Якщо кортить вчити китайську

Оскільки я регулярно дивлюся мовні ролики на ютьюбі, в основному - англійські, інколи ютьюб підкидає на вибір цікаві ролики на тему мовознавства, вивчення мов і т.п.

От і на днях я не втерпів і подивився перший ролик із серії
www.youtube.com/watch?v=8TTijX0JV_0&index=1&list=PL80Flen6gkH9IGSNAAjtwvQ0xnhd-YGjq
Дуже цікаво розповідається про ті славнозвісні (чи сумнозвісні) китайські тони, які у деяких східних мовах відіграють дуже важливу роль. Не розрізняєш тонів - не розумієш, про що мова. Не вимовляєш правильно тони - тебе не розуміють, ба, навіть замість "мама" можна сказати "коняка".

Потім іншим днем подивився
View: https://www.youtube.com/watch?v=GmFSmwE8Sro

А це - взагалі краса. Надзвичайно симпатичне дівча захоплено розповідає про те, як оволодіти тими злощасними тонами. Далі є уроки про інші звуки китайської.

Цікаво, що всі ці уроки викладені в мережу за останні два-три роки.
І вони являють собою надзвичайно потужний інструмент у вивченні китайської.
Раніше про це і мріяти було неможливо.
Ієрогліфи - будь-ласка, вчи, хоч загнися, а як їх правильно вимовляти, ніде було узнати.

Зараз же, не напружуючись, а просто приділяючи по двадцять-тридцять хвилин спогляданню за чарівною посмішкою чарівної китаянки, що саме по собі - не праця, а відпочинок, музика для душі (майже як пісні у виконанні Людмили Зикіної ), можна поступово оволодіти азами китайської.

У всякому випадку, дивлячись цей ролик, я відпочиваю. Більше задоволення, ніж від 95-го дурного кварталу.

 

Згоден. Вчу самостійно китайську. Часу обмаль, тож багато ще не знаю, але цікаво, крок за кроком просуваюся уперед. Нічого особливо складного немає, лише, як уже зауважив, бракує часу. Але навіть 10 - 15 хвилин на день з часом забезпечать успіх.

 

Стефен Крашен, автор відомого метода вивчення мов (компрегенсібле інпут - тільки зрозуміле вивчається) також вивчає мандарин. Його підхід: спочатку ієрогліфи зовсім не вчити, допоки не вивчиш вимову та розуміння на слух через піньїнь, а потім уже починати вчити ієрогліфи.
Я, наприклад, коли би взявся за китайську, то саме так і починав би. Відпрацював би по коротких діалогах (метод Замяткіна) вимову і розуміння простих речень через піньїнь, а потім брався б за ієрогліфи.
Хоча мені легше - я вже десятків п"ять ієрогліфів давно знаю, коли балувався з японською.

Підхід Замяткіна дійсно сильний. У всякому випадку, мені сподобався. Я спочатку вирішив перевірити його на практиці на двох трьох діалогах так званої матриці (для турецької у моєму випадку мови), а потім так захопився, що не можу кинути. Зараз читаю турецьку повість в оригіналі. Не дуже швидко, правда, але півсторінки в середньому за день виходить. І словниковий запас уже, мабуть, до тисячі дотягує.

 

Чи довго вже займаєтеся? І по яких підручниках?
Чи ставили вимову з викладачем?
Буду вдячний за відповідь.

 

Я теж йду цим шляхом, хоча "класичні" китаїсти такий метод навчання заперечують.

 

Я якось у цьому відношенні більше вірю Крашену.
Вивчення мови має йти природнім шляхом. Чи то це буде перша мова (рідна мова в житті кожної людини), друга, третя, сімнадцята.

Спочатку людина вчиться розмовляти. Набуває певний запас слів, починає інтуїтивно вірно будувати фрази. Одним словом, розуміє, що кажуть і може щось сказати. Тоді йде в школу, вчиться читати і писати букви, ієрогліфи, далі йде вивчення граматики.

Якщо починати з ієрогліфів, то ви навіть не зможете його вірно вимовити, і замість "мама" казатимете "кобила".
Тому я вважаю вивчення ієрогліфів, коли ще не засвоєна до автоматизму вимову слів (а ще краще - речень, бо до саме цього висновку дійшов Лука Лампарелло) навіть шкідливим. Звичайно, якщо людина збирається лише читати, то можна й так. Бачиш ієрогліф, знаєш, що він означає, якось його подумки прочитав і пішов далі.
Але якщо є бажання говорити, щоб тебе зрозуміли китайці, тоді на першому етапі треба обходитися без ієрогліфів.

Стефен Крашен у якомусь ролику розповідав, як, подорожуючи по Німеччині, він попав у вагон, у якому їхали одні китайці, що не знали ні німецької, ні англійської. Він з ними заговорив, а далі пішло дуже цікаво. Він допомагав їм порозумітися і на митниці, і де тільки було можна. Розповідав він англійською, тому я зрозумів лише суть, бо й дикція його, вже досить літньої людини, залишає бажати кращого.