панд

 

Так нормальний чи з лосятини?

---------- Додано в 14:28 ---------- Попередній допис був написаний в 14:26 ----------

Ви, я так розумію, просто мрієте в холодець потрапити?

 

Ну не с лягушек же?! Як делають на украине.

 

Ну, це в росіян традиція їх в дружини брати і навіть царицями робити, може, ви їх і їсте?

В Україні роблять смачно, зі свинок. У нас взагалі смачно готують, борщі, холодці, голубці, вареники - це вам не грибочки-ягідки збирати і смердючу похльобку з капусти варити...

 

Інтеграція на схід - інтеграція з бомжами і жлобами.

 

Ага.
Кто украинцу на халяву что-то не даст, то тот бомж и жлоб.
Хай так и будэ.
Но, к вашему прискорбию, халява закончилась, паны эуропейцы.