Тут ще питання, що для кого є приводом, а що нi. Жiнкам, якi бачать в кожнiй сiмейнiй проблемi лише одну винну сторону -- можливо, що й так. А можливо, що й нi -- тому, що їх i брати до шлюбу не захочуть Та от я сам не збагну. Судячи по популярностi теми -- здається, що так...
Звичайно що найгірше, бо в мого чоловіка і думки не виникало криве слово мені сказати, не те що руку підняти. І попри це ми вміємо спокійно обговорити проблему (коли охолонемо обоє) і знайти правильне рішення. Тихо, спокійно, без зайвих емоцій.
Наслухалась психологів на цю тему - схильність до садизму в деяких людей може проявляється нерідко через роки три спільного життя. До того все це виглядатиме досить безневинно - дорослі ж люди, вміють приховувати певні речі якщо дуже треба. Але це хвороба. Й звісно з нею мають боротися лікарі. Інша річ - безпринципність, коли просто один вважає, що жінку (чоловіка) у виховних цілях МОЖНА провчити фізично.
Nata, я опонував тий частини жiнок, якi ладнi розлучитися через один-єдиний ляпас, Ви ж казали про систематичнi побої, якi я не виправдовую нi в якому разi. Щодо Ваших сiмейних стосункiв -- так то ж добре! Взагалi, здається (або, принаймнi, хочеться того), що проблема дискутується здебiльшого в академiчному ключi. Як показує практика форумiв, до речi, саме такi теми проявляють найбiльший градус дискусiї
Брати до шлюбу???Обалдіти Оце гарно, оце по Фрейду вислизнуло Ось де воно ховалось) То Ви вважаєте, що саме мужчина жінку ощасливлює тим, що її ВЗЯВ А я наївна думала, що то обоє по взаємній згоді й з любові одружуються А ні виявляється думаєм: взяв - терпи. Ну то так, що тут говорити ще.. Пи.си. а сама я таки вважаю, що краще прожити без чоловіка, ніж з садистом. І повірте, нічим гірше жінці одній не буде - пройшли часи коли жінка не дає собі одна ради. А не буде попиту на всіляке хамовидло - то глядиш і ТАКІ чоловіки навчаться думати - що прийнятно для сімей, а що - ні. А популярності теми я тішуся. Не треба спекуляцій - це не значить, що дописувачів б"ють, а значить, що люди не байдужі. Чи варто обговорювати проблему тільки коли вона безпосередньо мене коханого стосується - а що в соціумі - то до лямпочки?
Ну що за дитяча постановка питання один-єдиний раз? А де гарантія що це один-єдиний раз? Як себе переконати що більше не буде? Як повірити людині яка змогла підняти на тебе руку? Я дитину свою можу максимум по ручці траснути а то потім совість їсть, що не змогла пояснити словами. Чому взагалі одна людина вважає за можливе вдарити іншу людину? Був у мене колись "кавалєр" в пориві досить бурного сканалу у нього дьорнулася рука, ні він навіть не встиг підняти її, опанував себе, але позив такий був, я тоді сказала вдариш - ти не мужчина і мені з тобою не подорозі. Правда після цього ми і без бійки швидко розійшлися.
"наказания без вины не бывает" (с) тут вже пробігали паралелі із школою... хто там страждає від знущань (серед хлопців для прикладу)? самі слабші (фізично)? чи ті хто не може постояти за себе (психологічно в першу чергу)? з власного досвіду можну константувати таке: з першого ж дня проявляється лідер, який в першу чергу намагається принизити якогось "слабака" для того щоб продемонструвати свою заявку на першість в групі; якщо це йому вдається і ніяких інших кандедатів немає, то в нього з"являється коло пришльопків, які добровільно визнають його перевагу над собою, а всі інші стають потенційними жертвами. і з цього моменту ситуація втрачає статус кво. так як "лідер" вже не сам, а разом із пришльопками, а потенційні жертви втрачають можливість розраховувати на підтримку собі подібних в разі чого. тому в такій ситуації, якщо вас такий розклад не влаштовує, єдиний варіант - це заступитись за "слабака". по-перше, вас із "слабаком" двоє проти одного. і навіть якщо "слабака" ви не можете враховувати як дієздатну бойову одиницю, і в результаті залишаєтесь один на один з "агресором" і в кінцевому результаті "відгрібаєте" - це всеодно дає вам перевагу. так як в списку потенційних жертв "лідера" ви опиняєтесь на останньому місці, а інші "жертви" в разі чого бачать в вас потенцйного союзника і навіть можливо нового "лідера".... от.... до чого це я? ... ага! в кожній соціальній соціальній групі (якою являється і сім"я) потрібно відстоювати своє положення, яке ви хочете в ній займати. і коли ви проявляєте байдужість в ситуації, яка на перший погляд вас не стосується і нічим поганим вам в даний момент не загрожує, будьте пильні... можливо ви УЖЕ перетворюєтесь на потенційну жертву.
так не має бути однозначно! якщо жінка дала ляпаса, значить її образили... і відповіді бути не має! А чи мала право жінка піднімати руку - то вже питання індивідуальне... чоловік або розуміє що винен, або не розуміє і йде геть..
Забігаючи перед тих хто може закинути нерівність підходу - таки жінка, яка дає ляпаса мусить розуміти, що може отримати такого ж у відповідь. Не варто комусь робити те, що не хочеш, щоб зробили тобі.
Я, як і кожна мисляча людина, ніколи не оцінюю ситуації однобоко, озвучую свою думку, коли вона осмислена і має підгрунтя, відповідно то не напади на Рибку, а її так звана толерантність межує з глупістю, проте ми цю тему вже облишили... Чоловіки апріорі (в більшості, бо ідеалу не існує) сильніші фізично, а жінки стійкіші морально, звідси і результат, що насильство як правило йде від чоловіків, як останній аргумент, при тому, як на мене, існує тенденція, чим менш ерудований, тим швидше застосовує силу, знову ж таки не завжди. Терпіти то ніхто не мусить, але приходиться тим жінкам, які не відчувають себе самодостатньо, і бачуть залежність свою вічною.
Правильно. Завжди треба намагатись (хоч і важко в цю секунду "зденервованій" здорово мислити) не піддаватись на провокації (бо це, певно, як правило) А набутий досвід зі-мною (я про ляпас)
Та нi, то якраз Ви по Фрейду зрозумiли . Нє. Згадайте моє питання щодо кiлькостi одружень, на яке, до речi, поки що тiльки Ви i вiдповiли Так от я мав на увазi таке: якщо довести ситуацiю до екстремуму i уявити, що жiнка в енний раз залишить чергового подлєца, то напрошуються два висновки: або вона не бачить, кого обирає, або -- можливо -- псує характер кожного свого обранця. Питання -- в якому з цих двох випадкiв винни чоловiки? I чи не треба радше щось у консерваторiї полагодити? Ой, та не накручуйте себе: ото уже пiшли жiночi заморочки -- "мамо, вiн мене ... обiзвав!" (ц) Нiде. Вiдповiм Вам суто як жiнцi -- питайтеся в серця, що воно пiдкаже. А це вже up to you. Переконати себе загалом-то можно у чому завгодно Ой, Дано... А, скажемо, за "лiцепрєступлєнiє" ви також готовi людину вичеркнути iз списка homo humani? I чи не забагато прав судити iнших на себе берете? Це я питаю без жодного сарказму. Я б ото не взявся бути таким арбiтром над усiма i в усiх ситуацiях... А втiм, думаю, що насправдi усе корениться у вашiй останнiй фразi Грандiозно. А тепер, наприклад, отак: "Жiнки апрiорi емоцiйнiшi, а чоловiки флегматичнiшi звiдси i результат, що насильство як правило йде вiд жiнок." Давайте ще побавимося в гру "робимо необгрунтованi висновки з хитких тез", або таки облишимо? Те, що у вас кiнець фрази спростовує начало, Вам око не муляє?
Аналогія спеціально для Рибки, з моделюванням зрозумілих для неї ситуації. Це як спроба пояснити що насильство взагалі не прийнятне, без відносно є любов чи нема, і без різниці хто кого б"є. А яким чином відміняється "педалюємий" аргумент? А яким чином проблему вирішує рукоприкладство ?
Вичеркнути зі списку власних друзів - так готова. Знаєте інші люди мене не цікавлять - мене цікавить мій коханий і його поведінка, вчинки, і ось ці вчинки - я маю право оцінювати відповідно до власних переконань бо вони стосуються мене. А те як поведуть себе інші люди в подібній ситуації, ну кожен має свої думки, і керується власними інтересами чи духовними чи матеріальними. Є жінки які виправдовують скажемо так - "одиночні ляпаси" бо їм морально це не мішає надалі жити щасливим життям, і слава богу. Я поки що не бачу можливості пробачати побої навіть в "одиночному" варіанті. З віком я стаю біль толерантніша до певних чоловічих "слабинок" але до "рукоприкладства" моя поведінка так і залишилася стабільно негативна.
а нема рівних підходів... в деяких речах неможливо зрівняти чоловіка і жінку... так, жінка мусить розуміти, що чоловік може дати здачу, але трактування цієї здачі - він вдарив тобто вчинив негідно! знаєте, деколи мужчини на питання "чи змогли б ви вдарити жінку?" відповідають: " Залежно яку і в якій ситуації.." це однозначно примітивізм і ницість... навіть у тваринних інстинктах нема пояснення такій поведінці... Яка б не була жінка, у любій ситуацій!!!, краще покарати її своєю байдужістю, чи певним вчинком але не побиттям...
Останнє уточнення зайве, iмхо, а так згодний Таж це очевидно: у "шкiльному" прикладi нема взагалi нiякого кохання Дано, не маю бiльш питань: викладено переконливо i, що головне, з дiсклеймером, що то є суто особиста позицiя. Я її не подiляю, але поважаю
Один старший чоловік говорить так: мужчини завжди думають, що вони вибирають жінок. Як вони помиляються! Завжди вибір робить жінка, а мужчина тільки робить пропозицію.
А може ви менi лiнки наведете про протилежнiсть? Ви хочете щоб я довела що є жiнка яка сильнiша за вас? Дасть вам в зуби i пiдiб'є око? Ага, власне що я i кажу. Я мужчина, я маю рефлекси, я цiджи межи очi... Ех... а ви ще хочете лiнки. Так, особливо я маю поважати заклики про тряпок, нюнь, та iстеричок. Счас. Отут, шановнi колiжаночки вибачте, але тут я вже не буду на жiночiй сторонi. Саме оцей славнозвiсний невинний ляпас по щоцi i є тим "надбаним рефлексом" що часто переходить до нас з фiльмiв де жiнки так легко мастять по пицi а чоловiчок або нiчого не робить або в гiршому випадку iде. I тiльки вiд недавна в деяких драмах показують що жiночу руку перехоплено в польотi. Я б свого чоловiка не вдарила... хоча вiн мене деколи дуже злить. Екстремальнi сльози вiд страшної обiди лiпше нiж ляпас. Бо точно знаю що отримаю здачу. То чого я буду починати? Вiн менi так давно прямо сказав свою думку на рахунок ляпасiв по щоцi... я засвоїла. Але з моєї сторони я теж попередила, що раз вдариш - другого НЕ БУДЕ!