Якщо вдарив жінку - ти не чоловік

Ну невинна,що я холерик i люблю покричати наприклад.А уявiть як важко холерику з меланхолiком....Icнуе безлiч рiзних нюансiв над якими людина повинна працювати i впершу чергу над своiми ''в чужом глазу соринку найдеш,в своем бревна незаметишь"

 

Дiйсно, бачимо конструктивнiсть по-рiзному Я вважаю за краще вiддiляти емоцiї вiд обговорення. Мабуть, то якраз суто чоловiчiй пiдхiд

Не знаю. А що має бути пiсля Вашої теми, окрiм обговорення?

Ще раз: у сiм'ї зовсiм не обов'язково страждає лише жiнка, особливо якщо ми розглядаємо не лише фiзичну агресiю. Та й безапеляцiйнi твердження на зразок того, що в назвi теми, мене особисто завжди насторожують.

А втiм, тема Ваша, тож нi на чому не наполягаю То так було, думки з приводу

 

При цьому чоловіки тему читають) Отже на смак - товариш не всяк

Хм..на жаль я мушу повторити ті ж слова - зміна сприйняття. Шкода, бо ми бачимо, що багато хто підтримує позицію - сама винна. А вина чоловіка від того не менша. Але якщо хоч одна люина змінить своє відношення до даного ніби дріб"язкового факту - особисто для мене це найбажаніший результат.

А я на ці зауваження погодилась вже писати про обидві сторони. Та й не мала на меті обмежувати того як це перекрутила ПЕрсі Шкода що Ви знов не встигли прочитати

 

Треба звикатися що це вже доросле життя та дитячі витрибеньки її родичі вже виконувати не будуть

Ну, а в чому винен чоловік-холерік який любить повставляти ляпаси?)) Яка б людина не була, вона повинна мати елементарну хоч якусь уяву про взаємоповагу до людини, будь то чоловік чи жінка.

 

І я - холєрик. В дитинстві летіли шибки, випрацювався командний голос, боялися хлопаки. Тільки я виросла. Зрозуміла, що різкі рухи роблять більше шкоди і мені і навколишнім, ніж наводять лад чи доводять справедливість. Допомогли в цьому батьки. До речі - поясненням, а не силою на мої спроби "вирватись" від опіки. От мені часом здається, що ті хто може вдарити когось - насправді ще не виросли. Не може ляпас зняти образу, змінити думку, змусити поважати (це хіба до схиблених зовсім категорія вагомості). Щоб змусити не кричати - так, спосіб. Але він провокує ненависть. а не доводить правоту.

 

знаете як виховують еврейських дiтей?!Iх нiколи несварять i некарають.Може й нам треба в них чогось повчитись!Тай способи впливу(манiпулювання)будуть набагато простiшi

 

Ага. Значит, вы антифеминист. Это радует!
Вы один из немногих, кто со мной согласился насчёт моих мыслей о женщинах.

 

Марна справа переконати в чомусь жінку...
коли кричить..найліпше...вийти в район..погуляти...
нууу..коли нерви напружені - знайти пару малолєток і натовкти писки...
але не більше 5-ти..

 

чого? кого? ;-)

 

Сумнівюся, що це якось допоможе ситуації. Навпаки, все буде починатися знов та знов так саме.

 

Що вони плакси в своїй більшості? Ну, але це ж природа Марна справа їх повністю переробляти. Однак є жінки з чоловічим складом характеру - можна з такою одружитись й не мучитись все життя з нерозумінням своєї половинки.
А Ви Рибко, чого на жінок нападаєте? Хочете познайомлю Вас з такими, які Вам сподобаються?

Ромку, малолєтки то да. певно не слабші. Але дурнуваті - бережіть себе

 

Свіже повітря корисне...
Та й пару спарингів теж не зашкодить...
Молоде покоління тре виховувати знов ж таки..

після сварки з жінкою,емоційний стан розрахований на кількох...но не більше 5-ти...

 

А и правда, чего нападаю? Я ведь тоже женщина, правда, характер у меня не очень женский. А познакомиться - с удовольствием!

 

Маленька поправочка, бо нас тут зараз з лайном змішають:
антифемініст зовсім не означає антижіночник!
Особисто я тут деколи просто виступаю проти відвертого феміністичного перегинання палки і в"їдливих нападок на противних "штаноносів".
Пи.Си.: сюда більше не повернуся, йду далі відпочивати від хвориму.

 

Однозначно марна.. Жінка так само марно переконувати, як і чоловіка...
Допоки людина сама не переконається - хоч кіл на голові теши...

А по темі - єдина річ, яку б я не потерпіла чоловікові чи мужчині чи хлопцеві - це піднята на жінку рука.

 

Возвращайтесь, очень прошу!

 

Можливо, до тих семей, де коїться отi усi жахи, треба просто пiдкинути втиху пару книжок з будування стосункiв? Хоча б того ж Карнегi -- хоч як вiн декому не до вподоби, але поради його ефективнi.

 

Мусите приїхати значицця Маю подругу, яка дійсно наїзджала на чоловіка - ех до чого ж криклива була. Друзі аж чоловіка кидались захищати, та він просив того не робити. Або йшов з дому прогулятись, або ігнорував, або закривався у другій кімнаті. А вони одружились в молодому віці. Так з народженням дитини за пару років вона дуже змінилась. Стала врівноваженішою, душевнішою. Сама зізнається - моєму чоловікові треба пам"ятник поставити, що мій характер терпів та й терпить (хоч це не значить, що він просто у всьому слухався). Видно зі сторони як вони один одного цінують. Не бачила б такого у житті - може й також думала б, що це невиліковно.

 

А єдина річ, яку б я не потерпів від жінки - це крик, істеричність, не бажання слухати... Домовились??

 

А що заважає жінці, яка стала жертвою домашнього насильства, розвернутись і покинути чоловіка? Добре, сталось таке вперше - чоловік козел і т.п. Але навіщо дозволяти повторювати робити таке з собою, тобто не поважати саму себе?
А взагалі, у психології є цілий розділ - віктимологія, який вивчає психологію жертви. Є багато досліджень, які підтверджують, що у жертв насильства є багато спільного - вони не вміють правильно оцінювати ситуацію і виробляти правильний тип поведінки у соціально значимих ситуаціях внаслідок різних факторів - порушень в процесі соціалізації і т.д. Існують навіть спеціальні методики, які дозволять "виокремити" потенційних жертв.