Якою я бачу майбутню країну

Прочитал комменты на этой теме не без удовольствия. Нравится запальчивость пана Яремы и забавны его филиппики против "влады" вообще и против донецких недостатков, в частности. Я заметил такую странную особенность украинского менталитета- чем больше времени со дня провозглашения независимости украинского государства проходит, тем быстрее украинцы(не имею в виду этнос) разочаровываются в выбранной ими "владе". Надежды на то, что перший президент Кравчук приведёт Украину к счастью и благосотоянию длились довольно долго.Я помню выступление по ТВ какого-то музыкального "гурту" из Львова в первые месяцы незалэжности, они пели песню Почекай В. Чудика. Я только сегодня разыскал её, когда писал этот пост:

Почекай, почекай, почекай, моя мила, ще трошки,
Лихоліття минуть, ти забудеш печалі, мов сон.
Стяг засяє над нами в кольорах пшениці й волошки,
І останній ворожий солдат перетне наш кордон.

Гідну відсіч дамо ми усяким непрошеним гостям.
До Москви більш ніколи не підемо ми на поклон.
Перейдемо до ринку, валюти. Розпустим колгоспи.
І останній ворожий солдат перетне наш кордон.

Усміхнися, кохана. Вкраїна вже скоро повстане!
Й залунає ця пісня від Сяну самого по Дон.
Постаменти позносим, а тим, кому треба, поставим.
І останній ворожий солдат перетне наш кордон.

Не будеш нарікати ти більше на Раду Міністрів,
З споживацької книжки останній відірвеш купон.
Бо буде в магазинах горілка, і буде що їсти.
І останній ворожий солдат перетне наш кордон.

І вже скоро з тобою ми раптом прокинемось вранці,
А Верховная Рада приймає про власність закон.
І стоїть на трибуні Кравчук Леонід в вишиванці.
І останній ворожий солдат перетнув наш кордон.

Отоді вже, кохана, відкинувши всякі вагання
І позбавившись страху й безглуздих старих забобон,
Ми нарешті з тобою серйозно займемся коханням,
Як останній совєтський солдат перетне наш кордон.

В Кравчуке разочаровались за пару лет. Выбрали Кучму. Он продержался положенные ему 2 срока. В конце его стали считать "тираном" и кричали "Геть!" Был Майдан, был лихорадочный энтузиазм, надежды. Но только не у меня. К концу "каденции" Ющенко его дружно презирали как его сторонники, так и его противники. Выбрали из двух "самых достойных" из всей Украины кандидатов - Юлю и ВФЯ. Избрали Януковича. Опять не сбылось чуда. Остаётся вновь петь эту песню - Почекай. Только уже давно нет ни колхозов, мы давно перешли на валюту, снесли с постаментов, кого не треба. а кого треба - поставили на постаменты. И в магазинах горилки полно, вкупе с едой, и невиданными в совке товарами. И последний "совецкий" солдат перешёл нашу границу. А счастья всё нет. Может, не в этом дело? Мы где-то не там искали его, счастье? -- Я не настолько самоуверен, чтобы давать рецепты построения государства "всеобщего благоденствия". Тем более, я не "патриот" и не представитель титульной нации. Но уверен по результатам, достигнутым нами за 19 лет - мы делали и продолжаем делать что-то не то и не так.

 

Стоп!
А де возьмем її, державу (рос. государство)? Ось таку, яка буде примушувати не порушувати?
Бо без цього маленького нюанса всі інші Ваші роздуми-повчання - булька.

А як вимагати? Чиї права правіші?
Ось приклад:
На першому поверсі панельного будинку кабак.
Під час будівництва, власник кабака заручився згодою всіх мешканців.
З 10.00 до 22.00 (23.00) з кабака лунає музон.
У сім"ї з другого поверха народжується дитина.
Як державі (рос.государству) розсудити власника кабака і мешканців будинку?

 

Так як кабак був до того як народилась дитина, то прийдеться міняти місце проживання молодій сім’ї. Я так бачу,

хоч можете мене вважати змією чи коброю.

Нажаль я не бачу ніякого світлого майбутнього, хоч як той наш виключно чудовий президент нас в тому не переконує я світлого майбутнього не бачу. Бачу марксизм-лєнінізм і ідею що раптом треба відібрати від багатих і віддати бідним але ми це вже проходили і це до нічого доброго не привело. Мдям.
Але головне аби був мир на ближньому сході, а решта якось переживем.

 

Його вбили,як і багатьох журналістів,котрі муляли око...
Він передчував це.

В нього було своє бачення майбутнього...на жаль,воно і залишилось майбутнім.

Кров шалено б'є у скроні, це ж бо знову скачуть коні,
А газети далі брешуть: "то чужі пісні".
Нас приспали, галичани, та болять дідівські рани,
Чи ж так важко відрізнити правду від брехні.

Тож навіщо скачуть коні і по кому дзвонять дзвони,
І чому шапки знімають, і сльоза з очей.
І чому тремтять так руки і щемлять серця з розпуки,
Коли чують галичани звук отих пісень.

Воював ти за Вкраїну, то ще винен, що загинув
Не за Ленінську ідею, не за ті пісні.
Тож прости вже нас, Іване, що заснули галичани,
І не можуть відрізнити правду від брехні.

В кожного своя дорога, мертві ж рівні перед Богом,
Тільки в чому ж завинили ви перед людьми.
Що стрілецькії могили тракторами перерили,
Де ж ми були галичани, чом мовчали ми.

Застоялись на припоні вороні стрілецькі коні,
Але знов дзвенять над містом ті чудо-пісні.
Може ще й поїдуть коні, не лише по стадіоні,
Й відрізнять ще галичани правду від брехні.
Дайте час поїдуть коні, не лише по стадіоні,
Й відрізнять ще галичани правду від брехні.

 

А що ви не догадуєтесь що не так? Подумайте... Ось скажімо конвейєр, де виробляється Москвич. Чи може цей конвейєр виробляти Мерседес?
Треба докорінно його переробити, а ще краще зруйнувати і побудувати новий.
Вас розчарую. То що ви кажете, що українці вибирали Кравчука, Кучму і іже - це неправда. Українці вибирали Чорновола, Гориня і інших людей ЯКІ СИДІЛИ за Україну а совки (москалі, креоли) вибирали ТИХ ЯКІ САДЖАЛИ.
Я впевнений, що в Львові з українців за Кравчука не голосував ніхто. Голосували ви, совки, потім побачили, що він недостатньо відданий дєлу Лєніна і Расєї. Вибрали росіянина (по паспорту). Коли побачили, що і він не зовсім росіянин (змінив національність) мало не вибрали Пєтю Сіманєнку. Єдиний кого вибрали українці, був Ющенко. На жаль він не був українцем а тим же совком. Про теперішню владу рецидивістів я згадувати не хочу. То чого ви плачете. Дєло Лєніна процвітає, тільки замість закромов родіни, коли людям все-таки щось перепадало, зявилися закрома Ахмєтова, Пінчука, Коломойського і іже, яким народ до одного місця.
Наші сусіди починали з люстрації і руйнації комуністичної системи. І тепер живуть. Ми ж далі їдемо на псевдокомуністичній клячі. І маємо те що маємо...

 

Шановий ЧотириА!
По-перше, хочу сказати, що власне все, про що співав Чудик у наведеній вами пісні, збулося, тому це не дуже вдалий аргумент.
По-друге, не треба тягнути нас назад у совок.
Не знаю, як вам, а мені у 91 році було 12. Це такий вік, який дуже запамятовується.
І я добре памятаю ще й роки перед тим.
Пам'ятаю прекрасно своє пальто по формі шинелі у 89-му - один із двох варіантів пальт, які мжна було придбати на мій розмір у всьому Львові, якщо в тебе немає блату в керівництві ЦУМу або якщо ти не возиш контрабанду з Польщі.
памятаю прекрасно мій клас, який набирали в 1985. Вчителька була доволі хитра тьотка і бажал жити комфортно, тому півкласу були з тих,хто в 6 років вже не тільки писали й читали, але й знали таблиці множення - аби робити середню успішність. Друга ж половина класу - діти заваптекою, зав відділу одягу в ЦУМі, зав овочевого складу, завпродмагу ітеде. Тому що в інший спосіб мати вибір найпримітивнішого - одягу й харчів - було нереально.
Я добре памятаю, коли народився мій брат у 87-му, як я вистоював довжелезну чергу в єдиний у районі магазин, де можна було придбати дитяче харчування.
Добре памятаю свого діда, який доїхав у радянському танку до Берліна: 9 травня він пив із сусідами - "За перемогу", але перевертав чарку, коли якийсь колєга напідпитку намагався тостанути "За Сталіна" - у 32-33 пмерли мої прадід, прабабця і всі дідові брати та сестри - він вижив тому, що поїхав на роботу в Росію.
Я знаю прекрасно, що якщо ти жив чесно навіть в найменших дрібницях, як, наприклад, мій батько, в якого патологічна відраза не лише до хабарів, а й навіть до нашого стандартного "когось про шось попросити", у тебе не було шансів на нормальне, за мірками західної людини, життя.
І це я говорю тільки про банальні соціально-емономічні права, не чіпаючи ні свободи слова і думки, ані питання мови.

Що ми маємо зараз? Зараз ми маємо набагато ширший вибір. Де нам жити, куди їхати, що готувати на обід і що вдягнути на себе. Що читати і дивитися. На чому їздити і де працювати. Так, ми при цьому багато помиляємося. Так, більшість із нас ніяк не може вийти з системи хабарів і блату, яка - про що хтось забуває, а хтось просто свідомо мовчить - народилася не у 1991 році. Але хто хоче - може з неї вийти і при цьому знайти способи для самореалізації і нормального життя. І хто б що не казав про той же 2004 рік - чим би то не скінчилося, це було надзвичайно корисно. Для мене особисто і для таких як я, хто переживав це в собі, а не просто приїхав на дискотеку і шоу, тому що зараз, оглядаючи свої вчинки за наступні роки, розумію, що в деяких ситуаціях я міг би бути не таким твердим, якби не той злам, який стався там, на майдані. І для країни загалом - тому що навіть перемога Януковича у вільних - попри всі застереження - виборах для мене не поразка, а тільки початок. Тому що зараз я знаю, що народ, невдоволений владою, вибере інших. Ющенка змінив Янукович, Януковича змінить ще хтось - і зрештою ми дійдемо до того, що будемо обирати не з гірших. Може, не будемо вибирати з найкращих, але будемо вибирати з нормальних. Але для початку народ повинен розчаруватися у всіх і зрозуміти, що змінювати країну треба, починаючи з себе. Зараз, на відміну від совка, ми маємо можливість змінюватися, при цьому не стаючи ізгоями і ворогами народу. І те, щоб цією можливістю почала користуватися більшість - лише питання часу...

 

Уважаемый пан Bambook! Либо Вы не хотите понять, о чём здесь идёт разговор, либо подменяете понятия. Прежде всего - о возрасте. Я более чем вдвое старше Вас - мне в 91-м году было 46. Никогда не состоял в КПСС, хотя меня туда приглашали - на должности моего уровня как-то неприлично было не быть не коммунистом.Вы не совсем правы, когда говорите о невероятных трудностях жизни в СССР, и о том, тогда практически нельзя было жить честно и чего-то достичь. Вы, к сожалению, застали распад империи, и жили в не самом богатом регионе страны. Я тоже жил не в центре, на окраине страны- работал в Закавказье. Вы правы в том, что сейчас материальные блага стали намного доступнее - то, о чём и подумать не могли рядовые обыватели СССР, стало доступно всякому. В то время, когда мой знакомый заместитель министра союзного министерства имел Жигуль-тройку, трёхкомнатную квартиру в Москве, которая по нынешним меркам казалась бы весьма бедноватой, не имел компьютера - в средине 80-х годов, собранный в Воронеже из японских деталей видеомагнитофон и телевизор Рубин(правда, с финским 67-см кинескопом и пультом дистанционного управления) и сравните это с выбором в самом захудалом нынешнем магазине. Вы пишете, что всё, о чём пел в песнях В.Чудик собственно, сбылось. Мне почему-то не кажется, что он пел в песнях, чтобы в магазинах было три десятка сортов колбасы(а советская всё-таки была натуральной и несравненно вкуснее!), полтора десятка сортов сыра и ч0-50 видов водки. Ну а если считать, что он в песнях пел именно об этом, тогда, конечно, всё сбылось. Колхозов нэма, водки полно, продуктовых талонов - тоже... Любой может пойти и купить себе хоть Мерседес, хоть Лексус, а у кого денег побольше - и Майбах, Ламборджини и прочие красивые железки. Только наличие в магазинах всего перечисленного изобилия - мечты совка тех времён - вовсе не сделало людей счастливыми, а Украину - процветающей и свободной державой. И на мой главный вопрос - почему при клятых коммуняках население страны возрастало, а сейчас стремительно, как шагреневая кожа сокращается, почему при коммуняках все заводы, и в том же Львове работали - я часто бывал там в командировках, в частности на телевизионном заводе - а сейчас заводы стоят и люди в поисках работы разъезжаются по всему свету - я так и не слышу удовлетворяющего меня ответа. Впрочем, когда я впервые услыхал эту песню - в самом начале независимости Украины - я понял, что нормального будущего у страны, которую хотят построить на таком "фундаменте" не может быть. К сожалению, мои опасения полностью подтвердились..... Не думайте, что я этому очень рад - это и моя страна, я тоже зависим от её процветания, и получаю пенсию рядового пенсионера. На уровне средней по стране.... --- Извините, если не сразу буду отвечать на посты - я делаю уборку дома, перекладываю свою домашнюю библиотеку, так толком и не разобранную после ремонта, который был сделан более года назад. Книги стопками лежат в разных местах, часть придётся отдать в библиотеку - уже 2 раза туда относил часть своих книг. Один раз - штук 600, другой - более 800. И сейчас как минимум, с тысячу книг для библиотеки отберу. Оставлю только то, что ещё буду читать. Кстати, о школе и учителях - моя жена более 30 лет проработала учительницей. Учителя бывали разные. И по моему мнению, учили тогда всё же лучше, чем сейчас.

 

Вам не здається, що виходячи з Ваших тверджень, українців (в вашому розумінні) де-факто меншість? Якщо так, то тоді не зрозумілі захцянки титульців а-ля Педро (Тягнибок) на преференції... Можливо тоді логічніше підкоритись демократичній більшості?
Ви можете мені заперечити і зіслатись на промитий комуністами мозок і не свідомість більшості. Але минуло вже два століття, а ситуація не змінилась (за Вашим розумінням). Тоді, підказує логіка, ідеї , що сповідують українці а-ля Педро, не конкурентні на ринку ідей державотворення. За часи незалежності вимерло достатньо ортодоксальних совків, народилось і виросло нове покоління, але і серед них не приживаються в масі Ваші ідеї. І це не зважаючи на відкритість ЗМІ, нову історію, нових героїв...
Тут багато хто є ревносним прихильником Тимошенко, є прибічники Тягнибока, послідовниками Яценюка. Їх слухають, за них агітують, але вся пропаганда зводиться в основі до вимоги (прохання): - Виберіть нас і ми вам збудуємо Едем. При цьому їхні минулі прольоти оправдовують "кознями и происками"...
От з Ваших слів і напрошується висновок:
Або міняти владу методом наукового тику, або поміняти народ.
А самий логічний висновок про зміну держави (рос. государства), як інструменту відводиться на другий план.
Моє глибоке переконання полягає в тому, що потрібно в консерваторії щось міняти.
Ви спитаєте ЯК?
Я вже казав - не знаю!
Бо варіант, який я вважаю дієвим (я його вже презентував), не буде підтриманим, тобто не конкурентним.
Висновок:
Будемо чекати еволюціювання...

 

Повторюєтеся?

Саме так - різні.
І ще. Може вчили жорсткіше, але репетитори теж були, але найважливіше - вчили - не ТО, ЩО ТРЕБА!

Якщо почнете щось тут писати про круту освіту, і що вона мені щось дала - бла, бла, бла ... то вам повім зразу - в мене самоосвіта...

 

Шановный пан Pedro! Вы совсем зря думаете, что я о чём-то не догадываюсь. У меня есть гораздо больше оснований думать. что это Вы много чего просто не знаете и даже не понимаете. Прежде всего - Вы, безусловно, выбрали самый верный тон разговора с оппонентом - упрекая его в непонимании чего-то. Не будем спорить о том, чей интеллект выше, кто более нравственен и кто из нас больший патриот - иначе разговор станет бессмысленным. Вы, на мой взгляд, гораздо бОльший коммунист по взглядам, чем я, много лет проживший в СССР. Вы опять призываете:

В данном случае, под конвейером Вы, вероятно, подразумевали государственную машину. Это ведь типично коммунистические методы, отражённые в их гимне: Весь мир насилья мы разрушим до основанья, а затем.... При таком подходе всё, что Вы попытаетесь построить, будет точной копией совка, как и все партии,имеющиеся в наличии на Украине, построены по подобию КПСС. Вы обвиняете жителей Украины, что они не такие патриоты, как Вам хотелось бы, и выбрали не тех в руководители? Как говорят - звыняйте, народ сменить не удастся. Маемо те, що маемо! Мы выбрали не тех, кто Вам угоден? Опять - никто на Востоке не проголосует, находясь в здравом уме, за открытых националистов. Поверьте, у нас есть основания считать их куда большим злом для своей страны, чем даже коммуняк. То, что они СИДЕЛИ за Украину, на нас не производит ни малейшего впечатления. Коммуняки точно так же сидели при царях. У нас вызывают отвращение те, которые не сидели, а сажали других с помощью доносов и стукачества, а теперь перекрасились в ярые националисты. Надеюсь, Вы хорошо понимаете, кого я имею в виду. За людей таких взглядов мы на востоке не будем голосовать. Ваши переживания по поводу нашей несвидомости и непатриотизме мы как-то переживём, ибо есть хорошая современная шутливая поговорка: кто девушку платит, тот её и танцует. Пока мы, промышленно развитая часть Украины, вкладываем в её бюджет 80% всех поступлений. танцевать эту девушку будем мы - звыняйте. И Вы крайне ошибаетесь, шановный патриот пан Педро, что мы плачем. Мы живём здесь, в своей стране, работаем на неё, пытаемся улучшить что-то и не виним, что нам кто-то мешает.Даст Бог - не пропадём! Нам не от чего радоваться, но и нечему грустить(с) Затянем пояса, и будем работать далее. И ездим не на коммунистических клячах - лично у меня японское авто. И напоминаю Вам, мы живём в то время и в том месте. А Вы, извините, где живёте, шановный патриот?

 

А ви в 20 років сильно хотіли читати політику партії?

Це вірно...

Я приходжу до думки, що український нарід спасла трохи його байдужість. Бо активних хапали і вивозили... (крим весь вивезли) А тут народу троха лишилося - як на заході, так і на сході. Так що розрізнений метод - то вже не так і погано. Совєцькі совки сачком за...лися повітря ловити. Одним словом - об'єднатися проти зла, знищити і знову розбігтися по своїх хатах - може в тому сила українців?...

 

Меня малость смешит позиция пана Свято -когда-то вроде бы объявлял мне игнор - обиделся, видать, на мою систему взглядов, но тем не менее, на мои посты продолжает реагировать. Я, в принципе, никому игнор не объявлял. хотя, как пишет пани Nevermind, это достоверный признак члена бригады Х,- по её мнению, именно они никому не объявляют игнор. А пану Свято могу сказать одно - хотите играться в песочнице - типа: я с тобой больше не играюсь - да ради Бога. Но я уже довольно давно вышел из такого возраста. Мы вроде бы не дети...А пану Свято хотел бы напомнить анекдот: надо или крестик снять, или трусы надеть. Есть ведь люди на форуме, которые избегают общения со мной. И правильно делают! И я их не трогаю. Тоже по известной поговорке...

---------- Додано в 13:38 ---------- Попередній допис був написаний в 13:27 ----------

Добрый Вам день, шановный пан Ромко. Рад Вашему возвращению. -- Я прочитал о его гибели, когда разыскивал эту песню. Я раньше не знал этого поэта... Надеюсь, мы ещё найдём время для разговоров о прошлом и будущем страны. Держу сжатые кулаки за Вас и Вашу девочку.

 

Йой, не тіште себе марно думкою... Ви там сидите і повіки...
Якщо ви ще не зрозуміли, то у цій темі я веду аполітичну дискусію на користь всіх. Відповідно і доглядаю дописи всіх. Сподіваюся ви читали мій заклик не офтопити тут? Мене цікавлять абсолютно всі думки, якими можна скористатися...Навіть ворогів. Якщо ви проти покращень в Україні - то ви мій особистий ворог номер один.

Так, пла, пла пла я пропустив... Є ще щось по темі?

Надеюсь, мы ещё найдём время для разговоров о прошлом и будущем страны. Держу сжатые кулаки за Вас и Вашу девочку.[/QUOTE]

Хоч це офтоп, що ви пропонуєте?






Держава

Рада

Рада обирається на виборах на запит президента країни. Оплата праці депутатам - відсутня. Час проведення обговорень і прийняття змін до конституції - максимум 1 місяць. (можна менше).
Рада після прийняття рішення, на яке збиралася, розпускається тут же - до наступних виборів.

Обгрунтування

Якщо рада приймає закони, то вона повинна приймати закони на рівні конституції. Для ходіння на роботу вони нам нафіг не потрібні. Прийняли закон - допобачення. Це і буде постійно свіже бачення народу. До того ж. Якщо депутат хоче висвітлити думку народу - то права і зарплата йому взагалі ні до чого - нехай працює...Хоч прибиральником...

Число депутатів пропоную зкоротити до 25...(менше тупих ідей - більше толку, тим більше в них вже повинна бути зформована точка зору народу...)

Референдум проводиться на вимогу президента і результат голосування вступає в дію, як закон.

 

Цікаво, а в який розділ Конституції і як вписати Закон про виноград і виноградне вино?

 

Такі дурні закони повинні бути стерті з ганьбою з конституції на першому зібранні...

 

А про виноград в Конституції немаї жодного слова

 

Там і не повинно цього бути.

Конституція повинна викладатися на 10-20листках куди входять усі закони...

 

А тоді куди вписувати виноград? Як виконати вимоги ЄС по винограду і виноградним винам?
Це був тільки приклад.
Законів безліч і писати їх у Конституцію не розумно. А без врегулювання багатьох аспектів існування суспільства настане хаос.
А хаос - прямий шлях до виникнення нового суспільства Зі своїми, новими Законами.

 

То ви чули щось про міжнародні закони? Дублювати в своїй конституції? А якщо їх змінять???

То вам окремим пунктом в конституції - що курити в людних місцях не можна?
Хаос? А в нас благодать і порядок. І тримають їх на своїх плечах 450 гераклів? Так?
Ну і логіка у вас...

 

Ні-ні... З логікою у мене все добре.
От давайте спочатку:

От і поясніть мені ще раз, як прийняти на рівні Конституції Закон про виноград і виноробство?
Як бачите, це в Вашій логиці щось не те...