Якщо вдарив жінку - ти не чоловік

Как-как? У женщин есть сковородки, утюги, скалки, половники, вилки и т.п.

Здесь сравнение некорректно. В семье над женщинами издевается, как правило, только муж. А на меня пёрли сразу 3-4 пацана. Конечно, защищалась. И их била, и по-разному бывало. Но они продолжали снова. Если бы такой недоброжелатель был один, а так их сразу много.

 

Порівняння некоректне не тому, що там один, а там троє Якщо в сім"ї як в школі все вирішуватиметься тільки кулачками.. Шкода мені цієї сім"ї. В тому і різниця, що дорослі не повинні собі дозволяти фізичних розправ, ще й над рідними. Для того їх стільки років виховують, для того існують закони (релігія в т.ч.). Людина має усвідомлювати що по звірячих принципах вона не має права жити - інакше родилась би ведмедем. Ми народжуємося з певною відповідальністю за себе і оточуючих, для чого нам дані мізки, язик, совість, пам"ять, історія, культура, філософія, психологія тощо... І зі всім тим опускатися до первісних методів доведення свого авторитету?

 

Ех, Рибко, Рибко... от читаю я то все і сумно мені стає... за багатьох кобіт... дякую батькам за своє виховання, секрет якого я ще й досі не розгадала.. мене теж обіжали, хлопці, дівчата, в школі, у вузі... в кого лиш були підлі бажання... але я як була з високою самооцінкою, так і лишилась... яке мали значення особливості фігури чи риси обличчя, якими часто дражнять??? я підкреслювала свої достоїнства, задерла голову і пішла... часто приходилось перебувати в зграї акул, виголошувати тост в компанії, яка не бажала тебе слухати і гуділа про своє... ба, та навіть найближчі подруги заздрили і дружили, щоб піднятися в статусі...
ну і що? забула і пішла далі... і вам, Рибко, раджу полюбити себе!!!
от вам фраза з мого любимого серіалу...

"Самое волнующее, интригующее и важное из всех отношений - это то, которое испытываешь к себе. И если ты найдеш того, кто будет любить тебя так же как ты себя, то всё будет замечательно..."

 

А вам бiльш нема чим побавитися, нiж чужу карму рахувати i оффтопити?

Iспаночко, такi вiдповiдi не в Вашому стилi i Вам, iмхо, абсолютно не личать. Даруйте.

Ромку, зiзнайтеся, Ви замислилися, як вона з таким темпераментом поводитиметься в... м-м-м... дещо iншiй ситуацiї?

Та нi, просто задовго перекладали iспанськi прокльони

 

Согласна, но если тебя уже ударили, ты же не будешь тихонько плакать в тряпочку. Бывает так, что слова УЖЕ не помогают.

А как бы вы себя вели, если бы на вас напали? И темперамент тут ни при чём, у всех есть инстинкт самосохранения. Он слепой и мало зависит от характера.

 

Скажу так, в школі я дала здачі одному, решта - вже не підходили. Чому саме так склалось - не знаю. Можливо я пробувала ще й інші важелі впливу знайти і в першу чергу мета була трошки інша - знайти собі друзів, а не захиститись від ворогів. Комусь даєш списати на уроці, когось цукеркою пригостиш, когось до гри в скакалки запросиш коли він збоку спостерігатиме. І глядиш ті ж хлопці ще й заступляться. Якось в дворі правда батькові пожалілась на хуліганів - і він їх насварив. Як варіант.
А коли напали в підворотні - краще б не відбивалась. коли сили нерівні краще поступитись чи втекти. Знаю на власній шкірці вже
Щодо сім"ї...це було б розлучення. А Ваше бачення - розвернути за те йому сковорідкою (пательнею в нас ще люблять сказати) на другий день, чи як?

 

Если бы на меня напала темпераментная миловидная дама? Ну, я бы как истинный джентльмен, покорился её пылу

ЗI2All: от бачите, Рибка, попри певну брутальнiсть стиля, цнотлива дiвчина, яка не пiддається на небезпечнi асоцiацiї дописувачiв

Вiдмiнно сказано

 

Цікава думка

 

Я билась за сумочку. А випусти її просто з рук - грабіжник би втік і я втратила б лише ту сумку (якої все одно не відбила), але не дістала би синяки-забої.

 

Гм-м-м...

А в дійсності:

Тю...
Рибко!
"Червона карма" означає, що запостили прикре/немудре. І не чужу "голову гладіть" тре, а свою чухати.

 

З досвіду знайомих помітив, що там де у сім"ї "було прийнято" бити жінку навіть нечасто, хлопчики-сини, які загалом були цілком адекватні, мали схильність до рукоприкладства, як у шкільному віці, так і пізніше коли ставали "мужчинами-чоловіками".
В мене однокласник (батьки у нього розлучились дуже швидко через те, що батько іноді пив, а іноді й бив маму), якось іноді неадекватно фізично реагував на різні дитячі пустощі - міг так "файно" зі злістю штовхнути дівчину і т.д. І то було ще десь у 5-7 класі. Я певно якби так зробив, то сі завстидав, ніби обкавався і обпісявся біля дошки перед усім класом.
Знаю ще іншого "мужчину", батько якого також іноді, коли випивав міг "виховати" матір. Так цей "мужчина" дуууже рідко, але може використати фізичну силу проти жінки.
Особисто принципово не допускаю використання фізичної сили проти жінки, про що ніби й не вчили у сім"ї, але сприймається як очевидне і неприпустиме. Хіба якийсь кримінал типу якась бандитка щось погане робить і т.д. ...

 

Если следовать вашей логике, вы тоже очень часто пишете немудро.
То, что мы тут пишем, немудро относительно. Одному понравится, другому - нет. Если я кому-то ставлю минус, я же не говорю, что он написал немудро. Просто я не согласна с его мнением, но это вовсе не значит, что оно плохое или немудрое.

А что, лучше ходить в синяках и плакать в тряпочку?

 

Хм... А Ви бачили, щоб я плакала? В "тряпочку" чи без?
Якщо стосовно сім"ї - краще не жити з тим, хто тебе збиває, нє?
А про школу я писала, що в результаті ніхто не бив. І зрештою для чого Ви постійно до цієї теми повертаєтеся? Ну мало що в кого в минулому було, особливо в дитинстві - чого в тому копирсатися? Для чого заглиблюватись у минулий негатив? Як на мене, якщо вже згадувати дитинство - то тільки в плані позитиву, коли його забракне часом, щоб він допомагав розправляти крила, а не накопичувати образи.

 

Вас ударит муж - и вы в этот же день разведётесь?

 

як на мене, то принаймні піду з дому.без слів. або йому скажу забиратись.

 

Так сразу? Не попробуете понять, в чём проблема, договориться, помириться?

 

так, так одразу. домовлятись з боксером якось мене не цікавить. я піду. охолонути треба всім у иакій ситуації.помиритись? після побоїв, ІМХО, миритись не варто. це буде рівнозначне тому, щоб миритиь із самими побоями. мінятись треба. і щодо ПОДУМАТИ... здається, якщо жінка йде, то чоловікові більше є часу і простору подумати над усім, рівно як і жінці...

 

Рибко, думаю Ви так говорите, бо ситуація абсолютно абстрактна.
Щоб не отримати ляпаса треба себе гідно вести також. Але якщо один з подружжя пам"ятає, що він друга половинка, а другий - місцями забувається і поводиться відносно неї як злочинець, то треба робити висновки. Я на розлучення подала б наступного дня.
Хоч ситуації в житті складніші, звісно. Але кожен для себе визначає межу. І безкарно просто "понімать"..це не діло - бо тим самим людина не зрозуміє, що зробила помилку. Це означатиме - заохочувати так вирішувати проблеми.

 

Но развод - тоже серьёзный шаг. Нельзя принимать такое решение спонтанно и поспешно.

 

Тому ж i сказали -- наступного дня, а не того ж самого